Рішення № 74868511, 12.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/896/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Львів

17 год. 27 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

у с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Стрийтеплоенерго» (далі – КП «Стрийтеплоенерго») звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № НОМЕР_1 від 14.02.2018 року та № НОМЕР_2 від 14.02.2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем за результатами перевірки позивача, висновки якої викладено в акті перевірки № 97/13-01-12-03/05432684 від 17.01.2018, 14.02.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій до позивача, які є безпідставними та незаконними, а розрахунки про застосування штрафних санкцій є необґрунтованими.

КП «Стрийтеплоенерго» будучи тривалий час постійним клієнтом ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» та користуючись системою «Клієнт Банк», однією із систем віддаленого банківського обслуговування, з 04.02.2015 по 12.02.2015 відправило платіжні доручення на загальну суму 1511100,54 по сплаті внесків до бюджету, в тому числі, по сплаті екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення в розмірі 28000,00 грн.

19.02.2015 Правлінням НБУ винесено постанову № 116 «Про віднесення ПАТ «Комерційний Банк «Стандарт» до категорії неплатоспроможних» та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.02.2015 прийнято рішення № 38 про запровадження з 20.02.2015 тимчасової адміністрації банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний Банк «Стандарт». Зазначено, що платіжні доручення на загальну суму 1511100,54 грн. по сплаті податків до бюджету в період з 04.02.2015 по 12.02.2015 до сьогоднішнього дня залишаються непроведеними та списання коштів з поточного рахунку позивача не відбулося.

Позивач звертався з цього приводу з листом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» про необхідність вирішення проблеми, та в якомога коротший термін проведення платежів підприємства, однак відповіді на звернення так і не отримав. Разом з тим, позивач заявив свої кредиторські вимоги банку на загальну суму 1537820,17 грн.

Листом від 23.03.2015 позивач звернувся до Стрийської ОДПІ, в якому описав вказану ситуацію та роз’яснив, що вини підприємства щодо порушення строку зарахування податків до бюджету немає та просив звільнити від відповідальності у зв’язку із викладеним.

Не зважаючи на це, контролюючим органом за результатами перевірки прийнято вказані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не одержавши позитивного результату внаслідок адміністративної процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 20.03.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а ухвалою суду від 03.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце проведення якого засідання повідомлений належним чином.

11.06.2018 за вх. № 17983 від представниці позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з покликанням на те, що уповноважена представниця не може прибути у судове засідання, що призначене на 12.06.2018, у зв’язку з участю на стороні відповідача у розгляді справи № 606/2300/17 Апеляційним судом Тернопільської області за апеляційною скаргою КП «Тернопільелектротранс» на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11.04.2018, яким задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто в його користь 218291,91 грн. заробітної плати.

Суд розглянув вказане клопотання та визнав причини неявки уповноваженої представниці позивача неповажними, оскільки ОСОБА_2 не надано доказів представництва інтересів КП «Тернопільелектротранс».

В судових засіданнях представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив за вх. № 12787 від 03.05.2018 (а.с.54-56), просила позов задовольнити.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву за вх. № 9956 від 16.04.2018 (а.с.45-46). Зазначено, що перевіркою позивача щодо своєчасності розрахунків з бюджетом, за результатами якої складено акт від 17.01.2018 встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: допущено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення.

На переконання відповідача, платіжне доручення на суму 28000,00 грн. не може свідчити про своєчасну сплату узгодженого зобов’язання, оскільки таке платіжне доручення не містить відмітки банку про отримання, не містить призначення платежу (за який період сплачується екологічний податок за викиди стаціонарними джерелами забруднення). Відповідач вважає необґрунтованими покликання позивача на те, що під час проведення камеральної перевірки були відсутні правові підстави для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання, оскільки такі не відповідають вимогам п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. Відповідач також не погоджується з позицією позивача, що відповідальність за порушення строку зарахування податків до бюджетів повинен нести банк, а не КП «Стрийтеплоенерго», оскільки саме з вини банку сплата не відбулася.

На підставі постанови правління Національного банку України № 116 „Про внесення ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» до категорії неплатоспроможних» від 19.02.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 38 від 19.02.2015 про запровадження з 20.02.2015 тимчасової адміністрації. Зі змісту повідомлення ПАТ «КБ «Стандарт» від 17.02.2015 долученого позивачем до позовної заяви вбачається, що у зв’язку з тим, що немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку, банк не виконав розрахунковий документ № 2152 від 12.02.2015. Крім того, зазначив про необхідність врахування приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України про необхідність зарахування коштів. Зауважив додатково про відкриті розрахункові рахунки позивача в інших банківських установах, що давало йому можливість проводити сплату податкових зобов’язань через них.

Відповідач, вважає, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дослідив матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, з’ясував наступні обставини справи та встановив таке.

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку КП «Стрийтеплоенерго» з питань своєчасності узгодженої суми податкового зобов’язання з екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, за звітні періоди з І кварталу 2015 по ІІІ квартал 2017, про що складено акт № 97/13-01-12-03/05432684 (а.с.9-12).

Актом перевірки зафіксовано, що перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов’язання позивачем встановлено порушення вимог п. 250.2 ст. 250 розділу VIII Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення за звітні періоди з І кварталу 2015 по ІІІ квартал 2017 за документами у таблиці, наведеній у акті.

Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату підприємством – КП «Стрийтеплоенерго», узгоджених сум податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, за звітні періоди з І кварталу 2015 по ІІІ квартал 2017.

Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання передбачено п. 126.1 ст. 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

29.01.2018 позивач скерував відповідачу заперечення на акт перевірки (а.с.26-27) та у відповіді від 09.02.2018, яку надано позивачу зазначено про те, що висновки акта перевірки залишено без змін, оскільки наведені аргументи не спростовують фактів порушень вказаних в акті від 17.01.2018.

На підставі вказаного акта перевірки та висновку про розгляд заперечення Стрийською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_1 від 14.02.2018, яким встановлено порушення строку сплати грошового зобов’язання з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, за затримку на 11 днів сплати грошового зобов’язання 153,80 грн., зобов’язано сплатити штраф 10 % у сумі 15,38 грн. (а.с.16) та податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2 від 14.02.2018, яким встановлено порушення строку сплати грошового зобов’язання з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, за затримку на 362, 345, 340, 294, 281, 278, 271, 254, 249, 194, 179, 162, 103, 89, 70 календарних днів сплати/ за несплату грошового зобов’язання 100352,80 грн., зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20 %, у сумі 20070,56 грн. (а.с.17).

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи такі безпідставними та необґрунтованими, звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи спір суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до 14.1.175 ПК України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі – платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб’єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-ІІІ (далі – Закон №2346-ІІІ).

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону №2346-ІІІ переказ коштів (далі – переказ) – рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону №2346-ІІІ встановлено, що платіжне доручення – розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону №2346-ІІІ банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положеннями п. 22.4. ст. 22 Закону №2346-ІІІ передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника – з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника – з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Щодо проведення самого переказу грошей, то це є обов’язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону №2346-ІІІ).

Таким чином, виконання платником податкового обов’язку з перерахування в бюджет суми податкового зобов’язання пов’язане з моментом подання до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов’язань та прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що КП «Стрийтеплоенерго» відповідно до вимог ст. 250.2 ст. 250 ПК України подавало податкові декларації по сплаті екологічного податку, з розрахунками за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. До справи долучено також копії квитанцій про їх доставку.

Вказане підтверджує самостійне визначення позивачем сум екологічного податку, необхідного до сплати за період І квартал 2015 – ІІІ квартал 2017 та вчасне подання зазначених документів до контролюючого органу (а.с.61-125).

Як пояснила представниця позивача, КП «Стрийтеплоенерго» через систему «Клієнт-Банк» ПАТ «КБ «Стандарт» в період з 04.02.2015 по 12.02.2015 відправило платіжні доручення на загальну суму 1511100,54 грн. зі сплати податків до бюджету, в тому числі зі сплати екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення в розмірі 28000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 2143 від 06.02.2015 (а.с.20, 21).

