Рішення № 74872044, 23.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 червня 2018 р. Справа № 802/936/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк А.Ю., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із адміністративним позовом до Вінницької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням відповідача №1044 від 26.01.2018 відмовлено йому щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проте, позивач зазначає, що відповідачем розглянуто його клопотання не з того питання, яке ним ставилось перед відповідачем. Разом з тим, оскаржуване рішення мотивовано невідповідністю намірів вимогам генерального плану та плану зонування (зона реабілітації), розробленням та затвердженням у встановленому порядку детального плану території Х мікрорайону. Дане рішення позивач вважає протиправним та з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Крім того, встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Проте, відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надходив.

У судове засідання представник позивача не прибув, однак подав заяву про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання уповноваженого представника не направив, однак до суду було подано заяву про розгляд справи без участі представника Вінницької міської ради, в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив, що ОСОБА_1 звернувся із клопотанням до чергової сесії Вінницької міської ради про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,01 га, в межах міста Вінниця, з метою подальшої передачі безоплатно у власність (приватизація) або надати мотивовану відмову в наданні вищевказаного дозволу у формі рішення чергової сесії Вінницької міської ради.

14.02.2018 року відповідачем листом на електрону адресу було надіслано витяг із рішення 26 сесії 7 скликання Вінницької міської ради від 26.01.2018 року за №1044, яким було відмовлено позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до положень ст. 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ст. 1 Земельного кодексу України (ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України.

Частиною 1 ст. 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог п. д ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п.34 ст. 26 Закону).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Повноваження міських рад у галузі земельних відносин передбачені ст. 12 та ч. 1 ст.122 ЗК України.

Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно частини 7 цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що вирішення питань регулювання земельних відносин, в тому числі про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із земель державної чи комунальної власності в межах населеного пункту, віднесено до виключної компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад.

До того ж відповідно до ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст. 123 ЗК України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається із поданого позивачем до відповідача клопотання, ОСОБА_1 просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,01 га, в межах міста Вінниця. Проте, відповідач своїм рішенням відмовив у надані дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності. Таким чином, на переконання суду, відповідачем помилково розглянуто клопотання не з порушеного в ньому питання, з яким звернувся до нього позивач.

Водночас, суд не вбачає необхідності надання оцінки підстав для відмови позивачу в надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,01 га, в межах міста Вінниця, оскільки відповідачем не з того питання розглянуто дане клопотання.

Відтак адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування рішення 26 сесії 7 скликання Вінницької міської ради від 26.01.2018 року за №1044 підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража, то суд зазначає таке.

Із положень частин третьої - четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Разом з тим, саме до повноважень Вінницької міської ради належить вирішення питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою чи відмову у наданні такого.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок та підстави надання дозволу на розробку проекту та враховуючи, що відповідачем фактично не розглянуто по суті клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража, суд вважає, що позивачем обрано вірний спосіб захисту свого порушеного права.

Відтак, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,01 га, в межах міста Вінниця підлягають задоволенню.

Крім того, позовна вимога позивача щодо зобов’язання відповідача прийняти вмотивоване рішення, яким вирішити клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,01 га, в межах міста Вінниця по суті задоволенню не підлягають, оскільки ст. 118 ЗК України визначений прямий обов’язок щодо розгляду даного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 26 сесії 7 скликання Вінницької міської ради за №1044 від 26 січня 2018 року в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,01 га, в межах міста Вінниця, з метою подальшої передачі безоплатно у власність (приватизація).

Зобов’язати Вінницьку міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання мені дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,01 га, в межах міста Вінниця, з метою подальшої передачі безоплатно у власність (приватизація).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (21029, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Келецька, 138/9; ідентифікаційний номер НОМЕР_1); Вінницька міська рада (21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Соборна, 59; код ЄДРПОУ 25512617).

Суддя Чернюк Алла Юріївна