Ухвала суду № 74867297, 22.06.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11012/18

Провадження № 1-кс/522/11345/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, при секретарі Брус Н.П., за участю прокурора Корнієнко Є.В., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5, погодженого з заступником військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, який народився 03.03.1985 року у с. Нюмид Усть-Куломського району Комі Російської Федерації, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працюючого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_3, проживаючий на території м. Одеси, за невстановлених досудовим слідством обставинах, познайомився із громадянином України ОСОБА_7, якому, також за невстановлених слідством обставинах, передав у борг 200 доларів США, для особистого користування.

Відповідно до п. 11 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, у Збройних Силах, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Держспецзв'язку, а також у митній службі визначається законами, актами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Міноборони, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Адміністрації Держспецзв'язку, і Держмитслужби.

Необхідність отримання дозволів, порядок зберігання, носіння, обліку та використання зброї та боєприпасів передбачено п.п. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ) не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України; право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.

Однак, ОСОБА_3, маючи намір на придбання для себе, без передбаченого законом дозволу, вогнепальної зброї, запропонував ОСОБА_7, в якості погашення вищевказаного попереднього боргу перед ним у сумі 200 доларів США, збути йому, ОСОБА_3, два бойові пістолети системи "Макарова", калібру 9 мм.

Так, 12.06.2018 приблизно об 17 год. 20 хв., ОСОБА_3, перебуваючи за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, наголосив ОСОБА_7 про необхідність повернення вищевказаного боргу перед ним, у сумі 200 доларів США, та запропонував останньому, в якості погашення вказаного боргу, збути йому два бойові пістолети системи "Макарова", калібру 9 мм., на що ОСОБА_7 відповів згодою.

Того ж дня, ОСОБА_7, за вищевикладених обставин, домовився із ОСОБА_3 про збут останньому 20.06.2018 двох бойових пістолетів системи "Макарова", 9 мм., на території внутрішнього двору автомобільного парку Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 2

Надалі, 20.06.2018, приблизно о 14 год. 20 хв., ОСОБА_8 перебуваючи на території внутрішнього двору автомобільного парку Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 2, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний намір, придбав у ОСОБА_7 пістолет системи "Макарова", калібру 9 мм, № УП 4113 та пістолет системи "Макарова", калібру 9 мм, № УП 4694, за рахунок погашення попереднього боргу останнього перед ним, у сумі 200 доларів США.

Цього ж дня, в ході проведення огляду місця події на території внутрішнього двору автомобільного парку Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 2, вищезазначену стрілецьку зброю, працівниками правоохоронних органів було вилучено в останнього, а протиправну діяльність ОСОБА_3 припинено.

Після цього, об 21 год. 30 хв. 20.06.2018 ОСОБА_9 затриманий слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області, в порядку ст. 208 КПК України.

21.06.2018 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі до 7 років, знаходячись на свободі переховувався та може далі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду, у підозрюваного не має постійної роботи, а тому, розуміючи, що йому може бути призначене реальне покарання до позбавлення волі буде мати намір уникнути покарання. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його захисника, а також заслухавши слідчого та прокурора, приходжу до висновку, що у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити, та необхідно застосувати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.

У клопотанні слідчого не міститься обґрунтування ризиків, які виправдовують застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий ґрунтує свої доводи лише на припущеннях.

Слідчим також не доведено існування ризиків у разі обрання підозрюваній більш м'яких запобіжних заходів, всі доводи ґрунтуються на припущеннях, до уваги береться лише тяжкість злочину у скоєнні якого лише підозрюється ОСОБА_3 Слідчим не досліджено обставини, які мають значення для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 9 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 04.04.2013 р. виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Відповідно до п. 10 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п. 18 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК).

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.

ОСОБА_3 має соціальні зв’язки, які спростовують ризик уникнути кримінальної відповідальності.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах, передбачених ст. 181 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 183, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України – відмовити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на два місяці.

Накласти на ОСОБА_3 заборону залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 21:00 по 7:00 годин; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками; здати на зберігання слідчому паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Копію ухвали суду вручити ОСОБА_3 негайно після її проголошення.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

22.06.2018