Постанова № 74857905, 21.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/873/18

Номер справи місцевого суду: 521/6397/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Прібилов В.М., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року,-

встановив

Зазначеною постановою суду,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, заступник директора КП «Міські дороги», проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесяти) грн.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, будучи посадовою особою, не вжив заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху (ліквідації вибоїни, ями) на проїжджій частині вулиці за адресою: м.Одеса, вул. В.Стуса, 3Б, чим порушив правила, норми і стандарти утримання автодоріг, що призвело до ДТП 13.03.2018 року о 20 годині 40 хвилин за участю транспортного засобу Audi А6, н.з. ВН1418НО.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, вказав, що вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки він не є особою, уповноваженою законом здійснювати ремонт вулично-дорожньої мережі, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Посилаючись на вищевикладене, апелянт просив скасувати постанову суду та провадження у справі закрити.

До апеляційної скарги ОСОБА_2, останнім додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, з посиланням на те, що копія повного тексту постанови суду була ним отримана лише 05.06.2018 року.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду відсутні, в зв’язку з чим вона не підлягає подальшому розгляду та підлягає поверненню ОСОБА_2 з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП була прийнята 25.05.2018 року (а.с. 25).

При цьому, ОСОБА_2 був присутній в судовому засіданні при винесенні оскаржуваної постанови про визнання його винуватим у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення, надав відповідні пояснення, в яких зазначив, що не вважає себе суб’єктом відповідальності.

У поданому до апеляційного суду клопотанні про поновлення строку, ОСОБА_2 вказує на те, лише після ознайомлення з повним текстом судового рішення, він не погодився з доводами суду першої інстанції.

Натомість, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови районного суду, суддя місцевого суду спростував твердження ОСОБА_2 про те, що він не є суб’єктом правопорушення та визнав його винним у вчиненому правопорушенні.

При цьому, в апеляційній скарзі, апелянт оскаржує свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення саме з посиланням на те, що він не є суб’єктом зазначеного правопорушення, а тому є незрозумілим його посилання в клопотанні про поновлення строку на його незгоду з доводами суду тільки після отримання копії постанови.

Інших доводів, які вказують на поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови районного суду ОСОБА_2 в поданій ним апеляційній скарзі та клопотанні не навів та на їх підтвердження відповідних доказів не надав.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 не наведено об’єктивних причин щодо поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, що вказує на те, що він не був позбавлений можливості своєчасно, у передбачений законом 10-денний строк з моменту винесення районним судом рішення, подати апеляційну скаргу та оскаржити постанову районного суду.

За таких обставин, апеляційний суд на находить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційна скарга разом з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

постановив

Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 25.05.2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесяти) грн.

Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути ОСОБА_2

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_3