Постанова № 74869387, 21.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/796/4535/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/7911/18

21 червня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, постановлену під головуванням судді Букіної О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Автозаводської районної у м. Кременчуці ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

30 серпня 2017 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила ухвалити додаткове рішення по доказам, які були досліджені в судовому засіданні у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Автозаводської районної у м. Кременчуці ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування заяви посилалася на те, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року було задоволено позов ОСОБА_3 та позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5. Зазначала, що 25 жовтня 2016 року та 22 лютого 2017 року ОСОБА_2 та його представником заявлялися клопотання, проте при ухваленні рішення судом дані клопотання прийняті до уваги не були, а тому необхідно ухвалити додаткове рішення, з урахуванням документів, які досліджувалися судом.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Автозаводської районної у м. Кременчуці ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року скасувати та направити справу на новий розгляд.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що висновки суду про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справі є упередженими. Сторони у справі не були належним чином повідомлені судом першої інстанції про день, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому висновок суду першої інстанції про те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд заяви є безпідставним. Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q?сн;Голос України&quдн; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 та представник третьої особи Служби у справах дітей Автозаводської районної у м. Кременчуці ради Полтавської області в судове засідання не з&q?и ;явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому. колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Автозаводської районної у м. Кременчуці ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав.

Позбавлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551, 20 грн.

30 серпня 2017 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 звернулась до Солом&qu У;янського районного суду м.Києва з заявою по ухвалення у справі додаткового рішення про зобов'язання прокурора Полтавської області внести відомості до ЄРДР відносно ОСОБА_11. по кримінальному правопорушенню за попередньою кваліфікацією за ст. 375 КК України; зобов'язання прокурора Полтавської області внести відомості до ЄРДР відносно працівників Автозаводського відділення РАЦС м. Кременчука в особі ОСОБА_12 по кримінальному правопорушенню за попередньою кваліфікацією за ст.ст. 366, 382 КК України; зобов'язання прокурора Полтавської області внести відомості до ЄРДР відносно працівників архіву Автозаводського відділення РАЦС м. Кременчука по кримінальному правопорушенню за попередньою кваліфікацією за ст.197 КК України; зобов'язання прокурора Полтавської області внести відомості до ЄРДР відносно державного виконавця Автозаводського відділу виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_13 по кримінальному правопорушенню за попередньою кваліфікацією за ст. 382 КК України; зобов'язання прокурора Полтавської області внести відомості до ЄРДР відносно ОСОБА_3 та її представника за довіреністю ОСОБА_10 по кримінальному правопорушенню за попередньою кваліфікацією за ст. ст. 190, 383 КК України.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Автозаводської районної у м. Кременчуці ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 про ухвалення у справі додаткового рішення, суд першої інстанції посилався на те, що позовні вимоги ОСОБА_3, у відповідності до приписів ЦПК України, були розглянуті судом у повному обсязі. Заявлені представником відповідача клопотання, які вказані в заяві про ухвалення додаткового рішення, не є позовними вимогами, відповідно до яких суд має постановити рішення. Викладена в них інформація, при її доведенні, могла б бути підставою для постановлення судом окремої ухвали, проте, суд при постановленні рішення зазначив про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може, оскільки судом при розгляді заяви було допущено порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як встановлено з матеріалів справи, рішення Солом&quil;янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року, під головуванням судді Букіної О. М., було постановлено в судовому засіданні за участі представника позивача, відповідача та його представника.

Заява представника відповідача ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення була призначена до розгляду в судовому засіданні за участю сторін у справі на 20 грудня 2017 року на 11 годин 30 хвилин.

Зі змісту ухвали вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін, виходячи з того, що сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялися, про причини неявки суд до відома не поставили.

Такий висновок суду не ґрунтується на фактичних обставинах справи та вимогах закону, а доводи апеляційної скарги про його безпідставність є обгрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

Згідно ч. 2 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.

Частиною 5 ст.128 ЦПК України, передбачено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно ст. 130 ЦПК України, у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду.

Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

В матеріалах справи ( а.с. 7 т.2 ) є копія судової повістки-повідомлення від 06 листопада 2017 року з якої вбачається, що повідомлення про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення 20 грудня 2017 року об 11 годині 30 хвилин, адресується ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , доказів вручення вказаної судової повістки-повідомлення ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Крім того, заяву про ухвалення у справі додаткового рішення було подано представником відповідача ОСОБА_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, проте повідомлення про розгляд заяви представнику відповідача взагалі не направлялось. В матеріалах справи є також відомості щодо місця знаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_1, проте за вказаною адресою повідомлення відповідачу про розгляд заяви не направлялось.

Вказане підтверджує, що станом на дату проведення судового засідання 20 грудня 2017 року у суду першої інстанції не було доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а тому, висновок суду про те, що заявник повідомлений про судове засідання належним чином, є безпідставним.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 щодо порушення судом першої інстанції процесуального порядку розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованими, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року постановлена без дотримання норм чинного цивільного процесуального законодавства, а тому, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Стаття 270 ЦПК України визначає, що додаткове рішення може бути ухвалене чи за заявою сторони, чи за ініціативою суду стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, але суд рішення не ухвалив, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати, судом не вирішено питання про судові витрати, суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Предметом розгляду суду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Автозаводської районної у м. Кременчуці ради Полтавської області, у якій Солом&q? д;янським районним судом м.Києва 22 серпня 2017 року було постановлено рішення, були вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_5, а тому саме в межах цих вимог сторонами надавались пояснення, досліджувались докази та було ухвалене рішення судом.

Вимоги заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення з приводу поданих до суду її клопотань про зобов'язання прокурора Полтавської області внести відомості до ЄРДР відносно ОСОБА_11. по кримінальному правопорушенню за попередньою кваліфікацією за ст. 375 КК України; зобов'язання прокурора Полтавської області внести відомості до ЄРДР відносно працівників Автозаводського відділення РАЦС м. Кременчука в особі ОСОБА_12 по кримінальному правопорушенню за попередньою кваліфікацією за ст.ст. 366, 382 КК України; зобов'язання прокурора Полтавської області внести відомості до ЄРДР відносно працівників архіву Автозаводського відділення РАЦС м. Кременчука по кримінальному правопорушенню за попередньою кваліфікацією за ст.197 КК України; зобов'язання прокурора Полтавської області внести відомості до ЄРДР відносно державного виконавця Автозаводського відділу виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_13 по кримінальному правопорушенню за попередньою кваліфікацією за ст. 382 КК України; зобов'язання прокурора Полтавської області внести відомості до ЄРДР відносно ОСОБА_3 та її представника за довіреністю ОСОБА_10 по кримінальному правопорушенню за попередньою кваліфікацією за ст. ст. 190, 383 КК України, не є позовними вимогами щодо яких сторони надавали пояснення та докази, а тому підстав для ухвалення додаткового рішення за вказаними клопотаннями немає.

Заявлені позовні вимоги позивача у відповідності до законодавства були розглянуті в повному обсязі.

Подана заява представника відповідача не узгоджуються з вимогами ст. 270 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Автозаводської районної у м. Кременчуці ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав, у суду немає, а тому заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 128, 130, 270, 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року скасувати та постановити нову.

В задоволенні заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 про ухвалення у справі додаткового рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 червня 2018 року.

Головуючий: Судді: