Постанова № 74870189, 21.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 р.м. ОдесаСправа № 814/570/18

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Домусчі СД.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної установи «Урядовий контактний центр» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Державної установи «Урядовий контактний центр» щодо направлення до Миколаївської обласної державної адміністрації звернення від 14.11.2017 року, зареєстрованого за №ІЛ-7514482; зобов'язати Державну установу «Урядовий контактний центр» надіслати звернення від 14.11.2017 року, зареєстроване №ІЛ-7514482 до органу, який встановлює тарифну плату на водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування позову зазначено, що в листопаді 2017 року позивач направив на Урядову гарячу лінію звернення, в якому просив вирішити питання щодо зниження тарифної плати за водопостачання та водовідведення. Однак вказане звернення відповідач переадресував на розгляд Миколаївській обласній державній адміністрації, тобто некомпетентному органу у вирішенні поставленого питання. Зазначені обставини свідчать про протиправність дій суб'єкта владних повноважень, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом, в якому ставиться питання вчинити певні дії в судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.11.2017 року позивач звернувся до Урядової гарячої лінії і просив забезпечити зниження тарифної плати за воду для міста Миколаєва.

Обґрунтовуючи вимоги у зверненні, позивач зазначив, є інвалідом 2 групи, пенсіонером. Мешкає у квартирі міської ради, бо не зміг її приватизувати. У квартирі великі втрати води, більше 1000м3 щомісяця. І так вже більше семи років. Не має змоги й не може зробити необхідний ремонт. Вартість втраченої води за рік значно перевищує необхідні кошти для ремонту. Звертався до міської ради, до облдержадміністрації, до КМУ з проханням допомогти виконати необхідний ремонт, яке не було задоволено. Зазначає, що будинку 48 років і вже давно мав бути капітальний ремонт. Втрати води перекриваються підвищенням тарифної плати.

Вказане звернення зареєстровано за №ІЛ-7514482 та направлено до Миколаївської обласної державної адміністрації для вирішення порушеного в ньому питання.

Посилаючись на те, що розгляд поставленого у зверненні питання не належить до компетенції обласної державної адміністрації, позивач звернувся до суду із цим позовом про зобов'язання суб'єкта владних повноважень направити його звернення до компетентного органу для вирішення по суті.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача і недоведеність порушення відповідачем його прав та інтересів, у зв'язку із чим не вбачав підстав для задоволення позову.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом ст. 3 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно із ч.ч. 1, 4, 5 ст. 5 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

Таким чином, цим Законом врегульовано питання практичної реалізації громадянами України своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Порядок розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст. 15 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Разом з цим, статтею 19 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Водночас, колегія суддів враховує, що порядок функціонування Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади визначений Положенням про Національну систему опрацювання звернень до органів виконавчої влади та Типовим положенням про контактний центр Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва і Севастополя, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2012 року №21.

Згідно із п. 1 Положення від 18.01.2012 року №21 національна система - система контактних центрів, телефонних «гарячих ліній», довідкових телефонних служб органів виконавчої влади, які за допомогою засобів телекомунікації забезпечують за принципом "єдиного вікна" оперативний розгляд органами виконавчої влади звернень громадян, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців, органів місцевого самоврядування.

Національна система складається з державної установи «Урядовий контактний центр», контактних центрів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, телефонних «гарячих ліній», а також довідкових телефонних служб органів виконавчої влади, об'єднаних на базі Урядового контактного центру.

Відповідно до п.п. 2 п. 6 Положення від 18.01.2012 року №21 Урядовий контактний центр забезпечує приймання звернень за єдиним телефонним номером та за допомогою Інтернету (через веб-сайт Урядового контактного центру та Єдиний веб-портал органів виконавчої влади), попереднє опрацювання, надсилання їх на розгляд органам виконавчої влади відповідно до компетенції.

Стосовно звернень з питань, що не потребують додаткового опрацювання у відповідних органах виконавчої влади, Урядовий контактний центр надає необхідні роз'яснення та довідкову інформацію за допомогою телефонного зв'язку або в електронній формі (на звернення через Інтернет);

Згідно із п. 7 Положення від 18.01.2012 року №21 контактні центри забезпечують за допомогою програмно-технічного комплексу: приймання звернень за допомогою засобів телефонного зв'язку та Інтернету; попереднє опрацювання звернень та надсилання їх на розгляд органам виконавчої влади відповідно до компетенції.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.17 року, тобто в межах строків визначених ч. 1 ст. 20 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР, директор Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради листом №І-1372/02.01.02.03 на звернення від 14.11.2017 року №ІЛ-7514482 повідомив, що відповідно до ст. 177 Житлового кодексу Української РСР та Правил користування приміщенням житлових будинків і гуртожитків, затверджені Постановою КМУ №572 від 08.10.1992 року наймачі жилих приміщень, повинні провадити за свій рахунок поточний ремонт жилих приміщень, заміну сантехнічний приладів та обладнань, які перебувають у відособленому їх користуванні. За дорученням Миколаївської обласної державної адміністрації ЖКП ММР «Південь та МКП «Миколаївводоканал» намагались зв'язатися з позивачем щодо вирішення питання ремонту його сантехнічних приладів та встановлення водоміру, але за поданої заявою від 27.01.2016 року він відмовився від виконання зазначених робіт.

Водночас, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до ст.10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послу» тарифи на комунальні послуги формуються суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до цього Закону.

Тарифи на комунальні послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку.

Відповідно до п.1.6 Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, яка затверджена постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №364 від 24.03.16 рішення щодо встановлення тарифів приймаються НКРЕКП на засіданнях у формі відкритих слухань шляхом всебічного та повного з'ясування позицій усіх учасників засідань, які проводяться після розгляду наданих заявником документів, аналізу результатів фінансово-господарської діяльності заявника відповідними підрозділами НКРЕКП та підготовки їх пропозицій, і оформлюються постановами НКРЕКП.

Відповідно до п.4.1 Процедури зміна тарифів може бути ініційована ліцензіатом шляхом надання до НКРЕКП відповідної заяви щодо встановлення тарифів та доданих до неї документів, зазначених у пункті 2.2 розділу ІІ цієї Процедури, або НКРЕКП без надання ліцензіатом зазначеної заяви.

Згідно із п.1 Процедури заявник - ліцензіат, який звертається до НКРЕКП із заявою про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

За обставинами цієї справи ліцензіатом є МКП «Миколаївводоканал», а отже ініціювання питання про зміну тарифів на водопостачання та водовідведення покладається на комунальне підприємство.

Водночас, колегія суддів враховує те, що відповідно до п.п. 6, 7 Положення від 18.01.2012 року №21 Урядовий контактний центр не наділений повноваженням на надсилання звернень до установ комунальної власності.

Таким чином, з огляду на зміст звернення позивача, в тому числі пов'язаність із сферою житлово-комунальних послуг, колегія суддів вважає, що його надсилання органу виконавчої влади, до компетенції якого належить вирішення цих питань, відбулось обґрунтовано та у відповідності правових норм, що регулюють спірні правовідносини.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Отже, надсилання звернення суб'єкту, до повноважень якого не входить розгляд порушених питань, ще не є безумовним свідченням про протиправність дій особи, яка одержала відповідне звернення особи.

Водночас, позивачем не ставиться питання про неправильність дій виконавчого органу, якому направлено на вирішення наведені питання, відповідних вимог адміністративний позов не містить.

З огляду на викладене, оскільки направлення відповідачем на розгляд виконавчому органу звернення позивача відбулось у відповідності до норм, якими Установа керується під час своєї роботи, а помилковість розгляду цим органом звернення позивача не є предметом спору за позовом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані і відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 21.06.2018 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

С.Д. Домусчі