Згідно з цим дорученням платником є КП «Стрийтеплоенерго», дебет рах. № 26003001001043; отримувач – Стрийське УДКС України, кредит рах. № 33118362700017; призначення платежу: *101;05432884 внески по екології Стрий, без ПДВ. На ньому міститься відмітка у полі „одержано банком”.

Згідно з випискою ПАТ КБ „Стандарт” за 06.02.2015, дата 06.02.2015/-4.02.2015 вихідний залишок на рахунку 26003001001043 КП «Стрийтеплоенерго» складав 1538949,47 грн, що свідчить про достатність наявних у позивача коштів для виконання своїх зобов’язань шляхом списання банком коштів з рахунку платника.

До матеріалів справи долучено копію прес-реліз Національного банку України від 20.02.2015 (а.с.126), відповідно до якого зазначено, що Національний банк України прийняв рішення про віднесення ПАТ «КБ «Стандарт» до категорії неплатоспроможних; прийняттю вказаного рішення передувало віднесення банку в лютому 2015 до категорії проблемних у зв’язку з проведенням цим банком ризикової діяльності, що призвела до погіршення показників його фінансового стану та створила загрозу інтересам кредиторів та вкладників банку. Окрім того, зазначено, що у зв’язку з наведеним Правління Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, керуючись ст.ст. 7, 15, 55 Закону України «Про Національний банк України» та ст.ст. 67, 73, 75, 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», прийнято постанову від 19.02.2015 № 116 «Про віднесення ПАТ «КБ «Стандарт» до категорії неплатоспроможних».

Судом встановлено, що 06.03.2018 позивач звернувся із листом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_3 Згідно з цим листом позивач повідомив, що після введення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Стандарт», незважаючи на те, що платіжні доручення і були направлені, відповідні операції із списання коштів із поточного рахунку КП «Стрийтеплоенерго» проведені не були. У зв’язку з цим, у підприємства виникла заборгованість зі сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету в сумі 1511100,54 грн. та оплату послуг постачальників в сумі 26719,63 грн. Позивач просив з розумінням віднестись до цієї проблеми та провести в якомога коротший термін платежі підприємства (а.с.18-19).

Представниця позивача в судових засіданнях надала пояснення, що відповіді на звернення не одержано.

Також позивач 23.03.2015 звернувся із листом до В.о. начальника Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, відповідно до якого повідомив про ситуацію, яка мала місце в період з 04.02.2015 по 12.02.2015 та просив взяти до уваги викладені у листі факти та обставини, що є підставою для звільнення КП «Стрийтеплоенерго» від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції (а.с.22-23).

Листом від 30.06.2015 №01/769 позивач заявив Уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» про кредиторські вимоги на загальну суму 1537820,17 грн. (а.с.24-25)

Враховуючи викладене, ненадходження сплати узгодженого податкового зобов’язання з екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, в сумі 28000,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 2143 від 08.02.2015 відбулося з вини ПАТ «КБ «Стандарт», а не внаслідок протиправної поведінки позивача. Останній, на переконання суду, вжив заходів для своєчасного перерахування вказаного податку з метою дотримання податкової дисципліни у вказаному випадку.

Суд вважає безпідставними покликання представника відповідача на наявність інших рахунків, з яких можливо було здійснити відповідну оплату, оскільки представниця позивача на спростування вказаного, долучила до матеріалів справи копію довідки від 07.02.2018 № 01/311 про відкриті рахунків позивача (а.с.57), зі змісту якої встановлено, що інші рахунки відкриті в банківських установах АТ «Ощадбанк», ПАТ «Кредобанк», ПАТ «Райфайзен банк «Аваль», Стрийське УДКС України, мали спеціальні призначення та не були призначені для плати податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджету. Відповідачем жодним чином відомостей наведених у цій довідці не спростовано.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачено ст. 126 ПК України.

Так, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на наведене, штраф може бути застосованим до платника податків за цією нормою лише за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання, тобто за бездіяльність. При цьому розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов’язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

При вирішенні цієї справи суд враховує таку ж правову позицію щодо застосування норм матеріального права, викладену у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 (К/9901/4671/17).

В судових засіданнях та у відповіді на відзив підтверджено, що позивач не заперечує, що платіжне доручення № 2143 від 06.02.2015 на суму 28000,00 грн. не може свідчити про повну сплату податкового зобов’язання по сплаті екологічно податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення за звітні періоди, однак невірне нарахування штрафу за несвоєчасну сплату екологічного податку на суму боргу із врахуванням 28000,00 грн. тягне за собою наступні неправильні нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань. Порушення допущені при неправильному нарахуванні штрафу тягнуть за собою наступні неправильні нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань. При цьому представниця позивача обґрунтовано покликалась на п. 7 розділу 2 Порядку ведення органами доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 765 від 05.12.2013 (втратив чинність), в частині того, що операції в інтегрованій картці платника здійснюються в хронологічному порядку. Аналогічні приписи містить чинний Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, зареєстрований у Міністерстві юстиції 20.05.2016 за № 751/28881 (п. 1 Розділу 2 вказаного Порядку)

У даному випадку, порушення допущене відповідачем при нарахуванні штрафної санкції за прострочення сплати суми податкового зобов’язання згідно з податковим повідомленням рішенням № НОМЕР_1 від 14.02.2018 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 10% на суму 15,38 та № НОМЕР_2 від 14.02.2018 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 20% на суму 20070,56 грн.

Суд вважає обґрунтованими покликання представниці позивача, що відповідно до ст. 126 ПК України штраф за прострочення сплати суми податкового зобов’язання на 30 днів становить 10% погашеної суми цього зобов’язання, а тому враховуючи суму податкового боргу згідно з податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 14.02.2018, що становить 153,80 грн., штрафна санкція взагалі не повинна була нараховуватись у зв’язку зі своєчасним та повним погашенням такого зобов’язання. Враховуючи наведене, невірним буде і нарахування штрафної санкції у податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_2 від 14.02.2018, оскільки сума грошового зобов’язання буде меншою, а відтак і меншим буде розмір штрафної санкції, який підлягатиме сплаті за несвоєчасну сплату такого зобов’язання.

Вказане відповідає алгоритму нарахування штрафних санкцій, передбаченому у ст. 126 ПК України.

Відповідачем не підтверджено факту правомірності включення 28000,00 грн, сплаченої позивачем згідно з платіжним дорученням № 2143 від 06.02.2015 до загальної суми податкового боргу з екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення. Доводи контролюючого органу про те, що вказану суму включено у зв’язку із не надходженням такої до бюджету, суперечать положенням пункту 129.6 статті 129 ПК України, спростовані встановленими в ході розгляду справи фактичними обставинами та є безпідставними.

Суд вважає також безпідставними та необґрунтованими покликання відповідача на приписи п. 129.7 ст. 129 ПК України, оскільки останнім не надано доказів регулювання Національним банком України економічних нормативів внаслідок чого утворилась нестача вільного залишку коштів на кореспондентському рахунку банку і що вказаний факт був відомим позивачеві.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи вказані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає, що контролюючим органом при їх прийнятті не дотримано вищевказаних критеріїв.

З огляду на викладене, позивачем підтверджено належними та допустимими письмовими доказами, долученими до матеріалів справи обґрунтованість позовних вимог, разом з тим, відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 14.02.2018, відтак, позов підлягає задоволенню в повному обсязі/

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Львівській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762,00 грн, сплаченого відповідно до платіжного доручення №2733 від 27.02.2018.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 294, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 14.02.2018 року на суму 15,38 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_2 від 14.02.2018 року на суму 20070,56 грн.

4. Стягнути на користь Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Новаківського, 9; ЄДРПОУ 05432684) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 39462700) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2018.

Суддя Качур Р.П.