Постанова № 74862765, 20.06.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 681/181/18

Провадження № 22-ц/792/814/18

Категорія: 50

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1П.(суддя – доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.

за участю позивачки ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №681/181/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Полонського районного суду від 19 березня 2018 року (суддя Горгулько Н.А.) у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до пунктів 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_4 просила суд стягувати з ОСОБА_5 аліменти на утримання спільних дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши їх розмір в твердій грошовій сумі по 1200 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який 16.12.2016 року розірвано. Від шлюбу сторони мають двох синів, які проживають з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоч має таку можливість, тому просила стягнути з ОСОБА_5 аліменти в зазначеному розмірі.

Рішенням Полонського районного суду від 19 березня 2018 року позов задоволено. Постановлено стягувати з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі по 1200 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 лютого 2018 року і до досягнення кожною дитиною повноліття. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку та вказує, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення судом справи та ухвалення незаконного рішення про задоволення позову. На думку апелянта, суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи та безпідставно не взяв до уваги, що на даний час апелянт не працює, має мінливий заробіток та утримує непрацездатних батьків, а тому він не спроможний сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Апелянт зазначає, що був позбавлений можливості надати суду докази у відповідності до ст. 182 СК України, оскільки справа була розглянута в порядку спрощеного провадження. ОСОБА_5 вважає, що розмір стягуваних з нього аліментів слід зменшити до визначених законодавством 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, що частково зменшить непомірне навантаження на його витрати, змінивши рішення суду, яким стягнути з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 930 грн. щомісячно та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 - в розмірі 746 грн. щомісячно.

Позивач ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнала і просить її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач до суду не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Суд першої інстанції правильно встановив і виходив з того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками неповнолітніх ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом із позивачкою, що підтверджується свідоцтвами про народження серії І-БВ №158290 від 06.07.2011 року та серії І-БВ №220319 від 13.03.2014 року та довідкою КП «Благоустрій» від 08.02.2018 року (а.с. 3 - 5). Рішенням Полонського районного суду від 16.12.2016 року шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Крім того, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України та роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Встановивши, що малолітні діти проживають разом із матір'ю і перебувають на її утриманні, а батьки в добровільному порядку не домовились про участь в утриманні дітей, відповідач має нерегулярний дохід, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення із ОСОБА_5 аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дітей щомісячно в розмірі по 1200 грн. на утримання кожної дитини, суд першої інстанції урахував вище зазначені вимоги закону.

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції в повній мірі не враховано його матеріальне становище не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідач є молодою працездатною особою, має нерегулярну роботу і отримує доходи, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей у вище вказаному розмірі. Враховуючи вартість продуктів харчування, одягу, побутової хімії, тощо колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів не є значним і не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, оскільки ОСОБА_5, зазначаючи у відзиві на позов ОСОБА_4 про його тимчасові заробітки, не вказував про їх розмір та періодичність отримання.

Більше того, відсутність доходу не звільняє батьків від обов'язку сплачувати аліменти на утримання дитини.

Посилання апелянта на те, що справа слухалася в порядку спрощеного позовного провадження у зв’язку із чим останній не був спроможний надати до суду докази, а саме: копію довідки МСЕК про інвалідність батька, витяги з історії хвороби матері, довідку Полонського РДА та витяг з трудової книжки не можуть бути прийняті апеляційним судом.

Положеннями ч. 1, ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього (ч. 1, 2, 3 ст. 367 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що Полонським районним судом 23.02.2018 року постановлено ухвалу про відкриття спрощеного провадження по справі позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів (а.с. 11), в якій відповідачу у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України надано строк для написання відзиву на позовну заяву та надання всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків. Крім того, суд в ухвалі роз’яснив сторонам їхнє право, яке передбачено ч. 5 ст. 279 ЦПК України, згідно якої за клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, апелянт, отримавши зазначену вище ухвалу, скористався своїм правом та направив суду відзив на позов і лише копію своєї трудової книжки. Будь-яких інших письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків суду надано не було.

А тому посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на те, що він був позбавлений можливості надати суду докази його матеріального стану, перебування у нього на утриманні батьків, медичних документів є такими, що не заслуговують на увагу. І приєднані до апеляційної скарги зазначені документи не можуть бути оціненими судом апеляційної інстанції, оскільки причина неподання їх до суду першої інстанції не є поважною.

Таким чином, встановивши вищевказані фактичні обставини справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та проаналізувавши означені вище норми права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, колегія суддів приходить до висновку про обов'язок відповідача утримувати дітей та про можливість стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі, визначеній судом першої інстанції, оскільки менший розмір аліментів не забезпечить належного утримання дітей та порушить їх права на достатній рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку.

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 -384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду від 19 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 червня 2018 року.

Судді: (підпис) ОСОБА_1

(підпис) ОСОБА_2

(підпис) ОСОБА_3

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк