Рішення № 74872462, 22.06.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1062/18

Номер провадження 2/213/760/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Нестеренко М.О.

секретар судового засідання - Ладухіна І.С.

за участі відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання жінки, з якою проживає дитина,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частки його заробітку до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах. Від спільного проживання мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач.

Дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні, оскільки відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини та на її утримання не надає, хоч інших утриманців не має. Коштів на належне утримання дитини та на своє утримання в неї не вистачає, вона потребує матеріальної допомоги від відповідача, який має можливість надавати таку допомогу.

У судове засідання належним чином повідомлена позивач не з’явилась, надала суду заяву, про розгляд справи за її відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримує повністю, просить задовольнити. З врахуванням думки відповідача судом ухвалено про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, категорично заперечував факт їх тривалого проживання з позивачем, пояснив, що вони разом мешкали тільки декілька тижнів, спільного майна не мають. Крім того, пояснив, що він працює неофіційно, завжди допомагає дитині, яку вважає своєю, також допомогу позивачу надають його батьки, за необхідності купують ліки, одяг та інші речі.

Вислухавши відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що сторони певний період перебували у фактичних шлюбних відносинах, чого не заперечував відповідач.

Від спільного відносин мають малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач /а.с.5/.

Дитина проживає разом з позивачем, чого також відповідач не заперечував.

Позивач не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, окрім соціальної допомоги на дитину, інших доходів не має (а.с.6), потребує матеріальної допомоги від відповідача.

Згідно ст.91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ч.2-4 ст.84 СК України.

Відповідно до ч.2 ст.84 Сімейного Кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно з приписами ч.4 ст.84 СК України право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями ч.7 цієї статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Суд приймає до уваги, що відповідач не надав суду переконливих доказів того, що вони з позивачем проживали нетривалий час, як і позивач не довела зворотнього. Також відповідач не надав доказів того, що він допомагає позивачу добровільно.

Водночас, позивач також не скористалася своїм правом на доведення обставин у справі, до суд не з’явилася, будь-яких доказів відсутності допомоги з боку батька дитини суду не надала.

Домовленості між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання жінки – не досягнуто.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд приймає до уваги, що позивач не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, має матеріальні труднощі, а відповідач працює, має регулярний дохід, інших утриманців, крім малолітнього сина, не має. Посилання відповідача на те, що він вже допомагає дитині, суд не вважає доказом неможливості сплати ним аліментів на утримання непрацездатної матері малолітньої дитини, оскільки він є працездатним, інших неповнолітніх дітей не має.

Втім, визначаючи розмір аліментів, суд виходить із засад розумності та справедливості, враховує також, що позивач, яка хоч і не працює, але отримує допомогу по народженню дитини у розмірі 860,00 грн. (а.с.6).

Отже, суд приходить до висновку, що позивач потребує матеріальної допомоги, а відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання матері дитини в розмірі - 1/8 частки всіх видів його заробітної плати (доходу), та вважає, що стягнення аліментів на утримання позивача саме у такому розмірі буде справедливим та обґрунтованим.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановленим у справі обставинам відповідають правовідносини, передбачені ч.2 ст.91 СК України, відповідно до якої жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, до досягнення дитиною трьох років.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач потребує матеріальної допомоги, а відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання матері дитини в розмірі 1/8 частки всіх видів його заробітної плати (доходу), тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України у разі звільнення позивача, на користь якого ухвалено рішення, від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. При цьому суд враховує, що позовні вимоги задовольняються частково, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі, пропорційному розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 91 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання жінки, з якою проживає дитина, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6, на її утримання у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітної плати (доходу) щомісяця, починаючи з 24.04.2018 року, до досягнення дитиною – сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено в судовому засіданні 22.06.2018.

Повний текс рішення складено 23.06.2018.

Суддя О.М.Нестеренко