Ухвала суду № 74865532, 22.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"22" червня 2018 р.

справа № 2/755/5106/18

провадження № 2/755/4451/18

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, про скасування рішення державного реєстратора, запису про право власності, визнання права власності на ? частину квартири та повернення її власнику,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, про скасування рішення державного реєстратора, запису про право власності, визнання права власності на ? частину квартири та повернення її власнику.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Як убачається із змісту позовної заяви, остання, серед іншого містить вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30965461 від 16.08.2016 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринник С.М. та зроблений ним запис про право власності. Однак позивач, пред'являючи позовну вимогу до вказаного державного реєстратора, не визначила процесуальний статус цієї особи, як відповідача, з огляду на пред'явлення до нього вимоги щодо відновлення порушеного права позивача.

Крім того, аналогічне процесуальна неточність щодо визначення процесуального статусу учасника судового розгляду стосується державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т.В., до якої позивачем також пред'явлено позовні вимоги, однак яку зазначено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а не відповідача. При цьому третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не наділена правами та обов'язками відповідача по справі, тому не зможе здійснювати захист своїх прав в судовому засіданні щодо пред'явлених до неї вимог, що, відповідно, має процесуальні наслідки, передбачені законом та судовою практикою, де вимоги до третіх осіб визнаються некоректними та такими, що не підлягають до задоволення.

Таким чином позивачем має бути уточнено коло учасників розгляду із відповідним правильним визначенням їх процесуального статусу задля повного відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, про скасування рішення державного реєстратора, запису про право власності, визнання права власності на ? частину квартири та повернення її власнику - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган