Рішення № 74855983, 18.06.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2317/18

Провадження № 2/500/2085/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі – Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 19.02.2013 року право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Гагаріна, б. 66;

- земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Гагаріна, 66, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 889936 від 18.12.2009 року;

- земельну ділянку площею 0,0719 га, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Гагаріна, 66, передану для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 889869 від 25.12.2009 року;

- земельну ділянку площею 1,8652 га, розташовану на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП «Вікторія», частка (пай) № 166, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ОД № 042268, від 25.02.2005 року;

- земельну ділянку площею 0,2154 га, розташовану на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП «Вікторія», частка (пай) № 1109а, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ОД № 042268 від 25.02.2005 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належало наступне майно:

- 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Гагаріна, б. 66 на підставі свідоцтва про право вланості на нерухоме майно № 908 від 25.09.2012 року, видане виконавчим комітетом Утконосівської сільської ради народних депутатів, зареєстроване в реєстрі прав влансоті на нерухоме майно в реєстровій книзі за № 1/155 від 16.11.2012 року;

- земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Гагаріна, 66, передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 889936 від 18.12.2009 року виданого на підставі рішення Утконосівської сільської ради № 68 від 10.04.1997 року, № 300 від 02.10.2009 року та № 332 від 14.12.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0109.52101530, кадастровий номер – 5122086900:02:002:0008;

- земельна ділянка площею 0,0719 га, розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Гагаріна, 66, передана для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 889869 від 25.12.2009 року, виданого на підставі рішеннь Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 10.04.1997 року № 68 та від 02.10.2009 року № 300, 27 сесії V скликання та від 14.12.2009 року за № 425, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010952101937, кадастровий номер – 5122086900:02:002:0007;

- земельна ділянка площею 1,8652 га, розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП «Вікторія», частка (пай) № 166, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ОД № 042268 від 25.02.2005 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 240`/А – 2003 від 31 березня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01.05.521.00783;

- земельна ділянка площею 0,2154 га, розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП «Вікторія», частка (пай) № 1109а, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ОД № 042268 від 25.02.2005 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 240`/А – 2003 від 31 березня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01.05.521.00783.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І - ЖД № 332766 від 19.02.2013 року, виданого виконавчим комітетом Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 помер 19.02.2013 року.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на вищевказане спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 19.05.2006 року, посвідченого секретарем Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 22, ОСОБА_3, усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

До осіб які мають право на обов’язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 відноситься його дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки на час відкриття спадщини була непрацездатною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь – кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 відмовилась від отримання обов’язкової частки у спадщині, яка залишилась після смерті чоловіка ОСОБА_3, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 31.07.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В свою чергу, позивача ОСОБА_1 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернулась до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 31.07.2013 року зареєстрованою в реєстрі за № 122, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ № 484356, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 13.12.1996 року, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 35) до ОСОБА_2 (мешкає за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Гагаріна, б. 66) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 19.02.2013 року право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Гагаріна, б. 66;

- земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Гагаріна, 66, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 889936 від 18.12.2009 року, кадастровий номер – 5122086900:02:002:0008 ;

- земельну ділянку площею 0,0719 га, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Гагаріна, 66, передану для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 889869 від 25.12.2009 року, кадастровий номер – 5122086900:02:002:0007;

- земельну ділянку площею 1,8652 га, розташовану на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП «Вікторія», частка (пай) № 166, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ОД № 042268, від 25.02.2005 року;

- земельну ділянку площею 0,2154 га, розташовану на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП «Вікторія», частка (пай) № 1109а, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ОД № 042268 від 25.02.2005 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2018 року.

Суддя: ОСОБА_5