Рішення № 74868535, 22.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/4168/17

22 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві про визнання неправомірною бездіяльність, зобов’язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Львівське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_1 у виконавчому провадженні про зобов’язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк») ОСОБА_3 включити вимоги Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» по договору банківського рахунку №2507 від 14.09.2010 на загальну суму 335879,35грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк») із віднесенням вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому законодавством, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність, яку допустив державний виконавець Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_1 щодо не проведення заходів з примусового виконання рішення, яке прийняв Львівський окружний адміністративний суд від 05.08.2015 у справі №813/1931/15 в межах виконавчого провадження №49664697;

- зобов’язати державного виконавця вчинити всі необхідні дії в межах виконавчого провадження №49664697.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.09.2015 набрала законної сили постанова Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/1931/15 за позовом Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства «Єврогазбанк» провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною відмови та зобов’язання включити вимоги Управління до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Єврогазбанк» до відповідної черги. 28.09.2015 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, який був пред’явлений позивачем, як стягувачем для примусового виконання у Державну виконавчу службу Шевченківського районного управління юстиції у м.Києв. 15.12.2015 державний виконавець Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_1 відкрив виконавче провадження №49644697 щодо виконання рішення. Однак, у порушення вимог ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», рішення суду не виконано та не надано будь-яких відомостей, пояснень щодо причин невиконання рішення суду.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Уповноважений представник позивача судове засіданні не з’явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений із урахуванням вимог ст.268 КАС України. Про причини неявки суду не повідомив.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений із урахуванням вимог ст.268 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті. не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 у справі № 813/1931/15 позовні вимоги Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства «Єврогазбанк» провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною відмови та зобов’язання включити вимоги Управління до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Єврогазбанк» до відповідної черги задоволено частково: визнано протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк») ОСОБА_3 щодо включення вимоги Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» по договору банківського рахунку №2507 від 14.09.2010 на загальну суму 335879,35грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк»); зобов’язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк») ОСОБА_3 включити вимоги Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» по договору банківського рахунку №2507 від 14.09.2010 на загальну суму 335879,35грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк») із віднесенням вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому законодавством; у решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 25.09.2015.

28.09.2015 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №813/1931/15, в якому боржником зазначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк») ОСОБА_3.

На виконанні у Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві перебував виконавчий лист №813/1931/15, виданий 28.09.2015 Львівським окружним адміністративним судом, яким зобов’язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк») ОСОБА_3 включити вимоги Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» по договору банківського рахунку №2507 від 14.09.2010 на загальну суму 335 879,35 грн. (триста тридцять п’ять тисяч вісімсот сімдесят дев’ять гривень 35 копійок) до реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк») із віднесенням вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому законодавством.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження ВП №49644697 від 15.12.2015 на підставі виконавчого листа від 28.09.2015 №813/1931/15, виданого Львівським окружним адміністративним судом 28.09.2015.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №49644697 від 15.12.2015 боржника зобов’язано самостійно виконати рішення суду у семиденний строк з винесення вказаної постанови та надати до Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві підтвердження про виконання.

Крім цього, вказаною постановою при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно з інформацією, яка міститься у реєстрі виконавчих проваджень з доступом для сторін виконавчого провадження жодних дій, крім пропозицій виконання рішення боржником добровільно проведено не було, так як станом на 13.11.2017 відсутні будь-яка інформація про стан виконання вказаного рішення, а саме включення Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до відповідної черги кредиторів.

13.05.2017 Львівським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» було надіслану скаргу вих.№16-9-05 начальнику відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві на бездіяльність його відділу, проте відповіді чи будь-якої іншої реакції на вказану скаргу надіслано не було.

Позивач вважає таку бездіяльність Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві в реалізації наданих повноважень зі здійснення заходів з примусового виконання рішення протиправною, такою, що порушує його права, тому звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Органи державної виконавчої служби є органами державної влади, а тому зобов'язані діяти у відповідності до ст.19 Конституції України лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-19 (далі - Закон №1404) дано визначення поняттю виконавчого провадження, відповідно до якого виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів, тобто сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 вказаного Закону).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 у справі № 813/1931/15, яке знаходиться на виконані у відповідача, є рішенням зобов’язального характеру.

Згідно з положеннями ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з роз'ясненнями п.20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.2006 по справі «Васильєв проти України» виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.

З огляду на вищенаведене, держава повинна виконувати взяті на себе зобов'язання та не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Також приймаючи рішення по суті суд враховує, що в розглянутому спорі належить зазначити про необхідність додержання суб'єктом владних повноважень принципу обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office вказав, що принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Відповідно до п.2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 №361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи.

Єдиним критерієм для визначення того, чи дотримувалась держава в особі її органів влади обов'язку у здійсненні позитивних дій, направлених на реалізацію прав позивача, є ефективність її дій у розглянутій ситуації.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 § 1 Конвенції передбачається, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 поширює свою дію і на стадію виконання судового рішення. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Case of Immobiliare Saffi v. Italy Заява N 22774/93 §63, 66) суд нагадує, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. … виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6. Суд знову наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні (див., mutatis mutandis, рішення у згадуваній вище справі Горнсбі, с. 510, п. 40). Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах. «.

Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету (рішення Горнсбі проти Греції від 19.03.1997, пункт 41).

У рішенні по справі «Жовнер проти України» Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 (995_004), також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby c. Grece) від 19.03.1997, Збірник рішень 1997-II, с. 510-511, параграф 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Bourdov c. Russie), N 59498/00, параграф 34, від 07.05.2002; рішення у справі «Ясіун'єне проти Литви» (Jasiuniene c. Lituanie), N 41510/98, параграф 27, від 06.03.2003; та рішення по справі «Руйану проти Румунії» (Ruianu c. Roumanie), №34647/97, від 17.03.2003) (пункт 33).

Будь-яких заперечень чи пояснень щодо невиконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 по справі №813/1931/15 відповідач до суду не надав.

Відтак, матеріалами справи підтверджується факт порушення боржником норм Закону України «Про виконавче провадження», проте відповідачем не надано суду доказів на підтвердження своєчасного вчинення державним виконавцем здійснення усіх передбачених Законом дій щодо примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили, та за яким 28.09.2015 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №813/1931/15 про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк») ОСОБА_3 включити вимоги Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» по договору банківського рахунку №2507 від 14.09.2010 на загальну суму 335 879,35грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (АТ «Єврогазбанк») із віднесенням вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому законодавством.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та встановлених фактичних обставин, суд дійшов висновку, про визнання протиправною бездіяльності, яку допустив державний виконавець Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_1 щодо не проведення заходів з примусового виконання рішення, яке прийняв Львівський окружний адміністративний суд від 05.08.2015 у справі №813/1931/15 в межах виконавчого провадження №49664697.

З метою ефективного і достатнього для відновлення порушених прав позивача, суд вважає, що належним способом захисту таких прав буду зобов’язання державного виконавця вчинити всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження №49664697.

За таких обставин, та враховуючи те, що матеріали справи не містять жодної відповіді відповідача на скаргу позивача, суд дійшов висновку, що така бездіяльність Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві є протиправною.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1600,00грн.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність, яку допустив державний виконавець Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_1 щодо не проведення заходів з примусового виконання рішення, яке прийняв Львівський окружний адміністративний суд від 05.08.2015 у справі №813/1931/15 в межах виконавчого провадження №49664697.

Зобов’язати державного виконавця Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві вчинити всі необхідні, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», дії в межах виконавчого провадження №49664697.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.

Суддя Лунь З.І.