Рішення № 74868664, 12.06.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р. Справа № 818/922/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Громадянин ОСОБА_5 ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (далі - відповідач, УДМС України в Сумській області) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про скасування громадянину ОСОБА_6 ОСОБА_5 ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 14.06.2016, терміном дії до 01.01.2023) посвідки на тимчасове проживання №ТР184880, виданої 07.11.2017.

Свої вимоги мотивував тим, що 07.11.2017 йому видано посвідку на тимчасове проживання №ТР184880. 19.02.2018 позивач був ознайомлений з рішенням УДМС в Сумській області про скасування посвідки на тимчасове проживання у зв’язку з наданням у заяві для отримання посвідки на тимчасове проживання неправдивих відомостей стосовно місця проживання. Позивач вважає оскаржене рішення протиправним, оскільки місце проживання позивача зареєстроване в житловому будинку № 22, що розташовується по вул.Центральній у с.Зелене Білопільського району Сумської області, що в повній мірі відповідає положенням абзацу 5 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Ухвалою суду від 09.03.2018 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено попереднє судове засідання на 20.03.2018 (а.с.2), яке було відкладене на 12.04.2018 за клопотанням позивача та у зв’язку з неявкою представника відповідача (а.с.19).

12.04.2018 та 03.05.2018 в попередніх судових засіданнях оголошувалася перерва у зв’язку із витребуванням додаткових доказів у справі.

Ухвалою суду від 15.05.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.06.2018 (а.с.82).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав, викладених у відзиві (а.с.31-36), виходячи з того, що УДМС України в Сумській області було отримано лист Управління СБУ в Сумській області від 29.01.2018 №13/103-нп, в якому зазначено, що позивач при поданні заяви на отримання посвідки на тимчасове проживання подав завідомо неправдиві відомості, а саме: вказав адресу реєстрації місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, за якою фактично не проживав, кореспонденцію та офіційне листування не отримував. На підтвердження цього Управлінням СБУ в Сумській області було додано акт від 13.12.2017, складений комісією при Коршачинській сільській раді про те, що позивач дійсно фактично не проживав за зазначеною адресою. Дана обставина була підставою для прийняття оскарженого рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання позивача. Вважає, що рішення винесене на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач (ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1, виданий 14.06.2016 терміном дії до 01.01.2023) 10.09.2017 прибув на територію України на підставі візи №(М)У00060508, виданої консульською установою України в м.Анкара з метою навчання в ОСОБА_1 Національному аграрному університеті (а.с.9).

Як вбачається з копії довідки СНАУ від 07.03.2018 №1650, а також наказів ОСОБА_1 національного аграрного університету від 19.09.2017 №2854-н та від 19.09.2017 №2853-н позивача було зараховано на навчання строком на один рік на підготовче відділення СНАУ у 2017-2018 році (а.с.11, 42-43).

31.10.2017 позивач звернувся до УДМС України в Сумській області із заявою іноземця чи особи без громадянства для отримання посвідки на тимчасове проживання за №1620 (а.с.38) терміном дії до 30.10.2018. Позивач у заяві вказав місце свого народження м.Сілопі, ОСОБА_5 та адресу проживання в Україні - Сумська область, Білопільський район, с.Зелене, вул.Центральна, буд.22 (а.с.38).

На підтвердження навчання позивача ОСОБА_1 національним аграрним університетом надано клопотання щодо оформлення іноземцю посвідки на тимчасове проживання (а.с.39), яке було додано до заяви позивача на отримання посвідки. Крім того, до заяви позивачем було також подано паспорт U№14278929, виданий урядом ОСОБА_5 14.06.2016, терміном дії до 01.01.2023 та переклад українською мовою сторінки паспортного документа (а.с.40,41).

07.11.2017 позивачу УДМС України в Сумській області було видано посвідку на тимчасове проживання №ТР 184880 (а.с.10).

30.01.2018 до УДМС України в Сумській області надійшов лист Управління Служби безпеки України в Сумській області від 29.01.2018 №13/103-нп, в якому зазначено, що позивач при поданні заяви на отримання посвідки на тимчасове проживання подав завідомо неправдиві відомості, а саме: вказав адресу реєстрації місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, за якою фактично не проживав, кореспонденцію та офіційне листування не отримував (а.с.45-46). На підтвердження цього Управлінням Служби безпеки України в Сумській області було додано акт від 13.12.2017, складений комісією при Коршачинській сільській раді про те, що позивач, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5, дійсно фактично не проживав за зазначеною адресою (а.с.47,76). Виходячи з цього, Управління Служби безпеки України в Сумській області ініціювало скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні позивача.

Після отримання даної інформації, відповідачем, з урахуванням доповідної та службової записок, було складено висновок у справі про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_4 (а.с.48-50) та 05.02.2018 було прийнято рішення №5901.5-692/59.3-18 про скасування посвідки на тимчасове проживання, виданої позивачу, на підставі п.п.1 п.19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251, у зв’язку з поданням у заяві для отримання посвідки на тимчасове проживання неправдивих відомостей стосовно місця проживання, з яким позивач був ознайомлений 19.02.2018 (а.с.8,51).

06.02.2018 відповідачем було направлено лист-повідомлення про прийняте рішення позивачу (вих. № 5901.5-807/59.3-18) на поштову адресу місця реєстрації: Сумська область, Білопільський район, с. Зелене, вул. Центральна, буд. 22, а також приймаючій стороні ОСОБА_1 національному аграрному університету (вих. № 5901.5-805/59.3-18) (а.с.52-53).

Крім того, 06.02.2018 аналогічні листи були направлені Управлінню Служби безпеки України в Сумській області (вих. № 5901.5-798/59.3-18) та Державній прикордонній службі України (вих. №5901.5-803/59.3-18) (а.с.54, 55-56).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Положення наведеної норми кореспондуються з нормами, наведеними в ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV (далі - Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»), де зазначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ч. 13 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VІ (далі – Закон) іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

Згідно з ч. 13 ст. 5 Закону підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування з такого закладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до оскаржуваного рішення посвідка на тимчасове проживання позивача скасована на підставі підпункту 1 п. 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251, чинного на час прийняття рішення (далі - Порядок), у зв’язку з поданням у заяві для отримання посвідки на тимчасове проживання неправдивих відомостей стосовно місця проживання (а.с.51).

Однак, вказане не знайшло своє підтвердження в судовому, оскільки, представником відповідача не було надано доказів того, що саме на момент подачі заяви (31.10.2017) позивач проживав за іншою адресою, відмінної від адреси, зазначеної у заяві.

Крім іншого, відповідно пп.1 до п. 19 Порядку посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, зокрема, у разі отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Ухвалою суду від 12.04.2018 було зобов'язано Управління Служби безпеки України в Сумській області надати матеріали, які стосуються встановлення факту надання позивачем неправдивих відомостей при поданні заяви на отримання посвідки на тимчасове проживання від 31.10.2017 №1620 та стали підставою для ініціювання скасування УДМС України в Сумській області посвідки про тимчасове проживання №ТР184880, виданої 07.11.2017.

На виконання вказаної ухвали Управління Служби безпеки України в Сумській області листом №7202 від 27.04.2018 надало інформацію, що на запит від 05.12.2017 №13/1296 сільський голова с. Коршачина Білопільського району Сумської області листом від 13.12.2017 вих.453/02-14 проінформував Управління, що комісією сільської ради під час проведення обстеження житла за місцем реєстрації на території сільської ради іноземних громадян, в тому числі позивача, встановлено, що вказані іноземні громадяни за місцем реєстрації, а саме: Сумська область, Білопільський район, с. Зелене, вул. Центральна, 22, фактично не проживають. Даний факт, підтверджено актом комісійного обстеження адреси реєстрації іноземних громадян від 13.12.2017 (а.с.74-76).

Разом з тим, відповідно до абзацу 5 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно з ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, місце проживання позивача, зареєстроване в житловому будинку № 22, що розташовується по вул. Центральній у с. Зелене Білопільського району Сумської області (а.с.10,12), в повній мірі відповідає положенням абзацу 5 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Суд зазначає, що враховуючи наведені вище норми Конституції України та Закону, позивач не обмежений у вільному виборі місця проживання, та у визначеному законодавством порядку зареєстрував місце свого проживання.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення УДМС України в Сумській області №5901.5-692/59.3-18 від 05.02.2018 про скасування посвідки на тимчасове проживання №ТР184880, виданої 07.11.2017 позивачу, не відповідає ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправним, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УДМС України в Сумській області на користь ОСОБА_4 в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 704,80грн., сплачений згідно з квитанцією від 06.03.2018 №0.0.980810489.1 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 (41852, Сумська область, Білопільський район, с.Зелене, вул. Центральна, 22, НОМЕР_1, виданий 14.06.2016) до до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 27, код ЄДРПОУ 37846270) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області №5901.5-692/59.3-18 від 05.02.2018 про скасування посвідки на тимчасове проживання №ТР184880, виданої 07.11.2017 громадянину ОСОБА_5 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_1, виданий 14.06.2016, терміном дії до 01.01.2023).

Стягнути на користь ОСОБА_4 (41852, Сумська область, Білопільський район, с.Зелене, вул. Центральна, 22, НОМЕР_1, виданий 14.06.2016) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 27, код ЄДРПОУ 37846270) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 22.06.2018.

Суддя І.Г. Шевченко