Постанова № 74870068, 20.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Бедьо В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/4521/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2018 року у справі № 308/9323/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

21.09.2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0871/30500/17 від 23.05.2017р. та закриття провадження у справі.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2018р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2018р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Згідно ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, 02.05.2017р. в 21 год. 06 хв. у зону митного контролю ділянки «в'їзд в Україну» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС, в'їхав легковий автомобіль марки «Merсedes-Benz» моделі «C180» реєстраційний номерний знак TV049CU, у якому в якості пасажира слідував громадянин України ОСОБА_2

Під час проведення митним органом аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, встановлено, що 29.07.2016р. через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, громадянин ОСОБА_2, ввіз легковий автомобіль марки «Merсedes-Benz» моделі «Е200» реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1 з метою транзиту на митну територію України.

Згідно Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби України станом на 02.05.2017р. даний транспортний засіб за межі митної території України позивач не вивіз в порушення ст. 95 Митного кодексу України.

Термін вивезення ( транзиту ) даного автомобіля з митної території закінчувався 03.08.2016р.

Отже, станом на 02.05.2017р. ОСОБА_2 не вивіз із території України вищевказаний транспортний засіб у зв'язку з чим порушив строк транзитних перевезень який встановлений ст.95 Митного кодексу України.

02.05.2017р. державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС відносно ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил № 0871/30500/17 за ознаками правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

У зв'язку із порушенням строків транзитних перевезень передбачених ч.1 ст.95 Митного кодексу України, постановою Закарпатської митниці ДФС № 0871/30500/17 від 23.05.2017р. позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

ч.1 ст.458 Митного кодексу України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Із змісту ч.3 ст.470 Митного кодексу України видно, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач станом на станом на 02.05.2017р. даний транспортний засіб за межі митної території України не вивіз, а тому порушив встановлений ч.1 ст.95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту.

ч.1 ст.460 Митного кодексу України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених ч.3 ст.469, ст.470, ч.3 ст.478, ст.481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку ОСОБА_2 вчинив правопорушення митних правил відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.470 Митного кодексу України, яке належить до триваючих правопорушень згідно ст. 467 Митного кодексу України.

Вчинене позивачем правопорушення є триваючим та виявлене, як зазначає митний орган 02.05.2017 р. під час проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України.

Постанова про порушення митних правил винесена митним органом 23.05.2017р., тобто, в межах шестимісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення, а тому, позивач притягнений до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку.

В ст. 95, ст. 192 Митного кодексу України передбачено, що до строку перебування транзитних товарів на митній території України не включається час дії аварії чи обставин непереборної сили.

Відповідно до частини 5 розділу VIII наказу Міністерства фінансів № 657 від 31 травня 2012 року «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Отже, законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів які свідчать про те, що він звертався до митного органу із письмовою заявою та подавав інформацію про обставини аварії, непереборної сили тощо.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, митний орган як суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом та Конституцією України. В діях ОСОБА_2 є склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та вина доведена протоколом про порушення митних правил № 0871/30500/17 від 02.05.2017р., витягами з АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС, листом Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС України « 12827/7/99-99-20-02-03-17 від 22.05.2017 р., додатками до нього - витягом із відомчої підсистеми Держмитслужби ( ДФС ) системи «Аркан», протоколом опитування від 19.05.2017р. посадової особи м/п «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, постановою про порушення митних правил № 0871/30500/17 від 23.05.2017р.

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта що ніяких дій щодо ввезення вищевказаного транспортного засобу на митну територію України він не здійснював та слідував у даному автомобілі в якості пасажира оскільки, спростовуються вищезазначеними доказами з яких видно що ОСОБА_2 особисто ввозив транспортний засіб в режимі «транзит» по смузі «зелений коридор» з метою особистого користування.

Не приймає до уваги також колегія суддів доводи апелянта про те, що під час притягнення його до відповідальності в справі про порушення митних правил йому працівниками митного органу не було надано перекладача у зв'язку із обмеженим володінням української мови оскільки, як видно з пояснень останнього від 02.05.2017 р. яке знаходиться в матеріалах справи він є громадянином України, по національності є українцем, постійно проживає в Україні та особистим підписом засвідчив що не потребує послуг перекладача та бажає давати пояснення українською мовою. (а.с. 30 ).

Крім того, не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта про те, що у нього відсутній досвід керування транспортними засобами, відсутнє водійське посвідчення оскільки, відсутність посвідчення водія не є підставою для відмови у ввезенні громадянами на митну територію України транспортних засобів.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2018 року у справі № 308/9323/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя М.В. Костів

Суддя Р.М. Шавель

Постанова складена в повному обсязі 22.06.2018 року.