Рішення № 74868364, 21.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 р. № 814/1198/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54010

до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018

про:визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправними дії щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка викладена в листі від 19.01.2018 року № 12/2-з та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням виплат на оздоровлення згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області від 12.01.2018 року за вих. № 7/1-56/18, починаючи з моменту звернення за перерахунком довічного грошового утримання, а саме з 12.01.2018 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно не перерахував щомісячного довічного грошового утримання позивача за наявності підстав для його перерахування та виплати.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням виплат на оздоровлення відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач, ОСОБА_1, працювала на посаді судді, згідно рішення Вищої ради правосуддя № 33 від 27.06.2017 року була звільнена у зв’язку з поданням заяви про відставку з посади судді Заводського районного суду м. Миколаєва.

З 03.07.2017 року позивач перебуває на обліку в Центральному об’єднаному управлінні ПФУ м. Миколаєва Миколаївської області.

Для призначення щомісячного довічного грошового утримання згідно з заявою від 03.07.2017 надавалась довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за червень 2017 року, в яку включено суми посадового окладу, доплати за вислугу років.

12.01.2018 позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та надала довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.01.2018 № 7/1-56/18, видану територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Миколаївській області, за грудень 2017 року, в яку включено суму щомісячної доплати відповідно до ч. 6 ст. 135 Закону України № 1402-19 «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон 1402) в розмірі 1333,33 грн. та суму нарахованої вихідної допомоги в розмірі 76800,00 грн.

Рішенням відповідача від 19.01.2018 року № 12/2-з відмовлено позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. В рішенні зазначено, що суми допомоги на оздоровлення та нарахована вихідна допомога згідно із вимогами ст. 135 та ст. 142 Закону № 1402 не відносяться до складу суддівської винагороди та не враховуються в заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням від 04.06.2018 року № 35/5-з внесено зміни до рішення від 19.01.2018 № 12/2, мотивувальну частину викладено в іншій редакції.

Відповідно до ч. 1-3 Закону 1402, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Ч. 2 ст. 135 Закону 1402 встановлено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується у відповідних відсотках суддівської винагороди судді.

Допомога на оздоровлення не відноситься до складових суддівської винагороди, тому не може враховуватись при нарахуванні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання.

Посилання позивача, в обгрунтування позовних вимог, на постанову Верховного Суду від 17.04.2018 року по справі № 415/2964/16 не приймається судом до уваги, оскільки вищезазначена справа та дана справа не є подібними, оскільки щомісячне довічне грошове утримання призначалось на підставі Закону № 1402, а у справі № 415/2964/16 постановою Верховного Суду пенсія призначалась на підставі Закону України «Про державну службу».

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» є спеціальним в цих правовідносинах, тому застосовуються його норми та відсутні правові підстави застосовувати норми Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України та покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54010, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко