Рішення № 74872180, 05.06.2018, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/522/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2018

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.

при секретарі Телевань С.В.,

за участю представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Липовецької районної державної адміністрації (орган опіки і піклування), Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, про встановлення факту батьківства та визнання права на частку в спадщині за законом, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, Липовецького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного тереторіального управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_8 про встановлення неправильності актового запису та внесення змін, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_5 з вищевказаним позовом про встановлення факту батьківства та визнання права на частку в спадщині за законом, який мотивували тим, що 01.03.2004 в неї народився син - ОСОБА_5, біологічним батьком якого є ОСОБА_9, з яким вона підтримувала близькі відносини з 2001 року. При реєстрації народження дитини запис про батька проводився за вказівкою матері, оскільки ОСОБА_9 перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. Так як 29.10.2005 ОСОБА_9 помер, факт батьківства може бути встановлений лише за рішенням суду. У зв'язку з цим, позивач просить суд встановити факт, що батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_9

Крім того, після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті він не зробив. З заявами про прийняття спадщини звернулися дружина покійного - ОСОБА_6, його мати - ОСОБА_7 та ОСОБА_1, як законний представник малолітнього сина ОСОБА_10. Оскільки всі особи, які прийняли спадщину є спадкоємцями першої черги і їх частки відповідно до закону є рівними, ОСОБА_1 просила суд визнати за ОСОБА_5 право на 1/3 частки від усієї спадщини по закону, яка відкрилась після смерті ОСОБА_9

ОСОБА_6 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, Липовецького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного тереторіального управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_8 про встановлення неправильності актового запису та внесення змін. Зустрічний позов мотивувала тим, що оскільки шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було припинено 27.01.2004, а ОСОБА_5 народився 01.03.2004, тобто до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, то запис про батька ОСОБА_10 в Актовому записі про народження від 01.04.2004 № 23 вчинено з порушенням приписів ч.2 ст. 122 СК України. У зв’язку з цим, вона просила суд встановити неправильність запису, а саме пунктів 11-17 щодо відомостей про батька в Актовому записі про народження № 23 від 01.04.2004, який складено виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовєцького району Вінницької області на громадянина ОСОБА_5 та внести виправлення і зміни до пунктів 11-17 Актового запису про народження щодо відомостей про батька дитини у відповідності з вимогами ч.2 ст. 122 СК України.

03.08.2015 року ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області позови об'єднанні в одне провадження для їх спільного розгляду.

Рішенням Липовецького районного суду від 15 січня 2016 року позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 задоволені, позовні вимоги ОСОБА_6 за зустрічним позовом задоволені частково.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 09 березня 2016 року рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 15 січня 2016 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

У подальшому 04 квітня 2017 року Липовецьким районним судом Вінницької області вищевказану справу скеровано до Іллінецького районного суду Вінницької області для розгляду, у зв’язку з неможливістю утворити новий склад суду, після самовідводу. При цьому, слід зазначити, що спори про підсудність між судами не допускаються.

У ході судового розгляду справи в судовому засіданні позивач ОСОБА_5 пояснила, що в 2001 році вона познайомилася зі ОСОБА_9, а з осені 2002 року вони почали проживати разом на квартирі. Однак, керівництво Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області не схвалювало такі стосунки їхнього працівника, так як ОСОБА_9 працював дільничним інспектором міліції і був офіційно одружений зі ОСОБА_6, тому вони змушені були роз'їхатися, при цьому надалі підтримували близькі стосунки, внаслідок яких в травні 2003 року вона завагітніла. 01.03.2004 вона народила хлопчика. Народженням сина ОСОБА_9 був дуже радий, оскільки зі ОСОБА_6 в них дітей не було. Після того як ОСОБА_9 вийшов на пенсію і звільнився з роботи, він переїхав жити до ОСОБА_1, де і проживав по день своєї смерті (29.10.2005). За період свого життя ОСОБА_9 визнавав ОСОБА_5 своїм сином, про що говорив знайомим і близьким, чим дуже пишався.

