Постанова № 74870023, 21.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/4111/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.М., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» до першої Єнакіївської державної нотаріальної контори, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ» про визнання рішення державного реєстратора неправомірним, зобов'язання вилучити запис за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

8 грудня 2014 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (далі - ТОВ «Яблуневий дар») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до першої Єнакіївської державної нотаріальної контори, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ» по визнання рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно першої Єнакієвської державної нотаріальної контори неправомірним, зобов'язання вилучити запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на комплекс з 22 будівель та 5 споруд, який розташований за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Ременів, вул. Садова, 1.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року провадження у справі закрите.

Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог зазначив, що суд не врахував, що предметом оскарження було рішення суб’єкта владних повноважень про внесення у Державний реєстр обтяжень відповідного запису про іпотеку. Суб’єкт владних повноважень, а саме перша Єнакієвська державна нотаріальна контора не скасувала власного рішення і таке є чинним. Відсутність запису про іпотеку у Реєстрі не пов’язане з виправленням відповідачем помилки і не свідчить про відновлення прав позивача, а тому підстав для закриття провадження на підставі ч. 8 ст. 238 КАС України немає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з таких мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2018 представником третьої особи до Львівського окружного адміністративного суду було подано клопотання про закриття провадження у справі.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на рухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, інформація про обтяження нерухомого майна за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Ременів, вул. Садова, 1, яке належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» відсутня.

Суд, задоволивши це клопотання, дійшов висновку, що відповідач усунув порушення прав позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Таким чином, при встановленні під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, варто акцентувати увагу, що вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За змістом частини 1 статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України та п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Тобто, право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Пунктом 8 частини 1 статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) та п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод.

Звертаючись до суду із позовом, що розглядається у даній справі, позивач вважав порушеними свої права. Колегія суддів наголошує на тому, що позивач, який має безумовне та гарантоване Основним Законом право на звернення до суду за захистом своїх прав не повідомив суду про повне їх відновлення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи позивача щодо неможливості закриття провадження у справі, оскільки позивачем не повідомлено, а у суду були відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача можливе без визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.

Слід зазначити, що правомірність внесення відомостей до Реєстру щодо існування обтяжень впливає на законність правочинів, вчинених під час дії оскаржуваного рішення щодо спірного майна.

Беручи до уваги викладені норми, оскільки судом першої інстанції не повністю з'ясовано обставин, що мають значення для справи, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції належним чином не досліджено питання відновлення порушених прав позивача при зверненні до адміністративного суду з даним позовом у зв'язку із чим такий прийшов до передчасного висновку про закриття провадження у даній справі, чим фактично позбавив останнього можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст. 5 КАС України.

Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував усі ці обставини та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі. Доводи апелянта є підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст складено 21 червня 2018 року.