Рішення № 74866586, 16.04.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10097/17

пр. № 2-а/759/58/18

16 квітня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва під головуванням судді Сенька М.Ф., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позову вказує, що він з 16.10. 2001 року по 30.12.2013 року проходив службу в ГУ МВС України в Київській області.

Наказом від 24.12.2013 року № 963ос його було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ.

12.02.204 року на підставі довідки до акту медико-соціальної експертної комісії та свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності, пов'язана із захворюванням внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ України, на період з 03.02.2014 року по 01.03.2016 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону «Про міліцію» ОСОБА_1 виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

09.02.2016 року в результаті повторного огляду та на підставі акту огляду МСЕК №220 від 09.02.2016 року ОСОБА_1 встановлена ступінь втрати професійної працездатності 70% та призначено другу групу інвалідності безтерміново через захворювання, отримане в період виконання службових обов'язків.

В лютому 2017 року він звернувся до ГУ МВС України в Київській області із заявою про виплату одноразової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, однак листом від 03.03.2017 року йому було відмовлено у призначенні та виплаті такої одноразової допомоги з посиланням на те, що з моменту первинного встановлення інвалідності пройшло два роки.

Не погодившись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача направив на адресу суду заперечення на позов, в яких просить у задоволенні позову відмовити вказуючи на те, що з моменту первинного встановлення інвалідності позивачу пройшло два роки ,підстав для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. № 850 немає.

Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України Постановою № 850 від 21.10.2015 затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку від 21.10.2015 № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.7 Порядку від 21.10.2015 №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає відповідні документи за місцем служби.

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.7 Порядку №850).

МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ (п.11 Порядку №850).

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення. За наслідками розгляду такого висновку МВС України повинно прийняти рішення про виплату одноразової допомоги або про відмову у проведенні такої виплати.

Таким чином, чинним законодавством не передбачено можливості повернення документів без прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що відповідачем не прийнято жодного рішення за результатами розгляду матеріалів позивача та Висновку ГУМВСУ у Київській області про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію». Відтак, суд дійшов висновку про протиправність дій МВС України щодо повернення матеріалів ДФЗБО МВС України без права на виплату даної грошової допомоги.

Суд не бере до уваги посикання відповідача на те, що первинний огляд ОСОБА_1 з установленням відсотка втрати працездатності проведений МСЕК 03.02.2014 році, а повторний - у 09.02.2016 році, що перевищує установлений пунктом 4 Порядку № 850 дворічний термін повторного огляду, а тому відсутні підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

МСЕК позивачу встановили третю групу інвалідності 12.02.2014 року, дата чергового перегляда призначена на 10.02.2016 року. ОСОБА_1 повторний огляд проведено 09.02.2016 року, тобто в межах строку, встановленого пунктом 4 Порядку № 850.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії МВС України по поверненню матеріалів ДФЗБО МВС України без права на виплату даної грошової допомоги є протиправними.

ОСОБА_1, вступаючи на службу до ОВС і тривалий час виконуючі свої професійні обов'язки, пов'язані з ризиком для життя та здоров'я, мав законне сподівання, що у випадку втрати працездатності на службі він отримає гарантований Державою соціальний захист, який включає у тому числі й одноразову грошову допомогу в розмірі визначеному Законом України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», а тому відмова відповідача у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги є протиправною.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 12, 17, 160, 161, 162, 163, 160, 183-2, 186 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1( ІН НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 09.02.2016 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Рішення може бути оскаржена сторонами протягом тридцяти днів з дня проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя Сенько М.Ф.