Вирок № 74862861, 22.06.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/964/17

Провадження № 1-кп/645/101/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 р. Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Іващенко С.О.,

секретаря судових засідань - Новицької Я.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Суворової Ю.О.,

потерпілого - ОСОБА_2,

цивільного позивача - ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження №12016220000001283 від 21.11.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не працюючого, раніше не судимого, , одруженого, який має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7, 12.11.2016 року приблизно об 11 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , чим грубо порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України згідно з яким: п. 2.9. а) «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», керував технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ ACTROS 2636В», державний номерний знак НОМЕР_1, та рухався по проспекту Льва Ландау у м.Харкові, зі сторони вул. Олімпійської в напрямку вул. Халтуріна, зі швидкістю приблизно 90 км/годину.

Під час руху в районі будинку №181 , ОСОБА_7 наближаючись до світлофорного об'єкту у робочому стані на червоний забороняючий сигнал світлофору, перед яким зупинились транспорті засоби, грубо порушив вимоги п.п. 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»

П.п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»

та допустив наїзд на стоячий автомобіль «Nissan Juke», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_10, внаслідок чого останній автомобіль змістився вперед та зіткнувся з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_11, який також перебував в нерухомому стані, після чого останній змістився вперед та в свою чергу зіткнувся з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_12, який перебував в нерухомому стані.

Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи №1530-А/16 від 17.01.2017 року потерпілому ОСОБА_2 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоровя , а саме: ротаційний підвивих атланта вліво, закритий косий перелом діалізу основної фаланги 5-го пальця лівої кисті, синець по тильній поверхні в ділянці фаланги 5-го пальця лівої кисті.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_7, які знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи транспортним засобом, не врахував дорожню обстановку, вибрав небезпечні прийоми керування транспортним засобом та швидкість руху і рухаючись з перевищенням допустимої у населеному пункті швидкістю, своєчасно не застосував гальмування та допустив наїзд на стоячий автомобіль «Nissan Juke», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_10 в наслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 беззаперечно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та пояснив про обставини викладені вище. Цивільний позов ОСОБА_3про відшкодування матеріальної шкоди в частині пошкодження автомобіля в сумі 23920,00 грн. визнає в повному обсязі. Частку вказаної суми в розмірі 3000,00 грн. сплатив шляхом поштового переказу. Цивільний позов в частині моральної шкоди не визнає в повному обсязі. Крім того, зазначив, що він відшкодував потерпілому частину моральної шкоди на суму 9000,00 грн, і яку вважає достатньою та справедливою з урахуванням обставин справи. Також просив суд в разі ухвалення обвинувального вироку звільнити його від покарання згідно ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 р.», оскільки він має на утриманні малолітню дитину.

Вина обвинуваченого у скоєнні вищезазначених у вироку дій підтверджується наступними доказами:

Протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 12.11.2016 року та схемою доданою до протоколу, з змісту якого вбачається що оглянуто місце скоєння наїзду на нерухомий автомобіль, фототаблицю до протоколу огляду.

Висновком КЗОЗ «Обласного наркологічного диспансера» від 12.11.2016р., згідно змісту якого у ОСОБА_13 встановлено перебування у стані алкогольного сп'яніння.

Висновком судово-медичної експертизи № 1530-А/16 від 17.01.2017р., з змісту якого вбачається, що в зв'язку з ДТП у потерпілого ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження які відносяться до категорії середньої тяжкості.

Висновком судово-автотехнічної експертизи № 66/17 від 30.01.2017р. відповідно до змісту якого вбачається, що у дорожній обстановці яка склалася водій автомобіля «MERCEDES-BENZ ACTROS 2636В», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.1, 12.3 і 12.4 ПДР України та мав технічну можливість запобігти наїзду на автомобіль шляхом виконання вимог п.п.12.1, 12.3 і 12.4 ПДР України. Та в діях водія ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.1 і 12.4 ПДР України, які з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку з виникненням події даного ДТП.

Висновком судової автотоварознавчої експертизи №13738 від 16.01.2017 року зі змісту якої вбачається, що вартість матеріального збитку становить 377890,28 грн.

Протоколу огляду транспортного засобу від 03.02.2017 року, з якого вбачається технічна справність автомобіля обвинуваченого.

Сукупність вищезазначених доказів які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні зазначають про те, дії обвинуваченого ОСОБА_7, суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вину обвинуваченого ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України суд вважає доведеною.

Згідно ст. 66 КК України, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7, суд вважає повне визнання вини, щире каяття та часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України суд вважає керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Вивченням в ході судового слідства даних особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тяжкість завданих наслідків, суспільну небезпеку скоєного, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючу покарання обставину, обставини що обтяжують покарання.

В судовому засіданні ОСОБА_7 подав суду заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки на його утриманні знаходиться малолітня дочка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Прокурор не заперечувала проти застосування амністії відносно обвинуваченого, звільнивши його від відбування покарання, оскільки у нього є на утриманні знаходиться малолітня дитина, повністю визнає свою вину та з наслідками застосування амністії ознайомлений в присутності захисника.

Згідно ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили які на день набрання чинності цим Законом не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в України» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженої від відбування покарання.

Згідно матеріалів справи на утриманні обвинуваченого ОСОБА_7 перебуває його малолітня донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво серії НОМЕР_5). Відповідно довідки Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради №803/0/202-18 від 23.03.2018 року вбачається що в Департаменту служб по справам дітей ХМР відсутні дані або копії рішень про позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 відносно малолітньої доньки ОСОБА_8

Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом не встановлено.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, санкція за вчинення якого передбачає можливість призначення покарання на строк до п'яти років.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на обвинуваченого ОСОБА_7 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набув чинності 07.09.2017 року, а тому необхідно його звільнити від відбування призначеного покарання, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Потерпілим ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6075,69 грн. на лікування, 14000,00 грн. за послуги адвоката, моральної шкоди в розмірі 80 000 грн. 00 коп., який підлягає частковому задоволенню.

Цивільним позивачем ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні заявлений цивільний позов про стягнення з СК «ВУСО» та ОСОБА_7 майнової шкоди за пошкоджений автомобіль у розмірі 100000,00 грн. та у сумі 103920,00 грн. та моральної шкоди в сумі 55000,00 грн.

Представник потерпілого підтримала заявлені цивільні позови та просила суд їх задовольнити

Потерпілий та цивільний позивач в судовому засіданні підтримали цивільний позов в повному обсязі та просили його задовольнити.

Питання щодо відшкодування потерпілому завданої матеріальної шкоди суд вирішує відповідно до положень ст.1166, 1177 ЦК України, виходячи з наданих суду письмових доказів її розміру.

У судовому засіданні обвинуваченим надано оригінали квитанцій з яких вбачається що ним було частково відшкодовано шкоду потерпілому. Так потерпілому було здійснено грошові перекази на загальну суму 9000,00 грн. і цю суму він вважає достатнім та розумним відшкодуванням моральної шкоди. Окрім того надано оригінали квитанції про сплату відшкодування цивільному позивачу ОСОБА_3 у сумі 3000,00 грн. в рахунок матеріальної шкоди. В частині стягнення майнової шкоди в розмірі 23920,00 грн, яка заявлена цивільним позивачем визнана відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглядаючи позовну заяву ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в частині стягнення завданої шкоди з СК «ВУСО» суд приходить до наступного.

Відповідно до п.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

В зв'язку з викладеним позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до СК «ВУСО» суд вважає такими, як подані передчасно та приходить до висновку про відмову в задоволенні цивільного позову в цій частині.

Оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову в частині стягнення з обвинувачуваного вартості витрат на послуги адвоката, оскільки в цій частині цивільний позов жодним чином не доведений документально.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з положень статей 23, 1168 ч. 1 ЦК України, які вказують, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Оцінюючи у сукупності пояснення потерпілого, висновок судово-медичної експертизи, суд дійшов висновку, що в результаті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 зазнав фізичного болю, з огляду на характер та глибину моральних страждань, керуючись принципом розумності та справедливості, компенсація моральної шкоди в розмірі 20000,00 гривень є, на думку суду, достатньою для відшкодування. Вказана сума згідно оригіналів квитанцій сплачена обвинуваченим потерпілому частково, а саме на суму 9000,00 грн. В зв'язку з викладеним в рахунок відшкодування моральної шкоди в обвинуваченого на користь потерпілого підлягає стягненню 11000,00 грн.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, пояснення в судовому засіданні цивільного позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення вказаних вимог на суму 10000,00 грн. Враховуючи часткове погашення матеріальної шкоди, з обвинуваченого підлягає стягненню матеріально підтвердженні збитки за пошкодження автомобіля на суму 100920,00 грн.

Судові витрати, пов'язані з проведенням: судової автотоварознавчої експертизи №13738 від 16.01.2017 р. в розмірі 2202 грн. 50 коп., судової автотехнічної експертизи №66/17 від 30.01.2017 р. в розмірі 1055 грн. 52 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь держави.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (три) роки, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016» році засудженого ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі призначеного за даним вироком суду від 22 червня 2018 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 11000 гривень 00 копійок .

В іншій частині позов ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 100920 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10000 гривень 00 копійок .

В іншій частині позов ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів при проведенні : судової автотоварознавчої експертизи №13738 від 16.01.2017 р. в розмірі 2202 грн. 50 коп., судової автотехнічної експертизи №66/17 від 30.01.2017 р. в розмірі 1055 грн. 52 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя -