Постанова № 74857442, 17.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/847/18

Номер справи місцевого суду: 518/1695/16-ц

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - не з’явились,

від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 – не з’явились,

переглянувши цивільну справу №518/1695/16-ц за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання кредитного договору частково недійсним, стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 4 грудня 2017 року у складі судді Палія С.А., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2, звернувшись 25 листопада 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що між ТОВ «Порше Мобіліті» та нею ОСОБА_2 як позичальником та ОСОБА_4 як поручителем укладено Кредитний договір №50011331 від 3 грудня 2013 року, за яким отримано в кредит 210029,90 грн., еквівалент 25452,20 доларів США по курсу 8,2520 грн./долар США, під 9,90% річних строком кредитування 60 місяців на придбання автомобіля марки «VW» модель «Passat B7», кузов WWWZZZ3CZEP009786, 2013 року випуску. Посилаючись на порушення прав споживача при укладенні кредитного договору, які полягають в безпідставності вимог позичальника про повернення суми кредиту, збільшену пропорційно до зміни курсу валют та зі сплатою 9,90% річних за користування збільшеною сумою кредиту, повернення 16 грудня 2015 року обумовленої договором суми позики в розмірі 210029,90 грн. з відсотками за користування цією сумою, позивач ОСОБА_2 просила визнати недійсними з моменту укладення:

положення Кредитного договору №5001131 від 3 грудня 2013 року, укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2, згідно яких «еквівалент суми кредиту в доларах США: 25452,00 доларів США» та «усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту Суми кредиту в доларах США, визначеному вище, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування»;

Додаток до Кредитного договору №50011331 від 3 грудня 2013 року «Графік погашення кредиту»;

положення пункту 1 Додатку до Кредитного договору №50011331 від 3 грудня 2013 року «Загальні умови кредитування, яким встановлено: «в Кредитному договорі Сторони встановлюють еквівалент Суми кредиту в іноземній валюті, прийнятий для сторін»;

пункт 1.3, виключивши підпункти 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3, Додатку до Кредитного договору №50011331 від 3 грудня 2013 року «Загальні умови кредитування»;

положення пункту 2.4 Додатку до Кредитного договору №50011331 від 3 грудня 2013 року «Загальні умови кредитування, згідно якого «проценти нараховуються на еквівалент Суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до Графіка повернення кредиту»;

друге та третє речення п.3.1 Додатку до Кредитного договору №50011331 від 3 грудня 2013 року «Загальні умови кредитування»;

пункт 8.3 Додатку до Кредитного договору №50011331 від 3 грудня 2013 року «Загальні умови кредитування»;

стягнути з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_2 суму зайво сплачених коштів в сумі 17387,75 грн. (а.с.1-6).

Ухвалою судді Ширяївського районного суду Одеської області від 5 грудня 2016 року відкрито провадження у справі (а.с.23).

Відповідач ТОВ «Порше Мобіліті» позов не визнав (а.с.41-45).

Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 4 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.101-103).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у не прийнятті до уваги, що свобода договору обмежена імперативними вимогами закону; що позивач не зверталась до суду з вимогами про розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України; що до спірних правовідносин застосовується Закон України «Про захист прав споживачів»; що загальний дозвіл щодо вираження у договорі грошових зобов’язань в іноземній валюті має обмеження спеціальними нормами законодавства; у не встановленні судом суми кредиту та валюти кредиту, яку отримано позивачем від відповідача, дати надання кредиту, у не визначенні з якої суми підлягали до сплати відсотки за користування кредитом; у не дослідженні відсутності в оскаржуваному кредитному договорі узгоджених сторонами зобов’язань, виражених у грошовій одиниці України – гривні; у не дослідженні фактичного стану розрахунків між сторонами тощо.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті» не подано, надано постанову Верховного Суду від 11 квітня 2018 року в справі №300/900/15-ц для врахування позиції Верховного Суду у спорах про захист прав споживачів, визнання недійсними положень кредитного договору, стягнення коштів.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення судового рішення без змін, а скарги без задоволення з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №50011331 від 3 грудня 2013 року, за умовами якого: сума кредиту 210029,90 грн., еквівалент суми кредиту в доларах США: 25452,00 доларів США, по курсу філії «КІБ «ПАТ «Креді ОСОБА_5», що дорівнює 8,2520 грн./дол.США; строк кредитування 60 місяців; процентна ставка: 9,90%, зміна ставки відповідно до статті 2.3 Загальних умов кредитування; разова комісія 2,50% від суми кредиту; цільове призначення кредиту: на придбання автомобіля марки «VW» модель «Passat B7», кузов WWWZZZ3CZEP009786, 2013 року випуску; перший внесок за власні кошти в оплату автомобіля: 8484,00 доларів США; ціна автомобіля відповідно до Договору з дилером в еквіваленті 33936,00 доларів США; усі платежі за Кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному вище, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування; поручитель: фізична особа ОСОБА_4 (а.с.7-18).