Також, ОСОБА_5 пояснила, що з 23.11.1997 року вона перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_8, який 11.06.2002 рішення Липовецького районного суду Вінницької області було розірвано. Однак, через свою необізнаність вона вчасно не зареєструвала вказаний факт в органах реєстрації актів громадянського стану.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав, що наведені в ньому, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 просив відмовити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона перебувала у шлюбі зі ОСОБА_9 з 1990 року. Однак, в 2005 році у них виникло непорозуміння через витрати їх спільних коштів, що призвело до того, що ОСОБА_3 деякий час проживав окремо. При цьому, їй на той час не було відомо, що її чоловік має якісь стосунки з іншою жінкою. Тому вона категорично не визнає ОСОБА_5 сином ОСОБА_11 Крім того, ОСОБА_6 свій зустрічний позов підтримала та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_6 – ОСОБА_4 зустрічний позов підтримав, просив суд його задовольнити. Проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечив, вказавши, що дитина народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_1, а відтак батьком дитини, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 122 СК України, має бути записаний ОСОБА_8 Крім того, він вважає, що висновок експерта є недостовірним доказом, оскільки зразки крові із трупа ОСОБА_9 були отримані для проведення експертизи з численними порушеннями.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилась при цьому до суду направила заяву, згідно якої вона позов ОСОБА_1 визнає, та просить розглядати справу у її відсутність.

В судове засідання представник Липовецької районної державної адміністрації (орган опіки і піклування) не з’явився, при цьому до суду направлено заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву, згідно якої просив справу розглянути у його відсутність.

Представник Липовецького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Вінницької області в судове засідання не з’явилася, розгляд справи просила здійснити у її відсутність.

Третя особа ОСОБА_8 будучи належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи до суду не з’явився.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши істотні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, що мають значення для справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23.11.1997 ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 У подальшому, вказаний шлюб на підставі рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 11.06.2002 у справі № 2-64/02 було розірвано (т. 1, а.с. 20).

27.01.2004 вищевказане рішення Липовецького районного суду Вінницької області фактично виконано та шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 припинено, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу (справа № 2-14/07, а.с. 14).

01.03.2004 народився ОСОБА_5, батьками якого в Свідоцтві про народження записані ОСОБА_12 та ОСОБА_1 (справа № 2-14/07, а.с. 8).

Згідно Актового запису про народження від 01.04.2004 № 23 (т. 1. а.с. 192). відомості про батька ОСОБА_10 були внесені виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області на підставі заяви матері від 01.04.2004, яка згідно листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області (т. 1, а.с. 191) знищена по закінченню строків її зберігання.

Згідно ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз’яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово - генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Так, судом встановлено, що 13.06.2006 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області у справі № 2-14/07 для встановлення факту батьківства, за заявою ОСОБА_1 було призначено експертизу (геномну дактилоскопію), проведення якої доручено Головному бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України (справа № 2-14/07, а.с 137). Висновком експерта № 119/06-і (справа № 2- 14/07 а.с. 152-155), молекулярно-генетичним аналізом встановлено, що громадянин ОСОБА_9 є біологічним батьком дитини ОСОБА_5, народженого громадянкою ОСОБА_1, з імовірністю 99,97 %. що за даними К.Hummel відповідає формулюванню "батьківство практично доведене".

Даний факт спростовує доводи ОСОБА_6 та її представника стосовно того, що ОСОБА_9 не міг мати дітей, з посиланням на результати аналізу його спермограми від 16.01.1995 року (т. 1, а.с. 143).

Доводи представника ОСОБА_6 про недостовірність висновку експерта № 119/06-і як доказу, з огляду на порушення порядку оформлення матеріалів, які були предметом експертного дослідження, спростовуються матеріалами справи, які були досліджені в судовому засіданні та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року, згідно якої сумнівів у його законності не має.

