Рішення № 74855548, 11.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/12123/16-ц

Провадження № 2/520/1871/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2018

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Приморський-27» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги -

ВСТАНОВИВ:

ЖБК «Приморський-27» звернувся до суду з позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачі заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 9452,45 гривень, посилаючись на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить плату за житлово-комунальні послуги, а тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом. Також просить стягнути з відповідачів судові витрати.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечувала проти позову, посилаючись на те, що позивач не надав первинних бухгалтерських документів які б підтверджували надання послуг та не враховує вже сплачені відповідачем послуги.

Вислухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить на наступного.

Позивач є балансоутримувачем будинку №22 по вул.Архітекторська м.Одеси, тобто будинку в якому знаходиться квартира №88 загальною площею 61,7 кв.м., яка є власністю відповідача (а.с.8).

Позивач надає, а відповідач користується послугами з утримання будинку, експлуатації ліфта, вивозу ТПВ, освітлення, водопостачання та водовідведення 3397,23 грн. та опалення.

Позивачем укладено договори з ТОВ «Союз» від 1.01.2009р. щодо збирання, вивезення та утилізацію твердих побутових відходів (ТПВ); Південним РЕМ ВАТ ЕК «Одесаобленерго» від 23.10.2008р. щодо постачання електроенергії; ТОВ «Інфокс» від 1.02.2013р. та 2.02.2015р. щодо водопостачання та водовідведення.

У період з 1.05.2013р. по 30.11.2016р. відповідач отримувала житлово-комунальні послуги від позивача, однак не в повній мірі сплачувала їх, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 9452,45 грн., яка складається з заборгованостей: з утримання будинку та прибудинкової території – 4828,62 грн., експлуатації ліфта 410,53 грн., вивозу ТПВ - 373,75 грн., освітлення місць загального користування 434,07 грн., водопостачання та водовідведення 3397,23 грн. та обслуговування лічильника тепла 8,25 грн. Вказана заборгованість підтверджується розрахунками позивача (а.с.169-180).

Позивачем при розрахунку заборгованості враховані сплачені відповідачем послуги з 2013р. (а.с.170).

Згідно ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг відносяться, зокрема, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів, тощо).

Згідно зі ст. 14 зазначеного Закону ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Статтями 20, 21 цього Закону визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язками споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору; оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору; підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем послуг на основі типового договору, є не правом, а обов'язком споживача. Ухилення останнього від укладення договору не звільняє від плати за надані та спожиті комунальні послуги. Відсутність договору не є безумовною підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості плати за фактично спожиті послуги.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами відсутній письмовий договір щодо надання житлово-комунальних послуг.

Предметом заявленого позову не є зобов`язання укласти договір на надання житлово-комунальних послуг. Сам відповідач з вказаним позовом (зустрічним позовом) до суду не звертався.

Отже, сама по собі відсутність письмового договору не може бути підставою для звільнення від сплати вартості отриманих відповідачем житлово-комунальних послуг.

Стаття 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надає споживачу достатній перелік прав щодо отримання житлово-комунальних послуг належної якості та належного об`єму і можливість отримувати від виконавця послуг зниження (звільнення) від оплати за ненадані або неякісно надані послуги, отримання компенсації за спричинення шкоди власному майну або за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт.

Проте наділяючи споживача таким правами, законодавець одночасно вимагає від споживача належного документування фактів порушення виконавцем послуг своїх обов`язків, що покладені на нього договором або законом та звернення із заявою про здійснення перерахунку платежів за ненадані або неякісно надані послуги і доданням акту претензії, складеного відповідно до вимог ст. 18 Закону або заявою про відшкодування шкоди, завданої майну споживача невиконанням (неналежним виконанням) споживачем своїх послуг.

Таких дій відповідачем здійснено не було, належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень щодо заявлених вимог до суду не надано. Основна незгода відповідача зводиться до того, що позивач не надає первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи, що стороною позивача доведено правомірність вимог щодо предмету позову, а доказів неналежного надання житлово-комунальних послуг відповідачем не надано, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

З відповідача на користь позивача, на підставі ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати у сумі 1378 грн.

Керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Приморський-27» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 1.05.2013р. по 30.11.2016р. у сумі 9452,45 грн. та судові витрати 1378 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.