Постанова № 74868702, 20.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 5490/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „ФАРЛЕП-ІНВЕСТ” у особі Південної філії відкритого акціонерного товариства „ФАРЛЕП-ІНВЕСТ” до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До суду 20.05.2010 року з позовом звернулось відкрите акціонерне товариство „ФАРЛЕП-ІНВЕСТ” у особі Південної філії відкритого акціонерного товариства „ФАРЛЕП-ІНВЕСТ” (далі ВАТ „ФАРЛЕП-ІНВЕСТ”) з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси (далі ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень №0002072301/0 від 04.08.2008 року, за яким ТОВ „Матриця” визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 97830 грн (75560 грн. за основним платежем, 22270 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), №0002082301/0 від 04.08.2008 року, за яким ТОВ „Матриця” визначено податкове зобов’язання з податку з податку на додану вартість у сумі 47723грн (31815 грн. за основним платежем, 15908 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач зазначив, що він є правонаступником ТОВ „Матриця”, та вважає що вищезазначені повідомлення рішення, які винесені на підставі акту перевірки ДПІ №1558/23-02/32189940/129 від 04.07.2008 року планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року. Але висновки Акту про порушення ТОВ „Матриця” п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі Закон України №334/94-ВР) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 75560грн., а також про наявність порушень пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон України№168/97-ВР) у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 31815грн., при здійсненні господарської діяльності не відповідають дійсним обставинам, оскільки підприємством відповідно до вимог Закону України №168/97-ВР до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними та відповідають вимогам по їх складанню, а до складу валових витрат віднесені витрати визначені у п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача до судового засідання 17.12.2010 року не з’явився, був повідомлений судом належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив. Суд визнав причину його неявки без поважною, розгляд справи можливим у його відсутність. Відповідачем були надані заперечення, в яких він заперечував проти задоволення позову, вважав, що оспорювані рішення-повідомлення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.208-211).

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив, що ТОВ „Матриця” було зареєстроване 09.10.2002 року 26.02.2003 року (а.с.171). ВАТ „ФАРЛЕП-ІНВЕСТ” зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 03.10.2000 року. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 2029394. Позивач діє відповідно до положення про Південну філію ВАТ „ФАРЛЕП-ІНВЕСТ”. Відповідно до статуту ВАТ „ФАРЛЕП-ІНВЕСТ” у новій редакціїї (від 23.02.2010 року) ВАТ набуло всіх прав та обов’язків правонаступника в результаті реорганізації шляхом приєднання інших суб’єктів, у тому числі ТОВ „Матриця” (а.с. 172-191).

З 15.05.2008 по 26.06.2008 року ДПА в Одеській області проведена виїзна планова перевірка ТОВ „Матриця” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 рокк по 31.03.2008 року, за результатами якої складений акт №265/23-30/32417101 від 15.10.2009 року (т.1 а.с.10-35). ТОВ „Матриця” надало заперечення на Акт перевірки (а.с.36-40), які були відхилені.

На підставі Акту №265/23-30/32417101 від 15.10.2009 року ДПІ 04.08.2008 року прийняла податкові повідомлення-рішення №0002072301/0 від 04.08.2008 року, за яким ТОВ „Матриця” визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 97830 грн (75560 грн. за основним платежем, 22270 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), №0002082301/0 від 04.08.2008 року, за яким ТОВ „Матриця” визначено податкове зобов’язання з податку з податку на додану вартість у сумі 47723грн (31815 грн. за основним платежем, 15908 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) ( а.с.43,44).

В висновку Акту вказано, що перевіркою встановлені порушення п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 75560грн., у т.ч. 4 кв. 2007р. - на 71583грн., 1 кв.2008р. –на 3977грн., а також порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 31815грн., у т.ч. у жовтні 2007року -22270,5грн., листопаді 2007 року-3181,5грн., грудня 2007р.- 3181,5грн., січні 2008року- 3181,5грн.

В Акті зазначено, що ТОВ „Матриця” зависило валові витрати у зв’язку з включенням до складу валових витрат послуг доступу до мережі Інтернет при відсутності відповідних первинних документів, які підтверджують зв'язок цих витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) з охороною праці та обов’язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку (а.с.23). З цих же підстав перевіряючи вважають завищеним ТОВ „Матриця” податковий кредит на 31815грн., а саме з причин включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціям придбання послуг, які не можуть бути призначені підприємством для використання в господарській діяльності (ас.28).

Суд вважає висновки перевіряючих викладені в Акті перевірки такими, що не ґрунтуються на законодавстві та відповідно протиправними є податкові повідомлення-рішення, які прийняти на підставі цього Акту перевірки. При цьому суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України №168/97-ВР встановлені значення термінів, якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.5,1.6 статті 1 цього Закону звітний (податковий) період –період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобов’язання –загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоду, визначена згідно з цим Законом. В п.1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України №168/97-ВР регламентується порядок обчислення і сплати податку, а також порядок формування податкового кредиту. Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду з зв’язку з придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” необхідними умовами для включення платником податку сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є плата таким платником цих сум та наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України валові витрати виробництва –сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються, виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що ТОВ „Матриця” був укладений з ТОВ «Фарлеп»договір №26238 від 15.03.2006 року на абонентське обслуговування в мережі Інтернет. Відповідно до умов договору ТОВ «Матриця»- замовник, ТОВ «Фарлеп»- Виконавець. Згідно із додатковою угодою б/н від 15.03.2006 року Виконавець надає Замовнику наступні послуги: логін-matrix до мережі Інтернет на швидкості 10 Mbps без обмежень. Вартість послуг складає 19089грн., в тому числі ПДВ 3181,5 грн. в місяць (а.с.45-49).

Згідно із п.3.11 регламенту користування глобальною мережею Інтернет компанії Фарлеп, наведеного у додатку №1 до договору №26238 від 15.03.2006 року замовник є кінцевим користувачем і не має права надання послуг, наданих виконавцем, третім особам, якщо це не оформлено додатковою угодою з виконавцем.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ „Матриця” не були надані до перевірки інші додаткові угоди до договору №26238 від 15.03.2006року, у яких виконавцю надається право надання отриманих послуг третім особам. (а.с.29) Саме з цих підстав в акті перевірки зроблений висновок про порушення вимог податкового законодавства.

Проте судом встановлено, що ТОВ „Матриця” і ТОВ «Фарлеп»уклали додаткову угоду до договору №26238 від 15.03.2006 року, відповідно до якої замовник має право надавати послуги третім особам (а.с.50).

Реальне надання цих послуг третім особам не оспорюється в акту перевірки, в якому у п.2.1 (а.с.14) та п.2.15.9 (а.с.19) зазначено, що ТОВ „Матриця” у перевіряємий період здійснювало будівництво широкополосної мультисервісної мережі, надання в оренду обладнання, продаж Інтернет карток, надання послуг з обслуговування оптичних волокон, надання послуг Інтернет, продаж Інтернет карток.

Суд критично відноситься до обставини, зазначеної в акті перевірки, що посадові особи підприємства від письмових пояснень щодо встановлених порушень відмовились. При цьому суд виходить з наступного.

Позивач же зазначив, що під час перевірки співробітники підприємства надавали всі пояснення в усної формі, жодної вимоги про надання письмових пояснень не було, запитом не надходило.

Оформлення матеріалів перевірки регламентовано Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року. Підпунктом 2.3.2 цього Порядку визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб’єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб’єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та /або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті. Відповідно в п.3 Порядку зазначено серед інформативних додатків до акту перевірки пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб суб’єкта господарювання щодо виявлених порушень та / або причини ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, надані у ході перевірки.

Виходячи зі змісту цих положень Порядку у разі зазначення в Акті перевірки відсутності первинних документів по конкретним встановленим перевіркою порушенням обов’язково повинні бути пояснення посадових осіб про причини відсутності цих документів, а не лише зазначення того, що вони відсутні.

Проте судом достовірно встановлено, що ДПІ, зазначив в акті перевірки відсутність первинних документів щодо підтвердження валових витрат, пояснень у посадових осіб суб’єкта господарювання щодо причин їх відсутності не відібрало.

ТОВ „Матриця” віднесло до валових витрат за подією отримання послуг відповідно до п.11.2 ст.11 Закону України №334/94-ВР, що підтверджується відповідними актами. Погашена заборгованість по наданим послугам ТОВ „Матриця” перед ТОВ «Фарлеп»була відповідно до договору від 31.05.2008 року згідно угоди про взаємозалік (а.с.51).

Судом також встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ „Матриця” були включені суми податку на додану вартість по операціям придбання послуг, які були призначені для використання в господарській діяльності підприємства, згідно отриманих податкових накладних від ТОВ «Фарлеп», які бути призначені підприємством для використання в господарській діяльності.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства „ФАРЛЕП-ІНВЕСТ” у особі Південної філії відкритого акціонерного товариства „ФАРЛЕП-ІНВЕСТ” до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень –задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0002072301/0 від 04.08.2008 року Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси, за яким товариству з обмеженою відповідальністю „Матриця” визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 97830 грн (75560 грн. за основним платежем, 22270 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002082301/0 від 04.08.2008 року Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси, за яким товариству з обмеженою відповідальністю „Матриця” визначено податкове зобов’язання з податку з податку на додану вартість у сумі 47723грн (31815 грн. за основним платежем, 15908 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя

Позов задоволено

20 грудня 2010 року