Вирок № 74861101, 21.06.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2018 Справа №607/16494/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010002919 від 02 вересня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючої, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_5, несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Патра М.Я.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2017 року о 05.28 год. обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні під’їзду №2, по вул. Степана Будного, 20 в м. Тернополі усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу таємно викрала дитячий пенні борд із маркуванням SK 4353-5, рожевого кольору, належний потерпілому ОСОБА_4, вартістю 330,13 гривень, заховавши його у свій рюкзак, який був у неї на плечах, та велосипед марки «Ardis», сіро-чорного кольору, належний потерпілій ОСОБА_2, вартістю 2 500 гривень.

У подальшому обвинувачена ОСОБА_1 із викраденим майном з місця вчинення злочину втекла, заподіявши майнову шкоду потерпілому ОСОБА_4 на суму 330,13 гривень та потерпілому ОСОБА_2 на суму 2 500 гривень.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася та в судовому засіданні вказала, що 02 вересня 2017 року близько 05.00 год. вона виходила від знайомого, із приміщення під’їзду №2, по вул. Степана Будного, 20 в м. Тернополі, звідки викрала дитячий пенні борд, рожевого кольору та велосипед сіро-чорного кольору, і втекла. Викрадені велосипед та пеніборд продала на ринку м. Тернополя за 2000 грн. Просить суд її суворо не карати, визнає заявлені потерпілими цивільні позови в повному обсязі. Просить суд застосувати відносно неї ЗУ «Про амністію у 2016 році», у зв’язку із наявністю на утриманні неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, звільнити її від відбування призначеного судом покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з’ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з’ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд не вбачає.

На підставі наведеного, за наявності вищевказаних обставин, які пом’якшують покарання, обвинуваченої ОСОБА_1, суд вважає за можливе призначити їй покарання у виді громадських робіт у розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 подала суду письмову заяву про застосування до неї амністії, звільнивши її від відбування покарання, оскільки вона має на утриманні неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, вчинила кримінальне правопорушення середньої тяжкості, повністю визнає свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з наслідками застосування амністії ознайомлена.

Прокурор Патра М.Я. в судовому засіданні не заперечила щодо звільнення обвинуваченої від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Як встановлено ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2ст. 86 КК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."в"ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи зокрема не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

З матеріалів кримінального провадження, зокрема з свідоцтва про народження серії 1-ИД № 130869, виданого відділом ДРАЦС Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області 17 січня 2011 року актовий запис № 09, вбачається, що обвинувачена ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, та згідно свідоцтва про народження серії І-ИД № 257093, виданого Лановецьким районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 28 березня 2017 року актовий запис № 35 має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, не позбавлена батьківських прав, вперше вчинила кримінальне правопорушення, яке є середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення вона вчинила 02 вересня 2017 року, тобто до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачена визнає повністю, щиро кається у вчиненому.

У зв’язку із вищенаведеним суд вважає, що заява ОСОБА_1 про застосування до неї ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" підлягає до задоволення та її слід звільнити від відбування покарання на підставі п."в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ході досудового розслідування кримінального провадження до обвинуваченої ОСОБА_1 заявлено цивільні позови про відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушення, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Крім цього, згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, як вбачається із вимог ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в розмірі 2500 грн. завданої викраденням її велосипеда марки «Ardis», сіро-чорного кольору обвинуваченою ОСОБА_1, суд вважає, що з врахуванням визнання нею вини у вчиненому кримінальному правопорушенні та визнання цивільного позову в повному обсязі у розмірі вартості викраденого майна, позовні вимоги підлягають до задоволення на вказану суму.

Аналогічно, вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в розмірі 330 грн. завданої викраденням дитячого пенні борду із маркуванням SK 4353-5, рожевого кольору, суд вважає, що з врахуванням визнання вини у вчиненому злочині обвинуваченоюОСОБА_1 та визнання цивільного позову на суму вартості викраденого майна визначеного у матеріалах кримінального провадження, а саме 330 грн., суд, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі на вказану суму.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 28 листопада 2017 року № 6-733/17 в сумі 395, 48 грн., які суд вважає, слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 в користь держави (УК У м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки такі витрати виникли при проведенні експертизи речових доказів в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання, у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Заяву ОСОБА_1 про застосування до неї п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 2500 грн. ( дві тисячі п’ятсот гривень).

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 330 грн. (триста тридцять гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 28 листопада 2017 року № 6-733/17 в сумі 395, 48 грн. (триста дев’яносто п’ять гривень сорок вісім копійок ) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_7