Рішення № 74867947, 21.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 червня 2018 року Справа № 808/1751/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71042, Запорізька область, Більмацький район, с.Олексіївка, вул. Карла Маркса, буд.29, податковий номер НОМЕР_1)

про: стягнення 4762,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач, ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_1П.) про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати з фізичних осіб в сумі 4762,16 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2018 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення її недоліків. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду в засіданні 14.06.2018.

Позивач у судове засідання не з’явився, направив суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Згідно з вимогами позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 4762,16 грн. Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України). Зазначено, що заборгованість виникла внаслідок несплати податкових зобов’язань, самостійно визначених відповідачем у податкових декларація з плати за землю №1700001770 від 16.02.2017 та № НОМЕР_2 від 28.02.2018. З наведених підстав просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином. Проти позову не заперечив.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В зв’язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано до Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (Куйбишевське відділення) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 (№1700001770 від 16.02.2017), якою самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 19406,56 грн. При цьому, щомісячний платіж за січень-листопад 2017 року складає 1617,21 грн., за грудень 2017 року-1617,25 грн. (а.с.13-14). З урахуванням часткової сплати/переплати у сумі 89,51 грн., сума податкового зобов’язання за грудень 2017 року склала 1527,74 грн.

Також, відповідачем надано до Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (Куйбишевське відділення) податкову декларацію про з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 (№9033803084 від 28.02.2018), якою самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 19406,56 грн. При цьому, щомісячний платіж за січень-листопад 2018 року складає 1617,21 грн., за грудень 2018 року-1617,25 грн. (а.с.15-16).

Внаслідок несплати самостійно визначеного податкового зобов’язання за січень-лютий 2018 року виник податковий борг у розмірі 3234,42 грн.

Згідно розрахунку та довідки про податкову заборгованість загальна заборгованість по орендній платі з фізичних осіб станом на 04.04.2018 складає 4762,16грн. (а.с.10-11).

З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу форми “Ю” № 90-52 від 07.02.2018 на суму 1527,74 грн., яка була направлена на адресу відповідача 07.02.2018 та отримана ним 13.02.20418.

Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожний громадянин України зобов’язаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, суми грошових зобов’язань визначених відповідачем самостійно не погашені в установлені строки сплати, відтак набули статусу податкового боргу.

Згідно з п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

За правилами п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем сформовано податкову вимогу форми “Ю” №90-52 від 07.02.2018 на суму 1527,74 грн., яка направлялась відповідачу.

Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначеної вище податкової вимоги відповідачем не надано.

Статтею 19-1.1 ПК України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (п. 19-1.1.22 ст. 19-1.1 ПК України); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (п.19-1.1.45 ст.19-1.1 ПК України)

Згідно з підпунктом 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що на даний час податкова заборгованість є узгодженою та відповідачем не сплачена, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71042, Запорізька область, Більмацький район, с.Олексіївка, вул. Карла Маркса, буд.29, податковий номер НОМЕР_1) про стягнення 4762,16 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71042, Запорізька область, Більмацький район, с.Олексіївка, вул. Карла Маркса, буд.29, податковий номер НОМЕР_1, 13.06.1964 р.н.) на р/р 33219815700367, УК у Більм.рн/отг с.Смирнове/18010900, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37892243, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 4762 (чотири тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 16 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21.06.2018.

Суддя І.В.Садовий