Рішення № 74856539, 13.06.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження №2/522/419/18

Справа № 522/24365/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Шевчик В. І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, визначення заборгованості по аліментам, за яким просила змінити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 у твердій грошовій формі у розмірі 20 000 грн. та визначити розмір заборгованості за аліментами ОСОБА_2 у сумі 1 273 668,06 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02.02.2014 року було укладено шлюб. Даний шлюб було розірвано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2010 року. У сторін 19.12.2003 року народився син – ОСОБА_3. Приморським районним судом м. Одеси 19.04.2010 року ухвалено рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, яке набрало законної сили 30.04.2010 року. Аліменти були визначені у розмірі 1/4 частки від заробітку відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку або зміни матеріального стану платника податків.

Позивачка вважає, що розмір аліментів повинен бути змінений та встановлений в твердій грошовій сумі з наступних підстав. Як стало відомо з відповіді Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на адвокатський запит, відповідач працює моряком. З 2009 року працює на посаді старшого помічника капітана судна при посередництві ДП «V.Ships (Ukraine)». Категорія судів «танкер з перевезення нафтопродуктів та хімічних вантажів». Інформацію щодо заробітної плати відповідача ДП «V.Ships (Ukraine)» не надало, у зв’язку з чим при розрахунку розміру аліментів позивачка виходила зі ставок моряків – старшого помічника капітана судна та капітана судна, які повинні бути не нижче рекомендованих Міжнародною федерацією транспортників. Посилалась на те, що заробіток відповідача є достатньо високим, його матеріальне становище дозволяє на гідному рівні утримувати свого сина, проте він цього не робить. Позивачка зазначає, що її матеріальне становище скрутне, крім сина вона виховує доньку та на разі не працює. Вказувала, що з 2010 року відповідач працював на посаді старшого помічника капітана судна, а з 2013 року – капітаном. Виконавча служба стягувала аліменти з відповідача як з безробітної особи та в цілому він з 2010 по 2011 роки щомісячно сплачував аліменти у розмірі 700 грн., з 2012 по 2014 роки – 1000 грн., в 2015 році – 2000 грн. З січня по липень 2016 року аліменти не сплачувалися, надалі близько 700 грн. в місяць, що на думку позивачки явно не відповідає заробітку капітана судна. Згідно розрахунку позивачки, сума заборгованості відповідача по аліментам за період з березня 2010 року по жовтень 2016 року у розмірі 1 273 668,06 грн.. За вказаних обставин звернулась до суду з дійсним позовом.

Ухвалою суду від 23.12.2016 року провадження по справі було відкрито та судове засідання призначене на 23.01.2017 року.

Ухвалою суду від 23.01.2017 року за клопотанням позивачки було витребувано з ДП «V.Ships (Ukraine)» відомості щодо розміру заробітної плати, яку одержував ОСОБА_2 в період з 2010 по 2016 роки; копії контрактів укладених між відповідачем та компанією-роботодавцем; витребувано з Державної прикордонної служби України відомості щодо перетинання кордону ОСОБА_2 в період з з січня 2013 року по січень 2017 року.

У судовому засіданні 16.03.2017 року було задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 27.04.2017 року.

Ухвалою суду від 27.04.2017 року витребувано з ДП «V.Ships (Ukraine)» відомості щодо розміру заробітної плати, яку одержував ОСОБА_2 в період з 2010 по 2016 роки; копії контрактів укладених між відповідачем та компанією-роботодавцем; витребувано від капітанів Одеського морського порту та Служби безпеки України інформацію щодо одержання ОСОБА_2 посвідчення особи моряка та інші відомості.

Ухвалою суду від 08.06.2017 року витребувано відомості з ДП «V.Ships (Ukraine)», з Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів», з Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів» та з Одеського головпоштамту відомості щодо розміру аліментів, які сплачував ОСОБА_2 та часу їх сплати в період за 2010-2016 роки.

У судовому засіданні 18.07.2017 року представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для можливого мирного врегулювання спору, у справі оголошено перерву до 18.09.2017 року.

Розгляд справи, призначений на 18.09.2017 року, було відкладено до 25.10.2017 року за клопотанням позивача.

25.10.2017 року постановлено ухвалу про витребування доказів за клопотанням позивача.

Витребувано з Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України»:

- інформацію щодо одержання ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) робочого диплома моряка з зазначенням посади та дати одержання даного диплому та копію робочого диплому моряка (посада зазначається у дипломі), який видався ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2;

- інформацію чи анульовано посвідчення особи моряка серії АВ №404383 від 12.08.2009 року, дію якого у подальшому було продовжено до 17.07.2019 року, яке було видано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

Витребувано з Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» інформацію щодо одержання ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) робочого диплома моряка з зазначенням посади та дати одержання даного диплому та копію робочого диплому моряка (посада зазначається у дипломі), який видався ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2;

Витребувано з медичного центру «Академмарін» Одеської національної морської академії інформацію щодо проходження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, будь-якого медичного обстеження протягом 2014-2017 р.р., з обов’язковим наданням копій відповідних документів, що підтверджують, якою саме організацією направлявся ОСОБА_2 для проходження медичного обстеження, з зазначенням його посади, а також виписки з медичної картки, копії довідок, висновків, сертифікатів, тощо.

Витребувано з Центру морської медицини інформацію щодо проходження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, будь-якого медичного обстеження протягом 2014-2017 р.р., з обов’язковим наданням копій відповідних документів, що підтверджують, якою саме організацією направлявся ОСОБА_2 для проходження медичного обстеження, з зазначенням його посади, а також виписки з медичної картки, копії довідок, висновків, сертифікатів, тощо

Ухвалою суду від 14.12.2017 року витребувано з Банку «Південний», ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «Марфін банк» відомості щодо наявних відкритих рахунків на ім’я ОСОБА_2. Витребувано з Державної Прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул.. Володимирська, 26) письмові відомості щодо перетинання кордону України громадянином України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в період з січня по грудень 2017 року, а також відомості щодо мети перетинання.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII. Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України (в новій редакції), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв’язку з перебуванням судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. у відпустці розгляд справи, призначений на 27.02.2018 року, було відкладено на 18.04.2018 року.

Ухвалою суду від 18.04.2018 року клопотання представників ОСОБА_1 про витребування доказів залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 13.06.2018 року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_2, Березанський районний відділ державної виконавчої служби ГУЮ у Миколаївській області про визначення заборгованості за аліментами - залишено без розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на її користь на утримання їх спільного сина аліментів у розмірі 20 000 грн. щомісячно до повноліття дитини. У минулих судових засіданнях посилалась, що посвідчення моряка відповідача було продовжено в 2014 році на 5 років, тобто до 2019 року, що підтверджує те, що він дійсно працює моряком та його заробіток є достатнім для сплати їй заявленого розміру аліментів.

Представник позивача ОСОБА_5 вказав, що відповідач на даний час працює капітаном судна, з 2010 року вводив в оману державну виконавчу службу, оскільки аліменти стягувалися з нього як з менеджера. Однак з виписки з банку «Південний» вбачається, що з 2014 року відповідач отримав заробітну плату як моряк, а кошти переводила компанія Ви-Шипс через яку він працевлаштовувався. Заробітна плата йому нараховувалась досить велика, зокрема, 28.04.2016 року у розмірі 5000 дол. США, 30.03.2016 року – 4000 євро, протягом тривалого періоду його заробітна плата складала більше 4000 євро, у вересні 2017 року – 4000 євро. Тобто представник позивача вважає, що заробіток відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти у заявленому ними розмірі.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_6 у попередніх судових засіданнях пояснював, що у відповідача двоє дітей: син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та донька Поліна, ІНФОРМАЦІЯ_4. Зазначив, що відповідач ні в якому разі не заперечує проти того, щоб його син отримував аліменти, також він намагається наладити взаємовідносини з сином позивачки. Представник відповідача ОСОБА_8 у минулих судових засіданнях зазначив, що у м. Миколаїв є газета з назвою «Позвоните», де розміщено оголошення про те, що відповідач згубив посвідчення моряка, тому немає можливості надати суду оригінал для ознайомлення. Крім того представник відповідача зазначив, що відповідач до 01.02.2017 року взагалі не працював. Так, він має посвідчення особи моряка, але невідомо коли він в останнє ходив в рейс. Між тим, представники відповідача не змогли пояснити обставини, за яких та з якою метою відповідач неодноразово перетинав кордон; заперечував факт того, що це було пов’язано з роботою. Відповідач навіть якщо би і працював моряком, то не всі 12 місяців на рік. Посилались на те, що відповідач до сих пір працює в ТОВ «КАСІВА».

Заявою від 15.02.2018 року ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову, вказав, що не бажає з’являтися в судові засідання, оскільки представник позивачки – це її нинішній чоловік, через якого в них неодноразова вчинялася сварка ще до розірвання шлюбу. Вказав, що аліменти він завжди сплачував вчасно та заборгованості не має (а.с.234).

Суд, з урахуванням строків розгляду даної справи (з 2016 року), зважаючи на думку сторони позивача, положення ч.1,3 ст. 223 ЦПК України, а також те, що відповідач та його представники були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача та його представників.

Суд дослідивши та вивчивши матеріали справи, з урахуванням пояснення сторін, наданих у минулих судових засіданнях, оцінивши докази в їх сукупності приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.12.2003 року у ОСОБА_9 та ОСОБА_2 народився син – ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ФП №121725, зареєстровано Лиманівською сільрадою Березанського району Миколаївської області та не оспорюється сторонами.

Зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-ФП №053673 від 18.11.2010 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №47 від 07.09.2010 року.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси, справа №2-6845/10, від 19.04.2010 року було задоволено позов ОСОБА_9 та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від заробітку починаючи з 18.02.2010 року по 19.12.2021 року, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На теперішній день дитина – ОСОБА_3 проживає разом з матір’ю – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2 проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з новою сім'єю у складі матері, батька, дружини та доньки Поліни, що підтверджується Довідкою про склад сім'ї та проживання, виданої Рибаківською сільською радою Березанського району Миколаївської області від 31.01.2017 року.

З пояснень сторін вбачається, що між сторонами існує спір з приводу розміру аліментів, присуджених на сина. Позивачка, яка на теперішній час не є працевлаштованою (зазначене не спростовано стороною відповідача), просила змінити розмір аліментів з частки на тверду грошову суму.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Одним з головних принципів сімейного права є паритетність у побудові сімейних відносин. Цей принцип навіть знайшов своє відображення в Основному Законі України – Конституції, у статті 51 якої зазначено, що кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов’язані піклуватись про стан здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до сімейного життя.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 8 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно із статтею 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Частиною першою статті 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі.

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).

У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

До підстав визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, що фактично є зміною розміру, стаття 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Зазначена правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 25.04.2018 року (по справі № 640/16750/16-ц).

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 має посвідчення особи моряка серії АВ №404383, видане 12.08.2009 року та дія якого продовжено до 17.07.2019 року. Зазначене підтверджено копією посвідчення моряка серії АВ №404383 (а.с.111-113), листом ДП «Адміністрація морських портів України (а.с.150), копією послужної книжки, виданої на ім’я ОСОБА_2 (а.с.251-252).

У судовому засіданні головуючим суддею було оглянуто паспорт громадянина України ОСОБА_2, виданого Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, в якому є відмітка про видачу посвідчення особи моряка №404383 від 12.08.2009 року.

На виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2017 року Адміністрацією Одеського морського порту ДП «Адміністрація морських портів України» листом №20А-3/10-495/1 від 06.07.2017 року було надано засвідчену копію витягу з журналу видачі оформлених посвідчень та повідомлено, що капітаном морського порту Одеса видано посвідчення особи моряка ОСОБА_2 12.08.2009 року та у подальшому продовжено його дію до 17.07.2019 року (а.с.150-152).

З листа Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України № 1/13-502/02-731/16 від 19.09.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 звертався останнього разу до Миколаївської регіональної філії Інспекції 19.02.2013 року з метою підтвердження кваліфікації у Державній кваліфікаційній комісії з нагоди присвоєння звання капітана далекого плавання (а.с.13).

Згідно листа Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» від 09.11.2017 року №18-26/7053, дипломно-паспортним відділом служби капітана Миколаївського морського порту 10.11.2016 року було видано ОСОБА_2 диплом капітана далекого плавання №17037/2016/07 (а.с.191-192).

З листа Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 19.09.2016 року, вбачається, що відповідача в період з 20.11.2013 по 19.01.2013 року дійсно працював моряком (а.с.14).

ДП «ОСОБА_10 (Україна)» листами №085 від 16.02.2017 року та №351 від 25.05.2017 року повідомляли, що ОСОБА_2 не був працевлаштований за кордоном за посередництвом ДП «ОСОБА_10 (Україна)» (а.с.45, 132).

Між тим, листом №423 від 05.07.2017 року ДП «В.ОСОБА_10 (Україна)» повідомили суд, що ОСОБА_2 звертався за послугами з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до ДП у період з 2010 до 2012 років (а.с.143).

З витягу щодо перетинання державного кордону України з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» вбачається, що ОСОБА_2 у період з 01.01.2013 року по 12.01.2017 року неодноразово перетинав державний кордон України в різних напрямках, зокрема Варшава, Франкфурт, Стамбул, Амстердам, Відень та ін. (а.с.105), а в період з 12.01.2017 року по 20.12.2017 року в напрямку Стамбул, Варшава, Рига та ін. (а.с.217).

Листом вих.. №233-656БТ від 05.01.2018 року Акціонерний банк «Південний» повідомив суд, що на ім’я ОСОБА_2 було відкрито:

- з 02.07.2013 року поточний рахунок №26203010909292 у валюті - євро, який закрито 06.11.2017 року;

- з 08.07.2014 року поточний рахунок з видачею особливого платіжного засобу (платіжної картки) №26251001174505 у валюті - євро, який закрито 28.11.2017 року.

З даного листа вбачається, що перерахування коштів на вказані рахунки здійснювалось компанією «V.Ships» для виплати заробітної плати у період з 16.01.2014 року по 26.09.2017 року (а.с.221-224).

Отже, з урахування викладеного, суд вбачає, що інформація, викладена у листах ДП «ОСОБА_10 (Україна)» №085 від 16.02.2017 року та №351 від 25.05.2017 року, з приводу того, що відповідач не був працевлаштований за кордоном за посередництвом ДП «ОСОБА_10 (Україна)» (а.с.45, 132), спростовується іншими обставинами, встановленими по справі, та доказами, наданими до справи (листами адміністрацією морських портів, інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України, відомостями наданими АБ "Південний").

Таким чином, з врахуванням того, що компанія ДП «В.Шіпс» двічі повідомила суд, що не була посередником при працевлаштуванні ОСОБА_2, а третій раз вказала, що дійсно здійснювала працевлаштування відповідача, у суду є всі підстави довіряти відомостям, що надані АБ «Південний», з яких вбачається, що до 28.11.2017 року ОСОБА_2 отримував заробітну плату від ДП «В.Шіпс».

Стороною відповідача на підтвердження своїх посилань з приводу того, що ОСОБА_2 не працює моряком було надано копію наказу №4 ТОВ «КАСІВА» від 30.01.2017 року, згідно якого ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду менеджера з окладом 3200 грн. на місяць (а.с.62), на підставі наказу направлено 13.03.2017 року до ПАТ «ОСОБА_4 банк Аваль» прохання відкриття рахунку на ім’я ОСОБА_2 (а.с.63).

Між тим, жодних інших доказів на підтвердження працевлаштування відповідача в ТОВ «КАСІВА» до суду не надано. Пояснити обставини, причини та з якою метою відповідач так часто перетинав кордон України представники відповідача не змогли.

Крім того, згідно виписки по рахунку ОСОБА_2 у ПАТ КБ «Приватбанк», відповідач отримував заробітну плату від ТОВ «НІКЗЕРТРАНС» 15.12.2017 року (а.с.230).

Також, згідно виписки ПАТ ОСОБА_4 «Південний» за період з 01.01.2014 року по 05.01.2018 року (а.с.222-224), на рахунки позивача перераховувались кошти за призначенням платежу: SALARY/V SHIPS ISLE OF MAN COMPASS HOUSE.

Зокрема, протягом 2016 та 2017 років на рахунок відповідача надходили суми у розмірі 4000 євро (30.03.2016 року); 5000 євро (28.04.2016 року); 7519, 81 євро (26.05.2016 року); 8500 євро (26.08.2016 року); 6874, 36 євро (28.09.2016 року); 4000 євро (01.02.2017 року); 6000 (01.03.2017 року); 5400,21 євро (17.03.2017 року); 7000 євро (26.05.2017 року); 10 065, 88 євро (11.07.2017 року); 7000 євро (26.09.2017 року).

Тож, на час звернення до суду, а саме 15.12.2016 року з даним позовом відповідач був моряком та отримував відповідну заробітну плату за цим фахом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що відповідач протягом 2014-2017 років (тобто і на час подання даного позову) регулярно отримував заробітну плату як моряк на рахунок, відкритий на його ім’я в АБ «Південний», при цьому наказ про прийняття відповідача на роботу у ТОВ «КАСІВА» датований 30.01.2017 року, коли вже було відкрито провадження у справі, тому не приймається судом до уваги.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням всіх наявних доказів, суд вбачає, що ОСОБА_2 дійсно працює моряком та отримує достатній заробіток, щоб забезпечити дитині гідний рівень життя, тому суд приходить про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та вважає за можливе їх задовольнити.

Жодних доказів на підтвердження того, що відповідач не спроможний сплачувати розмір аліментів, заявлений позивачкою, до суду не надано.

Згідно ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

При цьому суд враховує положення ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно якої об’єктом індексації є також розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Статтею 5 даного Закону встановляється, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.. 141, 142, 180-184, 191, 192 СК України, ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43-44, 49, 64, 76-83, 89, 95, 133, 141, ч.1, 3 ст. 223, ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, місце реєстрації: пров. Південний, 10, с. Рибаківка, Березанського району, Миколаївської області) про зміну розміру аліментів – задовольнити.

Змінити з дня набрання рішенням законної сили розмір аліментів, стягнутих на підставі Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2010 року (справа №2-6845/10), з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, місце реєстрації: пров. Південний, 10, с. Рибаківка, Березанського району, Миколаївської області) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6) на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, з 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) на 20 000 (двадцять тисяч) гривень з урахуванням індексації, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, тобто 19 грудня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, місце реєстрації: пров. Південний, 10, с. Рибаківка, Березанського району, Миколаївської області) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 22.06.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.