Рішення № 74868910, 18.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 червня 2018 р. № 820/1095/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 09.06.2017 р. №0000031314 про визначення грошового зобов’язання з військового збору у розмірі 177105,16 грн. ( в т.ч. за податковим зобов’язанням у розмірі 141684,13 грн., штрафні санкції – 35421,03 грн.), від 09.06.2017р. №0000011314 про визначення грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2360640,94 грн. ( в т.ч. за податковим зобов’язанням у розмірі 1888512,75 грн., штрафні санкції – 472128,19 грн.) та від 09.06.2017 р. №0000021314 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,0 грн. за неподання декларації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення – рішення, які винесені на підставі висновків акту перевірки за № 3171/20-40-13-14/НОМЕР_1 від 26.04.2017 р. ГУ ДФС у Харківській області, є необґрунтованими та незаконними. Судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства зі сторони ОСОБА_3 суперечать нормам Податкового кодексу України та фактичним обставинам справи, оскільки позивач не отримував додаткового блага в розумінні п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України та, як наслідок, не повинен сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі, зазначивши, що сума заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 у розмірі 9445608,74 грн. була повернута ОСОБА_4 в повному обсязі у відповідності до розписки від 15.04.2015 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з ТОВ «Зміївський машинобудівний завод», якому ОСОБА_4 переуступив вимоги кредиторської заборгованості ПАТ «Автрамат», та відповідно до платіжного доручення № 879 від 24.06.2015 р. До матеріалів справи була надана копія розписки від 15.04.2015 р., складена особисто ОСОБА_4, оригінал якої був оглянутий судом в судовому засіданні. В підтвердження того, що сума заборгованості у розмірі 5883686,74 грн., яка була повернута ПАТ «Автрамат» громадянину ОСОБА_4, на момент складення акту перевірки не була прощена (анульована) ОСОБА_3, до матеріалів справи наданий наказ № 2 від 08.07.2016 р. про проведення інвентаризації активів ПАТ «Автрамат» та акт інвентаризації активів ПАТ «Автрамат» від 08.07.2016 р. за підписом ліквідатора, голови інвентаризаційної комісії ПАТ «Автрамат» ОСОБА_5, відповідно до яких громадянин ОСОБА_3 являється основним дебітором ПАТ «Автрамат» на зазначену суму. В судовому засіданні оглянутий оригінал листа від 15.02.2018 р. за підписом ліквідатора ПАТ «Автрамат» ОСОБА_5 з відміткою штампу Господарського суду Харківської області про приєднання зазначеного наказу та акту інвентаризації до матеріалів справи про банкрутство ПАТ «Автрамат» №922/3734/15.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, з огляду на доводи викладені в письмовому відзиві на позов, стверджував, що висновки акту перевірки № 3171/20-40-13-14/НОМЕР_1 від 26.04.2017 р. ГУ ДФС у Харківській області є повністю законними та обґрунтованими, вважав що громадянином ОСОБА_3 в 2015 році фактично отримано дохід в розмірі 9445608,74 грн. за рахунок погашення ПАТ «Автрамат» його заборгованості перед громадянином ОСОБА_4 по договору займу від 28.07.2014 р. б/н, який підлягає обов’язковому декларуванню та оподаткуванню. На думку податкового органу зазначена сума є додатковим благом у відповідності до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України. Представник відповідача з посиланням на акт перевірки від 26.04.2017 р. № 3171/20-40-13-14/НОМЕР_1 зазначив, що частина кредиторської заборгованості у розмірі 5883686,74 грн. була повернута громадянину ОСОБА_4 ПАТ «Автрамат» як солідарним боржником згідно рішення Московського районного суду міста Харкова від 01.12.2014 р. у цивільній справі № 643/11995/14-ц, отже громадянин ОСОБА_3 отримав додаткове благо у вигляді зазначеної суми, прощеної ( анульованої) ПАТ «Автрамат» за його самостійним рішенням.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов»язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на доходи фізичних, військового збору платником податків ОСОБА_3 за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.

Документальна позапланова невиїзна перевірка була проведена на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 03.03.2017 р. № 808. В наказі зазначено, що перевірка проводиться на підставі п. 78.1 ст. 75, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, ст. 82 Податкового кодексу України у зв’язку з надходженням інформації від слідчого управління ГУ ДФС у Харківській області від 26.08.2016 р. № 1049/20-40-23-05 про можливі факти ухилення від сплати податків платником податків ОСОБА_3 шляхом недекларування доходів отриманих протягом 2015 року та неподанням платником податків ОСОБА_3 декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, враховуючи доповідну записку начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Харківській області від 01.02.2017 р. № 93/20-40-13-04-08.

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки відповідачем було складено акт №№ 3171/20-40-13-14/НОМЕР_1 від 26.04.2017 року, в якому посадовими особами контролюючого органу зазначено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення платником податків – фізичною особою ОСОБА_3:

- п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 49.1, п. 49.2, п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п.п. 168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015р., в якій не визначено та не сплачено, у строки встановлені законодавством, суму грошового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб в результаті отримання доходу у вигляді додаткового блага;

- п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме несплата суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму – 1888512,75 грн.

- порушення п. 16-1 розділу ХХ Податкового кодексу України, встановлено заниження військового збору за 2015 р. в сумі – 141684,13 грн.

За результатом встановлених порушень, податковим органом були винесені податкові повідомлення – рішення: від 09.06.2017 р. № НОМЕР_2 про визначення грошового зобов’язання з військового збору у розмірі 177105,16 грн. ( в т.ч. за податковим зобов’язанням у розмірі 141684,13 грн., штрафні санкції – 35421,03 грн.), від 09.06.2017 р. № НОМЕР_3 про визначення грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2360640,94 грн. ( в т.ч. за податковим зобов’язанням у розмірі 1888512,75 грн., штрафні санкції – 472128,19 грн.), від 09.06.2017 р. № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,0 грн.

Не погодившись з зазначеними повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2014 р. між громадянином ОСОБА_3 (позичальник) та громадянином ОСОБА_4 (позикодавець) був укладений договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі 670000 доларів США.

В цей же день, 28.07.2014 р., між ПАТ «Автрамат» ( поручитель) та громадянином ОСОБА_4 ( кредитор) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов’язку ОСОБА_3 ( боржник) щодо виконання зобов’язань за договором, передбаченим ст. 2 цього договору ( надалі іменується «основний договір»).

Відповідно до п. 1.2 договору у разі порушення боржником обов’язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до п. 2.1 договору під основним договором в цьому договорі розуміють договір позики від 28.07.2014 р., укладений між кредитором та боржником.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 01.12.2014 р. по справі №643/11995/14-ц позов ОСОБА_4 до ПАТ «Автрамат», ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та звернення стягнення на предмет застави задоволений в повному обсязі. Вирішено стягнути з ПАТ «Автрамат» та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 631000 доларів США, що станом на день ухвалення судового рішення становить 9445608,74 грн. за офіційним курсом Національного банку України.

Як вбачається з акту перевірки, порушення позивачем податкового законодавства встановлені на підставі рішення Московського районного суду міста Харкова від 01.12.2014 р. по справі № 643/11995/14-ц про солідарне стягнення з ПАТ «Автрамат» та ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 631000 доларів США, що станом на день ухвалення судового рішення становить 9445608,74 грн. за офіційним курсом Національного банку України, також з інформації, отриманої зі слідчого управління про самостійне погашення ПАТ «Автрамат» кредиторської заборгованості перед громадянином ОСОБА_4 на суму 5423686,74 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з ТОВ «Зміївський машинобудівний завод», якому ОСОБА_4 переуступив право вимоги кредиторської заборгованості та суму 5423886,74 грн. та інформації, отриманої зі слідчого управління про виплату ОСОБА_4 платіжним дорученням № 879 від 24.06.2015 р. 460000,0 грн. ПАТ «Автрамат».