Крім того, згідно акту, який затверджений Турбівською селищною радою Липовецького району Вінницької області від 02.11.2005 року (справа № 2-14/07, а.с. 9) зазначено, що ОСОБА_9 останні шість місяців проживав з ОСОБА_1 однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, відпочивали, робили ремонт. Сусідам ОСОБА_9 говорив, що ОСОБА_5 є його сином, займався його вихованням, доглядав його коли ОСОБА_1 була на роботі.

Також, вказані обставини підтверджуються світлинами, які долучені до матеріалів справи № 2-14/07.

Вказані докази щодо факту батьківства узгоджуються із зазначенням у свідоцтві про народження позивача ОСОБА_5 його по-батькові саме «Олександрович», а також на думку суду доводять факт батьківства ОСОБА_9 щодо ОСОБА_5.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд, враховуючи право дитини на батьківство, що визначено Конвенцією, яка згідно ст. 13 СК України та ст. 10 ЦК України має пріоритет у застосуванні з національним законодавством, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо встановлення факту, що батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_9.

При цьому, відповідно до законодавства, яке діяло на момент вказаних правовідносин, а саме ст. 44 Кодексу про шлюб та сім'ю України, шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

З вищезазначеного слідує, що запис про батька ОСОБА_5, було вчинено з порушенням приписів ч. 2 ст. 122 СК України відповідно до якої, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_6 в частині встановлення неправильності запису, а саме пунктів 11-17 щодо відомостей про батька в Актовому записі про народження № 23 від 01.04.2004, який складено виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області на громадянина ОСОБА_5 є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню судом.

При цьому, враховуючи зазначені вище фактичні обставини, а саме те, що батьком ОСОБА_5 являється ОСОБА_9, що виключає можливість внесення змін до вказаного актового запису у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 122 СК України.

З огляду на зазначене, суд вважає, що в задоволенні зустрічного позову в частині внесення виправлення та змін до пунктів 11-17 Актового запису про народження № 23 від 01.04.2004 року, який складено виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області на громадянина ОСОБА_5 щодо відомостей про батька дитини у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 122 СК України, слід відмовити.

Судом також встановлено, що 29.10.2005 в м. Вінниця помер ОСОБА_9, що підтверджується Свідоцтвом про смерть (т. 1, а.с. 15). Після його смерті відкрилася спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті він не зробив.

Після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 24) та мати, ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 25), які є спадкоємцями першої черги.

Оскільки суд встановив факт батьківства ОСОБА_9, його малолітній син ОСОБА_10 вважається таким, що прийняв спадщину, що узгоджується з положенням ч.4 ст. 1268, ч.4 ст. 1269 ЦК України.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право па спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, суд встановив, що після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняли вищевказані особи, які є спадкоємцями першої черги.

Зі змісту ч. 1 ст. 1267 ЦК України слідує, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Враховуючи зазначене, суд, дійшов висновку, що частка ОСОБА_5 в спадковому майні становить 1/3 частки від усієї спадщини по закону, яка відкрилась після смерті ОСОБА_9

Керуючись ст. 7 Конвенції про права дитини, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 12 "Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану", ст. 44 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст.ст. 3, 6, 7, 13. 19, 122, 130, 135 СК України, ст.ст. 10, 11, 15, 16, 1216-1223, 1258, 1261, 1267. 1268, 1269 ЦК України, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Липовецької районної державної адміністрації (органу опіки і піклування), Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, про встановлення факту батьківства та визнання права на частку в спадщині за законом, - задовольнити повністю

Встановити факт, що батьком ОСОБА_13 Олександровича, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер в м. Вінниця 29 жовтня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, право на 1/3 частки від усієї спадщини по закону, яка відкрилася після смерті ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 29 жовтня 2005 року, в м. Вінниця.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_8 про встановлення неправильності актового запису та внесення змін, - задоволити частково.

Встановити неправильність запису пунктів 11-17 щодо відомостей про батька в Актовому записі про народження № 23 від 01 квітня 2004 року, який складено виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області на громадянина ОСОБА_5.

В іншій частині зустрічного позову ОСОБА_6 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його виготовлення повного тексту та вручення його копії, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: