Постанова № 74870042, 20.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3520/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року суддя Плахтій Н.Б., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Луцьк у справі № 803/1565/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про зобов'язання вчинити дії, повний текст виготовлено 30.11.2017р. -

в с т а н о в и л а :

16.11.2017 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила зобов’язати Володимир-Волинську ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, яка є правонаступником Нововолинської ОДПІ, провести нарахування та виплату недонарахованої індексації заробітної плати за період з 01.02.2011 по 31.07.2012 у розмірі 5709,86 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за період з 01.02.2011 по 31.07.2012.

Позовні вимоги мотивує тим, що в порушення вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, Нововолинською ОДПІ у повному обсязі не нараховувалась та не виплачувалась індексація заробітної плати за період з 01.02.2011 по 31.07.2012.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року позов задоволено частково. Зобов’язано Володимир-Волинську ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області провести нарахування та виплату позивачці недонарахованої суми індексації заробітної плати за період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2012 року у розмірі 5608,71 грн. Зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату позивачці суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач оскаржив постанову суду, оскільки така винесена з порушенням норм матеріального права, із невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі покликається на те, що у сторін відсутні документи (докази), що підтверджують правомірність заявлених вимог.

Не взято до уваги, що нарахування індексації проведено як за повний місяць роботи та не враховано фактично відпрацьовані дні.

Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що заробітна плата є багатоскладовою категорією, що в свою чергу впливає на правильне обчислення її індексації, ключовим моментом, що впливав на проведення індексації грошових доходів, є віднесення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи до такої, що носить постійний характер або навпаки. Крім того, звертає увагу, що судові рішення, на зміст яких покликається позивач, не містять преюдиційних обставин для вирішення цього спору. Згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення №1078 від 17 липня 2003 року, базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення визначається для кожного працівника індивідуально. Апелянт наголошує, що відсутні докази, які б вказували на порушення з боку відповідача норм законодавства, що діяли на час спірних відносин. Крім того, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати нараховується у зв'язку із порушенням строків її виплати, тобто вже нарахованої, але не виплаченої в строки, передбачені чинним законодавством. Оскільки, позивачем заявлена вимога про нарахування компенсації щодо оспорюваної суми (індексації заробітної плати), то і підстави для такої компенсації відсутні.

Позивач подала відзив в якому зазначає, що відповідачем недонараховано суму індексації заробітної плати, а також, в разі нарахування та виплати позивачу суми індексації заробітної плати за вказаний період, не виключено не проведення відповідачем нарахування та виплати позивачу суми компенсації втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати за цей період, що може призвести до повторного звернення до суду.

Просить справу слухати у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника апелянта, який просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.03.2002 по 14.03.2016 працювала на різних посадах у Нововолинській ОДПІ, що підтверджується довідкою Володимир-Волинської ОДПІ від 01.11.2017 №539/03-16-04-26 та наказом Нововолинської ОДПІ про звільнення ОСОБА_1 (а.с.7).

На виконання звернення Управління Служби безпеки України у Волинській області від 19.09.2012 №54/3-4802 у період з 25.09.2012 по 12.10.2012 посадовою особою Володимир-Волинської ОДФІ проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства України при нарахуванні та виплаті індексації грошових доходів службовим особам Нововолинської ОДПІ за період з 01.01.2008 по 01.08.2012, за результатами якої складено довідку від 12.10.2012 року та встановлено порушення Нововолинською ОДПІ виконання вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, що призвело до недоотримання працівниками Нововолинської ОДПІ індексації заробітної плати за період з 01.01.2008 по 01.08.2012 на загальну суму 182754,03 грн., в тому числі і позивачкою (а.с.39-43).

На підставі висновків перевірки Володимир-Волинської ОДФІ прокуратурою Волинської області на адресу територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області (далі – ТДІПП у Волинській області) направлено лист від 05.11.2012 №07/1-1367 вих.12, згідно з яким доручено провести перевірку дотримання законодавства про оплату праці службовими особами Нововолинської ОДПІ.

За результатами перевірки дотримання Нововолинською ОДПІ вимог Закону України “Про оплату праці” інспектором ТДІПП у Волинській області складено акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 09.11.2012 №03-21-021/0462 (а.с.44-46).

Крім того, за результатами перевірки винесено припис від 16.11.2012 №03-01-04/0462-0398 (а.с.47-49), в якому зазначено, що індексація заробітної плати проводилась з порушенням п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а саме: при нарахуванні індексації заробітної плати кожне підвищення складової заробітної плати вважалось базовим без врахування того, що розмір належної індексації заробітної плати в даному місяці перевищував розмір підвищення доходів працівника, в результаті чого працівникам безпідставно було відмовлено в проведенні індексації доходів. У період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року на підставі наказів керівників Нововолинської ОДПІ працівникам проводились виплати, які носять стимулюючий характер, з одночасним не нарахуванням і виплатою індексації, яка носить обов’язковий характер, що суперечить вимогам статей 22, 33 Закону України “Про оплату праці”. У зв’язку з виявленими порушеннями, приписано, зокрема, дотримуватись вимог п.п.2, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №526.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2013 року у справі №2а/0370/4007/12 відмовлено у задоволенні позову Нововолинської ОДПІ про скасування зазначеного припису, яка ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2015 року залишена без змін (а.с.11 – 23).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлено факт не нарахування та невиплати працівникам Нововолинської ОДПІ, в тому числі і позивачу, суми індексації заробітної плати, яка носить обов’язковий характер, у період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2012 року відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, у зв’язку з чим є достатньо правових підстав для зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити позивачці недонараховану суму індексації заробітної плати за період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2012 року. Крім того, оскільки не донараховано позивачу суму індексації заробітної плати за цей період, зобов’язано нарахувати та виплати позивачу суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за цей період, виходячи з наступного:

Згідно зі ст.1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структуру заробітної плати визначено ст. 2 Закону України “Про оплату праці”, якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до пунктів 2.2.7, 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004р. №5, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати входять до складу фонду додаткової заробітної плати.

Ст.33 Закону України “Про оплату праці” передбачено, що у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Таким чином, суми індексації заробітної плати та компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати є складовими частинами заробітної плати (додатковою заробітною платою).

Згідно зі ст. 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, які згідно зі статтею 19 цього ж Закону є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991р. №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення", згідно з нормами статей 1, 2 якого індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Ч.2 ст.233 КЗпП України передбачає, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні Конституційний Суд України від 15.10.2013 №9рп/2013 зазначив, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Індекс споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників обчислюється відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з пунктом 1-1 якого таке обчислення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 096 березня 2003 року - опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

Вказаним Порядком також визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Таким чином, чинним законодавством встановлено обов'язок для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Як вбачається з матеріалів справи, приписом ТДІПП у Волинській області від 16 грудня 2012 року №03-01-04/0462-0398, який є чинний та не скасований в судовому порядку, встановлено, що основним нормативним документом, який регулює умови оплати праці установи - Нововолинської ОДПІ є постанова Кабінету Міністру України 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Відповідно до зазначеного нормативного документу останнє підвищення посадових окладів працівників відбулось у лютому 2008 року, а тому базовим періодом для обчислення індексації заробітної плати працівників, які працюють в установі з лютого 2008 року і в яких не зростали доходи на суму, що перевищує розмір індексації, є лютий 2008 року.

Перевіркою встановлено, що індексація заробітної плати Нововолинською ОДПІ проводилась з порушенням пункту 5 Порядку, а саме: при нарахуванні індексації заробітної плати кожне підвищення складової заробітної плати вважалося базовим без врахування того, що розмір належної індексації заробітної плати в даному місяці перевищував розмір підвищення доходів працівника, в результаті чого працівникам безпідставно було відмовлено в проведенні індексації доходів.

Таким чином, у період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2012 року працівникам Нововолинської ОДПІ, в тому числі і позивачці, проводились виплати, які носили стимулюючий характер, з одночасним не нарахуванням і виплатою індексації, яка носить обов'язковий характер, що суперечить вимогам статей 22, 33 Закону України “Про оплату праці”, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання нарахувати та виплатити суму недонарахованої індексації заробітної плати за період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2012 року є підставними та підлягають до задоволення.

Разом з тим, колегія суддів погоджується, що сума недонарахованої індексації заробітної плати за вказаний період є 5608,71 грн., що стверджується розрахунком податкового органу (а.с.37), а не 5709,86 грн. як просить позивач.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апелянта про те, що судові рішення про визнання протиправним та скасування вищезгаданого припису, яким були виявлені порушення щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати працівниками Нововолинської ОДПІ, не стосуються позивача конкретно, оскільки згідно з проведеною перевіркою працівниками Нововолинської ОДПІ недоотримано індексації заробітної плати за період з 01 січня 2008 року по 01 серпня 2012 року на загальну суму 182754, 03 грн. Крім того, позивач у зазначений період працювала у Нововолинській ОДПІ та, як вбачається із довідки про заробітну плату, позивачу нараховувалась сума індексації заробітної плати в меншому розмірі, ніж це визначено.

Твердження апелянта про відсутності підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, т.я. згідно з абз.8 п. 5 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.34 Закону України “Про оплату праці” компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Ст.1-3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Щодо покликання апелянта на позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.11.2015 року, то колегія суддів зазначає, що предмет розгляду даної справи не є тотожними тому, що був предметом розгляду у справі, яка розглядалась Верховним Судом України. Крім того, позовні вимоги є взаємопов’язаними та підлягають задоволенню у разі наявності необхідних на те правових підстав.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області – залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі № 803/1565/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 22.06.18