Постанова № 74869961, 21.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1666/18 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Роєнка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року (ухвалу у повному обсязі виготовлено 18.05.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену одноразову грошову допомогу (у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ) у розмірі 146000,00 грн.; встановлення відповідачу строку (після набрання рішенням законної сили) для подання до суду звіту про виконання рішення суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року закрито провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з наявністю таких, що набрали законної сили рішень суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спір між позивачем та відповідачем у справі, яка розглядається, виник з приводу розміру призначеної допомоги, а не стосовно відмови в призначенні допомоги (справа №750/794/17), тому у справі №750/794/17 питання розміру допомоги не розглядалось та не вирішувалось, оскільки завданням адміністративного суду був контроль за легітимністю прийняття рішення про відмову в призначенні допомоги.

До Київського апеляційного адміністративного суду 20.06.2018 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

У судовому засіданні 21 червня 2018 року представник позивача апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо призначення та виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ було предметом розгляду Деснянського районного суду м. Чернігова та Київського апеляційного адміністративного суду, та постанови суду виконувались в примусовому порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Якщо позивач не погоджується з розміром виплаченої останньому одноразової грошової допомоги на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/794/17, всі питання необхідно вирішувати у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», тобто шляхом оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається зі змісту зазначеного положення, для застосування вказаної підстави для закриття провадження, постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, мають бути винесені за результатами розгляду спору:

1) між тими самими сторонами;

2) що стосується одного й того самого предмету;

3) позов у справі заявлений з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.02.2017 у справі № 750/794/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017, адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_4 в призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ; у решті позовних вимог відмовлено.

Також додатковою постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.09.2017 у справі №750/794/17, яка набрала законної сили 19.09.2017, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області призначити та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у відповідності до Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VІІ та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4.

На відміну від справи №750/794/17, предметом позову якої є визнання протиправною відмови у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов'язання призначити та виплатити вказану одноразову грошову допомогу у відповідності до Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VІІ та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, у даній справі предметом позову є зобов'язання виплатити недоплачену одноразову грошову допомогу в розмірі 146 000 грн., тобто спір виник з приводу розміру призначеної допомоги, а не стосовно відмови в її призначенні. В справі №750/794/17 питання розміру допомоги не розглядалося та не вирішувалося. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що є інша матеріально-правова вимога, склад якої є відмінним.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України є передчасним.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження по справі.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 21 червня 2018 року.