Ухвала суду № 74854550, 21.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/246/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 року. м.Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Олексієнко І.С.,

суддів Драного В.В., Іванова Д.Л.,

із секретарем Сакарою І.І.,

за участю прокурора – Бреус А.М.,

захисника – ОСОБА_3,

підозрюваної – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.06.2018 року, якою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2001 та ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працевлаштованої, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимої:

28.09.2017 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки

обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 16.30 год. 14.06.2018 року до 16.30 год. 30.06.2018 року, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу слідчого судді районного суду та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваної домашній арешт. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу, судом не взято до уваги, те що ОСОБА_4М має постійне місце проживання, має неповнолітніх дітей, розуміє відповідальність за порушення покладеного на неї зобов’язання. Підозрюваній ОСОБА_4 не має сенсу переховуватись від органів досудового розслідування так як, вона розуміє, що при переховуванні сама собі нашкодить, що може в подальшому призвести до зміни запобіжного заходу та отримання санкції у вигляді позбавлення волі. Крім того, до клопотання слідчого не додано жодного суттєвого доказу який би підтверджував наявність будь-яких ризиків, що свідчать про беззаперечну необхідність тримання особи під вартою.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у тому, що вона 15.04.2018 року близько 22:00 год., з торгівельного залу магазину «Фуршет», по вул. Г.України 6/1, в місті Кропивницький таємно, повторно викрала товар на загальну суму 500 грн.

Крім того, ОСОБА_4 починаючи з 23.03.2018 року по 26.05.2018 року, вчинила ще 12 епізодів тотожних таємних викрадень чужого майна з приміщень супермаркетів, чим завдала матеріальну шкоду потерпілим «Файномаркет», «АТБ», «Епіцентр», «Файномаркет 145», «АТБ Маркет».

В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.06.2018 року підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 16.30 год. 14.06.2018 року до 16.30 год. 30.06.2018 року, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240 грн.

Рішення слідчого судді мотивовано тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні крадіжки, повторно. Слідчим суддею районного суду враховано обставини визначені, у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, стан здоров’я, наявність соціальних зв’язків, місце проживання.

Крім того, враховано, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаним ризикам, з урахуванням наведених обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім.

Заслухавши доповідача, в дебатах підозрювану ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу захисника та просили задовольнити її, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Дана підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового слідства доказах, які під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були об’єктивно дослідженні в судовому засіданні суду першої інстанції та щодо їх допустимості та узгодженості між собою сумнівів у колегії суддів не викликає.

До того ж колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 злочином середньої тяжкості та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Ураховуючи серйозність висунутої проти ОСОБА_4 підозри, а також беручи до уваги дані про особу підозрюваної та обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду міг з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а тому не буде виконувати покладені на неї процесуальні обов’язки.

Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п’ять років.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної. При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість її ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Окрім того, остання через тяжкість оголошеної підозри та наявних у справі доказів, зможе з метою уникнення відповідальності вчинити спроби на ухилення від органу досудового слідства та суду.

Крім того, колегією суддів встановлено, що підозрювана зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, однак проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7., а тому, перебуваючи під домашнім арештом або особистому зобов'язанню, остання не зможе запобігти встановленим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

До того ж, колегія суддів враховує, що 23.03.2018 року ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який вчинила в той час, коли в Ленінському районному суді слухається стосовно неї кримінальне провадження за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, і де обраний домашній арешт протягом нічного часу, як запобіжний захід, але остання, перебуваючи на виконанні вироку та запобіжного заходу, продовжила вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, через що встановлено наявність ризиків.

Доводи апеляційної скарги про те, що у судовому засіданні суду першої інстанції не було доведено наявність ризиків для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

За вказаних обставин слідчий суддя цілком обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 4, 5 КПК України та забезпечити виконання покладених на неї процесуальних обов’язків, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

При цьому, колегія суддів ураховує, що у разі наявності ризиків, ЄСПЛ допускає можливість застосування до особи виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Так, у справі «Воляник проти України» від 02.10.2014 року, ЄСПЛ вказав, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував і дані, які характеризують особу підозрювану ОСОБА_4 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які захисник посилається в апеляційній скарзі.

В той же час, відповідно до відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. За правилом, визначеним ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею не дотримані.

Як убачається із резолютивної частини оскаржуваної ухвали, підозрюваній ОСОБА_4 обрано строк тримання під вартою на 60 днів.

Між тим, встановлений слідчим суддею строк дії запобіжного заходу з 14.06.2018 року до 30.07.2018 року, не в повній мірі узгоджується з вимогами і положеннями ст. 197 КПК України.

При цьому, в резолютивної частині оскаржуваної ухвали зазначено, що строк дії ухвали закінчується 30.07.2018 року.

Така неточність, є підставою для часткового задоволення клопотання прокурора та продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 тільки в межах досудового розслідування, тобто до 30.07.2017 року 16 год. 30 хв.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у діях, не пов'язаних із застосуванням насильства, а тому згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя правильно визначив заставу при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Однак, під час апеляційного розгляду колегії судів вважає, що підозрюваній необхідно призначити менший розмір застави, оскільки, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов’язків та не може бути завідомо непомірним для неї, з урахуванням її майнового стану.

Виходячи з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, що класифікується як злочин середньої тяжкості.

За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченої ОСОБА_4, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, виховує їх самостійно, вважає за необхідне зменшити розмір застави, яка становити 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 810 грн.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати і з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.06.2018 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУЕП в Кіровоградській області та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 строком на 60 днів, а саме з 16.30 год. 14.06.2018 року до 16.30 год. 30.06.2018 року, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240 грн. скасувати.

Клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУЕП в Кіровоградській області щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.30 год. 30.07.2018 року.

Визначити підозрюваній ОСОБА_4 заставу у межах 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 810 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків передбачених КПК України.

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Апеляційного суду Кіровоградської області № 37314078002249, код ЄДРПОУ: 02894616; МФО: 820172; банк отримувача: Держказначейська Служба України м. Київ; призначення платежу - застава за підозрювану ОСОБА_4 оксану Миколаївну у кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР від за №12018120020003475.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована і проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання покладених обов’язків, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

І.С. ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_2