Графіком погашення кредиту, що є Додатком до Кредитного договору, визначено платежі та зазначено, що усі платежі за Кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту Суми кредиту в доларах США, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування (а.с.8-9).

Загальними умовами кредитування, що є Додатком до Кредитного договору, визначено, зокрема, що:

в кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, прийнятній для сторін (п.1.1);

розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у Графіку погашення кредиту, який є невід’ємною частиною Кредитного договору відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у Кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту; при цьому розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей; позитивне або від’ємне визначення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у Графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього Кредитного договору; при цьому сума основної заборгованості за кредитним договором відображається в рахунках, наданих компанією, в українських гривнях відповідно до встановленого сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення кредитного договору; сторони погоджуються, що розрахункова сума процентів за відповідний період після врахування позитивного або від’ємного значення курсової різниці, як зазначено вище, також сума процентів, що підлягає сплаті за такий період, не можуть мати від’ємне значення; якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією збільшився більше, ніж на 2%, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником; додатково позичальник зобов’язується компенсувати компанії витрати, що пов’язані зі сплатою податку з доходів фізичних осіб (або іншого аналогічного податку). У зв’язку з виникненням у позичальника доходу, пов’язаного зі змінами курсу іноземної валюти, прийнятої сторонами у кредитному договорі по відношенню до української гривні (п.1.3.1);

у часткову зміну зазначених вище положень цієї статті компанія матиме право вимагати, щоб платежі у погашення кредиту та додаткового кредиту були розраховані за обмінним курсом за безготівковими операціями іншого банку (Національного банку України або іншого українського комерційного банку), замість обмінного курсу банку, вказаного вище; сторони погоджуються, що така вимога може бути поставлена на власний розсуд компанією і без обмежень щодо кількості таких вимог протягом дії кредитного договору і для цього не вимагатиметься згода позичальника; компанія повинна повідомити позичальника про свій намір щодо зміни обмінного курсу банку за 7 робочих днів до дати відповідного платежу, який має бути сплачений позичальником, на новий обмінний курс банку, про який повідомить компанія в подальшому буде застосовуватися до усіх наступних платежів, які підлягають сплаті позичальником до того моменту, коли компанія повідомить про інше у такому ж порядку; у випадку зміни обмінного курсу банку згідно з цим пунктом, усі інші умови Загальних умов кредитування повинні у рівній мірі застосовуватись до нового обмінного курсу (п.1.3.2);

у разі несплати позичальником платежів за новим обмінним курсом компанія матиме право застосовувати положення статті 3 (п.1.3.3);

в подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до Графіка погашення кредиту (п.2.4);

розмір платежів, що сплачується позичальником згідно з цією статтею, розраховується в порядку, встановленому у пункті 1.3.1 цих Загальних умов кредитування, за винятком розрахунку коригування процентів на суму курсової різниці, зазначеної в частині третій пункту 1.3.1 цих Загальних умов кредитування, яка вважається рівною нулю у випадку, якщо обмінний курс іноземної валюти за безготівковими операціями, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка є нижчим за обмінний курс за безготівковими операціями станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору; якщо обмінний курс іноземної валюти за безготівковими операціями, чинний станом на робочий день, що передував дню виставлення рахунка перевищує обмінний курс за безготівковими операціями станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, застосовується порядок розрахунку курсової різниці, передбачений частиною третьою пункту 1.3.1 цих Загальних умов кредитування (п.3.1);

за кожен випадок порушення позичальником умов статей 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 позичальник сплачує компанії штраф в українських гривнях у розмірі еквіваленту 15 ОСОБА_6 чи 20 доларів США відповідно до еквіваленту суми кредиту та/або додаткового кредиту у кредитному договорі на момент направлення компанією першого листа щодо сплати; якщо позичальник у розумний строк після направлення листа продовжує порушувати вказані статті, компанія направляє другий лист; у такому випадку штраф за порушення позичальником статей 5.1, 5.2, 5.3. 5.4 складатиме еквівалент 20 ОСОБА_6 чи 25 доларів США в українських гривнях за обмінним курсом банку, зазначеним у кредитному договорі на момент направлення компанією такого листа; якщо позичальник у розумний строк після направлення другого листа продовжує порушувати вказані статті, компанія має право направити третій лист; у такому випадку штраф за порушення позичальником умов статей 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 складатиме еквівалент 25 ОСОБА_6 чи 30 доларів США в українських гривнях за обмінним курсом банку, зазначеним у кредитному договорі на момент направлення компанією такого листа; позичальник зобов’язується сплатити всі вищевказані штрафи протягом строку відповідно до контракту або у строки, окремо вказані компанією (п.8.3) (а.с.11-18).

Кредитний договір №50011331 від 3 грудня 2013 року, Графік погашення кредиту, Загальні умови кредитування тощо підписано позичальником ОСОБА_2, поручителем ОСОБА_4 представником ТОВ «Порше Мобіліті».

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім» та ОСОБА_2 укладено Договір №2227 купівлі-продажу автомобіля від 3 грудня 2013 року, за умовами якого ОСОБА_2 купила автомобіль марки «Volkswagen» модель «Passat Limousine», кузов WWWZZZ3CZEP009786, 2013 року випуску, вартістю 280039,87 грн., де авансовий платіж 70009,97 грн., залишок платежу 210029,90 грн. (а.с.19-20).

Згідно платіжного доручення №50005283 від 9 грудня 2013 року грошові кошти в сумі 210029,90 грн. перераховано ТОВ «Порше Мобіліті» ТОВ «Автомобільний дім» в рахунок оплати згідно Кредитного договору №50011331 від 3 грудня 2013 року з ОСОБА_2 (а.с.85).

Згідно Свідоцтва серія САТ 493414, виданого Центром ДАІ 510, ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «Volkswagen» модель «Passat», кузов WWWZZZ3CZEP009786, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.57).

В ході апеляційного перегляду справи нових доказів не надано.

Судом першої інстанції на підставі поданих учасниками справи доказів встановлено виникнення між сторонами кредитних правовідносин на підставі укладеного кредитного договору, підписанням якого позивач погодилася з його умовами, не заперечували проти надання кредиту у валюті кредитування для придбання транспортного засобу, прийняли погоджений графік погашення кредиту, який певний час належно виконувався. Не встановивши наявність ознак для кваліфікації умов договору несправедливими у розумінні захисту прав споживачів, суд відмовив у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.

Вимоги про визнання кредитного договору частково недійсним з моменту укладення заявлено з підстав частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України з посиланням на те, що зміст кредитного договору суперечить положенням частини 1 та пункту 3 частини 5 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», статтям 1046, 1049, 1054 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Згідно пункту 3 частини 5 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема, положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки, вважаються несправедливими.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним; згідно частини 7 статті 18 вказаного Закону положення, що було визнано недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

За позицією позивача умови кредитного договору, що встановлюють обов’язок повернути більшу суму, ніж фактично була позичена, не відповідають положенням частини 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», статтям 1046, 1049, 1054 ЦК України; а оскільки укладений кредитний договір передбачає зміну у витратах позичальника на погашення отриманої суми кредиту, а саме її збільшення пропорційно росту курсу долара США до гривні, то ця умова є несправедливою у сенсі положень пункту 3 частини 5 статті 11 вказаного Закону, що має наслідком визнання договору недійсним з моменту укладення договору.

Доводи позивача щодо недійсності договору з підстав порушення положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» судом першої інстанції не прийнято і з цим апеляційний суд погоджується з огляду на наступне.

Грошовою одиницею України є гривня (ст.99 Конституції України). Законним платіжним засобом, обов’язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня; іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.192 ЦК України).

Зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті (ст.524 ЦК України).

Грошове зобов’язання має бути виконане у гривні; якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншими нормативно-правовими актами (ч.ч.1,2 статті 533 ЦК України).

Отже, положеннями статті 524 ЦК України, яка визначає валюту зобов’язання, визначено, що національною валютою, яка використовується в обігу в Україні, є гривня, тому зобов’язання може бути виражене у грошовій одиниці України; водночас Цивільний кодекс допускає можливість визначати грошовий еквівалент зобов’язання також в іноземній валюті; у разі прив’язки гривневого еквівалента до іноземної валюти зі зміною курсу валют, відповідно змінюється розмір грошового зобов’язання. Положеннями статті 533 ЦК України, яка визначає валюту виконання грошового зобов’язання, визначено, що законним платіжним засобом на території України є гривня, однак в грошових зобов’язаннях може визначатися її еквівалент в іноземній валюті; Цивільний кодекс встановлює, що сплата проводиться в гривнях за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу; сторони в договорі можуть передбачити інший порядок визначення порядку платежу.

Між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №50011331 від 3 грудня 2013 року, відтак, відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 11, частини 2 статті 509 ЦК України на підставі договору між сторонами виникло грошове зобов’язання, валюта якого виражена у грошовій одиниці України – гривні із визначенням грошового еквіваленту зобов’язання в іноземній валюті, виконання такого зобов’язання полягає у сплаті у гривнях суми, що визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором.

Кредитним договором №50011331 від 3 грудня 2013 року встановлено валюту зобов’язання – гривню з визначенням грошового еквіваленту зобов’язання в іноземній валюті – доларах США; встановлено валюту виконання зобов’язання – гривню з визначенням суми до сплати у гривнях, яка підлягає розрахунку у встановленому договором порядку, а саме в іноземній валюті - доларах США за курсом філії «КІБ «ПАТ «Креді ОСОБА_5» даної іноземної валюти на день платежу.

Таким чином, ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 як сторони Кредитного договору №50011331 від 3 грудня 2013 року визначили як валюту зобов’язання, так і валюту виконання грошового зобов’язання по поверненню кредиту, обумовили порядок визнання суми, що підлягала сплаті в порядку виконання зобов’язання, при цьому умови договору в цій частині відповідають положенням статей 524, 533 ЦК України.

Отже, положення Цивільного кодексу України, які регулюють грошові зобов’язання, не містять заборони на визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов’язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти, в тому числі і в кредитному договорі.

Умови Кредитного договору №50011331 від 3 грудня 2013 року не містять положень, які дозволяють змінювати розмір грошового еквіваленту в іноземній валюті, в якому визначені зобов’язання за договором, а отже відповідають вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до Загальних умов кредитування при розрахунку суми платежу в гривнях за Графіком погашення кредиту використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунку.

Підписанням Загальних умов кредитування (пункт 9.5 умов) ОСОБА_2 підтвердила, що ТОВ «Порше Мобіліті» належним чином ознайомила її з інформацією, передбаченою статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів», з правилами надання фінансових послуг (кредитів), затверджених компанією, зокрема, з тим, що всі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що встановлюватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування; за таких обставин, слід виходити з того, що позивачу надано повну, достовірну та детальну інформацію про сукупну вартість кредиту відповідно до кредитного договору, що позивач попереджена про те, що несе валютні ризики під час виконання зобов’язання за укладеним кредитним договором.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що положення чинного законодавства хоча й визначають національну валюту як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов’язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобов’язаннями, визначеними грошовим еквівалентом в іноземній валюті, саме з такими умовами кредитування позивач погодилась.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема, про встановлення обов’язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише у тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки, які передують укладенню договору.

У справі що переглядається, суд встановив, що спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, що позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала його умови, що відповідач надав позивачу всю необхідну інформацію про умови надання послуг фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними положень кредитного договору, вірно застосувавши положення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Дане узгоджується з судовою практикою, на яку орієнтує Верховний Суд у аналогічній справі (постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року в справі №300/900/15-ц (провадження №61-5536св18) (а.с.145-155).

Відсутність підстав для визнання недійсними положень кредитного договору має наслідком відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення грошових коштів як таких, що зайво сплачені.

Що ж до правильності розрахунків за кредитним договором, то такі підлягають перевірці в рамках розгляду справи №518/932/16-ц за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 4 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання кредитного договору частково недійсним, стягнення грошових коштів – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 червня 2018 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

ОСОБА_6