Постанова № 74869424, 20.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа 760/3530/18 Головуючий в І інстанції: Кушнір С.І.

апеляційне провадження № 22-ц/796/5369/2018 Доповідач- ЗаришнякГ.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Ткаченко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Новозаводське» Новозаводської сільської ради, Пулинського району, Житомирської області, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк», Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, Стефанський Віктор Альфредович про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38229399 від 20 листопада 2017 року та запису реєстрів права власності на нерухоме майно №23459270 від 17 листопада 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року задоволена заява ОСОБА_3 про забезпечення даного позову.

Накладено арешт на майно, а саме: на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 46,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 що зареєстрована на праві власності за ТОВ«Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», код ЄДРПОУ 40696815.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючий в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ«Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник позивачки проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи ухвалу суду законною.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення даного позову , суд першої інстанції виходив з її доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, та повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів та інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Таким чином, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, і заходи повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 4 Постанови Пленуму №9 Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Державного реєстратора Київської філії КП «Новозаводське» Новозаводської сільської ради, Пулинського району, Житомирської області, треті особи: ПАТ «Західінкомбанк», Орган опіки та піклування Солом'янської РДА в м. Києві, ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, Стефанський В.А. про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38229399 від 20 листопада 2017 року та запису реєстрів права власності на нерухоме майно №23459270 від 17 листопада 2017 року.

Судом встановлено, що квартира НОМЕР_1, загальною площею 46,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Отже, предметом спору є нерухоме майно, право власності на яке оспорюється позивачкою.

Доводи апеляційної скарги про те, що вжиті заходи забезпечення позову обмежують можливість Товариства користуватись арештованим майном, не заслуговують на увагу, оскільки накладення арешту на квартиру не є втручанням в господарську діяльність Товариства.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції в супереч вимогам ч.1 ст. 153 ЦПК України не вирішив питання зустрічного забезпечення також не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.ч.1,3,6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

В заявленому позові позивачка просила визнати протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і та запису реєстрів права власності на нерухоме майно-спірну квартиру.

У відповідності до вимог ч.1,6 ст.154 ЦПК України суд першої інстанції не вимагав від позивачки, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, й сторони з відповідним клопотанням до суду першої інстанції не зверталась.

Крім того, обов'язкових підстав, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, для застосування зустрічного забезпечення по справі не вбачається.

Обраний позивачкою вид забезпечення позову - накладення арешту на майно узгоджується і є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що в силу положень ст.ст. 149 - 153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про накладення арешту на майно.

Колегія суддів вважає, що незастосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив заяву позивачки.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують висновків суду і не впливають на правильність постановлення судом ухвали.

Ухвала суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», - залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21 червня 2018 р.

Головуючий:

Судді: