Вирок № 74856730, 22.06.2018, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/514/18

Провадження №1-кп/547/68/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року смт. Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання І.І.Совєтової,

учасники судового провадження:

прокурор Ю.О.Дяченко,

обвинувачена ОСОБА_1,

захисник ОСОБА_2,

представник персоналу органу пробації ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, народилася 29.09.1972 у с. Оболонь Семенівського району Полтавської області, громадянин України, зареєстрована і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, одружена, раніше засуджена 20.02.2018 Семенівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 1 КК України до громадських робіт на строк 80 годин,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 20.02.2018 ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт, який набрав законної сили 23.03.2018.

12.04.2018 засуджена ОСОБА_1 письмово ознайомлена з вироком, порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, попереджена про кримінальну відповідальність за порушення порядку та умов відбуття покарання, а також за ухилення від відбуття покарання у виді громадських робіт. Цього ж дня засуджена ОСОБА_1 отримала направлення до Оболонської сільської ради Семенівського району де, її зобов’язано відбувати призначене судом покарання, та приступити до виконання громадських робіт з 13.04.2018.

Розпорядженням № 30 від 13.04.2018 Оболонської сільської ради Семенівського району засуджену ОСОБА_1 прийнято на безоплатні роботи у виді 80 годин громадських робіт, починаючи з 13.04.2018.

ОСОБА_4Костюк, маючи прямий умисел направлений на ухилення від відбування покарання не пов'язаного з позбавленням волі, а саме: покарання у виді громадських робіт, у період часу з 13.04.2018 по 08.05.2018 допустила порушення порядку та умов відбування покарання у вигляді не явки на виконання безоплатних робіт без поважних причин із 17.04.2018 по 20.04.2018, 23.04.2018 по 27.04.2018 та 02.05.2018 по 04.05.2018, тобто допустила 48 годин прогулів.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є:

- систематичне невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження;

- невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Зазначеними діями обвинувачена ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України – ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Учасники судового провадження не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальному акті. Судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Відтак суд, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз’яснивши положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд цього кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження всіх доказів щодо обставин кримінального провадження, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням доказів щодо її особи, тривалості невідбутого покарання у виді громадських робіт, досудової доповіді.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою провину визнала повністю, шкодує про свої діяння, дійсно первинно не відпрацьовувала усі призначені їй судом 80 годин громадських робіт, оскільки перебувала "на підробітках". Зараз все відпрацювала. Доглядає свою онуку, проживає із чоловіком.

Листом органу з питань пробації від 21.06.2018 № 547 стверджено, що станом на 08.06.2018 обвинувачена відпрацювала усі 80 годин громадських робіт.

Обвинувачена є здоровою, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з захворюванням ППР-А, F 10.24, не працює, за місцем проживання характеризується нейтрально.

За зазначених обставин, суд вважає встановленою і доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_1 в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, а, отже, вона є винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та підлягає покаранню за його вчинення.

Обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів.

При призначенні обвинуваченій покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує межі, установлені у санкції ч. 2 ст. 389 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; положення Загальної частини КК України; ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу винного, у т.ч. стан її здоров'я; встановлені обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, у т.ч. згоду на так званий спрощений порядок дослідження доказів.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь згідно якої ризик повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільств – низький; виправлення можливе без обмеження волі.

Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів має бути призначене обвинуваченій у виді арешту.

Покарання за попереднім вироком повністю відбуте.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Види та розмір процесуальних витрат не встановлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався, клопотання про його застосування не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 371, 373 – 376, 392 – 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України, за яким призначити їй покарання у виді одного місяця арешту.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.Ф.Харченко