Постанова № 74869942, 21.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14727/16 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника відповідача - Коваленко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року (дата виготовлення повного тексту постанови невідома) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-Ю Нет Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 червня 2016 року №0011141201.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови - про відмову у задоволенні позову.

Свої доводи обґрунтовує відповідністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам Податкового кодексу України.

До Київського апеляційного адміністративного суду 01.06.2018 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві залишити без задоволення.

У судовому засіданні 21 червня 2018 року представник відповідача апеляційну скаргу підтримала.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання до суду не з'явився, явки свого представника не забезпечив, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутності відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.

Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

26 квітня 2016 року відповідачем було проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Дабл-Ю Нет Україна" за жовтень-грудень 2015 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 26.04.2016 №1114/26-55-12-01, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України, а саме позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.06.2016 № 0011141201, яким позивачу визначено суму штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на ПДВ, що становить 8 704,83 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що предметом камеральної перевірки не може бути своєчасність реєстрації податкових накладних, оскільки при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 1201, 1202 ПК України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі №821/193/17 (провадження №К/9901/1857/17).

Отже, враховуючи положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних ЄРПН, що свідчить про правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт від 26.04.2016 №1114/26-55-12-01.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013, з огляду на таке.

Так, по-перше, вказаним наказом передбачено алгоритм дій контролюючого органу при проведенні камеральної перевірки податкової звітності, що не є виключним предметом дослідження у ході такої перевірки, як зазначалося вище згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

По-друге, ці Методичні рекомендації було затверджено 14.06.2013, в той час як з 01.01.2015 законодавець розширив предмет камеральної перевірки, доповнивши підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України положеннями, відповідно до яких предметом камеральної перевірки, окрім даних податкової звітності, є також дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість (зокрема, дані Єдиного реєстру податкових накладних).

Разом з тим, Товариство у своїй позовній заяві посилалося на те, що порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН мало місце у зв'язку з вчиненням протиправних дій відповідачем, які полягали в незаконному та безпідставному невизнанні чинності нового сертифікату електронного цифрового підпису платника податків.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних..

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що законодавством встановлено граничні терміни реєстрації продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за порушення яких податковим законодавством передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дабл-Ю Нет Україна" укладено договір №171220141 від 17.12.2014 про визнання електронних документів, відповідно до умов якого ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві зобов'язується приймати податкові документи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису як оригінали.

Відповідно до ст. 6.3 договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

04 грудня 2015 року ТОВ "Дабл-Ю Нет Україна" подало до відповідача повідомлення «Про надання інформації щодо електронного цифрового підпису», яким було подано нові посилені сертифікати ЕЦП, яке було прийняте останнім 04.12.2015, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, в силу умов договору, цей договір є пролонгованим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 04.12.2015 року по 21.12.2015 року ДПІ у Печерському районі приймало у ТОВ "Дабл-Ю Нет Україна" податкові документи та здійснювало реєстрацію податкових накладних із застосуванням нового сертифікату ЕЦП від 04.12.2015.

Проте, з 22.12.2015 року посадовими особами ДПІ у Печерському районі перестала здійснюватися реєстрація податкових накладних товариства, з тих підстав, що «не вірний підпис-сертифікат відсутній в базі сертифікатів».

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246).

Згідно абз.2 п.1 Порядку №1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 9 Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду доказів наявності підстав визначених п. 9 Порядку №1246, які є причиною для відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН сталося не з вини платника податків, а через дії контролюючого органу, який за відсутності законодавчо визначених підстав відмовив у прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних, що обумовило затримку реєстрації таких податкових накладних.

Тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.

За таких обставин, застосування до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій не може бути визнане законним, відповідно, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як протиправне

Окрім зазначеного вище, колегія суддів вказує, що під час розгляду справи відповідач не навів обставин та доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Верховним Судом у справі № 804/5153/17 (постанова від 18.01.2018) зроблений висновок, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійсненна з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.2 ст. 317 КАС України неправильним застосування норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, що, у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, є підставою для його зміни в частині мотивації.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-Ю Нет Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року - змінити в частині мотивування та обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 21.06.2018