Вирок № 74863841, 22.06.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 709/825/16-к

Номер рядка у звіті 3

22 червня 2018 року м. Золотоноша

Колегія судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в складі:

головуючий суддя Таратін В.О.,

судді Середа Л.В., Степченко М.Ю.,

при секретарі Курченко В.М.,

за участю:

прокурора Шарапа В.Ю.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором ТОВ “Болгарський Дім”, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Кирилівська) 118/2 кв. 30 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 кв., раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.115, ч.1 ст.262, ч.1 ст.263КК України,-

ВСТАНОВИЛА

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 22.10.2015, близько 01 години 00 хвилин, перебуваючи в дачному домоволодінні ОСОБА_1, яке розташоване в с. Мохнач Чорнобаївського району Черкаської області, маючи попередньо спланований та направлений умисел на вбивство останнього, у зв’язку із наявними у нього борговими зобов’язаннями перед ОСОБА_1, попередньо домовившись з ОСОБА_1 про зустріч у його домоволодінні у спільних справах ведення підприємницької діяльності, підготувався до вчинення вбивства потерпілого, шляхом незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї, місце якої на цей час не встановлено, типу револьвер системи «Наган», відповідно до висновків судово-балістичних експертиз № 1/979 від 20.11.2015 та №1/1032 від 23.11.2015, після чого, скориставшись тим, що потерпілий ліг спати, перебуваючи у кімнаті ОСОБА_1, здійснив один постріл у голову потерпілому, а саме потиличну ділянку, після чого побачивши, що ОСОБА_1 не помер та прокинувся, наніс потерпілому не менше 20-ти ударів в область голови та не менше 15-ти ударів в область тулуба та кінцівок, тупим предметом, ймовірно руків’ям від пістолету, після цього здійснив черговий постріл в область спини потерпілого, завдавши йому тим самим чисельні синці та садна тулуба, верхніх та нижніх кінцівок; закриту черепно-мозкову травму; забійну рану на долонній поверхні 3-го пальця лівої кисті; закритий перелом (зі зміщенням уламків) середньої фаланги 4 пальця лівої кисті; вогнепальне сліпе кульове не проникаюче поранення голови та вогнепальне кульове не проникаюче поранення тулуба, відповідно до висновку судово-медичної (комісійної) експертизи № 16-2016/о від 04.04.2016, в результаті чого виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від ОСОБА_3, так як потерпілий залишився живим та втік з місця вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

У подальшому ОСОБА_3, 22.10.2015 близько 01 години 30 хвилин, перебуваючи в дачному домоволодінні ОСОБА_1, яке розташоване в с. Мохнач Чорнобаївського району Черкаської області, здійснивши замах на умисне вбивство ОСОБА_1, зрозумівши, що останній залишився живим та втік, і може покликати на допомогу та повідомити правоохоронні органи, знаючи, що потерпілий являється мисливцем та в будинку зберігається мисливська вогнепальна зброя, знайшов у домоволодінні мисливський карабін марки “DРМS LRG2 АР4” № АА 006047, калібру 308, бойові припаси до нього в кількості 33 штуки та пристрій безшумної стрільби (ПБС) — глушник та, поклавши їх до чохла чорно-синього кольору, на поверхні якого виявлено сліди крові, які відповідно до висновку експерта № 84 від 21.03.2016 походять та належать ОСОБА_3, викрав вищевказану мисливську вогнепальну зброю, допоміжні пристрої до неї та боєприпаси, після чого з місця вчинення злочину втік.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 262 КК України,як викрадення вогнепальної зброї та бойових припасів.

Також, ОСОБА_3, 22.10.2015 близько 01 години 30 хвилин, перебуваючи в дачному домоволодінні ОСОБА_1, яке розташоване в с. Мохнач Чорнобаївського району Черкаської області, здійснивши замах на умисне вбивство ОСОБА_1, знайшов у домоволодінні мисливський карабін марки “DРМS LRG2 АР4” № АА 006047, калібру 308, бойові припаси до нього в кількості 33 штуки та пристрій безшумної стрільби (ПБС) — глушник та, поклавши їх до чохла чорно — синього кольору, на поверхні якого виявлено сліди крові, які відповідно до висновку експерта № 84 від 21.03.2016 походять та належать ОСОБА_3, який помістив до багажного відділення транспортного засобу “Ssang Yong Rехton RX 270 ХD”, реєстраційний номер НОМЕР_1, та незаконно його перевозив по лісовому масиву с. Мохнач Чорнобаївського району Черкаської області, де був виявлений працівниками міліції.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів.

В обвинувальному акті, обґрунтовуючи свої висновки про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, орган досудового розслідування послався на: докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України це: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 від 22.10.2015, протоколи огляду місця події від 22.10.2015, протокол огляду предметів від 04.11.2015, постановою про визнання предметів речовими доказами від 04.11.2015; протоколи допиту потерпілого ОСОБА_1 від 22.10.2015, від 23.10.2015; висновки судово-балістичної експертизи № 1/979 від 20.11.2015; № 1/1032 від 23.11.2015; № 1/1033 від 23.11.2015; висновок судово-медичної експертизи № 05-1-08/262 від.20.11.2015; висновок судово-хімічної експертизи № 2/139 від 09.02.2016; висновок комісійної судово-медичної експертизи № 16-2016/О від 04.04.2016; протоколи допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1; протоколи додаткового допиту потерпілого ОСОБА_1; докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст. 262 КК України це: протокол огляду місця події від 22.10.2015; протокол огляду предметів від 23.10.2015; постанова про визнання предметів речовими доказами від 23.10.2015; протокол огляду предметів від 09.02.2016; висновок судово-балістичної експертизи № 1/1027 від 04.12.2015; висновок судово-медичної експертизи № 107/2 від 01.03.2016; висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № 84 від 21.03.2016; протоколи допиту свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23; докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а це протоколом обшуку транспортного засобу ВАЗ 217030 «Пріора» д.н.з. НОМЕР_2 від 11.07.2015 за адресою: Черкаська область, м. Тальне, вул. Вокзальна.

Обвинувачений ОСОБА_3 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав та показав, що займає посаду директора ТОВ «Болгарський дім», яке займається діяльністю в сфері купівлі, продажу та оренди нерухомості в республіці Болгарія. Комерційна діяльність не обмежується лише нерухомістю, оскільки іноді надав допомогу у комерційній діяльності іншим людям. Так, на початку 2011 р. він через спільних знайомих познайомився з ОСОБА_1, у якого була можливість купувати засоби захисту рослин, а у нього, ОСОБА_3, були знайомі власники с/г підприємств, яким були потрібні таки засоби захисту. Після цього неодноразово телефонували один одному і зустрічалися.

До травня місяці 2011 р мала бути поставка на компанію «Сінтал Агро» сума поставки на 500 тис. доларів США. ОСОБА_1 повідомив, що грошей немає, а потрібні були фінанси для викупу хімії. ОСОБА_3 домовився з представниками компанії «Сінтал Агро» про те, що вони з ОСОБА_1 організують поставку засобів захисту рослин. Щоб замовити цю хімію в ОСОБА_24 - потрібно було здійснити передоплату, приблизно 150 тис. доларів США і після доставки ще приблизно 150 тис., як передоплати.

У м. Києві на початку 2011 р він, ОСОБА_3, передав 150 тис. долл., а коли хімія зайшла в ангар ОСОБА_1 - передав м. Києві ще 150 тис. Коли хімія зайшла в ангар ОСОБА_1 запропонував віддати його підприємству цю хімію і заробити більше, ніж на «Сінтал Агро», а приблизно на 30%. ОСОБА_1 віддав товар невідомим фірмам. Весь товар розійшовся. У 2011-2012 був неврожай. Відповідно с/г фірми не мали можливості розрахуватися в повному обсязі.

Восени 2011 р потрібно було замовляти товар, щоб він на початку 2012 р міг бути доставленими в Україну. В ході зазначеного співробітництва виникло питання необхідності інвестування коштів в подальші операції закупівлі товару через іноземного постачальника, щоб в подальшому була можливо перепродати товар на території України українським споживачам. Оскільки у ОСОБА_1 за його словами були відсутні грошові кошти, але був товар, то ОСОБА_1 запропонував йому, ОСОБА_3, вкладати певні невеликі суми грошей, з метою отримання прибутку після того, як український споживач розрахується за товар. Приблизно в 2011-2012 р.р. він передавав ОСОБА_1 наступні суми: 5 та 15 тис. доларів США готівкою на певні обумовлені конкретні періоди часу - і ОСОБА_1 такі перші суми вчасно повертав, чим викликав у нього, ОСОБА_3, довіру і дружні відносини ще більше зміцнювалися.

Після зазначених сум ОСОБА_1 став просити великі суми, а саме 25, 50, 60 тис. доларів США готівкою на певні обумовлені конкретні періоди часу. Гарантією повернення таких сум послужило те, що поставлений ОСОБА_1 і його дружніми компаніями товар його, ОСОБА_3, друзям і знайомим коштував приблизно таку вартість. В основному під зазначені суми дружиною ОСОБА_25 знімалися кошти з банківського депозитного рахунку. Ніяких письмових документів (або розписок) для отримання ОСОБА_1 зазначених коштів від ОСОБА_1 не вимагали. Але все грошові суми передавались особисто ОСОБА_1 в руки. ОСОБА_1 обіцяв кожен раз що гроші будуть повернуті як тільки він отримає розрахунок від споживачів.

Так сталося, що в 2011 р був поганий урожай, а крім того, через фінансову кризу в Україні різко виріс курс американського долара в 2014 р. На той момент ОСОБА_1 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_6, недалеко від с. Пирятин. Товар ОСОБА_1 завозив із ОСОБА_24 на Польщу, а з Польщі в Україну. Такі відносини тривали приблизно з 2011 по 2015 р. Всі фінансові відносини він, ОСОБА_25, записував в свій блокнот, який залишився у домоволодінні в с. Мохнач, де останнім часом ОСОБА_1 проживав у будинку свого знайомого, а по суті ховався від кредиторів. Так наприклад ОСОБА_1 склав письмову розписку пані ОСОБА_26, на отримання 1 млн. 200 тис. доларів США. Вказану суму ОСОБА_1 не повернув, незважаючи на те, що в 2013 р. позивачем ОСОБА_26 було виграно судовий спір у Голосіївському районному суді м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 зазначеної грошової суми в гривневому еквіваленті, що становило 11 500 000 грн. Він, ОСОБА_25, розумів, що за такий великий борг у ОСОБА_1 можуть бути проблеми з особами, які вимагатимуть повернення такої значної суми грошових коштів. Такої суми грошових коштів в ОСОБА_1 в наявності не було, оскільки після написання розписки курс долара виріс в три рази. Тому, боячись за життя ОСОБА_1 він всіляко намагався захистити його, оскільки за такий великий підтверджений рішенням суду борг ОСОБА_1 могли б і вбити, а в разі смерті ОСОБА_1, на той момент близького товариша, він, ОСОБА_25, втратив і друга і боржника, який заборгував йому також значну суму грошових коштів, загалом 350 тис. доларів США.

Обвинувачений зауважив, що ОСОБА_1 неодноразово усно підтверджував те, що має борг, але суму вони повинні були узгодити при бесіді, під час якої б звірили записи і вивели б конкретну суму боргу ОСОБА_1. Одного разу можливо в 2013 чи 2014 до нього приїхав ОСОБА_1 і повідомив, що на територію його місця проживання та реєстрації в с. Лазірки Полтавської області увірвалися близько 15 озброєних людей і почали стукати по вікнах, знайшли дружину ОСОБА_1 - ОСОБА_27 - і такі особи запитали дружини, де ОСОБА_27 і повідомили, що якщо ОСОБА_27 не з'явиться, то вони якщо його знайдуть, то вб'ють, а будинок спалять. Це вони повідомили в тому числі і сусідам. За цими подіями ОСОБА_27 направив заяву в міліцію, а дружина ОСОБА_16 з дочкою ОСОБА_28 проживали в місці проживання ОСОБА_25 в Києві за адресою: м ОСОБА_24, вул. Горького, 41. Проживали вони приблизно 2 тижні. Крім того, через свої фінансові проблеми на 1 млн. 200 тис. доларів США ОСОБА_27 був змушений проживати за вказаною адресою приблизно півроку. Жінка і дитина ОСОБА_27 і сам ОСОБА_27 постійно ховалися від невідомих осіб, які в грубій формі зажадали від ОСОБА_27 повернення боргу.

Одночасно він, ОСОБА_25, наполягав на поверненні і його грошових коштів, оскільки дружина ОСОБА_25, передавала йому гроші, які він передавав ОСОБА_27, почала влаштовувати сварки, вимагаючи негайного повернення коштів. Але він всіляко намагався залагодити такі сварки, оскільки до останнього вважав ОСОБА_27 своїм близьким другом і вірив йому кожен раз, коли він пропонував чергові схеми за певним бізнес-проекту або певної інвестиції, яка б мала дати великий заробіток і ОСОБА_27 б отримав можливість віддати борг.

На той момент особисто ОСОБА_27 володів нерухомістю, а саме складами, будинком офісу, які були розташовані в рідному для ОСОБА_27 с. Лазірки Полтавської області і ОСОБА_27 запропонував, щоб як гарантія повернення боргу він оформить договору купівлі-продажу зазначеної нерухомості за значно заниженою вартістю передачі зазначених приміщень у власність дружини ОСОБА_25. Це було певним покращення, оскільки після довгих років обіцянок повернення коштів - ОСОБА_27 запропонував реальну гарантію у формі нерухомості. Але вже після події йому стало зрозуміло, що ОСОБА_26 після виграшу Голосіївського районного суду було подано заяву про забезпечення позову та накладення арешту саме на ці нерухомі приміщення. Тобто ОСОБА_27 достовірно знав, що приміщення під арештом і будуть видалені з погашення боргу - в зв'язку з чим за припущенням, розуміючи, що приміщення будуть у нього вилучено - він переоформив приміщення на дружину ОСОБА_25. Таким чином, змінюючи власника нерухомості за договорами купівлі-продажу за значно заниженою ціною, ОСОБА_27 відтягнув момент вилучення у нього приміщень. Крім того, ОСОБА_26 була змушена повторно звертатися вже до Оржицького районного суду Черкаської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу приміщень, за якими власником стала ОСОБА_25, вже після того, як на дані приміщення було накладено арешт. Станом на 2015 р., коли він приїхав 21.10 до ОСОБА_27 – він, ОСОБА_25, мав при собі блокнот, в якому були записи по датах і сумах переданих ОСОБА_27 грошових коштів. Але зазначений блокнот залишився в будинку ОСОБА_27 в с. Мохнач після події його, саме ОСОБА_25, побиття і повернутий не був.

По пам'яті ОСОБА_27 заборгував суму 350 000 доларів США. На його, ОСОБА_25, старий телефонний номер, який був близько 15 років, почали після 2014 р дзвонити невідомі люди, які цікавилися місцем знаходження ОСОБА_27. Вони цей номер вирахували, коли на дружину ОСОБА_25 була оформлена нерухомість, яка була під арештом Голосіївського суду. ОСОБА_27 завжди просив дзвонити йому з нових номерів, так як говорив, що через борг ОСОБА_26 1,2 млн. його телефони прослуховуються і вираховують його місце знаходження. У ОСОБА_27 було близько 20 телефонних номерів. У 2014-2015 р ОСОБА_27 сам став привозити телефонні номери для зв'язку з ним. ОСОБА_27 вимагав не користуватись основним номером, якому 15 років. Такі стосунки вже не могли тривати далі, борги по суті не були узгоджені та не віддавались, оскільки ОСОБА_27 сам це казав, що борги не узгоджені.

Тож 21 жовтня 2015 р. він, ОСОБА_25, подзвонив ОСОБА_27 і запропонував зустрітися, порахувати конкретну суму боргу. ОСОБА_27 попросив, щоб набрав його за телефоном перед виїздом ввечері з іншого номера, який є у нього, щоб він зустрічав. Перед виїздом ввечері він набрав ОСОБА_27 з іншого номера, а сказав, що виїжджає. У той період він, ОСОБА_25, користувався автомобілем “Ssang Yong Rехton”, реєстраційний номер НОМЕР_1,, чорного кольору. Місцем зустрічі було обумовлено домоволодіння, власником якого був зі слів ОСОБА_27 - не він, а один з його близьких знайомих - с. Мохнач. ОСОБА_27 в цьому домоволодінні ховався від його кредиторів. Приїхав в с. Мохнач приблизно в районі 23-ї години 21.10.2015 р. зупинив автомобіль біля хвіртки. ОСОБА_27 вийшов і зустрів його. ОСОБА_25 вказав, що вже раніше бував в цьому домоволодінні, неодноразово, бував навіть з сім'єю, дружиною і тестем. Як завжди взяв з собою сумку з змінним одягом, ОСОБА_22, телефон. Зазвичай він заганяв автомобіль у двір, але у дворі стояв автомобіль - джип ОСОБА_27 і він залишив своє авто перед хвірткою. Після довгої дороги відразу пішов в туалет в будинку. Через деякий час вийшов - пішов за речами. ОСОБА_27 тоді сказав - закриєш сам хвіртку - хоча ніколи раніше не закривав хвіртку - він це робив зазвичай сам. Зайшли в будинок, ОСОБА_25 переодягнувся. ОСОБА_27 робив чай. Вели дружню розмову, але коли почали говорити про борги, ОСОБА_27 сказав, що завтра вранці вирішимо. Тоді він, ОСОБА_25, вказав, що вранці їде у Харків і буде ніколи, також запропонував їхати разом і порахуватися по дорозі. ОСОБА_27 відповів, що він подумає до ранку і вранці дасть відповідь. Вони перебували в центральній кімнаті, коли вели цю розмову. ОСОБА_25 підкреслив, що відносини у них на момент цієї розмови продовжували бути дружніми і довірчими, в усякому разі з його боку. Він, ОСОБА_25, не підвищував голосу, але на його вимоги порахувати і вивести конкретну суму боргу, ОСОБА_27 в агресивній манері почав відповідати, що він сам визначає термін, коли він віддасть гроші і взагалі він контролює поліцію Черкаської і Полтавської області і він може робити так, що він взагалі ні копійки віддавати не буде. Після цих слів - він пішов у свою кімнату. Після того, як ОСОБА_27 зайшов в свою спальню, ОСОБА_25 не бачив, він роздягався чи ні, але продовжили розмову, перекрикуючи і перебуваючи в різних кімнатах. ОСОБА_25 лежав на дивані в центральній кімнаті в ліжку і був включений телевізор. Під час розмови ОСОБА_27 продовжив в агресивній формі говорити, що він зараз має ряд впливових друзів серед колишніх і діючих працівників поліції Черкаської області та м. Києва на вул. Богомольця і ці впливові люди можуть юридично зробити так, що він нікому не буде винен, і йому все-одно. ОСОБА_27 казав, що ці впливові люди можуть зробити так, що він не буде віддавати нікому нічого, і взагалі він нікого вже не боїться, так як будь-якого опонента він може або посадити за грати або фізично усунути. ОСОБА_29 його запитав - чого ж він ховається, чого постійно міняє місця проживання та телефони. Також запропонував ОСОБА_27, що давай, якщо запитають де він і його контакти – він не буде приховувати цієї інформації від запитуючих. ОСОБА_27 повторив, що йому все-одно, але якщо відправлять до нього його кредиторів - то він їх постріляє.

У цей момент, під час розмови і ігнорування ОСОБА_27 необхідності повертати борги, а було вже приблизно 00:00 годин 22.10.2015 р. він, ОСОБА_29, піднявся зі свого ліжка і зайшов в спальню ОСОБА_27. Побачив, що він лежить на ліжку, світло вимкнене, біля нього стоїть ноутбук і екраном частково висвітлює спальню. У правій руці ОСОБА_27 тримав пістолет, який конкретно через відсутність світла сказати не може, але він знав, що ОСОБА_27 офіційно володів дозволом на носіння травматичного пістолета для відстрілу гумових куль, отже не був здивований тим, що у ОСОБА_27 в руках був пістолет, так як він постійно ходив зі зброєю при собі і боявся нападу кредиторів. І навіть завжди лягаючи спати - пістолет тримав поруч.

Зайшовши в його спальню - і побачивши пістолет в його запитав – «може ти і мене як свого кредитора постріляєш?» ОСОБА_27 сказав використовуючи нецензурну лексику, «якщо треба буде, то і тебе!» - і навів на нього, ОСОБА_29, пістолет і пересмикнув затвор.

Обвинувачений вказав, що не знав через темряву бойовий або гумовий пістолет, так як йому було відомо, що у ОСОБА_27 є і не зареєстрована бойова зброя, оскільки той колись цим вихвалявся. Він витягнув пістолет на витягнуту руку і направив на людину, продовжуючи лежати на ліжку.

Він, ОСОБА_29, боячись за своє життя, сприймаючи реально загрозу ОСОБА_27, розуміючи, що він може вистрелити, почав захищатися, а саме різко наблизився до ліжка, скоротив дистанцію, хотів вибити пістолет ногою, але потім згадав, що голі ноги, босий, і стрімким ривком правою рукою схопив пістолет зверху і викрутив руку ОСОБА_27 з метою відвести ствол від себе. У цей момент почув звук пострілу - ОСОБА_27 вже натиснув на спусковий гачок - перша куля, не знає бойова або гумова полетіла в бік вхідних дверей в спальню. У цей момент ОСОБА_27 лівою рукою схопив зверху ствол і руку, потягнув наліво і перекрутився по своїй осі на ліжку. Він, ОСОБА_29, продовжив утримувати пістолет, перебуваючи зверху ОСОБА_27 і намагався вирвати у нього з рук пістолет. На ліжку зав'язалася боротьба. Ударів ОСОБА_27 не завдавав. Намагався викрутити у нього з руки пістолет. ОСОБА_27 вільною лівою рукою з усією сили ліктем вдарив в сонячне сплетіння обвинуваченого, і від цього у нього збило подих, він розслабився і втратив хватку.

Цим моментом скористався ОСОБА_27 - схопився з ліжка на ноги. Він схопився слідом за ним, щоб заблокувати його і таки вихопити пістолет. ОСОБА_27 стоячи на ногах почав бити його, ОСОБА_29, рукояткою пістолета зверху-вниз в напрямку голови, а він виставив в блок обидві руки і всі удари ОСОБА_27 залізної рукояткою його пістолета потрапили область плечей, голови і рук від кисті до ліктя. Він продовжував тримати блок - але розумів, що беручи до уваги зріст ОСОБА_27 рано чи пізно можлива втрата свідомості, і він його, ОСОБА_29, фізично доб'є. Тому він двома руками спробував його обхопити, щоб скувати його рухи, але ОСОБА_27 вдарив зверху і ОСОБА_29 впав в спальні біля шафи і вдарився об підлогу головою і знепритомнів.

Отямився він від того, що відчув біль в області грудей і плечей і відчув, що ОСОБА_27 всією своєю вагою ногами топчиться по ньому. Відкривши очі побачив, що дійсно ОСОБА_27 завдає ударів ногами по тілу. Він, ОСОБА_29, схопив його за ногу потягнув на себе і ОСОБА_27 впав зверху. Зав'язалася боротьба на підлозі, при чому він, ОСОБА_29, чув повторні постріли, порядку 1-2, точно не пам'ятає. Через якийсь період вони удвох втомилися і знесилили. ОСОБА_27 піднявся з підлоги на ноги і стоячи в дверях каже: "Тобі кінець (тільки нецензурним виразом), все одно я тебе застрелю", і навів на нього пістолет, тримаючи в правій руці, і повернувся йти в сторону виходу зі спальні. ОСОБА_29 підвівся, і боячись за своє життя, знову накинувся на ОСОБА_27 і спробував обхопити його. У відповідь ОСОБА_27 штовхнув його і вони обох впали боком на ліжко. Верхня частина тіл була на ліжку, а ноги на землі. Він, ОСОБА_29, схопився правою рукою за ствол пістолету, почав пістолет однією рукою правої висмикувати, а лівої обхопив в замок шию ОСОБА_27 ззаду, щоб заблокувати його руку. Ліва кисть виявилася перед його ротом і він вкусив за великий палець лівої руки, він не відпускав зуби кілька хвилин. ОСОБА_29 продовжував намагатися заблокувати його руху.

Через якийсь час він відпустив. Вони встали, вийшли в центральну кімнату. У центральній кімнаті ОСОБА_27 повторив знову "Тобі кінець. Все одно тобі застрелю" і навів на мене знову свій пістолет. Знову скоротив дистанцію і вони почали штовхати один одного, разом впали на підлогу в центральній кімнаті. ОСОБА_29 кілька разів провалювався і втрачав свідомість. Центральну кімнату висвітлював телевізор. Боролися на підлозі. Через якийсь час встали втомлені. ОСОБА_27 встав в дверях центральної кімнати і сказав - "Ну тепер тобі точно кінець (нецензурно). Зараз я тобі вбью, зараз я прийду з хлопцями". ОСОБА_29 вказав, що у той момент зрозумів, що ОСОБА_27 може піти до сусіда, колишнього воїна афганця ОСОБА_19 і вдвох вони його точно вб'ють. Він тоді знов накинувся на ОСОБА_27 і спробував його затримати, знов почали боротися біля вхідних дверей. ОСОБА_27 його відштовхнув і він вдарився головою об стіну і знову знепритомнів. Отямився, був сидячи притуленим до стінки спиною. В будинку стояла тиша. Після побиття ОСОБА_27 відчував себе вкрай погано, паморочилось в голові, постійно був на межі втрати свідомості, не міг дихати, постійно задихався, не міг нормально бачити, зрозумів, що перелом великого пальця, боліло і пекло в грудях, боліло все тіло. Намацав ключі ОСОБА_27 від хвіртки, де вони зазвичай лежали, там також лежали ключі від його, ОСОБА_29, автомобіля. Підійшовши до хвіртки намагався відкрити хвіртку ключем, зробити це не вдалося. З останніх сил, наступивши на металеву конструкцій біля паркану, переліз через паркан, сів у свій автомобіль. Сумка через плече з документами була з ним, він також забрав її з будинку. Запустив двигун і відразу ж поїхав - хотів приїхати в найближчу поліцію. Він, ОСОБА_29, намагався швидше покинути будинок, був упевнений, що ОСОБА_27 повернеться зі своїми друзями, щоб убити йог. Під парканом у нього розсипалися речі і він їх збирав в свою сумку. Боячись за своє життя, намагався швидше виїхати. По дорозі на одному з поворотів почала паморочиться голова і залило одне око кров ю. Втратив свідомість і автомобіль занесло в кювет. Заїхав на пісок і забуксував. Витягли трактором двоє невідомих жителя села. Це вже було світло. Після цього розумів, що ОСОБА_27 від односельчан дізнається, де він і вб'є. Коли вони витягли, ці люди поклали відірвані деталі з автомобіля у багажник. Один підходить - і каже «у вас дуже поганий стан, треба поспати». Він хотів продовжити рух на автомобілі - але зрозумів, що немає сил, відчував дуже великий холод і судоми, але продовжив рух. У якийсь момент на галявині побачив поліцейську форму на людях, було 2 чи 3 чоловіка. Зупинився, заглушив мотор і вийшов з машини, підняв руки. Поліція відразу одягла наручники. Це було приблизно 14 годин дня. Поклали на землю, обшукали його, бачив що обшукали машину. Запитали зброю, сказав що немає. Також сказав, що погано, що треба у лікарню або викликати швидку. ОСОБА_30, як один із співробітників говорив імовірно своєму начальнику, що треба у лікарню, очевидно, отримував команду і ніхто з 14 год. дня до 21 не викликав швидку. Вже починаючи з 14 год. 22.10.2015 р. він, ОСОБА_29, міг бути доставлений в Поліцію або лікарню, але зроблено цього не було. Поліція нічого не оформляла на місці затримання в лісі, а лише отримувала вказівки начальства або ОСОБА_27 відносно подальшої долі - а саме - вбивства співробітниками поліції або самим ОСОБА_27. Не надали адвоката і не дали право телефонного дзвінка родичам. Пристебнули наручники наперед і посадили біля дерева. Приблизно 3 години перебував в лісі прямо під деревом, ніхто не звертав уваги. На місці події перебувало приблизно 6 співробітників. Потім на місце цієї події з незрозумілих причин приїхали ОСОБА_9 і Баль, він їх знає як друзів ОСОБА_27. Коли приїхав ОСОБА_9 - він розігнався і з розгону хотів вдарити його, ОСОБА_29, ногою але його зупинив хтось з поліцейських. У період перебування в лісі - приїхали ще і працівники ДАІ на службовому авто. Виписали мені штраф за ДТП і провіряли на алкоголь, вказали що я порушив правила дорожнього руху, забрали права (водійське посвідчення). Майже через 4 години лежання під деревом оніміла нога, неодноразово непритомнів. Співробітники поліції перенесли його, ОСОБА_29, у його ж автомобіль і на переднє сидіння і пристебнули наручниками до пасажирської ручці. Співробітники поліції міняли спущене колесо, для цього відкривали багажник, відкинули заднє сидіння, дістали домкрат, ключі, потім відкривається багажник де дістається запасне колесо. Перед цим вони діставали компресор з багажника. Неодноразово всі співробітники брали і клали предмети для заміни колеса з багажника. Вони замінили спущене переднє колесо на запаску і пошкоджене колесо поклали в багажник. Ніякої зброї не виявили та не вилучили. Потім вони розпалили багаття грілися. Чому не їхали до райвідділку поліції йому не відомо.

Виїхали з лісу районі 20 години вечора, було вже дуже темно. Ніяких документів у лісі не складалося. Дозвіл про транспортування свого автомобіля він не давав. Приїхали під поліцію с. Чорнобай, почали говорити. Біля поліції с. Чорнобай вже втратив зір і відчуття реальності і лише тоді викликали швидку.

Щодо куль в голові і в тілі і тілесних ушкоджень ОСОБА_27 обвинувачений припускає, що ОСОБА_27 за допомогою невідомих осіб вже відстріляних куль помістив механічно собі під шкіру голови, або просто примотав їх під бінти. Також припускає, що друзі ОСОБА_27 - ОСОБА_6 і ОСОБА_9 - привезли з домоволодіння карабін ОСОБА_27 і підкинули в багажник автомобіля “Ssang Yong Rехton”.

У даний час обвинувачений розуміє, що ОСОБА_27 заманював його у пастку на свою територію, де мав зв'язки в правоохоронних органах. У ОСОБА_27 був травматичний пістолет, інша зброя, а у обвинуваченого ніколи не було зброї. Вже після події зрозумів, що ОСОБА_27 задовго до події готувався до того, щоб інсценувати на себе замах, провокував його на бійку. Це б дало йому можливість уникнути повернення зазначеної грошової суми боргу.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що обвинуваченого він знає років 6-7, вони були діловими партнерами. Останні півроку до подій вони інколи з ним спілкувалися, телефонували один одному. За неділю до подій злочину він був на дачі в с. Мохнач і близько 12 год. ночі до нього приїхав обвинувачений і запропонував поїхати до Харкова в бізнесових справах, але в Харків не поїхали, оскільки знайомий ОСОБА_23 не перетелефонував ОСОБА_29 як домовлялися. 22.10.2015 р. близько 16-18 години дня до нього зателефонував обвинувачений і повідомив, що через деякий час він йому перетелефонує з іншого номера і попросив, щоб потерпілий взяв трубку. Зателефонувавши через 5-10 хв. з невідомого номера ОСОБА_29 повідомив потерпілому, що приїде до нього близько 11-12 год. ночі в бізнесових справах. Близько 12 год. ночі ОСОБА_29 приїхав в с. Мохнач до потерпілого, але машину поставив не в дворі, як завжди це робив, а під лісом. Обвинувачений зразу пішов до туалету, де перебував хвилин 30. Потерпілий не дочекавшись його, пішов спати, а його попросив замкнути хвіртку та двері будинку. Обвинувачений ліг спати за метр від кімнати потерпілого, в залі біля телевізора, а не там де завжди. В це час потерпілий переглядав інформацію на ноутбуці, а потім заснув. Крізь сон він відчув біль у голові, прокинувся і побачив, що навпроти нього стяв ОСОБА_29 зі зброєю в руках. У потерпілого лилася кров, він був голий. Обвинувачений звалив його на підлогу і почав бив рукояткою від пістолета по голові. Між ними відбувалася боротьба, в ході якої обвинувачений наскочив на потерпілого ззаду, почав душити і продовжував бити його пістолетом по голові. На питання потерпілого обвинувачений відповів, що хоче його вбити і все буде його. Потерпілий почав чинити опір і засунув пальця під курок, обвинувачений продовжував його душити. В такі боротьбі вони дісталися до вхідних дверей. Потім потерпілий вкусив обвинуваченого за палець, і пальцем правої руки вхопив його за око, почав його душити, а обвинувачений почав кричати. В цей час потерпілий відкрив защіпку дверей і почав бити руку обвинуваченого дверима. Обвинувачений послабив тримання потерпілого, і останній в цей час вискочив на вулицю. Оскільки потерпілий був голий і весь в крові, обвинувачений не зміг його утримати, бо він весь час вислизав у нього з рук. Потерпілий втік через паркан до лісу. В лісі він повз, втрачав свідомість, ховався за деревами, бо не знав дій ОСОБА_29. Так потерпілий добрався до іншого села до свого товариша Баля, у якого стояв його автомобіль ОСОБА_31. Двері у будинок відкрила теща товариша. Він повідомив їй, що на нього напав товариш ОСОБА_29, який стріляв у нього. Про це ж потерпілий розказав і Балю. ОСОБА_6 він попросив відвезти до брата в Оржицю, щоб взяти гроші і поїхати в лікарню. ОСОБА_6 дав йому одяг – труси, футболку, тапочки. Вони одяглися, сіли в машину і поїхали. Потерпілому було дуже погано. Номера телефону брата ні у потерпілого, ні у Баля не було. Вони пригадали, що він може бути у ОСОБА_9 - рідного брата колишньої дружини потерпілого. Вони зателефонували до ОСОБА_9, щоб той зателефонував до брата потерпілого та повідомив, що вони до нього їдуть. Коли приїхали до брата, зайшли до кімнати, потерпілий розповів брату, що з ним трапилося, переодягнувся, взяв гроші і поїхали до ОСОБА_32 ЦРЛ. Приїхавши до лікарні вони викликали міліцію. Потерпілий розповів, що трапилося. Потерпілий повідомив, що коли йому надавали першу медичну допомогу, йому робили рентген. На другий день витягували кулі.

До подій того дня ОСОБА_29 ніколи не приїжджав до потерпілого пізно вночі. ОСОБА_29 вів себе неадекватно, незвичайно – дзвонив із невідомого номеру, поставив машину під лісом, а не в дворі, чим викликав підозру у потерпілого.

Потерпілий у поясненнях зазначив, що 22.10.2015 р. обвинувачений заходив до нього в будинок без ніяких речей. Потерпілий вважає, що у ОСОБА_29 була зброя, схожа на револьвер з наконечником і глушником. Такої зброї у потерпілого не має.

Потерпілий зразу поїхав до брата, а не в лікарню оскільки був голий, та хвилювався за те, що обвинувачений може його переслідувати.

Потерпілий вважає, що у обвинуваченого був мотив для вчинення даного злочину, оскільки на ОСОБА_29 була оформлена нерухомість, деякі транспортні засоби, він позичав у потерпілого кошти для придбання квартири, були борги по бізнесу у Миколаєві, Херсоні. ОСОБА_29 жив за рахунок потерпілого, який інколи винаймав йому житло в м. Черкаси, жив у нього на дачі в с. Мохнач, в с. Озірки та в м. Києві. Потерпілий платив за обвинуваченого кредиту.

Потерпілий повідомляв працівників міліції в письмовій формі про викрадення 100 тисяч гривен та каблучки з діамантами, які зберігалися в потерпілого в тумбочці в спальній кімнаті.

Після всіх цих подій потерпілий номера своїх телефонів поміняв.

Потерпілий повідомив, що його зріст становить 175 см, зріст обвинуваченого потерпілий не знає, але зазначив, що він нижчий від нього.

На питання потерпілий повідомив, що він прокинувся від болю в голові, він схватився, встав на іншу сторону ліжка, а навпроти нього через ліжко стояв ОСОБА_29 з пістолетом. Вистріл був ззаду. Обвинувачений випустив всю обійму, йому здалося, що він зробив 6-7 пострілів. Перша куля попала потерпілому в голову. Коли вони боролися на виході з кімнати, де він відпочивав, він почув постріл, а потім відчув біль у спині. Втікаючи лісом з дачі від ОСОБА_29, потерпілий не відчував землі під ногами, падав, не орієнтувався на місцевості, погано чув, так як обвинувачений його контузив.

Потерпілий зазначив, що ударів обвинуваченому він не наносив, лише на виході схопив зубами його за палець, і пальцем давив у око, до цього він лише оборонявся.

Потерпілий сказав, що фактично він являється власником дачі в с. Мохнач, де відбувалися події, але законним власником по документах є ОСОБА_9.

Потерпілий перебуваючи у Баля не зателефонував до поліції та швидкої, так як не знав де був ОСОБА_29 та з ким він. Потерпілий вважає, що так він вчинив правильно. Найріднішої людини ніж брат у потерпілого не має, а тому він поїхав до нього.

Потерпілий відповідав, що до брата в Оржицю вони з ОСОБА_6 поїхали на автомобілі Баля. Автомобіль потерпілого ОСОБА_31 стояв у Баля в дворі. Вони з ОСОБА_6 їздили на ОСОБА_31 до брата в Оржицю. По дорозі до них підсів ОСОБА_9, якому зателефонував Баль. О котрій годині вони приїхали до брата потерпілий не пам’ятає. Чи повідомляв потерпілий своєму брату з якої саме зброї в нього стріляв ОСОБА_29 він не пам’ятає. Від брата потерпілий разом з ОСОБА_6, ОСОБА_9 і братом поїхали до ОСОБА_32 ЦРЛ. В лікарні записали хто та що трапилося, почали обробляти потерпілому рани, а потім прийшов міліціонер, якому він повідомив, що на нього напав ОСОБА_29 і стріляв у нього.

Оброблені потерпілому рани, зашили в цей же день, а кулю з голови діставали на наступний день до обіду, а зі спини витягли через 7-8 днів, бо ОСОБА_29 заплатив хірургу, щоб той нічого потерпілому не робив. ОСОБА_33 повідомили потерпілому, скільки в нього вогнепальних поранень.

Що відбувалося з кулею, яку дістали з голови, потерпілий не пам’ятає. Він значив, що приходила міліція, кулю видавали, потім її упаковували.

Кулю, яку дістали зі спини забрала поліція. Процесів гниття на спині, на місці де була куля, не було.

Перебуваючи в лікарні потерпілий повідомляв свого брата, що в його будинку біля каміну стоїть в чохлі розряджений карабін зі знятим глушником там же були і патрони. Брат перебуваючи в дачному будинку виявив зникнення карабіну та повідомив про це потерпілого, а останній повідомив про це міліцію. Потерпілий вважав, що до зникнення карабіну причетний ОСОБА_29. В будинку потерпілого є сейф для зброї, але карабін в цілях самооборони був не в сейфі.

Потерпілий повідомив суду, що ОСОБА_29 у нього стріляв з пістолета, бив по голові, знову стріляв, бив і душив. Потерпілий зброю не діставав, і не наносив обвинуваченому ударів пістолетом по тілу.

Потерпілий пояснив, що звернувся за допомогою в Чорнобаївську ЦРЛ, а не в Оржицю, оскільки злочин вчинено на території Чорнобаївського району.

Потерпілому не відомо, чому при затриманні ОСОБА_29 у останнього не було виявлено викрадених грошей та каблучки.

У судовому засіданні були допитані свідки, на покази яких сторона обвинувачення посилалася як на обґрунтування винуватості ОСОБА_3, а саме:

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_10 пояснив, що 22.10.2015 р. його викликала в лікарню чергова медсестра для того, щоб зробити потерпілому ОСОБА_1 рентгенографію черепа в двох проекціях, а також рентген ліктя. З потерпілим ОСОБА_1 свідок не спілкувався. Тілесні ушкодження, якщо були, то бачив. Якість знімків була читабельною, череп не обрізаний. На знімку були сторонні тіла у задній частині голови близько 2-2,5 см. циліндричної форми із загостренням та звуженням, не схоже на кулю. Стороннє тіло не є пластмасовим, і не є металевим. При проведенні знімку, під голову потерпілому нічого не підкладалося, але знімок робився з забинтованою головою. Потерпілий постійно був у свідомості, скарг на інші травми свідок чув від нього. Свідок рентген черепа і ліктьового суглоба робив потерпілому один раз, на другий день можливо йому робив знімки інший лікар. Чи проводилося потерпілому хірургічне втручання свідку невідомо, а також не відомо яка допомога надавалася потерпілому до рентгену.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_13 пояснив, що рентген черепа та грудної клітки в боковій проекції потерпілому він робив до обіду на підставі направлення покійного лікаря ОСОБА_34 Зроблені знімки він передав ОСОБА_34. Знімок черепа було зроблено у стаціонарному відділенні на другому поверсі, а знімок грудної клітки в рентгенкабінеті. На знімках черепа проглядалося стороннє тіло циліндричної форми. Знімки зберігаються в історіях хвороби. Другий раз потерпілий сам з дружиною прийшов робити рентген грудної клітки, стан його був задовільний. Стороннє тіло було видно на обох знімках черепа, яке знаходилося відповідно до знімкив під шкірою за волоссям. Воно було схоже на кусочок олівця діаметром близько одного см. Череп у пацієнта був перебинтований. Ймовірно предмет був прибинтований до голови. При здійсненні рентгену пацієнт лежав на спині, під голову клалася касета та валік, череп клався на знімок, бинт з голови не знімався. Сторонній предмет був збоку, на вхідний отвір свідок не звертав уваги, місце було забинтоване та заклеєне пластирем. Для рентгену певного органу використовується інша плівка. Знімок описує лікар-рентгенолог. На рану потерпілому була накладена пов’язка, чи зашита рана свідок не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_17 пояснив, що станом на 22.10.2015 р. він був начальником ОСОБА_32 районного відділу міліції. 22.10.2015 р. йому повідомив черговий що в Чорнобаївську ЦРЛ доставлений громадянин ОСОБА_1 з вогнепальними пораненнями. При його спілкуванні з потерпілим, останній повідомив, що до нього приїхав компаньйон, у них виник конфлікт, який переріс у бійку в результаті чого йому було завдані вогнепальні поранення. Після цього свідок з трьома працівниками міліції - ОСОБА_19, Мехеда, ОСОБА_18 виїхали на місце події. ОСОБА_20 повідомив, що в селі якась особа петляла на автомобілі та поїхала за село. Працівниками міліції було виявлено Чорний джип - ОСОБА_35. Водія даного автомобіля просили вийти з машини, і він вийшов через хвилин 40 у стресовому стані. Візуально особа схожа на обвинуваченого. На обличчі у нього були ссадини, подряпини, їх походження він не міг пояснити. Потім почав розповідати, що знайомий наніс йому тілесні ушкодження. Під час огляду зброї в автомобілі не було, але обвинувачений йому говорив, що в багажнику автомобіля знаходиться карабін. Свідок зазначив, що він не є уповноваженою особою щодо внесення відомостей до ЄРДР. ОСОБА_1 про зникнення грошових коштів не повідомляв. З ОСОБА_1 спілкувався у лікарні – зранку, а про зникнення зброї - після початку робочого часу, але точно не пам’ятає. Свідок не пам’ятає, чи повідомляв потерпілий ОСОБА_1 з якої саме зброї були здійснені в нього постріли, але повідомляв про зникнення зброї, про викрадені кошти та перстень не повідомляв.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_6 пояснив, що він знає потерпілого та обвинуваченого та був залучений до справи як понятий. 22.10.2015, коли він спав до нього прийшов ОСОБА_1 він був голий та повідомив, що в нього стріляв обвинувачений з пістолета. Він мав ссадини, сліди крові на обличчі, спині, кров ця була засохша, усе в нього боліло, він був забруднений піском. На його прохання свідок дав йому одяг та повіз до брата. По дорозі вони підібрали ОСОБА_9. У брата в будинку були: потерпілий, його брат і ОСОБА_9. Свідок знаходився на вулиці і в будинок не заходив, про що говори в будинку він не знає. Потім вони поїхали до ОСОБА_32 ЦРЛ, по дорозі вони заїхали в Оржицю і потерпілий зустрівся з невідомою свідку особою. Ця особа і потерпілий розмовляли в автомобілі, а свідок в цей час вийшов з машини. Біля лікарні вони були в 6 годин ранку і чекали до 8 годин поки лікарня відкрилася. Потерпілий весь час перебував у свідомості, ліків не просив, тіло його не було забинтоване. Потерпілого вони залишили в лікарні, а самі повернулися в Мохнач. Потім йому зателефонували працівники міліції і попросили під’їхати до будинку ОСОБА_1 Під’їхавши до будинковолодіння було виявлено, що хвіртка у двір будинку була зачинена, а двері в будинок відкриті. У будинку були сліди крові, на підлозі у ванній кімнаті лежали кулі. Свідку нічого не відомо про борги між обвинуваченим та потерпілим. Будь-яких документів в лікарню свідок потерпілому не привозив. Свідок також повідомив, що він був залучений працівниками міліції до участі у звільненні автомобіля ОСОБА_3, який застряг в лісі на пеньку. В цей час свідок бачив, що руки обвинуваченого були в наручниках.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_36 пояснив, що до нього зателефонував начальник райвідділу і повідомив, що в лікарні знаходиться людина з простреленою головою і даний інцидент стався в с. Мохнач. Свідок отримав зброю, виїхав в Мохнач і зустрівся там з працівниками міліції. В лісі вони виявили джип, вони його переслідували, машина зупинилася на пеньку. З автомобіля вийшов обвинувачений ОСОБА_3 , який дуже кашляв і скаржився на біль у грудях. У лісі вони не затримували ОСОБА_3, кайданки йому не одягали. Огляд автомобіля не проводився, але було видно, що колесо було пробите. Колесо було замінено і на цьому ж автомобілі ОСОБА_3 було доставлено в Чорнобаївську ЦРЛ. ОСОБА_3 сидів спереду в автомобілі без наручників, а свідок сидів позаду нього. Під час переслідування інформації про зброю не було, про карабін він нічого не знає і не пам’ятає. Потерпілого в цей день свідок не бачив. Свідок ствердив, що обвинувачений перебував в лікарні, так як йому носили їсти.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_37 пояснив, що він був слідчим по даному кримінальному провадженні і ним 01.12.2015 р. о 14 год. 14 хв. було складено протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 Свідком після звершення відеозйомки на цифрову камеру було складено рукописний протокол. Спеціаліст Золотоніського ВП переносив запис із флешки на диск. З обвинуваченим слідчий експеримент не проводився.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_11. пояснила, що вона працює перевязочною медсестрою і допомагає лікарю травматологу. 22.10.2015 р. під час її чергування підійшов лікуючий потерпілого лікар ОСОБА_33 та попросив зробити потерпілому пробу на «новокаін». Потерпілий скаржився на біль у спині через те, йому було зроблено рентген. Свідок особисто знімок не бачила. Свідок була присутня, коли потерпілому зі спини лікар витягував пінцетом предмет, схожий на кулю, яку поклав у кульок та віддав потерпілому. Під час операції потерпілий був у свідомості, робили під місцевим наркозом. Рану потерпілому було оброблено та зашито, після чого він повернувся до своєї палати. Дану кулю витягували приблизно на п’ятий день перебування потерпілого в лікарні. Свідок бачила зашиту рану на голові, бо робила йому перев’язку шапочкою. Про наявність першої кулі свідку відомо зі слів інших працівників лікарні.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_12 пояснив, що вона працює операційною сестрою і 22.10.2015 р. під час свого чергування вона була присутня на операції, яку проводив лікар ОСОБА_33, який витягував у потерпілого з області шиї сторонній предмет схожий на кулю діаметром 0,5 см. циліндричної форми, темного кольору. Лице потерпілого свідок не бачила, оскільки він лежав на операційному столі лицем до низу. Операцію проводили під місцевим наркозом, потерпілий був у свідомості. Витягнуту кулю вона віддала невідомому працівнику поліції в руки, який знаходився у коридорі до операційної. Передати предмет працівнику поліції була не її ініціатива, їй лікар ОСОБА_33 сказав – віддай поліціанту що у коридорі.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_23 пояснив, що він був запорошений понятим при огляді автомобіля Джипа, який схожий на «китайця». Автомобіль стояв на узбіччі біля райвідділу. Огляд здійснювався в присутності свідка в світлу пору дня, під вечір. При огляді був присутній також ОСОБА_22 та працівники міліції. Джип відкрили ключами, у багажнику було виявлено одяг, чоботи, барсетку, а під резиновим ковриком чохол з карабіном, не схожий на мисливський, без магазину, патрони в кількості близько 10 штук, глушник. Виявлені речі було описано та переміщено до службового кабінету працівника поліції, у кабінеті було складено протокол, який свідок підписав. Під час огляду проводилася фотозйомка. Чи брав участь при огляді експерт він не пам’ятає, обвинуваченого точно не було. Чи були плями на зброї свідок не пам’ятає.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_19 пояснив, що він працював в кримінальній поліції на чергову частину 102 надійшов виклик, що в с. Мохнач стрілянина у ході якої нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_1. Він в складі слідчо-оперативної групи з ОСОБА_38 виїхали на місце події. Їм надійшла інформація, що особа, яка нанесла ушкодження потерпілому, поїхала на автомобілі в сторону Мохнача на виїзд. Слідчо-оперативна група поїхала по слідах і в лісі було виявлено автомобіль. Була інформація, що особа озброєна, а тому міліцією були застосовані засоби захисту – бронежилети. Зразу після виявлення автомобіля свідок повернувся на дачу ОСОБА_1 в с. Мохнач. Доступ до дачі надали родичі потерпілого. Територія домоволодіння освітлювалася, було все в крові, ліжко було перерите, видно, що хтось тікав. Слідчий з понятими залишився в будинку, а свідок повернувся назад до лісу. По дорозі він зустрів ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_18 та отримав команду повертатися на дачу. З ОСОБА_3 свідок не спілкувався, але бачив, що він був забруднений, наявних тілесних ушкоджень не видно, огляд автомобіля при ньому не здійснювався. Хто шукав понятих свідку не відомо. Потім свідок повернувся до домоволодіння і був до вечора під час проведення огляду місця події. На місці події працював експерт. Пошкодження від куль були на дверях, підлозі. Одна металева куля знаходилася у дверях. Розсипаних куль на підлозі не було. Розпорядження про затримання обвинуваченого сідок не отримував. Колесо в автомобілі ОСОБА_3 при ньому не замінювалося. Наручники ОСОБА_3 при ньому не вдягалися. Чи підписував свідок якісь процесуальні документи він не пам’ятає. ОСОБА_3, перебуваючи в лікарні, повідомляв свідку, що вони з потерпілим партнери і між ними виникла сварка. Обвинувачений свідку про постріли в потерпілого нічого не говорив. ОСОБА_3 скаржився свідку на біль у грудях, ребрах.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_20 пояснив, що на момент події яка відбулася 22.10.2015 р. він працював дільничним в с. Мохнач. Черговий міліції повідомив йому, що до ЦРЛ доставлений потерпілий. Він разом з керівником ОСОБА_17, Стродуб, ОСОБА_12 та ОСОБА_19 на автомобілі поїхали на місце події в с. Мохнач. Потім він разом з ОСОБА_18 бігли попереду і переслідували автомобіль ОСОБА_35 в лісі. Автомобіль завис на пеньку. Було видно, що праве переднє колесо пробите. ОСОБА_3 вийшов із автомобіля, він був в стані афекту, з ним було важко спілкуватися, він стояв обпершись на деревину, наручників на ньому не було. ОСОБА_3 був у плямах крові, казав, що щось болить. Всі вони перебували на місці події чекали приїзду керівника. Чи оглядався автомобіль ОСОБА_3 у лісі свідок не знає. Вперше у домоволодіння побував на відтворенні, чи був ОСОБА_3 на відтворенні не пам’ятає. Назад до райвідділу він повернувся робочим автомобілем, більше ні обвинуваченого, ні потерпілого свідок не бачив. З розмов місцевих жителів свідку стало відомо, що до ОСОБА_1 приїздили друзі і у нього були гучні гулянки. Особисто з обвинуваченим свідок не знайомий, потерпілий ОСОБА_1 в с. Мохнач проживав не постійно. Про постріли свідку нічого не відомо, мова про це не йшла.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_14 пояснив, що він нейрохірург у лікарні м. Черкаси. Він був лікуючим лікарем потерпілого ОСОБА_1. Для звернення у лікарню, де працює свідок, реєстрація пацієнта у м. Черкаси не є обов’язковою. У лікарню потерпілий звернувся у листопаді з випискою із історією хвороби ОСОБА_32 ЦРЛ. У лікарню потерпілий потрапив стані середньої тяжкості, з ушкодженням головного мозку. Він скаржився на головний біль та біль в області попереку. У нього були садна, які знаходилися під кіркою. На лікування потерпілий перебував близько трьох тижнів. Він виписувався із діагнозом вогнепальне поранення, забій головного мозку, місцеві рани голови та попереку. Після закінчення лікування потерпілий був виписаний і переведений для реабілітації до неврологічного відділення лікарні №1 м. Черкаси. ОСОБА_35 робили комп’ютерну томографію голови, яка показала, що органічних ушкоджень ( а саме: забою головного мозку з розтрощенням, з крововиливом) не було, крім ушкоджень м’яких тканин (а саме був набряк м’яких тканин, яке на томографі має вигляд потовщення). Коли потерпілий поступив до лікарні у нього була рана на голові на стадії за живлення, і це підтверджено обстеженням на томографі. Історія хвороби була записана зі слів хворого, на підставі його огляду, який не протирічив сказаному потерпілим. Вогнепальне поранення мало вплив на струс головного мозку потерпілого. Ушкодження на голові було дірчасте, покрите кіркою, отвору на голові не було. Кулі свідок не бачив. Спину потерпілому не сканували. Свідок зазначив, що іншим способом можливо отримати дірку на епітелії. Потерпілий йому пояснював, що з кимось посварився і між ними була стрілянина.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_9 пояснив, що він не являється родичем потерпілого, його сестра колишня дружина потерпілого. На момент вчинення злочину вони були вже розлучені. З ОСОБА_3 свідок знайомий, конфліктів між ними не було. О 2-й годині ночі до нього зателефонував Баль і повідомив, що є велика проблема і треба зустрітися. ОСОБА_6 під’їхав до нього в Оржицю і коли свідок сів до його машини він на пасажирському сидінні побачив ОСОБА_1, у якого на голові все було розидрано та в крові, він був у штанах, футболці з довгими рукавами і босий, зеленки, йоду на ньому не було. Потерпілий повідомив свідку, що в нього стріляв ОСОБА_3 і він отримав тілесні ушкодження. Про підстави конфлікту свідку не відомо. ОСОБА_6 зателефонував свідку, так як не мав телефону брата потерпілого та не знав де він проживає, а потерпілий не міг вказати місце проживання брата так як був в шоковому стані, не міг спілкуватися, розповідати та реально мислити. Вони усі разом поїхали до брата потерпілого ОСОБА_7, а від нього до ОСОБА_32 лікарні, так як злочин вчинено в ОСОБА_32 районі. Відстань від Оржиці до Чорнобаю близько 30 км. У лікарню вони приїхали о 4-5 годині ранку, світало на вулиці. Коли працівники лікарні надавали допомогу потерпілому свідок з Балем були в коридорі, а потерпілий з братом. Коли з’явилися працівники міліції брат потерпілого запитав у них дозволу поїхати додому до потерпілого та взяти для ОСОБА_7 одяг. Працівники міліції дозволили це зробити і свідок разом з Балем та ОСОБА_7 поїхали на дачу ОСОБА_7 за одягом. Коли приїхали до двору, то брат потерпілого і Баль пішли до будинку, а свідок залишився біля машини біля двору. Через 5-10 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернулися до машини з пакетом у якому був одяг, телефон та ноутбук. Вони поїхали до лікарні. По дорозі до лікарні в с. Мохнач вони побачили місце ДТП, на якому лежали шматки пластику. Перехожі повідомили їм, що там злетів автомобіль і хлопці допомагали йому. Через 300-400 метрів вони побачили, що рухається автомобіль, що злетів. В цей час до брата потерпілого зателефонували працівники поліції та повідомили, що вони їдуть в Мохнач на місце події. Вони домовилися зустрітися на місці ДТП. Коли приїхала міліція, то частина працівників міліції разом з братом ОСОБА_7 поїхали до будинку, працівник поліції пішов по сліду автомобіля, а свідок залишився стояти біля автомобіля поліції. Потім приїхала ще одна група працівників поліції, виявили місцезнаходження автомобіля. Потім під’їхали працівники ДПС. Працівник поліції повідомив, що виявлено місце перебування ОСОБА_3 і вони всі туди перемістилися, це було близько 12 години. Свідок пішов туди з працівником поліції пішки. Свідок був на місці де виявлено ОСОБА_3 у лісі, це було приблизно у другій половині дня. Свідок бачив автомобіль, який застряг на пеньку та ОСОБА_3 який сидів біля дерева і був закутаний у теплі речі, він був у доброму стані, крові на ньому не було, медичної допомоги не потребував. Все це бачив свідок на відстані 20 метрів від себе. Свідок не був присутнім при виявленні обвинуваченого в автомобілі. Від працівників поліції він чув, що в автомобілі було знайдено карабін в автомобілі. Особисто свідок не бачив карабіну і як його діставали з машини. В лісі вони перебували довгий час. Працівники поліції та ДПС витягли автомобіль, замінили колесо. Коли міняли колесо, то ОСОБА_3 сидів в наручниках у автомобілі, грівся, а біля нього стяв працівник поліції. ОСОБА_6 в лісі коли міняли колесо автомобіля та палили багаття не було, він був в будинку потерпілого. ОСОБА_6 приїхав до лісу пізніше. Транспортували автомобіль на буксирі працівники поліції до штраф майданчика, вони забрали і ОСОБА_3. З лісу весь цей час свідок не відлучався. Багаття розпалювали працівники міліції після того, як затримали ОСОБА_3. Хто передавав одежу потерпілому свідок не знає, так як на зворотному шляху вони зупинилися на місці ДТП і залишився там зі слідчими.

Після цього свідок разом з працівником поліції поїхали до дачного будинку потерпілого і там він був понятим. Свідку показували де знайшли кулі від пострілів. Це було 3-4 місця на підлозі, які були помічені табличками з цифрами. В дверях показували дірку, в подушці показували що є вхід, але не має виходу. Пошкодження у стіні свідок не пам’ятає. З дверей було витягнуто кулю. На питання свідок відповів, що при ньому нічого в будинку не доставали. Працівники поліції показували місця, де лежали кулі, ставили номерки, склали протокол, зачитали і свідок його підписав. З будинку було вилучено 3-4 кулі. Куди поділася куля, що була в подушці, невідомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_7 пояснив, що він являється братом потерпілого. В ніч з 21.10.2015 р. на 22.10.2015 р. приблизно в 1-3 годин ночі до нього пролунав дзвінок, він пішов відкривати двері і у вікно побачив, що його брата тримають дві особи. Коли відкрив, то побачив, що у брата була повністю розбита голова, кров’ю залито все лице, він був в шортах, курточці і сандалях. ОСОБА_35 тримали під руки Баль і ОСОБА_9. Потерпілий повідомив свідку, що в нього стріляв ОСОБА_3, хотів його вбити. ОСОБА_3 приїхав до брата об 11 годині вечора, попросився переночувати. Брат ліг у спальні, а ОСОБА_3 в залі чи іншій спальні. Крізь сон потерпілий почув, що хтось іде, а потім почув вистріл, на деякий час він втратив свідомість, потім опритомнів, вскочив, почув другий вистріл і між ними зав’язалася боротьба. ОСОБА_3 бив потерпілого рукояткою пістолета по голові. Братові вдалося вирватися, втекти з будинку, ОСОБА_3 погнався за ним. Обвинувачений подумав, що потерпілий побіг до моторного човна і побіг туди, ОСОБА_3 вдарився головою об човен і це дало потерпілому можливість перескочити через паркан і побігти до лісу. ОСОБА_3 потім також перескочив через паркан і побіг за потерпілим в ліс. Потерпілий пробігши метрів 20-30 втратив свідомість, однак чув як ОСОБА_3 йому кричав: «ОСОБА_35, ти де? Пробач, це непорозуміння.» Після цього брат зрозумів, що треба тікати і через другу сторону лісу пішов до Баля. ОСОБА_6 дав брату одяг. Так як Баль не знав де живе брат потерпілого, то зателефонував до ОСОБА_9, а потім вони разом приїхали до свідка.

Свідок спочатку хотів везти брата в Оржицьку лікарню, але проаналізувавши події, вирішив їхати в Чорнобаївську, так як злочин вчинено на території Чорнобаївського району. Коли приїхали до ОСОБА_32 ЦРЛ, то чергового лікаря вони чекали близько 40 хв. ОСОБА_33 запитував їх чи будуть вони звертатися із заявою про злочин до міліції, він сказав писати заяву і сам викликав міліцію. До лікарні приїхало два міліціонера, які зафіксували цей випадок. Потім лікар став зашивати колоті рани. Свідок пропонував лікарю зробити потерпілому рентген, на що лікар відповів, що нехай кожен займається своїми справами. В годин 7 з’явився рентгенолог і вони повезли потерпілого на рентген. Брату зробили рентген голови і на знімках побачили кулю. Потім потерпілого повезли на операцію видаляти кулю. Свідок запитав працівників поліції дозволу з’їздити на дачу потерпілого за речами на що отримав згоду із застереженням нічого не чіпати на місці події.

Приїхавши до будинку потерпілого вони побачили, що двері в будинок відчинені і горить світло, а хвіртка до двору зачинена. Вони з Балем перелізли через паркан, а ОСОБА_9 залишився біля паркану. У будинку вони побачили сліди крові та дві кулі. У спальній кімнаті були сліди боротьби, кров була всюди на підлозі, шторах, вони бачили залишки куль у дверних відкосах. Вони взяли ОСОБА_7 труси, зубні щітки, документи. В будинку вони нічого не чіпали. На прохання брата свідок перевірив наявність карабіна біля каміна. Карабіна там не було. Взявши все необхідне вони вийшли з будинку, перелізли через паркан і побачили кредитну карту. Зателефонувавши до Приватбанку свідок вияснив, що картка належить ОСОБА_3. Цю кредитку вони не брали. Сіли в автомобіль і поїхали до Чорнобаю. На повороті з ОСОБА_18 Мохнача на Новий Мохнач, вони побачили залишки від ДТП частини бамперу та скла. Перехожий повідомив їм, що тут вночі злетіла з траси темна машина з київськими номерами. Потім вони зустріли сусіда ОСОБА_6, який їм повідомив, що невисокий чоловік просив витягнути його автомобіль , який застряг на кущах, трактором. Так як машина була важка, то ОСОБА_6 йому не допоміг. Після цього ОСОБА_3 знайшов інший трактор, який витяг його машину.

В цей час вони побачили, що якийсь автомобіль повернув до лісу. До свідка зателефонував міліціонер і попросив залишитися на місці. До них під’їхала слідча група. Один зі слідчих пішов по слідах від автомобіля, троє інших залишилося на місці, де все оглянули, записали, поміряли. Після цього вони повернулися до будинку. Під час огляду будинку, приїхав начальник міліції та почав вимагати ключі від всіх кімнат, щоб оглянути кімнати. Коли оглядали кімнати, свідок виявив відсутність ключів від 2-3 кімнат. Начальник міліції разом з начальником опергрупи поїхали до машини ОСОБА_3, там в машині знайшли ключі від усіх приміщень і привезли після обіду в будинок, а також в машині знайшли карабін. Після проведення слідчих дій у них взяли відбитки пальців, вони порозписувалися і поїхали відвозити брату одяг.

Одну кулю в потерпілого знайшли як зробили рентген голови, а другу витягли через два дні, бо він скаржився на біль в спині. 22.10.2015 р. у потерпілого вилучалася куля з голови, а 24.10.2015 р. – зі спини. Свідок був присутній як потерпілого повторно забирали на операцію. ОСОБА_35 показували кулю в пакеті.

Свідок зазначив, що коли вони приїхали на дачу ОСОБА_7, світло горіло в будинку, всередину дому не горіло, а горіло на вході в будинок. Куля з відкосу в будинку витягував експерт. Кулю витягли і винесли йому показали, сам процес її витягування свідок не бачив. Другу кулю свідок бачив у прихожій.

Коли пройшла слідча дія в лісі, то вони поїхали і повезли речі брату в лікарню, це було у другій половині дня, після обіду.

Свідок на питання відповів, що речі брату вони передали кимось, але не пам’ятає ким. Другий раз він не їздив до брата, речі йому не відвозив.

Свідок не був присутнім на місці, де був виявлений та затриманий ОСОБА_3.

На питання свідок відповів, що після закінчення слідчого експерименту в будинку, він поїхав до поліції і там давав покази.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_18 пояснив, що станом на 22.10.2015 р. він працював або дільничним, або старшим оперуповноваженим, ким точне не пам’ятає. На дані події він виїжджав у форменому одязі. Від чергового чергової частини йому стало відомо, що до ОСОБА_32 ЦРЛ доставлено особу з вогнепальним пораненням. Якась особа повідомила, що особа, яка нанесла дані поранення перебуває в с. Мохнач в лісі на Джипі і вказала напрямок руху. Після цього свідок разом з колегами ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та керівником виїхали на вказане місце пригоди, виявили автомобіль у якому була особа. Свідку було відомо, що дана особа могла бути озброєна, а тому ОСОБА_17 вів переговори з цією особою. ОСОБА_3 відповів, що з машини виходити не буде та продовжив рух автомобілем далі в ліс. ОСОБА_35 продовжили переслідувати. Через деякий час автомобіль зупинився і ОСОБА_3 вийшов з нього. Він в спортивному костюмі, був побитий, мав синці під очима, опухлість. Вони його затримали на відстані 10 м від автомобіля. Зброї у нього не було видно, а тому вони запитали чи має він зброю, на що він відповів, що при ньому зброї немає але повідомив, що в його автомобілі знаходиться зброя в чохлі.

ОСОБА_3 на вимогу міліції надав документи на посвідчення його особи та відповів що алкоголю не вживав. Потім підійшли інші працівники міліції. Всі разом з ОСОБА_3 здійснили заміну пошкодженого колеса автомобіля. ОСОБА_3 разом з автомобілем було доставлено працівниками міліції до ОСОБА_32 Біля райвідділу ОСОБА_3 булі викликана швидка, оскільки він потребував медичної допомоги. У селі, де було виявлено автомобіль, немає фельдшерського пункту.

Свідок ще один раз бачив ОСОБА_3 у лікарні під конвоєм.

Свідок в лісі спілкувався з обвинуваченим, який повідомив йому, що він житель м. Києва і приїхав до свого товариша в Мохнач, між ними виникла сутичка в дачному будинку.

Свідок повідомив, що при огляді автомобіля ОСОБА_3 він не був присутнім, у його обов’язків не входили огляди місця події.

Події відбувалися між с. Старий Мохнач і с. Новий Мохнач. Всі працівники міліції, які були на місці події, були у форменому одязі.

З моменту виїзду групи на місце події і до доставки ОСОБА_3 до райвідділу пройшло близько 2-3 годин. Працівники поліції до ОСОБА_3 фізичне насильство не застосовували, він добровільно виконував їх вказівки. Наручники до ОСОБА_3 не застосовувалися.

22.10.2015 р. свідок потерпілого ОСОБА_7 не бачив, бачив його лише при проведенні допиту у слідчому відділенні, але і тоді з ним не спілкувався.

Під час первинного повідомлення з чергової частини була інформація, що особа може бути озброєна, інформації про зникнення зброї не було.

На виїзд до місця події свідок був в бронежилеті, чи була при ньому зброя він не пам’ятає.

Працівники ДАІ підійшли до місця події вже після первинного затримання ОСОБА_3.

З лісу ОСОБА_3 поїхав зі свідком та ОСОБА_12 на автомобілі ОСОБА_3, який це був час свідок не пам’ятає, було темно.

Рішення про огляд та транспортування автомобіля ОСОБА_3 приймав ОСОБА_17. Свідок разом з ОСОБА_3 замінювали пошкоджене колесо. ОСОБА_3 відкривав багажник автомобіля, діставав колесо з нього. Куди поділося замінене колесо свідок не знає. Огляд автомобіля в лісі не проводився. Чи складався протокол в лісі свідок не пам’ятає, але думає, що мабуть ні.

Працівники міліції в лісі не отримували від ОСОБА_3 письмові погодження щодо заміни колеса, транспортування автомобіля, а лише усні. Участі у слідчих діях у відділку та біля відділку свідок не приймав. Хто проводив огляд автомобіля під райвідділом свідок не знає.

Під час всіх цих подій у лісі були присутні дві цивільні особи. Місцеві жителі, які вночі витягували автомобіль ОСОБА_3 який злетів з дороги на кущі, повідомили працівникам міліції, місцезнаходження даного автомобіля.

Свідок підтвердив, що вогнище в лісі запалювалося, його можливо запалювали місцеві жителі.

Коли замінювалося колесо ОСОБА_3 сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля, з увімкненим двигуном та включеною пічкою. До автомобіля він не був пристебнутий наручниками. Колесо з бампера відкручував свідок, а всі інструменти з багажника діставав і надавав ОСОБА_3. При цьому свідок був недалеко від ОСОБА_3, але не поруч. Особисто вогнепальну зброю свідок не бачив, але бачив чохол в багажнику.

Працівники ДАІ допомагали зняти машину з пенька, щоб здійснити її транспортування. ОСОБА_3 не заявляв, що в нього стріляли і не за назначав про це на допиті. Наявність зброї ОСОБА_3 пояснив тим, що він забрав її у потерпілого, щоб той його не вбив.

Відстань від місця події в лісі до райвідділу становить близько 40 км. Даний шлях вони проїхали десь за 1 год.

На місці події в будинку в с. Мохнач свідок не був.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що під час її чергування в лікарні десь приблизно між 12 та 2 годинами ночі, якийсь чоловік привіз потерпілого, який мав ймовірно вогнепальне поранення. Вона викликала чергового лікаря, який зробив ревізію рани, а вона зробила перев’язку голови. На прохання лікаря вона викликала чергового травматолога. Обстригаючи волосся на голові потерпілого вона бачила проникаючу рану. Особисто вона не бачила інородніх предметів в рані, а також при ній лікар не витягував інороднє тіло з рани потерпілого. Потерпілий був в свідомості, забруднений кров’ю. Зі слів потерпілого їй стало відомо, що на нього напав його знайомий, а він тікав від нього лісом.

Від допиту решти свідків у судовому засіданні прокурор відмовився, але допит цих свідків здійснений судом за клопотанням сторони захисту як свідків, покази який під час досудового розслідування, за позицією захисту вказували на доведеність невинуватості ОСОБА_3, а саме:

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_39 пояснила, що вона працює експертом і 23.10.2015 р. до неї звернувся брат потерпілого, щоб вона огляну потерпілого і зробила висновок. При огляді вона виявила, що у потерпілого на голові були садна, синці, м’які тканини були набрячні. Рани було видно частково. 01.12.2015 р. вона виїздила на огляд місця події і вона потворно оглядала потерпілого. Отворів на голові та спині у потерпілого експерт не бачила. На спині були садна та синці. Були рубці, а не рани. Ознак, які б підтверджували вогнепальне поранення на тілі ОСОБА_7 не було. Потерпілий на біль в спині під час огляду не скаржився. Експерт також здійснювала огляд обвинуваченого ОСОБА_3 по постанові слідчого. У нього було вичавлено безліч саден та синців. Все, що написано у висновку експерта, відносно тілесних ушкоджень ОСОБА_3, вона підтримала.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_40 пояснив, що він працює експертом. ОСОБА_35 для дослідження прийшли кулі, він провів їх дослідження та склав висновок. Експерт повідомив, що одна куля була відстріляна із револьвера наган.Ця куля рухається зі швидкістю 0,5 КДж, а тому вона може спричинити тілесні ушкодження, небезпечні для життя. Свідок не пам’ятає чи була куля, надана на експертизу, деформована. На експертизу об’єкт приходить в упаковці. Експерт повинен сфотографувати і упаковку, і сам об’єкт. Після дослідження об’єкт може упаковуватися в свою упаковку. Куля вкладається в упаковку в якій обмежений доступ. Для проведення балістичної експертизи необхідно провести відповідні змиви. При змивах експертом були виявлені частки, схожі на частки м’язових тканин, крові. М’які тканини та подушка не можуть спричинити деформацію кулі. Деформацію кулі могла спричинити люба перешкода, наприклад рикошет, дефект патрона, падіння патрона з подальшим його наступанням, а також предмет твердіший за кулю. При прямому пострілі в людину при умові, що патрон новий, куля не могла деформуватися ні практично, ні теоретично. При виявленні крові на кулі призначається комісійна експертиза.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_30 пояснив, що він є заступником головного лікаря ОСОБА_32 ЦРЛ. Вранці до лікарні поступив потерпілий ОСОБА_7, який прийшов сам, стан його був задовільний. На голові в потерпілого були розсічення, голова була в крові, рани були оброблені. Свідок особисто зашивав рани потерпілому, при цьому він не відчував сторонніх предметів у ранах. Потерпілий пояснив, що його били пістолетом по голові, а потім стріляли. До потерпілого було викликано травматолога. Свідок вогнепальних ран на голові потерпілого не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_41 пояснив, що він працює лікарем в ОСОБА_32 ЦРЛ. Ні потерпілому ОСОБА_7, ні обвинуваченому ОСОБА_3 медичної допомоги він не надавав, оскільки не був черговим лікарем, коли вони поступали в лікарню. Він чергує у лікарні у стаціонарному відділенні. Свідок пам’ятає, що до завідуючого приходили слідчі, працівники лікарні давали покази. Чи давав свідок покази він не пам’ятає.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_42 пояснив, що на момент події він був слідчим Чорнобаївського РВ він проводив огляд автомобіля ОСОБА_3, вилучив зброю схожу на карабін і оформив протокол огляду місця події. На огляд були привезені особи, які по телефону були запрошені в якості понятих. На проведення огляду ухвали суду не було, а лише потім зверталися до суду для узаконення проведеного огляду. ОСОБА_3 при огляді не був присутнім, оскільки був доставлений до лікарні, однак ним була надана усна згода на проведення огляду і він передав ключі від автомобіля. Під час проведення огляду місця події здійснювалася фотозйомка. Свідок пам’ятає, що оглядав салон та багажник автомобіля, де саме було вилучено зброю він не пам’ятає. На той час його керівником був ОСОБА_17, а начальником слідства ОСОБА_43 Свідок зазначив, що особисто з потерпілим він не знайомий, не пам’ятає чи спілкувався з ним у лікарні та не отримував від нього заяви про замах на нього. Свідок повідомив, що він має право вносити відомості до ЄДРДР на підставі доручення, але підтвердити право має лише керівник. Хто вносив відомості про даний злочин він не пам’ятає. Огляд вилученої зброї було проведено в службовому кабінеті. Чи був затриманий 22.10.2015 р. обвинувачений він не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_38 пояснила, що вона була слідчою і проводила огляд місця події, а саме приватний будинок потерпілого в с. Мохнач. Вона оглядала будинок першою. Під час проведення огляду були поняті, брат ОСОБА_7 і експерт. Брат потерпілого написав заяву, що дозволяє провести огляд будинку, оскільки ухвали про проведення обшуку, огляду не було. Брат потерпілого відкрив хвіртку і свідок з понятими зайшли у двір. Двері до будинку були відкриті. Кров була у дворі на паркані і в будинку. В будинку були кулі. На дверях спальної кімнати була деформація, але чи була в ній куля свідок не пам’ятає. Кулі, які були виявлені під час огляду, свідок показувала понятим.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_43 пояснила, що вона була старшою опергрупи, вона вносила відомості до ЄДРДР щодо даних подій, оскільки мала на це повноваження, вона здійснювала перекваліфікацію дій, оголошувала підозру та клопотала про обрання запобіжного заходу обвинуваченому. Вперше свідок бачила ОСОБА_3, коли проводився огляд автомобіля, на якому він спочатку був присутнім, але потім не був, оскільки був доставлений до лікарні в зв’язку з поганим самопочуттям. Свідок особисто проводила допит потерпілого. Свідок не пам’ятає, коли був затриманий обвинувачений.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_25 пояснила, що вона знає потерпілого вже років 5, у нього з її чоловіком ОСОБА_3 були дружні та ділові відносини. Колись потерпілий прийшов до її чоловіка та поросив грошей, бо хотів вкласти їх у сільськогосподарську продукцію. На прохання чоловіка свідок зняла кошти в сумі 300 тисяч доларів і ці кошти чоловік передав ОСОБА_7. Протягом двох років потерпілий взяті кошти не повернув. Свідок сказала, що ОСОБА_7 знав, що в них вдома є 50 тисяч доларів на ремонт квартири. Він їх теж просив дати для купівлі складів в Оржиці, але свідок відмовила йому. Одного разу Потерпілий поросився пожити в ОСОБА_3, бо його хтось переслідував, оскільки він заборгував комусь кошти. Свідок повідомила, що ОСОБА_7 жив в них з чоловіком близько 4-6 місяців. В це час дружина потерпілого повідомила, що до них додому в с. Озірки приїжджали бандити на п’яти машинах та шукали ОСОБА_7. Потім приїхала до ОСОБА_3 також і його дружина ОСОБА_16 з донькою. Вони пішли до Шевченківського райвідділу поліції писати заяву про те, що їх переслідують. Після цього потерпілий разом зі своєю сім’єю поїхав від обвинуваченого та свідка. ОСОБА_3 змінив номер телефону, щоб бандити не вийшли через нього на ОСОБА_7. В жовтні 2013 р. свідок літала до брата в Болгарію і в цей час син по телефону повідомив її , що до них додому приходили невідомі і розшукували чоловіка та ОСОБА_7. З часом свідок почала рідко бачити і ОСОБА_7, і свого чоловіка, бо останні разом їздили по справам. 22.10.2015 р. свідок була на роботі і побачила не своєму телефоні пропущені дзвінки від потерпілого, від його коханки та від його брата. Вона передзвонила потерпілому, але він трубки не взяв. Потім до неї зателефонувала ОСОБА_39 і сказала, що зараз подзвонить ОСОБА_44 і попросила взяти трубку. Потерпілий зателефонував до свідка та запитав де її чоловік і свідок йому повідомила, що він поїхав до нього. Потерпілий відповів, що ОСОБА_3 в нього не має. Свідок почала хвилюватися за свого чоловіка та сказала потерпілому викликати поліцію, шукати чоловіка, на що ОСОБА_44 відповів, що нікого не буде викликати, та зачекає. Свідок ще декілька разів телефонувала потерпілому. У останній з ним розмові, ОСОБА_44 сказав їй готувати 50 тисяч доларів, а то вона не побачить свого чоловіка. Після цих вимог потерпілий трубки більше не брав.23.10.2015 р. в час ночі до неї зателефонував чоловік і повідомив, що він перебуває в ОСОБА_32 ЦРЛ, оскільки побився з ОСОБА_44. Телефонував він з телефону міліціонера, кого саме свідок не знає. Свідок разом з сином та свої батьком поїхала до ОСОБА_32 ЦРЛ до якої потрапила годин в сім ранку. У чоловіка вона нічого не могла дізнатися, так як він весь час відключався, провалювався. Він задихався, думали, що в нього поламані ребра, але зробивши рентген побачили, що всі ребра у нього цілі. Лише потім дізналися, що він задихався від клапану в серці.

Про події свідок дізналася від працівників міліції. ОСОБА_44 в палаті був закритий на ключ, вони з ОСОБА_39 перемовлялися через двері. Пів дня двері до палати ОСОБА_44 ніхто не відчиняв.

На третій день, коли свідок приїхала, то у чоловіка в палаті стояв апарат із кисневою маскою, чоловік задихався, очі в нього були опухлі, він весь час провалювався. О 9 годині ранку, коли свідок їхала до чоловіка в лікарню до неї зателефонував адвокат та повідомив, що її чоловік перебуває в суді. Вона приїхала в суд, після суду його повезли в СІЗО.

ОСОБА_44 на 7-й день думали виписувати, а на 8-й день у нього в спині з’явилася куля. ОСОБА_33 заходив в палату і сказав, що він все розуміє, але звідки взялася у ОСОБА_44 куля, це вже театр.

Тільки перевезли ОСОБА_3 до СІЗО, шість машин, які були оформлені на сина ОСОБА_45, були зняті з обліку без його підпису. Потім були суду в зв’язку з підробленою розпискою за якою свідок ніби то брала гроші в ОСОБА_44.

Свідок на запитання відповіла, що зброї у її чоловіка не було, а у ОСОБА_44 була зброя. Коли ОСОБА_44 жив у них, то у нього був травматичний пістолет та автомат із чохлом. ОСОБА_44 їм казав, що він без зброї не спить, що в нього є ціла колекція зброї.

У ході судового розгляду справи, обґрунтовуючи вину ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, сторона обвинувачення послалася на наступні докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

– протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 від 22.10.2015 року, згідно якого ОСОБА_1 повідомив, що 22.10.2015 року о 00-00 год. ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження у вигляді пострілів травматичною зброєю в область голови та ударів пістолетом по голові та обличчю (Т.1 а.м.к.п.2);

Однак в судовому засіданні потерпілий вказував, що обвинувачений заподіяв йому тілесні ушкодження (постріли та побиття) пістолетом «Наган», який не є травматичною зброєю, а є вогнепальною бойовою зброєю, тому судом даний доказ оцінюється критично, як такий що не може підтверджувати винність обвинуваченого.

– протокол огляду місця події від 22.10.2015 року, згідно з яким на грунтовій дорозі між селами Новий та Старий Мохнач Чорнобаївського району Черкаської області було виявлено речі та сліди від автомобіля, і сліди від взуття (Т.1 а.м.к.п.3-9).

В даному протоколі містяться виправлення (замазування) коректором прізвища слідчого та поверх зроблений напис слідчий Хоруженко. Крім того, таблиця зображень до протоколу складена слідчим Слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_46, натомість прокурором Черкаської області лише 04.11.2015 року доручено проведення досудового розслідування СУ ГУНП в Черкаській області, що свідчить про сумнівність даного доказу.

З протоколу незрозуміло, чому досліджувалася саме ця ділянка лісового масиву і яке вона має відношення до вчиненого злочину.

Допитані раніше вказані свідки вказували, що на даному місці огляду було виявлено автомобіль НОМЕР_3, тобто є суттєві розбіжності зазначені у протоколі огляду та показаннях свідків, тим самим даний протокол є сумнівним, тому судом даний доказ оцінюється критично, як недопустимий, проведений не уповноваженою процесуальною особою та такий що не може підтверджувати винність обвинуваченого.

– протокол огляду місця події від 22.10.2015 року, згідно з яким було обстежено дачний будинок, який розміщений по вул. Набережній в с. Мохнач Чорнобаївського району Черкаської області під час якого було виявлено речі та сліди бурого кольору (Т.1 а.м.к.п. 10-33).

В даному протоколі містяться виправлення (замазування) коректором прізвища слідчого та поверх зроблений напис слідчий СВ Чорнобаївського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_47 Прокурором не надано ухвали слідчого судді про огляд будинку, або згоди власника дачного будинку на його огляд у відповідності до ч. 1 ст. 233 КПК України. Не надано будь яких відомостей про власника даного будинку. Також відсутні докази про невідкладне звернення слідчого або прокурора до слідчого судді після проведення огляду, як того вимагає ч. 3 ст. 233 КПК України, що відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України вказує на недопустимість встановлених у ході такого огляду доказів. Крім того, таблиця зображень до протоколу складена складався слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_46, натомість прокурором Черкаської області лише 04.11.2015 року доручено проведення досудового розслідування СУ ГУНП в Черкаській області, що свідчить про сумнівність даного доказу.

Тому судом даний доказ оцінюється критично, як недопустимий, проведений не уповноваженою процесуальною особою та такий що не може підтверджувати винність обвинуваченого.

– протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 від 01.12.2015 року, перебіг якого був зафіксований на ДВД диск, під час якого ОСОБА_1 показав та розповів про обставини вчинення злочину. (т.3 а.м.к.п. 216-219).

Судом було здійснено перегляд наданого ДВД диску даної слідчої дії, але в протоколі не вказано на який носій інформації здійснювався запис.

На відеозапису зафіксовано проведення слідчого експерименту, також на відеозапису видно, що слідчий не проводив складання протоколу даної слідчої дії, що свідчить про сумнівність даного доказу, вказуючи на фальсифікацію письмового протоколу, який згідно відомостей внесених у сам протокол та зазначеного часу складався одночасно з відеозаписом.

З запису на ДВД диску видно, що слідчий експеримент проводився в будинку, однак в протоколі вказано, що дана слідча дія відбувалася у с. Мохнач Чорнобаївського району.

Також прокурором не подано відомостей щодо власника будинку, не повідомлено з чиєї згоди проводився слідчий експеримент у приватній власності.

За вказаних обставин судом даний доказ оцінюється критично, як недопустимий та такий що не може підтверджувати винність обвинуваченого..

– протокол огляду місця події від 23.10.2015 року, згідно з яким було обстежено дачне домоволодіння гр. ОСОБА_1 по вул. Набережній в с. Мохнач Чорнобаївського району Черкаської області під час якого було виявлено сліди пальців рук, пошкоджені двері та сліди бурого кольору (Т.1 а.м.к.п. 56-63);

Даний доказ було надано прокурором в судовому засіданні, але він не був зазначений в обвинувальному акті та реєстрі, що обмежило відкриття доказів стороні захисту.

У даному протоколі міститься зазначення, що огляд проводив слідчий СУ УМВС України в Черкаській області Темчишина Л.П., натомість зверху даного прізвища зроблений напис ОСОБА_48, а таблиця зображень до протоколу складена слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_46, натомість прокурором Черкаської області лише 04.11.2015 року доручено проведення досудового розслідування СУ УМВС України в Черкаській області. Що свідчить про сумнівність даного доказу, проведений не уповноваженою процесуальною особою. Прокурором не надано ухвали слідчого судді про огляд будинку, або згоди власника дачного будинку на його огляд у відповідності до ч. 1 ст. 233 КПК України. Не надано доказів хто є власником даного будинку, хоча зазначено, що згоду надав власник ОСОБА_1, який фактично не є власником. Також відсутні докази про невідкладне звернення слідчого або прокурора до слідчого судді після проведення огляду, як того вимагає ч. 3 ст. 233 КПК України, що вказує на недопустимість встановлених у ході такого огляду доказів.

Тому судом даний доказ оцінюється критично, як недопустимий та такий що не може підтверджувати винність обвинуваченого..

– протокол огляду місця події від 23.10.2015 року, згідно з яким було обстежена територія лісового масиву, яка розташована на відстані близько 250 м. від населеного пункту с. Мохнач Чорнобавського району Черкаської області та виявлено сліди від автомобіля, лопату, держак від лопати та металеву пластину зі слідами горіння, шорти, поліетиленовий пакет білого кольору з двома скляними пляшками, уламки пластику (Т.1 а.м.к.п. 64-71);

Даний доказ було надано прокурором в судовому засіданні, але він не був зазначений в обвинувальному акті та реєстрі, що обмежило відкриття доказів стороні захисту, отже є недопустимим доказом.

У даному протоколі міститься зазначення , що огляд проводив слідчий СУ УМВС України в Черкаській області Жила Н.В., а таблиця зображень до протоколу складена слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_46, натомість прокурором Черкаської області лише 04.11.2015 року доручено проведення досудового розслідування СУ УМВС України в Черкаській області.

З протоколу незрозуміло, чому досліджувалася саме ця ділянка лісового масиву і яке вона має відношення до вчиненого злочину.

Свідки вказували, що на даному місці огляду було виявлено автомобіль НОМЕР_3, тобто є суттєві розбіжності зазначені у протоколі огляду та показаннях свідків, тим самим є сумнівним, тому судом даний доказ оцінюється критично, як такий що не може підтверджувати винність обвинуваченого.

Тому судом даний доказ оцінюється критично, як недопустимий проведений не уповноваженою процесуальною особою та такий, що не може підтверджувати винність обвинуваченого.

-висновок експерта № 399 від 23.10.2015 року, згідно якого у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження, які виникли від дії тупих предметів, не виключено в термін, вказаний в постанові слідчого (22.10.2015 року) і які відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (Т. 4 а.м.с.п. 3-5);

Даний доказ було надано прокурором в судовому засіданні, але він не був зазначений в обвинувальному акті та реєстрі, що обмежило відкриття доказів стороні захисту, отже є недопустимим доказом.

-додатковий висновок експерта № 483 від 21.12.2015 року, згідно якого, експерт вважає, малоймовірним, виникнення всіх тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, обставин, що вказані при обставинах, описаних під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 01.12.2015 року (Т. 4 а.м.с.п. 6-7);

Даний доказ було надано прокурором в судовому засіданні, але він не був зазначений в обвинувальному акті та реєстрі, що обмежило відкриття доказів стороні захисту, отже є недопустимим доказом.

-протокол огляду предметів від 04.11.2015 року згідно слідчий оглянув предмети (т. 3 а.м.с.п. 220-228) та постановою про визнання предметів речовими доказами від 04.11.2015року;

Дана постанова не досліджувалася судом, оскільки не надана прокурором.

- акт судово - психіатричного експерта № 538 від 25.11.2015 року, згідно я кого ОСОБА_3 може приймати участь у слідчих діях та судових засіданнях (Т. 4 а.м.с.п. 8-14);

Даний доказ було надано прокурором в судовому засіданні, але він не був зазначений в обвинувальному акті та реєстрі, що обмежило відкриття доказів стороні захисту, отже є недопустимим доказом.

-висновок судово - медичної експертизи № 05-1-08/262 від.20.11.2015 року, згідно якої, змиви крові вилучені з огляду місця злочину, містять сліди крові, яка могла належати як від потерпілого ОСОБА_1 так і від підозрюваного ОСОБА_3 (Т.1 а.м.к.п. 90-95);

-висновок судово-хімічної експертизи № 2/139 від 09.02.2016 року, згідно якої при дослідженні подушки та напірника подушки, які були вилучені з місця пригоди, було встановлено наступне. 1 ) На місці пошкодження подушки та напірника подушки у формі овалу розмірами близько 20*5 мм, навколо якого є нашарування речовини темно-сірого кольору – виявлено сліди металізації. 2) На місці пошкодження подушки та напірника подушки у формі овалу з розмірами близько 20*5 мм., навколо якого є нашарування речовини темно-сірого кольору – виявлено сліди металізації міддю (Т.2 а.м.к.п. 11-15);

-висновок комісійної судово-медичної експертизи № 16-2016/О від 04.04.2016, згідно якого були надані наступні підсумки:

1 ( 1-6, 8-10, 12-14, 16-18 - питання Постанови). Після вивчення, аналізу та синтезу даних, які містяться в наданій документації, з урахуванням даних, які отримані під час проведення цієї експертизи, можна стверджувати про те, що саме до 06-00 22.10.2015 року, ОСОБА_1 отримав:

а) чисельні синці та садна на тулубі, верхніх і нижніх кінцівках;

б) закрита черепно-мозкова травма: садно в лобній ділянці справа (в проекції голівки брови), синці в навколо-очних ділянках, садна та синці на лівій вушній раковині та біля неї, забійна (забійно-рвана) рана на слизовій лівої щоки, забійна рана в ділянці перенісся з розповсюдженням до надбрівної ділянки та на ліве крило носу, чисельні забійні рани на голові: в лобній, тім'яній та потиличній ділянках, струс головного мозку;

в) забійна рана на долонній поверхні 3-ого пальця (в ділянці першого міжфалангового суглобу) лівої кисті;

г) закритий перелом (зі зміщенням уламків) середньої фаланги IV пальця лівої кисті.

Приймаючи до уваги характер та локалізацію вищезазначених ушкоджень, їх розміри, можна стверджувати про те, що всі вони виникли внаслідок дії тупого(тупих) предмету (предметів) з обмеженою поверхнею контакту (садна - за механізмом удару- тертя, синці та рани - за механізмом удару), при цьому кількість таких травматичних дій була:

-в ділянку голови - не менш 20-ти;

-в ділянку тулуба та кінцівок - не менш 15-ти.

За ступенем тяжкості вищезазначені тілесні ушкодження відносяться:

закрита черепно-мозкова травма (комплекс ушкоджень, який викладений в підпункті б) даного пункту підсумків) - до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я (за критерієм тривалості розладу здоров'я):

забійна рана на лівій кисті (вказана в підпункті в) даного пункту підсумків) - до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров’я):

кожне, із зазначених в підпункті а) даного пункту підсумків, - до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров’я):

перелом середньої фаланги IV пальця лівої кисті (вказане в підпункті г) даного пункту підсумків) - до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОЇ тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Слід зауважити, що під час стаціонарного лікування ОСОБА_1 в період 22.10.- 11.12.2015 року, останньому встановлювався діагноз «забій головного мозку середнього ступеню», який, враховуючи:

-відсутність будь-яких вогнищевих змін речовини головного мозку та відсутність будь-яких наслідків загоєння таких змін при такому об’єктивному методі обстеження, як комп’ютерна томографія;

-наявність патологічної неврологічної симптоматики, яка притаманна струсу головного мозку протягом 2 тижнів після отримання тілесних ушкоджень, і «поява» (констатація лікарями - суб’єктивні дані) іншої патологічної неврологічної симптоматики після даного періоду, яка утримується без регресу до 52-ого дня після травмування та «прояви якої суперечать» між собою (встановлення діагнозу правобічного рефлекторно- пірамідного синдрому при констатуванні лівобічного геміпарезу, констатування парезу VII пари черепно-мозкових нервів при відсутності такого щодо XII пари, зміна сторін різниці сухожилкових рефлексів протягом перебування в стаціонарі тощо), дозволяє вважати даний діагноз не обгрунтованим (щодо «забою» головного мозку взагалі і щодо «середнього ступеню забою» зокрема), та таким, який не підлягає оцінці за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відповідно до пункту 4.13.1. «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (які затверджені Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року та погоджені з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України).

Крім того, у експертній комісії є достатні підстави . а саме:

-наявність в тім’яній ділянці зліва рубця, форма якого відрізняється від усіх інших - неправильно-округла (див. аркуш 55)- наслідок загоєння рани, яка мала дефект «мінус- тканина»;

-наявність в потиличній ділянці зліва рубця, форма якого відрізняється від усіх інших - прямолінійна (див. аркуші 56. 57) з одним після шовним рубчиком - наслідок загоєння різаної рани, яка утворилася при наданні медичної допомоги (вилучення кулі);

-співпадання по локалізації вище вказаного рубця прямолінійної форми та тіні стороннього тіла (кулі) на рентгенограмах черепа ОСОБА_1 від 22.10.2015 року;

-наявність на спині справа двох рубців (див. аркуш 48): один з яких по локалізації співпадає з ділянкою «випячування» шкіри на наданому на дослідження фото (див. аркуш 45) та має два післяшовних рубчика - наслідок загоєння різаної рани, яка утворилася при наданні медичної допомоги (вилучення кулі); другий з яких по локалізації співпадає з описаним «першою» експертизою садном - загоєння садна не передбачає утворення рубця (в даному випадку прямолінійної форми з «потовщенням» у верхні частині) - це є наслідком загоєння саме рани;

-візуалізація (див. аркуш 22) на рентгенограмі органів грудної клітини в правій бічній проекції ОСОБА_1 тіні стороннього тіла в м’яких тканинах спини в проекції нижнє-грудного відділу хребта (при цьому, погана якість тіні зумовлена віддаленістю від рентген-плівки);

-встановлення судово-цитологічним дослідженням (в межах цієї експертизи) наявності на наданих кулях клітин багатошарового плаского не зроговілого епітелію та мікрофрагменту сполучної тканини - «контактування» даних куль з «внутрішніми» м’якими тканинами людини (незважаючи на неможливість лабораторним шляхом встановити видову належність даних клітин), для ствердження того, що ОСОБА_1 до 06-00 22.10.2015 року отримав також два вогнепальних поранення: сліпе кульове не проникаюче поранення голови та сліпе кульове не проникаюче поранення тулуба, кожне з яких відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я (за критерієм тривалості розладу здоров’я).

Вище наведене, з урахуванням встановленої локалізації вхідних вогнепальних ран та локалізації розташування куль в тілі ОСОБА_1, дозволяє вважати, що:

сліпе кульове не проникаюче поранення голови:

-утворилося внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї, патрон якої був споряджений однією з наданих на дослідження кулею;

-в момент пострілу потерпілий був звернутий передньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї;

-вхідна вогнепальна рана була розташована в тім’яній ділянці зліва, від якої в напрямку спереду до заду та згори донизу (відповідає напрямку пострілу) відходив рановий канал, який закінчувався кулею (однією з наданих на дослідження) в товщі м’яких тканини потиличної ділянки зліва;

-експертним шляхом встановити дистанцію (а тим паче відстань) пострілу не можливо;

сліпе кульове не проникаюче поранення тулуба:

-утворилося внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї, патрон якої був споряджений однією з наданих на дослідження кулею;

-в момент пострілу потерпілий був звернутий задньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї;

-вхідна вогнепальна рана була розташована на спині справа (на висоті 120 см від підошов та в 5 см від умовної серединної лінії тіла), від якої в напрямку ззаду наперед, знизу до гори та справа наліво (відповідає напрямку пострілу) відходив рановий канал, який закінчувався кулею (однією з наданих на дослідження) в товщі м’яких тканини спини (довжина ранового каналу була не більш 3 см);

-експертним шляхом встановити дистанцію (а тим паче відстань) пострілу не можливо.

Встановити послідовність спричинення потерпілому всіх тілесних ушкоджень, в т.ч. і вогнепальних поранень, експертним шляхом не можливо.

Водночас, експертна комісія вважає за необхідним зазначити про те, що «сліпий» та «непроникаючий» характер вище згаданих вогнепальних поранень з «незначною» довжиною ранових каналів, може бути пояснений лише переважно клиновидною дією вогнепального снаряду, що може бути обумовлено лише низькою кінетичною енергією вогнепального снаряду. Останнє може бути наслідком: або проходженням кулі через перешкоду, або якістю порохового заряду.

2 ( 22 і 23 ). Тілесні ушкодження, які були спричинені потерпілому, в т.ч. вогнепальні поранення, не супроводжувалися явищами, які є небезпечними (із судово- медичної точки зору) для життя.

Характер та морфологія рубців на голові (в т.ч. і на обличчі) потерпілого під час проведення цієї експертизи, не дає судово-медичних підстав вважати, що вони с невиправними. Тобто, в даному випадку, не можна використовувати такий критерій оцінки ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як «невиправне знівечення обличчя».

3 ( 21 ). В судово-медичній експертизи не існує тілесних ушкоджень, які саме свідчать про боротьбу чи самозахист, оскільки це є встановленням наявності «боротьби» та «самозахисту», що виходить за межі компетенції судово-медичної експертизи.

Наявні у ОСОБА_1 станом на 06-00 22.10.2015 року тілесні ушкодження на верхніх кінцівках, в т.ч. закритий перелом середньої фаланги IV пальця лівої кисті, могли утворитися при захисті від нанесених ударів.

4 ( 7 і 11 ). Локалізація вхідних вогнепальних ран на тілі потерпілого та напрямок ранових каналів є такими, які не дозволяють спростувати можливість їх «самоспричинення».

Що стосується всіх інших тілесних ушкоджень щодо «можливості їх заподіяння внаслідок умисних самостійних дій потерпілого», то:

-встановлення наявності/відсутності умислу не входить в компетенцію судово- медичної експертизи;

-враховуючи кількість тілесних ушкоджень, їх характер і локалізацію, та механізм утворення - вважаємо за неможливість їх «самоспричинення».

5 ( 25 ). При медико-криміналістичному дослідженні (в межах цієї експертизи) «подушки» (верхньої наволочки, підлягаючої наволочки, подушки та підковдри) виявлено по одному пошкодженню на верхній (квітчастій) наволочці подушки та на підлягаючій наволочці, які утворилися від зацеплюючої дії виступаючої частини залізовміщуючого тупого предмета, при цьому наявність навколо пошкодження верхньої наволочки кіптяви пострілу, дозволяє вважати, що таким предметом був дульний зріз вогнепальної зброї.

Крім того, на зазначеній вище верхній (квітчастій) наволочці, маються порошинки, бризки міді та сліди нітритів - свідчить про те, що «поруч» з наданою «подушкою» відбувався (відбувались) постріл (постріли) в межах дії додаткових факторів пострілу (близька дистанція).

6 (15,19, 20 і 24 ). Характер тілесних ушкоджень, які були спричинені потерпілому (синці, садна, забійні рани, вогнепальні поранення), їх локалізація (в т.ч. і на верхніх кінцівках - щодо можливості їх утворення при захисті від нанесених ударів) та механізм утворення (дія дії тупого(тупих) предмету(предметів) з обмеженою поверхнею контакту; внаслідок пострілу з вогнепальної зброї), все це дає достатні підстави для ствердження того, що обставини отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, які зазначені останнім під час проведення слідчого експерименту 01.12.2015 року, повністю корелюють з наявними судово-медичним даними, в т.ч. щодо:

-неодноразової зміни взаємного розташування потерпілого та нападника;

-можливості отримання вогнепального поранення голови «при знаходженні потерпілого в позиції лежачи, а нападника стоячи перед ним»:

-можливості отримання вогнепального поранення тулуба при зверненні потерпілим задньої поверхнею тіла до дульного зрізу зброї, але враховуючи загальний напрямок ранового каналу та локалізацію вхідної вогнепагьної рани - для отримання даного вогнепального поранення необхідні певні умови: положення потерпілого близьке до вертикального з нахилом тулубу до переду, а розташування зброї в руках нападника - нижче 120 см від площини (наприклад - лежачі на підлозі) (Т.2 а.м.к.п. 85-145);

Однак судом враховується та обставина, що дана експертиза була проведена без реального огляду ОСОБА_1, а була проведена шляхом дослідження документів, стороною обвинувачення жодним чином не усунуті розбіжності та припущення утворення вогнепальних поранень, в тому числі без взяття до уваги первинні результати медичного огляду судово-медичним експертом ОСОБА_39Г, тому даний доказ оцінюється судом критично.

Також судом було досліджено закриті конверти в яких знаходилися:

– куля добровільно видана ОСОБА_1 30.10.2015 року;

– куля калібру 7,62 мм, на конверті якого містяться позначки № 108/ц 01.04.2016.

– 3 кулі по факту вогнепального поранення гр. ОСОБА_1 в с. Мохнач по вул. Набережній в ніч на 22.10.2015 року. Дані кулі були вилучені під час огляду місця події (протокол від 22.10.2015 року (т. 1 а.м.п. 10-33), але відсутня постанова про визнання їх речовими доказами. Крім того не досліджено можливість взаємодії даних куль з іншими предметами (вони були просто розсипані чи були відстріляні на місці огляду чи в іншому місці).

Однак прокурором не надано суду процесуально обґрунтованого походження такого доказу, відсутній будь який взаємозв’язок між вилученням певної кулі у процесі слідчої дії та проведенням експертизи саме по цьому об’єкту, відсутній протокол огляду предмету, тим самим є сумнівним механізм отримання кулі, відсутні процесуальні рішення про визнання предмету речовим доказом. Що свідчить про сумнівність та недопустимість даного речового доказу.

З цих же підстав, а саме за відсутності встановленого Кримінальним процесуальним законодавством способом отримання речового доказу та його процесуальної легалізації, судом визнається недопустимими докази, а саме експертизи щодо цих куль:

-висновок судово - балістичної експертизи № 1/979 від 20.11.2015 року, згідно якого надана на експертне дослідження куля, згідно напису на пакеті – видана ОСОБА_1 22.10.2015 року, являється частиною боєприпасу до нарізної вогнепальної зброї – кулею 7,62 мм. патрону до револьверу «Наган», заводського виробництва СРСР. Куля, яка надана на дослідження, відстріляна з револьвера –нагана зразка 1895 року. (Т.1 а.м.к.п. 53-55);

-висновок судово - балістичної експертизи № 1/1032 від 23.11.2015 року, згідно якого надана на експертне дослідження куля, згідно напису на пакеті – видана ОСОБА_1 30.10.2015 року в приміщенні травматологічного відділення Чорнобаїської ЦРЛ, являється частиною боєприпасу до нарізної вогнепальної зброї – кулею 7,62 мм. патрону до револьверу «Наган», заводського виробництва СРСР. Куля, яка надана на дослідження, відстріляна з револьвера –нагана зразка 1895 року. (Т.1 а.м.к.п. 84-86);

-висновок судово - балістичної експертизи № 1/1033 від 23.11.2015 року, згідно якого надані на експертне дослідження 3 кулі, згідно напису на пакеті – по факту вогнепального поранення гр. ОСОБА_1 в с. Мохнач по вул. Набережній в ніч на 22.10.2015 року вилучено 3 кулі, являються частинами боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї – кулями 7,62 мм. патронів до револьверу «Наган», заводського виробництва СРСР. 3 кулі, які надані на дослідження, відстріляні з револьвера –нагана зразка 1895 року. (Т.1 а.м.к.п. 84-86);

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Тому, відповідно до ч. 5 ст. 101 КПК України, не можуть слугувати доказами вини обвинуваченого:

- висновок судово - балістичної експертизи № 1/979 від 20.11.2015 року;

- висновок судово - балістичної експертизи № 1/1032 від 23.11.2015 року;

- висновок судово - балістичної експертизи № 1/1033 від 23.11.2015 року;

- висновок судово - медичної експертизи № 05-1-08/262 від.20.11.2015 року;

- висновок судово - хімічної експертизи № 2/139 від 09.02.2016 року;

- висновок комісійної судово - медичної експертизи № 16-2016/О від 04.04.2016

Не можуть слугувати доказами вини обвинуваченого і речові докази по кримінальному провадженню, оскільки речові докази та кулі, які були досліджені в судовому засіданні, на яких ґрунтується обвинувачення, отримані незаконним шляхом або як такі, що отриманні за неналежною правовою процедурою.

Поряд з вказаним слушними є доводи захисту проголошені у судових дебатах щодо не виявлення (відсутності) органом досудового розслідування знаряддя злочину (Револьвера-наган), як і не підтвердження належними доказами доводи потерпілого ОСОБА_1, щодо наявності заборгованості перед ним, підозрюваним ОСОБА_3, тим самим невстановленим є мотив вчинення злочину, тим більш, що мотив злочину не вказаний і в обвинувальному акті. Натомість стороною захисту надано документи, які підтверджують зворотне, а саме наявність боргових зобов’язань ОСОБА_1 перед ОСОБА_24 в сумі не менше 9 511 200,00 грн. , та продаж ним ОСОБА_25 (дружина обвинуваченого ОСОБА_3Є,) нерухомого майна (матеріали надані захистом а.с. 98-130).

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що, згідно протоколу затримання ОСОБА_3 (матеріали надані захистом а.с. 75-77), обвинувачений був затриманий о 16-54 год. в приміщенні ОСОБА_32 ЦРЛ, натомість автомобіль разом з ОСОБА_3 був виявлений з показів свідків близько 14 год. 22.10.2015 року в лісному масиві біля с. Мохнач, а згідно протоколу ОМП від 22.10.2015 року був виявлений 21-50 год. біля Чорнобаївського РВ в смт. Чорнобай.

У ході судового розгляду справи, обґрунтовуючи вину ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 262 КК України, сторона обвинувачення послалася на наступні докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

– протокол огляду місця події від 22.10.2015 року, складений в період часу з 21-50 по 22-30 год., згідно з яким було обстежено автомобіль НОМЕР_3, який розміщений по вул. Леніна, смт. Чорнобай, Черкаської області (біля приміщення Чорнобаївського РВ УМВС України в Черкаській області), під час якого було виявлено пошкодження даного автомобіля, карабін та чохол до нього, патрони, глушник, всі дані речі було поміщено до поліетиленового пакету, горловину якого було перев’язано ниткою і скріплено паперовою биркою з підписами понятих(Т.1 а.м.к.п. 42-48);

У даному протоколі міститься зазначення, що огляд проводив слідчий СВ Чорнобаївського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_42, натомість таблиця зображень до протоколу складена слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_46, натомість прокурором Черкаської області лише 04.11.2015 року доручено проведення досудового розслідування СУ УМВС України в Черкаській області. Отже слідча дія проведена не уповноваженою процесуальною особою, що свідчить про недопустимість даного доказу.

Також свідки та обвинувачений вказували, що автомобіль НОМЕР_3, фактично було виявлено в лісному масиві біля с. Мохнач 22.10.2015 року близько 14 год. Під час виявлення автомобіля було встановлено, що колесо автомобіля було пробито, і працівники поліції здійснювали знаття колеса та встановлення запасного колеса. Під час демонтажу використовувалася запаска та інструменти взяті з багажнику даного автомобіля, однак ніхто з працівників поліції не вказував на наявність будь-яких предметів схожих на зброю (карабін, глушник) та боєприпасів. Після заміни колеса, працівники поліції, сівши у даний автомобіль, приїхали на ньому до Чорнобаївського РВ УМВС України в Черкаській області, що знаходиться в смт. Чорнобай, і лише ввечері близько 22-00 год. було складено протокол огляду місця події, на який посилається сторона обвинувачення.

Про наявність факту ДТП (наїзд на дерево) з участю автомобіля НОМЕР_3 22.10.2015 року о 12-00 год. по вул. Леніна, 1 в с. Мохнач Чорнобаївського району вказується і в по станові Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10.11.2015 року по справі № 709/2714//15-п (письмові матеріали надана захистом а.с. 41)

Отже, з моменту фактичного виявлення автомобіля та складення протоколу його огляду минуло більше 6 годин, доступ до даного автомобіля не був обмежений, відповідно є сумнів щодо виявлення речей (зброї та боєприпасів) в автомобілі через тривалий час.

Такими чином, існують суттєві розбіжності зазначені у протоколі огляду та показаннях свідків, тим самим даний протокол є сумнівним, тому судом даний доказ оцінюється критично, як такий що не може беззастережно підтверджувати винність обвинуваченого.

Також прокурором не надано ухвали слідчого судді про огляд автомобіля, або згоди його власника на його огляд у відповідності до ч. 1 ст. 233 КПК України. Як і відсутні докази про невідкладне звернення слідчого або прокурора до слідчого судді після проведення огляду, як того вимагає ч. 3 ст. 233 КПК України, що відповідно вказує на недопустимість встановлених у ході такого огляду доказів.

– протокол огляду предмету від 23.10.2015 року, згідно з яким в період часу з 09-30 по 09-50 год. 23.10.2015 року в приміщенні службового кабінету № 3 Чорнобаївського РВ УМВС України в Черкаській області було оглянуто чохол чорно-синього кольору, в середині якого перебував мисливський карабін, марки «DPMSLR-G2» № АА 006047, магазин чорного кольору з спорядженими патронами в кількості 13 шт. калібром 7,62 мм., глушник сірого кольору до мисливського карабіну, коробка з 20 патронами (Т.1 а.м.к.п. 51);

Однак у протоколі не вказано причини огляду предметів саме в службовому кабінеті, а не на місці виявлення. Не зазначено будь-яких понятих чи осіб, які беруть участь у даному кримінальному провадженню, які були присутніми при огляді. Не зазначено також, що чохол мав якісь нашарування (плями) бурого кольору.

Також у даному протоколі слідчий не вказує, що оглянуті предмети були взяті з поліетиленового пакету, в який вони були поміщені під час огляду місця події (автомобіля) від 22.10.2018 року, як і не зазначено куди поміщено дані речі після їх огляду, яким чином опечатано.

Тому судом даний доказ оцінюється критично, як такий що не може підтверджувати винність обвинуваченого.

– постанова про визнання предметів речовими доказами від 23.10.2015 року, згідно якої чохол, мисливський карабін, патрони та глушник до даного карабіна, було визнано речовими доказами та вирішено зберігати в матеріалах кримінального провадження (Т.1 а.м.к.п. 52);

Однак в постанові не зазначено, який саме карабін (номер серія колір тощо), який саме глушник (колір тощо) та патрони (калібр, колір, тощо) визнані речовими доказами. Також в постанові вказується, що вказані речі були виявлені та вилучені під час огляду місця події (автомобіля) від 22.10.2018 року, а відповідно і оглянуті тоді ж.

Тому судом даний доказ оцінюється критично, як такий що не може підтверджувати винність обвинуваченого.

– протокол огляду предметів від 09.02.2016 року, згідно якого було оглянуто чохол до зброї чорного та синього кольорів з нашаруванням речовини темного та бурого кольору. В чохлі перебував мисливський карабін чорного кольору DPMS model-lr-g2 калібру 308 Win номер АА 006047. Також в чохлі містився пристрій безшумної стрільби сірого кольору з маркуванням Ase Ultra S serles SL7 cal. 30 22050 10.14; магазин металевий чорного кольору від вказаного мисливського карабіну; 17 металевих гільз від патронів 308 калібру; коробка синьо-жовтого кольору з-під патронів 308 калібру, в якій містилися 10 патронів з маркуванням «S&aль;B 30W» та 6 патронів з маркуванням «HOT SHOT M 7,62 *51». Дані предмети були отримані від потерпілого ОСОБА_1 08.02.2016 року (Т.2 а.м.к.п. 39-40);

Однак прокурором не надано доказів, за якими оглянуті предмети опинилися у потерпілого ОСОБА_1, оскільки постановою про визнання речовими доказами від 23.10.2015 року, дані предмети були вирішено зберігати в матеріалах кримінального провадження. Крім того, при попередньому огляді даних предметів (протокол огляду від 23.10.2015 року, протокол ОМП від 22.10.2015 року) на чохлі до зброї, нашарування (плями) бурого кольору виявлені не були, як під час проведення експертизи від 04.12.1015 року № 1/1027 (фотографія на Т.1 а.м.к.п. 79- зворотня сторона).

Тому судом даний доказ оцінюється критично, як такий що не може підтверджувати винність обвинуваченого.

– висновок судово — балістичної експертизи № 1/1027 від 04.12.2015 року, згідно якої вилучений у автомобілі ОСОБА_3 мисливський карабін, є мисливським самозарядним карабіном DPMS model-lr-g2 калібру .308 Win заводського виробництва США, заводський номер АА 006047. даний карабін придатний до стрільби. 33 патрони надані на експертизу, являється боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї – мисливським патронами калібру. 308 Winchester (7,62х51 НАТО) заводського виробництва, 21 з яких споряджені кулями експансивної дії. Патрони придані для стрільби. (Т.1 а.м.к.п. 79-83);

Однак на фотографії Т.1 а.м.к.п. 79- зворотня сторона, не вбачається наявність плям бурого кольору.

– висновок судово — медичної експертизи № 107/2 від 01.03.2016 року, згідно якого, на наданому на дослідження чохлі, який належить потерпілому гр.. ОСОБА_1, вилученому під час огляду місця події, а саме автомобіля НОМЕР_4, який належить підозрюваному гр.. ОСОБА_3 в об №№1-5 виявлена кров людини (Т.2 а.м.к.п. 57-60);

– висновок судової молекулярно — генетичної експертизи № 84 від 21.03.2016 року, згідно підсумків якої Генетичні ознаки крові, виявленої на чохлі (об.1), по всіх досліджуваних локусах ДНК, ідентичні генетичним ознакам крові ОСОБА_3. Кров в даному об’єкті, ймовірно походить від ОСОБА_3. Величина вірогідності випадкового збігу складає величину 5,01/10-18, тобто в середньому 5 осіб з 10 000 000 000 000 000 000 мають встановлені генетичні ознаки (Т.2 а.м.к.п. 68-72).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Тому, відповідно до ч. 5 ст. 101 КПК України, не можуть слугувати доказами вини обвинуваченого:

висновок судово — медичної експертизи № 107/2 від 01.03.2016 року;

висновок судової молекулярно — генетичної експертизи № 84 від 21.03.2016 року;

Не можуть слугувати доказами вини обвинуваченого і речові докази по кримінальному провадженню, які були досліджені в судовому засіданні, на яких ґрунтується обвинувачення, отримані незаконним шляхом або як такі, що отриманні за неналежною правовою процедурою.

Заслуговують на увагу проголошені у судових дебатах доводи захисту щодо не встановлення органом досудового розслідування місця зберігання зброї ОСОБА_1 (карабіна та боєприпасів), оскільки дана зброя повинна була зберігатися в металевій шафі, а вся зареєстрована зброя ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУНП в Полтавській області та Оржицького ВП Лубенського ВП ГУП в Полтавській області (за місцем проживання ОСОБА_1І.), як і не з’ясовано яким чином дана зброя потрапила на місце вчинення злочину (с. Мохнач, Черкаської області), що підтверджується документами наданими захистом :

лист ГУНП в Полтавській області № 123аз від 15.11.2016 року (матеріали надані захистом а.с. 46);

лист ОСОБА_32 Золотоніського ВП в Черкаській області № 1545/68/02-2017 від 17.03.2017 року (матеріали надані захистом а.с. 48);

лист ГУНП в Черкаській області № 170/27/01-2016 від 28.01.2016 року (матеріали надані захистом а.с. 50);

лист Оржицького ВП ГУНП в Черкаській області № 1012/115/118/02-2017 від 17.03.2017 року (матеріали надані захистом а.с. 61).

У ході судового розгляду справи, обгрунтувуючи вину ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, сторона обвинувачення послалася на наступний доказ:

- протокол обшуку транспортного засобу ВАЗ 217030 «Пріора» д.н.з. НОМЕР_2 від 11.07.2015 за адресою: Черкаська область, м. Тальне, вул. Вокзальна (арк. №11 обвинувального акту).

Однак, даний доказ не був досліджений в судовому засіданні оскільки не був наданий прокурором, тому даний доказ не може бути доказом винуватості ОСОБА_3 Крім того, автомобіль НОМЕР_5 ніякого відношення до обставин даного кримінального провадження не має, оскільки навіть згадки про даний автомобіль матеріали кримінального провадження не містять. Пояснити відношення даного автомобіля до даного кримінального провадження не зміг пояснити і прокурор.

Судом досліджувались характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_3 – раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання скарг не надходило, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, має на утриманні дружину, сина та доньку ( т.2 а.м.к.п. 79-84).

Згідно з ч.ч.1, 2 та 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Стороною обвинувачення не була доведена причетність ОСОБА_3 до скоєння злочинів, а докази, які були досліджені в судовому засіданні не можуть свідчити про беззаперечний факт вчинення злочинів саме ОСОБА_3

Згідно зі ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку (п.17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи виправданою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно зі ст. 327 ч. 5 КПК України коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину, суд постановляє виправдувальний вирок.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Згідно із статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчинені злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ч.2ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

У справі «Саундерс проти Сполученого Королівства» Європейський суд вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Також, в рішенні ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» (п.65) зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з ч.1ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де ЄСПЛ встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Частиною першою статті 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно зі ст.370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

У відповідності до ст.17 КПК України, ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі ж сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", застосовується при розгляді справ як джерело права.

У зв’язку із наведеними положеннями чинного законодавства, судове рішення про доведеність вини обвинуваченого по кожному пред'явленому обвинуваченню може ґрунтуватися виключно на належних і допустимих доказах, які у сукупності та взаємозв'язку є достатніми для достовірного та переконливого висновку, поза розумними сумнівами.

Проаналізувавши показання свідків, заявлених як стороною обвинувачення так і стороною захисту, дослідивши письмові докази, висновки екпертиз та пояснення експерта, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази не підтверджують винності обвинуваченого ОСОБА_3 (не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості), в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.115, ч.1 ст.262, ч.1 ст.263КК України, в частині достатньої доведеності об’єктивних даних, які б вказували на те, що саме він вчинив вказані злочини.

З урахуванням встановлених при судовому розгляді фактичних обставин справи, оцінюючи сукупність зібраних по справі доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, виходячи з презумпції невинуватості, необхідності тлумачення всіх сумнівів на користь обвинуваченого та необхідності обґрунтування висунутого обвинувачення виключно на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, оскільки прокурором не надано безсумнівних, належних та допустимих доказів вчинення злочину ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.115, ч.1 ст.262, ч.1 ст.263КК України, стороною обвинувачення не доведена, у зв’язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості, тому обвинувачений ОСОБА_3 підлягає виправданню.

Керуючись ст.ст.369-371,373,374 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА

ОСОБА_49 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.115, ч.1 ст.262, ч.1 ст.263 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення ним інкримінуємих кримінальних правопорушень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді на автомобіль «Ssang Yong», модель Rexton RX270XD, 2007 року випуску, колір - чорний, шасі (кузов, рама) KPTG0B1FS7P248609 Y7CRJFА0070074517, тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Речові докази у провадженні, після вступу вироку у законну силу:

-мисливський карабін, глушник, магазин від мисливського карабіну, чохол від мисливського карабіну, 5 металевих куль, 18 патронів та 17 гільз які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів СУ УМВС України в Черкаській області – повернути ОСОБА_1;

-пластикові уламки від автомобіля ОСОБА_3, шматки мотузки, штик від лопати, пожежне сміття, дві пляшки з рідиною, подушку, 7 змивів речовини бурого кольору, спортивний костюм, чоловічі шорти, 16 пальців рук, банківська картка, шматок біологічної речовини, простирадло, зразки нігтів, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів СУ УМВС України в Черкаській області – знищити;

-5 гільз та 4 патрони до гладкоствольної зброї, 8 гільз та 10 патронів калібру 308, 23 гільзи та 24 патрони, 18 гільз та 18 патронів, 18 гільз та 102 патрони - знаходяться на зберіганні у ОСОБА_1 – залишити у розпорядженні власника;

-транспортний засіб “Ssang Yong” д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на штрафному майданчику ОСОБА_32 Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області – повернути власнику.

Речові докази у провадженні, до вступу вироку у законну силу:

-3 кулі та 2 кулі, надані прокурором суду для огляду у судовому засіданні – повернути процесуальному прокурору.

Цивільний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Судові витрати, які складають вартість судових експертиз, віднести на рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: В.О.Таратін

Судді Л.В.Середа

ОСОБА_50