Постанова № 74870269, 21.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/18683/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді – Шеметенко Л.П.

судді – Димерлія О.О.

судді – Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 від 06.09.2017 року №426/17 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у сумі 10 200 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що притягнення його до адміністративної відповідальності відбулось з грубим порушенням вимог законодавства, не уповноваженою особою, а визначена у постанові норма відповідальності не відповідає виявленим під час перевірки порушенням вимог містобудівного законодавства. Зазначені обставини свідчать про необґрунтованість і незаконність адміністративного стягнення, що є безумовною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №426/17 від 06.09.2017 року по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

У період з 11.08.2017 року по 23.08.2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) з питань дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті: «реконструкція нежитлових приміщень №501 під квартири, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5/4», за результатом якого складено акт №000752 (а.с. 32-41).

Зазначеною перевіркою встановлено, що відповідно до зареєстрованої замовником будівництва – ОСОБА_1 декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 083170791582 від 20.03.2017 року, наведено наступні дані, зокрема, категорія складності об’єкту будівництва – ІІІ; проектна документація розроблена – ТОВ «Укрстрой Сервіс»; експертиза проекту будівництва проведена – Одеською філією ТОВ «УКРБУДТЕХЕКСПЕРТИЗА».

Водночас, відповідно до листа ТОВ «УКРБУДТЕХЕКСПЕРТИЗА» від 23.08.2017 року №03 за результатом розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об’єкта будівництва експертний звіт видано 31.03.2017 року за №7-023-17-КЧ/ОО (а.с. 48).

Зазначені обставини стали підставою для висновків під час контролю про те, що проектна документація на момент реєстрації декларації не була належним чином розроблена та затверджена, у зв’язку із чим замовником будівництва – ОСОБА_1 порушено п. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі виявлених порушень головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у присутності представника замовника будівництва 23.08.2017 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 96 КУпАП, та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил із вимогою одержати право на виконання будівельних робіт згідно проектної документації, затвердженої після проходження експертизи 31.03.2017 року у строк до 23.10.2017 року (а.с. 42-43, 44).

Оскільки від підписання акту перевірки, протоколу та припису представник замовника будівництва відмовився, вказані матеріали направлені на адресу позивача засобами поштового зв’язку.

Разом з цим, розглянувши матеріали перевірки, заступником начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради винесено постанову від 06.09.2017 року №426/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10 200 грн. (а.с. 5-7).

Не погоджуючись з вказаною постановою, посилаючись на її незаконність, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що накладення на позивача адміністративного стягнення відбулось з порушенням вимог законодавства, що є безумовною підставою для скасування рішення суб’єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, проте вважає, що вони не у повній мірі відповідають нормам процесуального права, у зв’язку із чим апеляційна скарга має бути частково задоволена, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами п. 9 Порядку від 23.05.2011 року №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Приписи п. 14 Порядку від 23.05.2011 року №553 визначають серед вимог, які зобов'язаний виконувати суб'єкт містобудування, таку як допуск посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, подання документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку від 23.05.2011 року №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно із п. 20 Порядку від 23.05.2011 року №553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовою особою органу у двох примірниках складаються протокол, акт перевірки та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Водночас, накладення адміністративного стягнення на суб’єкта містобудування реалізує орган такого контролю за наявності відповідних повноважень.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 244-6 КУпАП від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), або щодо об'єктів будівництва I та II категорій складності, розташованих у межах населених пунктів (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188 42); керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, або щодо об'єктів будівництва I, II, III та IV категорій складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188 42); головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, або щодо об'єктів будівництва I, II, III, IV та V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), або щодо об'єктів будівництва III та IV категорій складності, розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), або щодо об'єктів будівництва V категорії складності, розташованих у межах населених пунктів, а також щодо об'єктів, розташованих у межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188 42).

Таким чином, суб'єктами права розгляду справ про адміністративні правопорушення, що пов'язані з будівництвом, а також право накладати адміністративні стягнення за правопорушення на об’єкті будівництва ІІІ категорії складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів за правопорушення, передбачене ст. 96 КУпАП, визнано за керівниками виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад.

Зазначені положення адміністративного законодавства кореспондуються із приписами п. 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 06.04.1995 року №244, згідно якого, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому - четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду.

Як вірно встановив суд першої інстанції, штраф від імені виконавчого органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю міської ради накладено заступником керівника цього органу, а отже не уповноваженою особою в розгляді справ про адміністративні правопорушення, що пов'язані з будівництвом, і відповідно - у вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення.

Колегія суддів враховує, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди в першу чергу перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, оскільки оскаржуване рішення за цим позовом прийнято не на підставі та не у межах повноважень суб’єкта владних повноважень, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність постанови вимогам Закону, що є безумовною підставою для її скасування.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що накладення адміністративного стягнення на позивача відбулось в межах повноважень заступника керівника органу, передбачених відповідною посадовою інструкцією та Наказом Державною архітектурно-будівельної інспекції «Про уповноваження територіальних органів-інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» від 19.11.2012 року №187.

Так, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 08.04.2011 року №439/2011 Держархбудінспекція України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Отже, накази організаційно-розпорядчого характеру Держархбудінспекція України мають юридичну силу у разі їх відповідності Конституції та законам України, актам і доручень Президента України, актам Кабінету Міністрів України.

Проте, такими наказами повноваження заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради при розгляді справи про адміністративного правопорушення і накладення на позивача адміністративного стягнення не підтверджені.

Враховуючи викладене, оскільки накладення на позивача адміністративного стягнення відбулось не на підставі вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови суб’єкта владних повноважень.

Водночас, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Згідно із ч. 6 ст. 96 КУпАП (в редакції, яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 8 ст. 96 КУпАП (в редакції, яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення) діяння, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об'єктів III категорії складності, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено під час нагляду (контролю) позивач у декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 083170791582 від 20.03.2017 року навів наступні відомості щодо об’єкту, зокрема: категорія складності об’єкту будівництва – ІІІ; експертиза проекту будівництва проведена Одеською філією ТОВ «УКРБУДТЕХЕКСПЕРТИЗА».

Разом з цим, згідно звіту ТОВ «УКРБУДТЕХЕКСПЕРТИЗА» за №7-023-17-КЧ/ОО експертиза проекту будівництва проведена 31.03.2017 року.

Зазначені обставини не заперечуються позивачем та свідчать про обґрунтованість висновків органу контролю щодо наведення недостовірних даних у декларації про початок будівельних робіт на об’єкті в частині відомостей щодо проведення на момент реєстрації декларації експертизи проекту будівництва.

Таким чином, висновок контролюючого органу про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення колегія суддів вважає обґрунтованим.

Водночас, колегія суддів не може погодитись із мотивами суду першої інстанції в частині наявності підстав для скасування рішення суб’єкта владних повноважень через помилковість зазначення норми законодавства, яка підлягає застосуванню під час визначення виду адміністративного правопорушення та адміністративного стягнення.

З огляду на вірне визначення складу адміністративного правопорушення, встановленого під час контролю (нагляду), а також розміру адміністративного стягнення, колегія суддів вважає наведення у постанові відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 96 КУпАП, не інакше як технічною помилкою, що в свою чергу не може бути підставою для скасування рішення суб’єкта владних повноважень.

Водночас, колегія суддів враховує те, що за приписами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд у разі скасування рішення суб'єкта владних повноважень має закрити справу про адміністративне правопорушення.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів вважає, що відсутність у рішенні суду першої інстанції висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не є порушенням правил адміністративного процесуального законодавства, яке призвело до неправильного вирішення справи та свідчить про наявність обставин для скасування судового рішення.

В свою чергу, висновок суду першої інстанції у мотивувальній частині рішення про наявність підстав для скасування рішення суб’єкта владних повноважень через помилкове визначення у постанові виду відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 96 КУпАП, є неправильним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду підлягає зміні шляхом доповнення її резолютивної частини та виключенням відповідних мотивів рішення суду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради – задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2018 року – змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацом наступного змісту: «Справу про адміністративне правопорушення – закрити.», виключивши з мотивувальної частини рішення суду висновок про наявність підстав для скасування рішення суб’єкта владних повноважень через помилкове визначення в оскаржуваній постанові виду відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 96 КУпАП.

В іншій частині судове рішення – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 21.06.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко