Рішення № 74861140, 12.06.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2018 Справа №607/5819/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Грицака Р.М.,

за участю секретаря Чех Ю.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представників третіх осіб ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом виконавчого комітету Тернопільської міської ради, як органу опіки та піклування в інтересах дитини-сироти ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третіх осіб Тернопільського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації, про звільнення від обов’язків опікуна, –

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_6 комітет Тернопільської міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах дитини-сироти ОСОБА_5, треті особи: Тернопільський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації, пред’явив в суд з позов до ОСОБА_2, про звільнення від обов’язків опікуна. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що відповідач є опікуном ОСОБА_5 на підставі рішення суду. В 2017 році відповідач самоусунулась від виконання обов’язків відносно підопічної. У 2016-2017 роках ОСОБА_5 постійно пропускала уроки без поважних причин, а у 2018 році взагалі перестала відвідувати навчальний заклад. Умови проживання дитини є вкрай незадовільними. Підчас неодноразового обслідування помешкання ОСОБА_5 та відповідача, від останньої було чути запах алкоголю. Зазначені факти, на думку позивача, свідчать про те, що відповідач неналежно виконує обов’язки щодо виховання дитини.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила щодо звільнення її від обов’язків опікуна відносно ОСОБА_5, пояснивши суду, що у помешканні вона уже навела порядок, алкоголю не вживає приблизно 1,5 місяця.

Представник Тернопільського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що вважає даний позов обґрунтованим. Пояснила, що у відповідача проявляється амнезія, вона не контактує з органом опіки та піклування. Дитина не відвідує навчальний заклад, не розвивається духовно.

Представник центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації – ОСОБА_4 у судовому засіданні вказала, що вважає позов обґрунтованими. Пояснила, що дитина знаходиться у дуже занедбаному стані фізично та педагогічно.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини:

згідно свідоцтва про народження І-ИД № 077723, виданого 06 серпня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, 08 липня 2008 року народилася ОСОБА_5 ЇЇ батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Відомості про батька записані відповідно до частини 1 ст. 135 СК України, тобто за вказівкою матері.

На підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 вересня 2011 року, ОСОБА_7 позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_5 ЇЇ опікуном призначено відповідача.

22 січня 2012 року ОСОБА_7 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ИД № 131224, виданого 23 січня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області; актовий запис № 118 від 23 січня 2012 року, здійснений у зазначеному вище відділі.

Рішенням ОСОБА_6 комітету Тернопільської міської ради від 16 травня 2012 року № 785 «Про втрату чинності рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08 грудня 2011 року № 2095 «Про надання соціального статусу малолітньої дитини», вирішено надати малолітній дитині ОСОБА_5В, соціальний статус дитини-сироти.

Рішенням Комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_6 комітету Тернопільської міської ради № 66 від 23 лютого 2018 року «Про розгляд питання неналежного виконання обов’язків опікуна ОСОБА_2 стосовно дитини-сироти ОСОБА_5В.», встановлено, що за направленням служби у справах дітей Тернопільської ОДА від 05 лютого 2018 року № 120/01-02-27/3 ОСОБА_5 направлено в Центр для проходження соціально-психологінчої допомоги та вирішено залишити її у цьому центрі до вирішення питання про звільнення ОСОБА_2 від обов’язків опікуна.

Рішенням ОСОБА_6 комітету Тернопільської міської ради № 250 від 04 квітня 2018 року «Про затвердження висновку щодо звільнення від обов’язків опікуна», вирішено затвердити висновок щодо звільнення від обов’язків опікуна ОСОБА_2 стосовно дитини-сироти ОСОБА_5

Згідно з затвердженим висновком, працівниками служби неодноразово здійснювались візити в сім'ю опікуна ОСОБА_2, проводились профілактичні бесіди щодо належного виконання обов'язків стосовно підопічної, неприпустимості вживання алкоголю, створення належних умов для проживання і розвитку дитини-сироти. У 2017 році ОСОБА_2 не надала можливості здійснити планове обстеження умов проживання дитини за місцем її постійного проживання, не прозвітувала за використання коштів, витрачених на потреби дитини з виплат державної соціальної допомоги на підопічну ОСОБА_5, одержаних у 2017 році, почастішали випадки вживання алкоголю. Будь-який зв'язок з ОСОБА_2 відсутній. Неодноразові виклики служби у справах неповнолітніх та дітей, запрошення на засідання комісії з питань захисту прав дитини, де розглядалось питання про неналежне виконання обов'язків опікуна стосовно підопічної ОСОБА_5, ОСОБА_2 ігнорувались. В 2017 році ОСОБА_2 самоусунулась від виконання обов'язків відносно підопічної. Анастасія у 2016-2017 роках постійно пропускала уроки без поважних причин, а в 2018 році взагалі перестала відвідувати навчальний заклад (інформація ТЗОШ № 28 від 12 жовтня 2016 року № 262, від 21 листопада 2017 року № 247, від 29 січня 2018 р. № 19). 05 лютого 2018 року працівниками служби у справах неповнолітніх та дітей, ТМЦСССДМ, поліції, здійснено черговий візит в сім'ю опікуна та її підопічної за адресою: м. Тернопіль ОСОБА_9Вишневецького, 7, кв. 152. На час візиту за вищевказаною адресою, опікун і підопічна перебували вдома. В квартирі безлад, розкидані речі, брудно. В коридорі на підлозі порожні пляшки з-під алкоголю. Вся квартира закидана торбинами з одягом та іншими речами, робочий стіл та ліжко дитини завалене різним непотребом, постільна білизна дитини дуже брудна. В квартирі разом з опікуном і підопічною проживають дві особи чоловічої статі. Довідки про хворобу та перебування на лікуванні ОСОБА_5 відсутні. Дитина в брудному одязі, нерозчесана, з задавненим педикульозом. Від опікуна ОСОБА_2 відчувався стійкий запах алкоголю. Згідно з інформацією центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської ОДА від 16 лютого 2018 року № 36, від 22 лютого 2018 року № 38, за час перебування ОСОБА_5 в Центрі, опікун відвідувала свою підопічну. При відвідуванні дитини, працівниками Центру фіксувався стійкий запах алкоголю від опікуна. ОСОБА_2 не заперечувала, що зловживає алкоголем. На зауваження працівників Центру про неприпустимість відвідування підопічної в стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_2 не реагувала.

Вказані обставити підтверджуються наявними у матеріалах справи актах: візиту в сім'ю відповідача та ОСОБА_5; обстеження умов проживання останньої; бесіди з відповідачем стосовно виконання обов’язків опікуна, листами: уповноважених осіб Головного управління Національної поліції в Тернопільській області; директора Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 28 Тернопільської міської ради Тернопільської області; Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Тернопільської обласної держаної адміністрації.

Відповідно до частини 1 ст. 250 Сімейного кодексу України (далі СК України), опіка піклування над дитиною припиняється у випадках, встановлених Цивільним кодексом України.

Частиною 1 ст. 251 СК України визначено, що особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ст. 55 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Стосовно неповнолітніх дітей метою опіки і піклування є виховання неповнолітніх, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також захист особистих немайнових і майнових інтересів цих дітей.

Щодо неповнолітніх фізичних осіб опіка і піклування встановлюються для захисту особистих немайнових і майнових прав неповнолітніх осіб для піклування про створення їм необхідних побутових умов, здійснення за ними догляду, забезпечення їх виховання, навчання та розвитку, а у необхідних випадках і лікування (статті 67, 69 ЦК, стаття 249 СК).

Звільнення опікуна та піклувальника від виконання їх обов'язків можливе за однією з двох підстав: за заявою опікуна або піклувальника; за заявою органу опіки та піклування.

Відповідно до частини 3 ст. 75 ЦК України, за заявою органу опіки та піклування звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника може суд у разі невиконання нею своїх обов'язків, а також у випадку поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Ухилення піклувальника від виконання своїх обов'язків має місце, коли він не виховує дитину, не піклується про її здоров"я, фізичний, психічний, духовний розвиток, не забезпечує одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки піклувальника, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Факт неналежного виконанням відповідачем свої обов’язків, щодо підопічної, а саме: відсутність піклування про стан здоров’я дитини, не забезпечення одержання нею повної зальної середньої освіти, доводиться вказаними вище доказами та не заперечується самою ОСОБА_2

Як вбачається з акту бесіди та розписки відповідача, наданої 29 листопада 2017 року начальнику служби у справах неповнолітніх дітей, її було попереджено про неприпустимість нехтування своїми обов’язками опікуна, а вона зобов’язалась припинити такі дії та не вчиняти їх у подальшому.

Однак, таких своїх зобов’язань відповідач не виконала, адже як вбачається з акту обстеження умов проживання відповідача та підопічної за адресою м. Тернопіль, вул. Д.Вишневецького, 7/152, встановлено факти незадовільних умов проживання дитини. У квартирі брудно, невпорядковано, порозкидано сміття (порожні пляшки, торбини з одягом), відсутнє місце для навчання дитини. У дитини виявлено педикульоз.

З 15 по 29 січня 2018 року дитина не відвідувала уроки у школі, медична довідка не була пред’явлена, що підтверджується листом директора Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 28 Тернопільської міської ради Тернопільської області № 19 від 29 січня 2018 року.

З огляду на вказане, суд сприймає критично наданні у судовому засіданні пояснення відповідача про те, що вона більше не допустить неналежної поведінки щодо підопічної, оскільки аналогічні обіцянки вона давала і раніше, однак нехтувала ними.

Враховуючи вищенаведені обставини, систематичне нехтування відповідачем своїми обов’язками опікуна, внаслідок чого потерпають інтереси дитини на належні умови фізичного та духовного розвитку, що є неприпустимим, діючи в інтересах ОСОБА_5, суд вважає, що позов слід задовольнити та звільнити ОСОБА_2 від обов’язків її опікуна.

Керуючись статтями 4, 13, 81, 82, 206, 263, 265 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від обов’язків опікуна над дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог частиною 2 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 22 червня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_10