Рішення № 74871428, 22.06.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/648/2018

130/917/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2018 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

за участі - секретаря Райчук Б.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

18.04.2018 року до Жмеринського міськрайонного суду надійшов цей позов ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість у розмірі 53093.81 грн. за кредитним договором № б/н від 14.04.2010 року та судові витрати у розмірі 1762 грн. Свої вимоги обґрунтував тим, що свої зобов'язання за договором № б/н від 14.04.2010 року позивач виконав, надавши відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залішку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із ОСОБА_3 та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, що складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач своїх зобов'язань за договором кредиту не виконав і станом на 28.02.2018 допустив заборгованість в розмірі 53093.81 грн., яка складається з заборгованості за кредит, процентами за користування кредитом, пені та комісії а такожа нарахованими в зв'язку з цим штрафами.

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 03.05.2018 року відкрито провадження в даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Одночасно роз'яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.49).

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутність та не заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідачу ОСОБА_2 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї. Відповідач був вчасно повідомлений про місце розгляду справи, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяву про участь у судовому засіданні не подавав, відзиву на позовну заяву та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не представив.

З огляду на зазначене вище суд, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Так, судом відповідно до матеріалів справи встановлено, що 14.04.2010 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява разом з запропонованими позивачем ОСОБА_3 та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складають між відповідачем та позивачем - Банком кредитний договір, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.8, 9,10-33).

Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

ОСОБА_4 з п.2.1.1.5.6. Умов надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язання за Договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (утому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 1.1.2.7. Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно п.2.1.1.7.6. Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п.2.1.1.12.11. Умов надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

З представленого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.5-7) вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 в порушення особистих зобов'язань не у повній мірі здійснювались платежі за кредитним договором від 14.04.2010 року, оскільки за ним станом на 28.02.2018 року рахується заборгованість в межах заявлених позовних вимог на суму 13185,33 грн., яка складається з боргу за кредитом у розмірі 1270,17 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 45819,17 грн., заборгованості по пені у розмірі 3000 грн., штрафів у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 2504,47 грн. (процентна складова).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані та представлені в порядку, встановленому законом.

ОСОБА_4 положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

ОСОБА_4 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

ОСОБА_4 ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

ОСОБА_4 ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

У відповідності до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд встановив, що наявним у матеріалах справи кредитним договором договором не передбачено нарахування та стягнення такого виду витрат як комісія, а тому заявлена серед іншого сума боргу у розмірі 3000 грн. є заборгованістю по пені, що нарахована позивачем відповідно до вказаних вище положень анкети-заяви від 14.04.2010 року, ОСОБА_4 та Умов та правил надання банківських послуг.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні встановив, що відповідач ОСОБА_2 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконав взятого на себе зобов`язання, позаяк ним не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення інших платежів в рахунок виконання власних зобов'язань за вказаним договором кредиту, а отже, не доведено відсутність своєї вини у його невиконанні, що згідно вимог закону є обов'язком особи, яка порушила зобов'язання, відтак суд приходить до висновку, що заявлена заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом та пеня на загальну суму 50089,34 грн. (1270,17 грн. + 45819,17 грн. + 3000 грн.) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому позов у цій частині вимог підлягає частковому задоволенню.

Проте, суд визнає безпідставними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафів у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 2504,47 грн. (процентна складова).

За змістом ч.1 ст. 549 ЦПК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

ОСОБА_4 банку пеня за несвоєчасне погашення заборгованості складається із пені нарахованої за кожен день прострочення кредиту та пені нарахованої один раз на місяць в розмірі 1% від заборгованості. При порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від ціни позову та прострочених процентів та комісій. Банком нараховано 3004,47 грн. пені та штрафи - 500 грн. + 2504,47 грн., яка складає 5% від 50089,34 грн. - суми заборгованості разом із пенею, яка підлягає стягненню з відповідача.

Тобто, аналізуючи дані умови та розрахунок заборгованості за кредитом судом встановлено, що за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором банком одночасно нарахована пеня та штраф. Крім того позивачем всупереч положенням ч.2 ст.550 ЦК України при розрахунку відсоткової частини штрафу включено розмір пені (неустойки).

Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином, суд приходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заявлених сум штрафів, а саме 500 грн. (фіксована частина) та 2504,47 грн. (процентна складова).

Про застосування щодо спірних правовідносин строку позовної давності ніким із сторін не заявлено, тому судом дане питання вирішенню не підлягає.

Крім того, з відповідача, в силу частини першої статті 141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви до суду (а.с.1) в розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. 15, 16, 258, 267, 526, 527, 530, 548-550, 610, 612, 614, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 279 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпро Дніпровської області, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111 ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 14.04.2010 року станом на 28.02.2018 року в сумі 50089 (п’ятдесят тисяч вісімдесят дев’ять) гривень 34 копійки, а також 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні судового збору.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в частині стягнення з ОСОБА_2 500 гривень (фіксована частина) та 2504 гривень 47 копійок (процентна складова) – відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Суддя Вернік В.М.