На підставі вказаних доказів, відповідач дійшов висновку, що громадянином ОСОБА_3 в 2015 році фактично отримано дохід в розмірі 9445608,74 грн. за рахунок погашення ПАТ «Автрамат» його заборгованості перед громадянином ОСОБА_4 по договору займу від 28.07.2014 р. б/н, який підлягає обов’язковому декларуванню та оподаткуванню. На думку податкового органу зазначена сума є додатковим благом у відповідності до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

До матеріалів справи не надано доказів того, що копія наказу від 03.03.2017 р. № 808 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, направлялися та були вручені громадянину ОСОБА_3

Письмові запити або запрошення для надання пояснень, відповідно до ст.20 Податкового кодексу України, до початку перевірки або під час проведення перевірки до громадянина ОСОБА_3 не направлялись.

Відповідно до п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг був прощений. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Судом встановлено, що сума зазначених грошових коштів у розмірі 9445608,74 грн. була повернута ОСОБА_4 наступним чином:

- відповідно до розписки від 15.04.2015 р., яка складена та підписана особисто ОСОБА_4, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 200000 доларів США, що на день повернення боргу складає 4584000,0 грн. (офіційний курс гривні до одного долару США на дату повернення боргу складає 22,92 грн.);

- відповідно до повідомлення про переуступку права вимоги від 15.04.2015 р., складеного громадянином ОСОБА_4, повідомлення про переуступку права вимоги від 15.04.2015 р., складеного ТОВ «Зміївський машинобудівний завод», та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.04.2015 р., ПАТ «Автрамат» самостійно погашена кредиторська заборгованість перед громадянином ОСОБА_4 на суму 5423686,74 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з ТОВ «Зміївський машинобудівний завод», якому ОСОБА_4 переуступив вимоги кредиторської заборгованості, що не заперечується податковим органом на сторінці 5 акту перевірки;

- відповідно до платіжного доручення № 879 від 24.06.2015 р. ПАТ «Автрамат» громадянину ОСОБА_4 сплачено суму 460000,0 грн.

Судом встановлено, що кредитор ПАТ «Автрамат» не повідомляв громадянина ОСОБА_3 про прощення ( анулювання) суми боргу у розмірі 5883686,74 грн., яку він самостійно погасив перед ОСОБА_4, ніяких рекомендованих листів та повідомлень позивачу з боку ПАТ «Автрамат» не направлялось, договорів про прощення боргу сторонами надано не було, податкового розрахунку про відображення ПАТ «Автрамат» зазначеної суми, нарахованої на користь громадянина ОСОБА_3 надано не було.

Судом досліджені наказ №2 від 08.07.2016 р. про проведення інвентаризації активів ПАТ «Автрамат» та акт інвентаризації активів ПАТ «Автрамат» від 08.07.2016 р. за підписом ліквідатора, голови інвентаризаційної комісії ПАТ «Автрамат» ОСОБА_5, відповідно до яких громадянин ОСОБА_3 являється основним дебітором ПАТ «Автрамат» на зазначену суму.

Отже, сума у розмірі 5883686,74 грн., яку за рішенням Московського районного суду міста Харкова від 01.12.2014 р. по справі № 643/11995/14-ц ПАТ «Автрамат» була повернута громадянину ОСОБА_4, не являється для громадянина ОСОБА_3 доходом, отриманим як додаткове благо в розумінні п.п. 164.2.17. п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, та, як наслідок, не повинна включатись до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Враховуючи те, що громадянин ОСОБА_3 не отримував доходу у вигляді додаткового блага, то обов’язок сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору в позивача відсутній.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача є необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 241– 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.06.2017 р. № НОМЕР_3 про визначення грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2360640,94 грн. ( в т.ч. за податковим зобов'язанням у розмірі 1888512,75 грн., штрафні санкції-472128,19 грн.).

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.06.2017 р. № НОМЕР_2 про визначення грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 177105,16 грн. ( в т.ч. за податковим зобов'язанням у розмірі 141684,13 грн., штрафні санкції - 35421,03 грн.).

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.06.2017 р. № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,0 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ:39599198) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. код: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суми сплаченого судового збору у загальному розмірі 8810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 22.06.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.