Постанова № 74870211, 14.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 р.м. ОдесаСправа № 814/2121/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П.суддів Стас Л.В. Турецької І.О.за участю: секретаряСтефанцевої Ю.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Національної поліції України про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив зобов'язати Національну поліцію України внести зміни до наказу №263 о/с від 28.04.16 року щодо підстав звільнення, а саме, з п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність) на п.2 ст.77 цього ж Закону (звільнення через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції), здійснити перерахунок і виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму та одноразової грошової допомоги внаслідок отримання інвалідності і втрати професійної працездатності.

В обґрунтування позову зазначено, що відмова відповідача змінити формулювання його звільнення є незаконною, оскільки з урахуванням встановлених судовим рішенням обставин він підлягав звільненню через непридатність до служби в органах поліції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийняті рішення у справі надав невірну правову оцінку встановленим обставинам, оскільки відповідач після отримання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 року у справі 815/1815/16 мав самостійно внести зміни до наказу щодо підстав його звільнення та виплатити йому одноразову грошову допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу Національна поліція зазначила, що суд першої інстанції вірно встановив обставини у справі та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже підстави для його скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, з 1997 року по листопад 2015 року ОСОБА_5 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року - в органах поліції на посаді начальника відділу восьмого ТУ (з обслуговування Одеської, Миколаївської та Херсонської областей) Департаменту протидії наркозлочинності НП України з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції.

Наказом Національної поліції України від 28.04.2016 року № 263 о/с позивача звільнено з органів поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 року у справі №815/1815/16 визнано протиправним та скасувано рішення Центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України, оформлене протоколом від 24.02.2016року №15.00003773.0024805, яким позивача визнано таким, що займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, визнав протиправним та скасував наказ Національної поліції в Одеській області № 263 о/с від 28.04.2016 р. в частині звільнення позивача на підставі за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (через службову невідповідність), поновив позивача на займаній посаді з 29.04.2016 р., та зобов'язав здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 29.04.2016 р. по 06.10.2016 р. в сумі 35075,11 грн. (тридцять п'ять тисяч сімдесят п'ять грн. 11 коп.). В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року в частині вимог про визнання не чинним та скасування наказу Національної поліції України від 28.04.2016р. №263-о/с про звільнення з поліції, зобов'язання поновити на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу визнано не чинною, а провадження у справі - закрито.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року залишено без змін.

Водночас, колегією суддів встановлено, що 15.06.2016 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про хворобу НОМЕР_1, яким його визнано не придатним до військової служби в мирний час і обмежено придатним у воєнний час, що в подальшому стало підставою для призначення пенсії, як інваліду третьої групи.

У вересні 2017 року позивач звернувся до Голови Національної поліції України з заявою про внесення змін до наказу Національної поліції України від 28.04.2016р. №263-о/с щодо підстав його звільнення з поліції з урахуванням постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, а також виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманням інвалідності і втратою професійної працездатності.

Листом від 29.09.2017 року позивачу відмовлено у задоволенні його заяви з посиланням на те, що зазначеним судовим рішенням наказ Національної поліції України про звільнення позивача за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (через службову невідповідність) не скасовувався, а отже підстави для внесення до нього змін відсутні. Законність такого рішення є предметом спору у даній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач добровільно відмовився від позовних вимог в частині скасування наказу про звільнення, підстави для внесення до вказаного наказу змін, а також виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, одноразової грошової допомоги внаслідок отримання інвалідності і втрати професійної працездатності відсутні.

Проте, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон №580-VIII) поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ Національної поліції України від 28.04.2016 року №263-о/с про звільнення позивача зі служби ґрунтується на рішенні Центральної атестаційної комісії №7 Національної поліції України, оформленому протоколом від 24.02.2016року №15.00003773.0024805, в якому зазначено, що ОСОБА_5 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Водночас, згідно ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що рішення Центральної атестаційної комісії №7 Національної поліції України, оформлене протоколом від 24.02.2016року №15.00003773.0024805 визнане протиправним та скасовано постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, а згідно висновку Військово-лікарської комісії ОСОБА_5 визнано не придатним до служби в поліції, судова колегія дійшла висновку, що Національна поліція України зобов'язана внести зміни у наказ від 28.04.2016р. №263-о/с щодо підстав звільнення позивача з органів національної поліції України.

Також, з метою повного поновлення прав ОСОБА_5, судова колегія вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та змінити дату звільнення позивача з органів поліції з 28.04.2016 року на 26.07.2016 року (дата встановлення інвалідності, згідно довідки МСЕК №257707 від 26.07.2016 року).

З приводу позовних вимог про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, та одноразової грошової допомоги внаслідок отримання інвалідності і втрати професійної працездатності, судова колегія вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Національна поліція України не вирішувала вказані питання по суті, а отже, з урахуванням встановлених судовим рішенням обставин, зобов'язане вирішити їх.

Враховуючи, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов ОСОБА_5 до Національної поліції України про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Змінити підставу звільнення ОСОБА_5 з органів Національної поліції України з п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (через службову невідповідність) на п.2 ч.1 ст.77 цього ж Закону (звільнення через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції), та дату звільнення з 28.04.2016 року на 26.07.2016 року.

Вважати ОСОБА_5 звільненим з органів національної поліції України за п.2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) з 26.07.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 19 червня 2018 року.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька.