Постанова № 74870462, 19.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 278/2604/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря Семенець К.О.,

представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "07" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування п.81 рішення №102 від 29.09.2017, зобов'язання вчинити дії , -

суддя в 1-й інстанції - Панкеєва В.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати пункт 81 рішення Міністерства оборони України про відмову йому в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 11.07.2017, внаслідок травми, поранення пов'язаних з захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.09.2017 № 102;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплати йому, як інваліду 3 групи з 11.07.2017, внаслідок травми, поранення пов'язаних із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня 2017 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

В обгрунутвання позовних вимог зазначав, що у зв'язку з встановленням йому інвалідності 3-ї групи внаслідок отриманої травми, поранення, пов'язаної з захистом Батьківщини, він має право на отримання одноразової грошової допомоги. Відмова відповідача у призначенні такої допомоги є протиправною.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 у задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 12424, інд. код НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект,6, м.Київ-168, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування п.81 рішення № 102 від 29.09.2017, зобов'язання вчинити дії - відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що обмеження на отримання одноразової грошової допомоги, встановлені п.4 ст.16-3 доповненим абзацом 2 згідно із Законом №1774-V111 від 06.12.2016 та п.8 Порядку №975 його не стосуються, а лише стосуються випадків встановлення особі або більшого відсотку втрати працездатності, без встановлення інвалідності, або інвалідності саме вищої групи, її причини, саме при повторному огляді, не поєднуючи їх між собою.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подавав.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розгляд справи провести без участі представників відповідача та третьої особи.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 № 303/2014 був призваний для проходження військової служби по мобілізації, перебував у службовому відрядженні в районі виконання бойових завдань особовим складом частини та з 23.04.2014 по 03.06.2014 приймав участь у антитерористичній операції в Донецькій області по врегулюванню кризової ситуації в Україні до оголошення демобілізації (а.с.17).

Факт безпосередньої участі прапорщика ОСОБА_3 в антитерористичній операції в періоди з 23.04.2014 по 03.06.2014, з 13.09.2015 по 31.12.2015, з 29.11.2016 по 31.01.2017 підтверджено довідкою Міністерства оборони України військової частини польова пошта В1740 та довідкою від 16.05.2017 № 490/1/вп (а.с. 17,18).

В ході проведення антитерористичної операції на території Донецької області, 3 червня 2014 року ОСОБА_3 отримав наскрізне вогнепальне кульове поранення, що підтверджується довідкою про обставини травми від 03.05.2017 № 47 (а.с.19).

У зв'язку з отриманим пораненням, позивачу відповідно до висновку МСЕК від 09.09.2014 було встановлено 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності.

16 травня 2017 року за розпорядженням командира військової частини п/п В1740 від 19.04.2017 № 278 госпітальна ВЛК провела огляд позивача, за результатами якого складено свідоцтво про хворобу № 912. Зі змісту свідоцтва встановлено, що виявлене захворювання пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.20-21).

Зі змісту наказу командира військової частини АО281 № 22 від 26.06.2017 вбачається, що ОСОБА_3 визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час (а.с.14).

13.07.2017 позивачу була встановлена 3-тя група інвалідності з 11.07.2017 - травма, поранення, пов'язані із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 783752 (а.с.22).

18 липня 2017 року ОСОБА_3 подав до Житомирського ОМВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із захистом Батьківщини. До заяви, на виконання пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, позивач додав: копію довідки МСЕК; копію свідоцтва про хворобу; копію довідки про обставини травми; копію витягу з наказу про виключення з особового складу; копію паспорта; копія картки платника податків; копію картки реквізитів банку; копію довідки про участь в АТО; згоду.

Розглянувши подані документи ОСОБА_3, комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 29.09.2017 № 102, затвердженого Міністерством оборони України, розглянувши подані документи ОСОБА_3, прийняла рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Даний висновок вмотивований тим, що позивачу 09.09.2014 під час первинного огляду МСЕК встановлено 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, що сталися 03.06.2014, а 11.07.2017 під час повторного огляду органами МСЕК визнано інвалідом 3 групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Відповідач зауважив, що у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Не погоджуючись з таким рішенням комісії Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції в задоволені позову відмовив. Суд встановив, що первинний огляд МСЕК з метою встановлення ступеня інвалідності позивача відбувся у 2014 році, після чого, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу, а повторний у 2017 році, тобто понад дворічний термін, а відтак вважав, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється, підстави для скасування п.81 рішення Міністерства оборони України відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон України № 2232-ХІІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України № 2011-XII).

Основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи визначено Положенням "Про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум" затвердженим наказом Міністерством оборони України від 26.10.2016 № 564.

Згідно з ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Нормами частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-12), встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 ст.16 Закону №2011-12 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини першої статті 16-2 Закону №2011-12, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Приписами частини 4 статті 16-3 Закону № 2011-12 встановлено, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - постанова № 975), яка набрала чинності 24.01.2014.

Згідно пункту 8 Постанови № 975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відтак зазначеними вище нормами Закону № 2011-12 та Порядку №975 визначено, що у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Судом встановлено, що у 2014 році відбувся огляд позивача Житомирською медико-соціальною комісією № 2, за результатами якого встановлено 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок контузії, отриманої під час виконання обов'язків військової служби.

У зв'язку із встановленням 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, що сталося 03.06.2014 (довідка МСЕК серії ЖИА № 004969 від 09.09.2014), та відповідно до приписів пункту 7 постанови № 975 позивач отримав одноразову грошову допомогу в сумі 21315,00 грн.

Факт отримання одноразової грошової допомоги сторонами не оспорюється.

Дійсно 11.07.2017, тобто МСЕК встановило позивачу третю групу інвалідності у зв'язку з пораненням, травмою, пораненням, пов'язаним з захистом Батьківщини лише 11.07.2017 року, тобто понад дворічний термін після встановлення 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Разом із тим колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до частини 4 статті 16-3 Закону № 2011-12 та п. 8 Порядку №975 виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності, тобто лише при встановленні особі або більшого відсотку втрати працездатності, без встановлення інвалідності, або інвалідності вищої групи, її причини, саме при повторному огляду, не поєднуючи їх між собою.

З довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії №12 ААА №783752 вбачається, що позивачу ОСОБА_3 встановлена 3-тя група інвалідності у зв'язку з пораненням, травмою, пораненням, пов'язаним з захистом Батьківщини з 11.07.2017 при первинному огляді (а.с. 22).

Відтак, відповідач та суд першої інстанції дійшли помилкового висновку про закінчення дворічного строку після первинного встановлення втрати працездатності та про відсутність правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Інших підстав для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги не наведено.

При цьому судова колегія також зазначає, що встановлення 3-ої групи інвалідності у зв'язку з пораненням, травмою, пораненням, пов'язані з захистом Батьківщини є підставами для виплати позивачу одноразової грошової допомоги саме в розмірі передбаченому частиною першої статті 16-2 Закону №2011-12, а саме в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

З огляду на встановлене, комісія Міністерства оборони України відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, діяла всупереч нормам чинного законодавства, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції не врахував зазначених вище обставин та ухвалив незаконне рішення про відмову у задоволенні позову.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи та оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "07" березня 2018 р. скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 81 рішення Міністерства оборони України про відмову йому в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 11.07.2017 року, внаслідок травми, поранення пов'язаних з захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.09.2017 №102.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплати ОСОБА_3 як інваліду 3 групи з 11.07.2017 року внаслідок травми, поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини одноразову грошову допомогу в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня 2017 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "22" червня 2018 р.