Рішення № 74868716, 22.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2350/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, у якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з відмови, листом №16/Ц-11 від 25 січня 2018 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2011 року по 14 грудня 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 35924,84 грн.

2. Зобов’язати Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2011 року по 14 грудня 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 35924,84 грн.

Ухвалою судді від 22 травня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.243 КАС України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно ч.4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи, що провадження у справі відкрито 22 травня 2018 року, строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв’язку із перебуванням головуючого судді Вовченко О.А. у період з 20.06.2018 року по 21.06.2018 року у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено суддею 22.06.2018 року (перший робочий день).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, правонаступником якого є Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року по справі №2-а-254/11 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та донараховано, з 01 січня 2011 року, суму недоотриманої пенсії в розмірі 35924,84 грн. Зазначені 35924,84 грн. були виплачені позивачу лише 14 грудня 2017 року, тобто із затримкою виплати за період з 01 січня 2011 року по 14 грудня 2017 року. Посилаючись на Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року N 2050-ІІІ зазначає, що у грудні 2017 року, позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та сплату йому суми компенсації втрати частини доходів, на що УПФУ, листом №16/Ц-11 від 25 січня 2018 року, відмовило позивачу у задоволенні заяви на підставі того, що рішенням суду виплата компенсації не передбачена. Вказує, що на виконання постанови суду, після сплати суми недоотриманої позивачем пенсії (заборгованості) за весь термін перерахунку, в порушення вимог статті 19 Конституції України та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», позивачу не було проведено нарахування та виплати компенсації, чим йому було завдано майнової шкоди у розмірі суми несплаченої компенсації.

Посилаючись на постанову Верховного суду України від 18 листопада 2014 року по справі №21-518а14, просить суд задовольнити позовні вимоги.

31 травня 2018 року за вх.№15386/18 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що позивач звернувся із заявою від 28.12.2017 року до об’єднаного управління, в якій просив нарахувати та сплатити суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2011 року по 30.11.2017 р. та надати розрахунки нарахованої компенсації. У листі об’єднаного управління від 25.01.2018 року № 16/18-1, позивачу роз'яснено що, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року по справі № 2-а-254/11, яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розміру державної пенсії у вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2011 р. по 22.07.2011 р., з урахуванням проведених виплат розпорядженням від 01.10.2012 р. по пенсійній справі № 202354 проведено перерахунок з 01.01.2011 р. Загальна сума боргу за рішенням суду нарахована у розмірі 35924,84 грн. Рішення суду виконано в повному обсязі. В резолютивній частині постанови від 25 січня 2012 р. по справі № 2-а-254/11 не має вказівки, щодо зобов'язання об’єднаного управління нарахувати та сплатити позивачу компенсації втрати частини доходів. Сума перерахованої та сплаченої пенсії позивачу на виконання судової постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Посилаючись на ст. 46 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. №2857-VІ, ст.ст. 49-54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.23 Бюджетного кодексу України, ч.2 ст.72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням серії А №125025 та є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії Б № 352813 (а.с.7).

З наявної в матеріалах справи копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року (а.с.18-19) судом встановлено, що у лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про визнання протиправними дій та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити недораховану пенсію відповідно до ст.ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 вересня 2010 року. Крім того, позивач просив зобов’язати відповідача виплатити різницю між розміром перерахованої пенсії та фактично отриманої.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 28 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії відповідача з призначення та виплати позивачу, як інваліду ІІ групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності в розмірі меншому ніж вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі меншому ніж 75 % мінімальної пенсії за віком. Зобов’язано Управління ПФУ в Біляївському районі Одеської області з 01 вересня 2010 року призначити ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік. Зобов’язано відповідача провести ОСОБА_1 з 01 вересня 2010 року перерахунок призначеної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

В свою чергу, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року:

- апеляційну скаргу начальника Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області задовольнити частково;

- постанову Біляївського районного суду Одеської області від 28 квітня 2011 року скасувати;

- прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково;

- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області в перерахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 у відповідності зі ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як інваліду - чорнобильцю ІІ групи першої категорії;

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії з 01 січня 2011 року відповідно до ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру державної пенсії в вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком;

- в іншій частині відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

На виконання вищезазначеного рішення, Малиновським об’єднаним Пенсійним фондом України в м.Одесі згідно розпорядження від 01.10.2012 року (а.с.14) проведено перерахунок пенсії позивачу та здійснено нарахування її виплати з 01 січня 2011 року.

Як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 та не заперечується відповідачем, 14.12.2017 року на його рахунок №4149497831112885 надійшло 35924,84 грн. (а.с.20), коментар до платежу: стягнення заборгованості по справі 2-а-254/11 від 26.01.2012 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 28.12.2017 року звернувся із заявою (а.с.9) до відповідача, в якій відповідно до вимог ст. ст. 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050, зазначив, що у зв’язку із порушенням строків виплати донарахованої на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року по справі №2-а-254/11 суми доплати пенсії, просив нарахувати та сплатити йому суму компенсації втрати частини доходів за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року.

25.01.2018 року Малиновське об’єднане Пенсійного фонду України в м.Одесі на адресу позивача направило лист за №16/Ц-1, у якому зазначено наступне:

«…На виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 по справі № 2-а-254/11, яким зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 49,50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розміру державної пенсії в 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2011 по 22.07.2011, з урахуванням проведених виплат, розпорядженням від 01.10.2012 по пенсійній справі № 202354 проведено перерахунок з 01.01.2011.

Загальна сума боргу за рішеннями суду нарахована у розмірі 35924,84 грн. Рішення суду виконано в повному обсязі. Зазначеним рішенням суду нарахування компенсаційних виплат не передбачено.

…

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

За документами, наявними в пенсійній справі, пенсія нараховується та виплачується вірно».

Вважаючи протиправними дії Малиновського об’єднаного Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 35924,84 грн., ОСОБА_1 звернувся з даною позовною заявою.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №159 від 21.02.2001 року, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі – Порядок №159).

Відповідно до п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно з п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16 та підтримана у постановах Верховного суду від 20.02.2018 року по справі №522/5664/17, від 20.02.2018 року № 336/4675/17.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається зі змісту ст. 5 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

З аналізу наведених норм вбачається, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

При цьому, дія зазначених вище нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

При цьому, як вже зазначено судом, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.

Нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Так, матеріалами справи підтверджено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року у справі №2-а-254/11 визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області в перерахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 у відповідності зі ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як інваліду - чорнобильцю ІІ групи першої категорії та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії з 01 січня 2011 року відповідно до ст.49,50,ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру державної пенсії в вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому, вказаним рішенням суду встановлено, зокрема, що: «…Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області із заявою про перерахунок пенсії до 15 січня 2011 року. Таким чином перерахунок пенсії позивачу повинен проводитися з 01 січня 2011 року…».

На виконання вказаного рішення суду, лише 14.12.2017 року позивачу здійснено виплату донарахованої суми пенсії.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що несвоєчасність нарахування та виплати позивачеві вищевказаних сум відбулось у зв’язку із неправомірною відмовою відповідача у перерахунку пенсії позивача, що підтверджується постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року у справі №2-а-254/11, яка набрала законної сили.

Виплата пенсії з порушенням встановленого строку відбулася з причин, що не залежали від позивача.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («Stretch - United Kingdom» № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Von Maltzan and Others v. Germany» № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Отже, оскільки позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення суду за період з 01.01.2011 року, виплата заборгованості по якій відбулась лише у грудні 2017 року не з вини позивача, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з відмови листом №16/Ц-11 від 25 січня 2018 року ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2011 року по 14 грудня 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 35924,84 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки нараховані та виплачені суми пенсії за минулий час є тим доходом, що не був отриманий позивачем вчасно з вини відповідача - Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, суд вважає, що наявні підстави для здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу.

З огляду вказані норми КАС України та на встановлені судом обставини справи, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень позивачу здійснено донарахування пенсії на підставі рішення суду, а виплата відбулась лише у грудні 2017 року не з вини позивача, суд вважає необхідним для повного захисту прав та інтересів позивача на підставі ч. 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 35924,84 грн., за період з 01 січня 2011 року по 14 грудня 2017 року у розмірі, який визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням чинного законодавства.

Суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 7, 241- 246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з відмови листом №16/Ц-11 від 25 січня 2018 року ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2011 року по 14 грудня 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 35924,84 грн.

Зобов’язати Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 35924,84 грн., за період з 01 січня 2011 року по 14 грудня 2017 року у розмірі, який визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65082, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1).

Відповідач – Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Прохоровська, буд.3, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 41249156).

Суддя Вовченко O.A.

.