
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2018 року м.Київ справа № 810/382/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 14978,77 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань.
В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у розмірі 14978,77 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 14.06.2018, не з'явився. Разом з цим, 14.06.2018 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання, в якому позивач просить суд здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника позивача.
Повістка про виклик до суду рекомендованою поштовою кореспонденцією була направлена на адресу відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно з ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи клопотання представника позивача та неявку відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, протокольною ухвалою суду від 14.06.2018 було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 зареєстрована 05.07.2000 як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (а.с.22).
Судом встановлено, що 03.03.2006 між Яготинською міською радою Київської області (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3225510100:07:036:0003, за умовами якого орендодавць зобов’язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування земельну ділянку від розміщення існуючого магазину-кафетерію по вул.Незалежності, 36 в місті Яготин (для комерційного використання), в межах населеного пункту в адміністративних межах Яготинської міської ради.
Відповідно до п.8 договору договір укладено на 20 (двадцять) років.
Згідно з п.9 договору річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 5 років – 5 (п’ять) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (2370/дві тисячі триста сімдесят/гривень 52 коп.); 15 років – 10 (десять) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (4741/ чотири тисячі сімсот сорок одна /гривня 03 коп.) (а.с.17-18).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано до Яготинського відділення Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області наступні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності):
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 06.03.2014, в якій самостійно визначено щомісячну суму орендної плати, яка підлягає сплаті помісячно у розмірі 966,98 грн. за січень - листопад 2014 року включно та 967,04 грн. за грудень 2014 року (а.с.12-13);
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 26.02.2015, в якій самостійно визначено щомісячну суму орендної плати, яка підлягає сплаті помісячно у розмірі 1006,48 грн. за січень - листопад 2015 року включно та 1006,49 грн. за грудень 2015 року (а.с.14-15).
Відповідно до витягу із зворотного боку інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб станом на 31.12.2016 становить 16135,55 грн. (а.с.19-20).
Несплата відповідачем податкового боргу з орендної плати за жовтень-грудень 2014 року та січень-грудень 2015 року на суму 14978,77 грн. стала підставою для звернення Головного управління ДФС у Київській області з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. (пункт 54.1 статті 54 ПК України).
Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Таким чином, сума податкового боргу зі сплати самостійно визначених відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати за землю з фізичних осіб за жовтень 2014- грудень 2015 рр. складає 14978,77 грн.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову вимогу №3283-10 форми «Ф» від 29.11.2016 на загальну суму 16135,55 грн., яка була направлена на адресу відповідача.
Проте податкова вимога повернулась на адресу податкового органу з відміткою «за відсутністю за місцем проживання».
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки відповідач не надав суду докази, які б спростовували вимоги позивача та підтверджували відшкодування відповідачем заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій в добровільному порядку в розмірі 14978,77 грн., суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.
У зв’язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання 07700, Київська обл., Яготинський р-н., м.Яготин, провул.Ліснянський, буд.22) 14978,77 грн. (чотирнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят вісім грн. 77 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного тексту рішення суду - 14.06.2018 р.
Суддя Кушнова А.О.
Судове рішення № 74868064, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 14.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/382/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: