Рішення № 74866676, 17.05.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18722/15-ц

пр. № 2/759/132/18

17 травня 2018 року м.Київ

Святошинський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Шелудько В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 01001, АДРЕСА_1) до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (місце знаходження: 03115, м.Київ, пр.Перемоги,97), Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (місце знаходження: 03134, м.Київ, вул.Симиренка,17), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (юридична адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Студенська, 7) про визнання права користування приміщенням та зобов'язання вчинити дії, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду з позовом до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (місце знаходження: 03115, м.Київ, пр.Перемоги,97), Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (місце знаходження: 03134, м.Київ, вул.Симиренка,17), Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м.Києві (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Марини Раскової,15) вимогами якого є визнання права користування приміщенням та зобов'язання вчинити дії - визнати приміщення НОМЕР_1 розташованого на 1-му поверсі, площею 18,8 кв.м. відповідно до по поверхового плану будинку - житловим, визнати право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, зобов'язати реєстраційну службу головного управління юстиції у м. Києві здійснити реєстрацію приміщення - квартири АДРЕСА_1 , як житлове приміщення та зобов'язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» укласти з ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення.

Предметом позову є визнання права користування приміщенням та зобов'язання вчинити дії, підставою позову є порушення права позивача у користуванні майном.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 06.03.2017 р. справу прийнято в провадження судді Миколаєць І.Ю. (а.с.93).

У судовому засіданні представник Управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві заявив клопотання про заміну неналежного відповідача Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м.Києві (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Марини Раскової,15) на належного відповідача Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (юридична адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Студенська, 7) оскільки, даний відповідач не має повноважень щодо вчинення будь-яких реєстраційних дій.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.51 ЦПК України, після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України (за редакцією ЗУ № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р., в дії з 15.12.2017 р.), заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.274 КПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 22 лютого 2018 року вирішено питання продовження розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.

Відзивом на позвону заяву відповідач Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки державна реєстраці права ввласності на нерухоме майно здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення державним реєстратором на підставі заяви власника та поданих документів, а суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується та приймати замість нього рішенння, яке визнається протиправним.

Запереченням на позовну заяву (яке суд приймає як відзив на позовну заяву) відповідача, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація позов не визнає, представник позивача просить відмовити у задоволенні позовних вимог мотивуючи таке заперечення не введенням в експлуатацію новоутвореного переобладнаного з нежитлового приміщення, посилаючись на Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. № 127 та Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна, затверрджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.09.2003 р. № 146.

Відзиву на позовну заяву від іншого відповідача до суду не надійшло.

Суд, дослідивши надані позивачем докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у зв'язку із роботою було надано для проживання приміщення на першому поверсі АДРЕСА_1

Оскільки приміщення НОМЕР_1 перебували у незадовільному стані, то ОСОБА_1, як наймач приміщень здійснив ремонтні роботи та перепланування, шляхом об'єднання двох приміщень в одне, внаслідок чого утворилось житлове приміщення, квартира АДРЕСА_1, з житловою площею 18,8 кв.м. Дану обставину відповідач не заперечує.

Пунктом 6.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку , будівництва та житлово-комунального господарства України № 127 від 24.05.2001 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773 зі змінами від 08.01.2013 №2 , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 січня 2013 за №113/22645 зазначає, що підрахунок площ квартир у житлових будинках і гуртожитках,побудованих або реконструйованих після 1 січня 2006 року, визначається з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15-2005. На замовлення ОСОБА_1 на підставі ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 3.11.2014 року в цивільній справі №2/759/5398/14 було складено «Звіт про проведення технічного обстеження на відповідність житлового приміщення державним стандартам,будівельним нормам і правилам, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з висновками Звіту, «враховуючи відповідність ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» приміщення НОМЕР_1 можна вважати житловою кімнатою у складі житлових кімнат будинку-гуртожитку та можливо експлуатувати приміщення як житло. Несучі та огороджувальні конструкції, об'ємно-планувальне рішення, санітарно гігієнічні вимоги, пожежна безпека приміщення НОМЕР_1 відповідають п.2.43, п. 3.4., п.5.23, п.4.12 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення».

Дані обставинами учасниками процесу не оспорювались.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 74 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 4 ЖК житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Чинним законодавством України не передбачено процедури переведення нежитлових приміщень в житлові в позасудовому порядку, як і відсутні заборони щодо такого переведення.

Відповідно до статті 379 Цивільного Кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Враховуючи наведене, та відповідно до п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, яким встановлено, що власники, наймачі /орендарі/ приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку / квартири/ та органу місцевого самоврядування, суд вважає, що будь-які перешкоди для переведення приміщення новоствореної квартири НОМЕР_1 в будинку-гуртожитку по АДРЕСА_1 до житлового фонду відсутні.

За статтею 47 Конституції України, кожен має право на житло.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 Постанови від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Оскільки ОСОБА_1 на законних підставах був поселений до будинку-гуртожитку по АДРЕСА_1 власним коштом здійснив перепланування наданого приміщення в житлову квартиру, то відповідно він має право на користування новоствореним житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1.

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер (частина 1, 2 ст.61 ЖК УРСР).

Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок (ст. 63 Житлового кодексу Української РСР).

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання приміщення НОМЕР_1 розташованого на 1-му поверсі, площею 18,8 кв.м. відповідно до по поверхового плану будинку - житловим, визнання за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язання Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» укласти з ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення АДРЕСА_1 .

Разом з тим позовні вимоги про зобов'язання Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) здійснити реєстрацію приміщення - квартири АДРЕСА_1 , як житлове приміщення є такими, що не підлягають до задоволення оскільки є передчасними. Відмови у вчиненні такої дії позивач не отримував.

Керуючись ст.47 Конституції України, ст..4, 61,63 ЖК України, ст. ст. 11, 15, 379 ЦК України, , ст. ст.4,5,7, 10, 12, 13,77-80,89, 258,259,263-265, 354, 355 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати приміщення НОМЕР_1 розташованого на 1-му поверсі, площею 18,8 кв.м. відповідно до по поверхового плану будинку - житловим.

Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

Зобов'язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» укласти з ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення АДРЕСА_1 .

В іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду м. Києва, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Миколаєць