Постанова № 74869614, 23.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2018 року справа № 808/250/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.,

суддів: Добродняк І.Ю. Семененка Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 (суддя Батрак Інна Володимирівна)

у справі № 808/250/18

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

"22" січня 2018 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя в якому просила визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Завпоріжжя щодо відмови у перерахунку пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%; зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією починаючи з 19.09.2017 року .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 р. у справі № 808/250/18 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю протиправності в діях відповідача.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 р. у справі № 808/250/18, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, наявність у позивача права на отримання пенсії в розмірі передбаченому чинним законодавством.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав/вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач з 12.12.2014 року перебувала на пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до ст..26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному УПФУ м. Запоріжжя.

19.09.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила про переведення на пенсію за віком.

Розпорядженням від 22.09.2017 №834531 Шевченківським об'єднаним УПФУ м. Запоріжжя позивачу нарахована пенсія із застосуванням коефіцієнтом стажу з урахуванням кратності 1,35%.

29.12.2017 року на адресу відповідача надійшла заява позивача про перерахунок пенсії за віком із застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та виплати різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією, починаючи з 19.09.2017.

Проте, листом Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 05.01.2018 №678/К-1 позивачу відмовлено у зв'язку з тим, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величини оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% застосовується з 01.102017 по 31.12.2017, лише при первинному призначенні пенсії, таким чином, індивідуальний коефіцієнт по стажу та розмір пенсії розрахований вірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Не погодившись з діями відповідач, ОСОБА_1 звернулась до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Поряд з цим, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами позивача стосовно того, що величина оцінки одного року страхового стажу повинна застосовуватись в розмірі 1,35 %, оскільки у даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернулася до відповідача із заявою саме про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проте, на підставі заяви ОСОБА_2 від 19.09.2017, відповідачем прийнято розпорядження від 22.09.2017 №843531, відповідно до якого позивача переведено на пенсію за віком та підтверджено розрахунок страхового стажу позивача із застосуванням кратності 1,35, у зв'язку із чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 р. у справі № 808/250/18 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 р. у справі № 808/250/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко