Вирок № 74854101, 22.06.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/3135/16-к

кримінальне провадження

№1-кп/489/43/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1, 1989 року 01 місяця 28 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 Федерації, без громадянства, з освітою неповною середньою, неодруженого, непрацюючого, без постійного місця проживання, раніше судимого вироком Київського районного суду міста Сімферополя від 19.07.2010 за ч.2 ст.186 КК України до 6 років позбавлення волі, 18.02.2016 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України;

ОСОБА_2, 1989 року 05 місяця 08 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з освітою неповною середньою, проживаючого в цивільному шлюбі, має на утриманні шістьох дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Леніна), 93, раніше судимого вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 18.10.2011 за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, 18.04.2014 умовно достроково звільнився з місць позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

за участю:

прокурора Литвиненко Г.C., Точкар В.М.

потерпілого ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

встановив:

24.03.2016 приблизно 17:15 годині, ОСОБА_1, знаходячись біля Загальноосвітньої школи № 30 по вулиці Квітневій в м.Миколаєві, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи повторно відкрито, шляхом ривку заволодів мобільним телефоном марки «Iphone 4s», вартістю 2200 гривень, належний ОСОБА_8, але який знаходився в користуванні малолітньої ОСОБА_9, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму. Після чого, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 28.03.2016 приблизно 20:30 годині, ОСОБА_1, знаходячись на перехресті вулиць Херсонське шосе та 1-а ОСОБА_10 в м.Миколаєві, маючись умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи повторно відкрито, шляхом ривку заволодів мобільним телефоном марки «Ноус», вартістю 3000 гривень, належний ОСОБА_10, але який знаходився в користуванні неповнолітньої ОСОБА_11, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму. Після чого, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Також, 09.04.2016 приблизно 13:30 годині, ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 54 по проспекту Миру в м.Миколаєві, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи повторно відкрито, шляхом ривку заволодів майном ОСОБА_12, а саме мобільним телефоном «LG 3 GS», вартістю 4000 гривень, жіночою сумочкою, вартістю 350 гривень, грошовими коштами в сумі 300 гривень, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 4650 гривень. Після чого, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Окрім того, 11.04.2016 приблизно 14:10 годині, ОСОБА_1, знаходячись в другому під’їзді будинку № 32 по вулиці Олійника в м.Миколаєві, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи повторно відкрито, шляхом ривку заволодів мобільним телефоном марки «Джі Смарт», вартістю 2100 гривень, належний ОСОБА_13, але який знаходився в користуванні малолітнього ОСОБА_14, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму. Після чого, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України визнав у повному обсязі, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та показав, що дійсно ними було вчинено злочини у відповідні час, дату, місці, спосіб та за відповідних обставин. У вчиненому щиро розкаявся.

Крім власного визнання вини, обвинувачений повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування, які підтверджують їх винуватість у вчинені злочинів згідно обвинувального акта, відмовившись, в присутності захисника від їх дослідження під час судового розгляду.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім того, 27.04.2016 приблизно о 23:15 годині, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлена особа, знаходячись поблизу ринку «Колос» по проспекту Богоявленському в м.Миколаєві, неподалік від б/у літака (як орієнтир), за попередньою змовою між собою, маючи злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном ОСОБА_3, який в цей час проходив неподалік вказаних осіб, з прямим умислом спрямованим на заволодіння чужим майном, вчинили напад на ОСОБА_3, в ході якого погрожували йому застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я, а саме - застосуванням предмету зовні схожого на ніж, поєднуючи свої злочинні дії нанесенням численних ударів руками та ногами по голові і корпусу тіла потерпілого, в результаті чого заволоділи особистим його майном – мобільним телефоном «Нокіа с5-03», вартістю 1000 гривень, та грошовими коштами в сумі 1200 гривень, заподіявши ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 2200 гривень.

Суд визнає ОСОБА_1, ОСОБА_2 винними у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 винним себе не визнав і показав, що 27.04.2016 він прийшов додому до сестри на вулицю Південну. В якої знаходився біля 5 хвилин та яка повідомила, що приходила дівчина на ім’я Анна та питала його. Після цього, разом з ОСОБА_1 пішли від неї і біля магазину «Турист» по проспекту Жовтневий (на теперішній час – Богоявленський), а саме біля вулиці Південній вони зустріли Анну, яка попросила його позичити грошей. В цей час повз них проходив потерпілий, з яким йшов ще один чоловік. Він (ОСОБА_2С.) попросив в них цигарку. Близько через 3 хвилини вони з ОСОБА_1 направились в сторону автовокзалу. Дійшли до вул. Авангардної, перейшли через дорогу. В цей час в нього задзвонив телефон та він почав розмовляти, при цьому ОСОБА_1 відстав від нього на близько 15 метрів. В ході розмови він повернувся та почув як між ОСОБА_1 та потерпілим виник конфлікт та почалася бійка. Коли йшов до них із-за дерев вийшов чоловік, який був з потерпілим, та сказав щоб він не ліз до них, вони самі розберуться. Він все одно направився до них, однак вказаний чоловік наказав зупинитись та сказав що заріже його. У вказаного чоловіка щось знаходилося в руках, що саме не бачив. Із слів цього чоловіка зрозумів, що в нього в руках ніж. Після того, він (ОСОБА_2С.) побіг від них в сторону вулиці Скороходова, чоловік побіг за ним, але йому вдалося втекти. Наполягає на тому, що до потерпілого він навіть не наближався, бійка проходила між ОСОБА_1 та потерпілим.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, не визнав та показав, що він з ОСОБА_2 знаходились вдома в його сестри. Пішовши з дому і будучи на вулиці зустріли знайому дівчину ОСОБА_2, з якою недовго розмовляли. Після того він разом з ОСОБА_2 направився в сторону літака біля автовокзалу. Там він трохи відстав від ОСОБА_2 та підійшов до потерпілого попросити цигарку. Потерпілий відразу почав його ображати нецензурною лайкою. Вказує на те, що потерпілий знаходився в неадекватному стані. Він попросив потерпілого заспокоїтися, але останній наніс йому удар коліном нижче живота, від якого він впав, а потерпілий наніс йому удар ногою в обличчя та ще декілька ударів. В цей час ОСОБА_2 почав втікати в сторону зупинки від чоловіка, який був з потерпілим, внаслідок чого вони відволіклись на нього та почали наздоганяти ОСОБА_2 В цей час він піднявся та почав відходити від них в сторону дороги, але побачив що потерпілий йде до нього, почав втікати. Втекти йому від потерпілого не вдалося, внаслідок того, що був затриманий громадянами.

Після того його забрали працівники поліції, наряд яких зупинили ті хто його затримував. Він був весь в крові та просив провести експертизу. Йому пояснили, що у відділ поліції його повезуть для встановлення особи. Про підозру в розбої йому ніхто не повідомляв. В подальшому було обрання запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 КК України. Будь-яких слідчих дій за даним епізодом розбою на той момент з ним не проводилося.

Обвинувачений наполягає на тому, що жодних тілесних ушкоджень потерпілому не наносив, лише відштовхнув його від себе. Будь-яким майном потерпілого не заволодівав. Ножа на якого вказував потерпілий ні в нього, ні в ОСОБА_2 не було.

Також зазначив, що з самого початку вказував на те, що він побився з потерпілим, про що повідомив і у відділі поліції та ізоляторі тимчасового тримання. Коли його привезли в слідчий ізолятор, там його не прийняли, після чого був доставлений до лікарні, де йому встановлено діагноз перелом лицьової кістки та проведено операцію.

Свідок ОСОБА_15 показала, що в 2016 році дійсно була в сестри ОСОБА_2, в якої просила в борг 200 гривень, а вечері близько 23:00 години на вулиці зустріла ОСОБА_2 в якого попросила гроші. Коли розмовляла з ним проходили двоє хлопців, один менший на зріст, другий вищий, в яких ОСОБА_2 попросив цигарку. Взявши цигарку ОСОБА_2 підійшов до неї, ще декілька хвилин вони поспілкувалися, після чого ОСОБА_2 повідоми, що прогуляється в сторону автовокзалу. Хлопці пішли далі, а ОСОБА_2 пізніше пішов в їхню сторону. Конфлікту який стався між потерпілим та обвинуваченими не бачила.

Вина обвинувачених у вказаному кримінальному правопорушенні доведена дослідженими судом доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_3, який показав, що в квітні 2016 року близько 23:00 години він вийшов з будинку де проживає щоб зробити покупки в супермаркеті «Велмарт». По дорозі біля будинку зустрів обвинувачених, які попросили в нього сигарету, на що він погодився та надав цигарку і пішов далі. Проходячи біля лікарні по вулиці Авангардній він знову зустрів обвинувачених, які повторно попросили в нього цигарку, в чому він їм відмовив. Після того, обвинувачені його обігнали і йшли попереду. Проходячи біля літака, який знаходиться в парковій зоні, обвинувачені йшли попереду. Коли проходив повз них ОСОБА_1 схопив його за одяг та почав вимагати віддати цінності, які в нього є при собі, на що він відмовився. Після того ОСОБА_1 наніс йому удар в область скроні. В цей час ОСОБА_2 розмовляв поруч по телефону. Коли він впав на землю обвинувачені почали наносити йому удари ногами в область голови, тулуба. Пізніше вийшов ще третій чоловік, який був одягнутий в темний одяг, та приєднавшись до обвинувачених почав наносити йому удари ногами. Під час побиття почув як ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2, в руках якого знаходився ніж, щоб він різав його. Потім вони почали нишпорити в нього по карманах та із заднього карману джинсів дістали грошові кошти в сумі більше 1000,00 грн., мобільний телефон «Нокіа» та пачку сигарет «Бонд», після чого вони почали втікати. Він почав наздоганяти їх, що побачили раніше незнайомі чоловіки, які знаходилися біля лікарні по вулиці Авангардій. Переслідуючи обвинувачених він крикнув чоловікам на допомогу. Разом з чоловіками вони наздогнали ОСОБА_1 та затримали його. При собі у затриманого не було нічого з того, що у нього було викрадено. Хто саме з нападників забирав речі з його карманів він не знає. Ножем погрожував саме ОСОБА_2, якого з іншим нападником наздогнати не вдалося, оскільки вони побігли в різні сторони.

Також зазначив, що під час побиття знаходився в положенні лежачи, руками закриваючись від ударів. ОСОБА_2 наніс не менше десяти ударів. Після побиття в нього були наявні тілесні ушкодження на обличчі, ребрах, спині, шиї. Тілесні ушкодження фіксував в лікарні, яка знаходиться в районі школи № 53 в м. Миколаєві, направлення до якої йому надав слідчий. Також після побиття у нього були пошкоджені джинси та куртка.

Показами свідка ОСОБА_16, який показав, що близько двох років назад, він стояв розмовляв з сусідом ОСОБА_17, знаходячись за будинком біля трамвайної запинки «вулиця Авангардна» по проспекту Жовтневому (на теперішній час – Богоявленський). Пробігло повз них точно двоє чи троє чоловіків, за ними біг потерпілий, який підбіг до них та просив допомогти затримати тих чоловіків. Потерпілий пояснив, що вони погрожували йому ножем та викрали його речі. ОСОБА_17 побіг за ними, слідом за ними потерпілий та він (ОСОБА_18В.), рухаючись швидким кроком.

Коли він перейшов проспект Жовтневий, побачив що ОСОБА_17 вже затримав чоловіка, потім підійшов потерпілий та сказав, що інші нападники втекли.

Вони вирішили викликати поліцію, по прибуттю якої передали їм затриманого.

Також пояснив, що у затриманого чоловіка були незначні пошкодження на лобі, а саме маленька подряпина. Під час затримання та після нього, затриманого ніхто не бив, та його було передано поліцейським маже відразу після затримання.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.04.2016, згідно якого ОСОБА_3 повідомив про те, що 27.04.2016 о 23:10 годині, невстановлені особи, знаходячись біля скверу по пр. Жовтневому на розі вул. Будівельників в м. Миколаєві, здійснили напад поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я та заволоділи його майном.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 29.04.2016, згідно якого ОСОБА_3 відтворив фактичні обставини вчинення розбою відносно нього та пояснив, що 27.04.2016 близько 23:10 години він йшов біля «Туриста» зі сторони кінотеатру «Юність» до гіпермаркету «Велмарт». Біля комплексу «Турист» його зустрів раніше невідомий чоловік, одягнутий в спортивний синій костюм з капюшоном, який на той момент розмовляв з якоюсь дівчиною і звернувся до нього з проханням пригостити сигаретою, що останній і зробив, після чого пішов далі. Пройшовши далі до перехрестя вулиці Авангардної, ОСОБА_3 вказав на сигаретний кіоск і пояснив, що в ніч 27.04.2016 там перебував другий чоловік циганської чи кавказької національності одягнутий в білі штани та кофту, повз якого пройшов поряд. Далі, ОСОБА_3 пройшов приблизно 100 м і пояснив, що вказані чоловіки його обігнали і пішли вперед. Дійшовши до кінця будинку № 6 по проспекту Жовтневому (на теперішній час – проспект Богоявленський), потерпілий зазначив, що саме тут вказані чоловіки стояли і чоловік в синьому спортивному костюмі повторно попросив сигарету, на що ОСОБА_3 відмовив і пішов далі в сторону супермаркету «Велмарт». Пройшовши близько 50 м, ОСОБА_3 зазначив, що вказані двоє чоловіків знову обігнали його та йшли попереду на відстані 10-15 м і перебуваючи навпроти автосервісу зупинилися, при цьому чоловік у синьому одязі говорив по телефону. Коли ОСОБА_3 порівнявся з ними то пояснив, що чоловік в білому одязі схопив його за верхній одяг. Після цього показав як той самий чоловік в білому охопив його рукою за шию та тримав за куртку спереду. Потім, по словам потерпілого, вказаний чоловік відтягнув його з дороги на кілька метрів в паркову зону та наніс удар кулаком в праву скроневу область, в цей час, по словам потерпілого, приєднався другий чоловік в синьому одязі та наніс йому удар кулаком в ліву скроневу область, при цьому той що був одягнутий в біле сказав «ріж його». Зі слів ОСОБА_3 в руках обох нападників він помітив предмети схожі на ножі «бабочки», який чоловік в синьому кілька разів склав-розклав. Далі вказані чоловіки повалили потерпілого на землю та почали наносити удари руками та ногами по корпусу (спині та голові).

Після цього ОСОБА_3 вказав в сторону кущів аркової зони і пояснив, що в момент коли він лежав на землі і вказані вище особи наносили удари по ньому, вибіг третій молодий чоловік в чорному одязі із зачіскою схожою на ірокез, який також мовчки почав наносити аналогічні удари ногами по ньому. В цей момент, по словам потерпілого, один з нападників, поки двоє інші наносили йому удари, дістав з його задніх кишень джинсів 1200 гривень та мобільний телефон «Nokia c5-03». Після цього, хтось крикнув «тікаємо» і чоловіки в синьому і чорному одязі побігли парком до будинку№ 18 по вул.Будівельників, а чоловік в білому одязі за кілька секунд побіг за ними, оскільки ОСОБА_3 утримав його за ногу. У дворі будинку № 6 по проспекту Жовтневому потерпілий побачив сторонніх чоловіків, до яких звернувся по допомогу, і разом з ними спільними зусиллями затримали нападника в білому одязі. В цей момент, по словам ОСОБА_3, іншим двом нападникам вдалося втекти.

Щодо затриманого чоловіка, то ОСОБА_3 пояснив, що він відразу кричав, що майно потерпілого знаходиться в його товаришів і заперечував факт наявності в нього ножа. Однак сам ОСОБА_3 зазначив, що бачив в його руках предмет похожий на ніж.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.05.2016, згідно якого ОСОБА_18 (описка в зазначенні по-батькові, вірно «Валентинович») повідомив, що ввечері 27.04.2016 зі своїми друзями знаходився біля будинку № 6 по проспекту Жовтневому (на теперішній час – проспект Богоявленський). Приблизно о 23:45 годині з двору, зі сторони будинку № 18 вибігли два чоловіки в темному одязі за якими біг ще один чоловік в світлому спортивному костюмі. На відстані 25 м за ними біг молодий чоловік, який кричав в адресу втікачів та кликав на допомогу. Перші двоє чоловіків пробігли між будинком № 4 (проспекту Жовтневого) та торговим кіоском і побігли через проспект Жовтневий в сторону автовокзалу. Молодий чоловік, що переслідував трьох осіб підбіг до компанії ОСОБА_16 та попросив допомоги. Слідом за чоловіком в світлому костюмі відразу побіг ОСОБА_17, а за ним через деякий час (10 секунд) ОСОБА_16, який перетнув проспект Жовтневий та наздогнав ОСОБА_17 разом із затриманим ним чоловіком в світлому костюмі в районі зеленої зони в районі 30 м від торгівельної палатки «Чернігівське». На момент коли ОСОБА_16 підбіг, чоловік що втікав вже лежав на землі, а поряд із ним стояв ОСОБА_17 ОСОБА_7 вони допомогли затриманому чоловіку піднятися та провели через проспект Жовтневий до будинку № 4, де затриманого передали працівникам поліції.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.05.2016, згідно якого ОСОБА_17 повідомив, що стояв разом із своїми товаришами біля будинку № 6 по проспекту Жовтневому (на теперішній час – проспект Богоявленський). Приблизно о 23:45 годині повз них з двору вибігли двоє чоловіків, на яких вони не звернули увагу, далі зі сторони будинку № 18 по вулиці Будівельників вибіг ще один чоловік у світлому спортивному костюмі, а слідом за ним на відстані 30 м біг ще один молодий чоловік, який кричав та кликав на допомогу. Перші два чоловіки пробігли з двору між будинком № 4 проспекту Жовтневого та кіоском, далі побігли через проспект Жовтневий в напрямку автовокзалу. В свою чергу, третій чоловік в білому костюмі побіг через проспект Жовтневий в напрямку палатки «Чернігівське», за яким побіг ОСОБА_17 та якого затримав на території зеленої зони в 30 м від торгівельної палатки «Чернігівське». Потім ОСОБА_17 разом із затриманим чоловіком та своїм приятелем ОСОБА_16, який підбіг на допомогу, прослідували назад до будинку № 4 по проспекту Жовтневому, куди через декілька хвилин під’їхав наряд поліції.

Протоколом пред’явлення особи для впізнання від 19.05.2016, згідно якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка погрожувала йому ножем та вимагала віддати мобільний телефон, після чого нанесла один удар кулаком по обличчю та в подальшому, разом з іншими нападниками, бив його ногами, в результаті чого нападники заволоділи його мобільним телефоном та грошима. Під час впізнання, ОСОБА_2 підтвердив пояснення ОСОБА_3 окрім ножа, якого ні в нього, ні в інших нападників не було і ним ніхто не погрожував.

Протоколом пред’явлення особи для впізнання від 10.06.2016, згідно якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 27.04.2016 з іншим чоловіком напали на нього та почали бити і погрожувати ножем, в результаті чого забрали його грошові кошти та інше майно. Під час впізнання, ОСОБА_1 пояснив, що не бив потерпілого та в руках у нього ножа не було.

Аналізуючи досліджені докази суд вважає, що вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.187 КК України доведена сукупністю досліджених судом вище наведеними доказами, які узгоджуються між собою, а сукупність цих доказів, суд вважає такою, що поза розумним сумнівом доводить вину обвинувачених у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) в обсязі встановленому судом.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» погроза застосування насильства при розбої полягає в залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров'я чи незначною втратою працездатності, або вчинити певні дії, що у конкретній ситуації можуть спричинити такі наслідки).

Таким чином, погроза застосування насильства при розбої за встановлених обставин, полягає в переконливості потерпілого в наявності в обвинувачених ножа, із словесним залякуванням, яке полягало в погрозі його застосування, для досягнення мети вчиненого злочину.

Довідку ПТ «Ломбард «гроші тут» суд вважає недопустимими доказом, оскільки згідно вказаної довідки викладенні в неї відомості про заставу ОСОБА_2 майна стосуються періоду з 21.02.2000 по 29.03.2016, тобто до вчинення розбійного нападу (27.04.2016). Крім того, вказаний в довідці телефон «Nokia c5-03» не співпадає за номером Imei, вказаному в заяві потерпілого ОСОБА_3 від 29.04.2016.

До показів обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд ставиться критично та розцінює їх як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки їх покази повністю спростовуються показами ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_16, які судом були попереджені про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.

Жодних підстав обмовляти обвинувачених потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_16 судом не встановлено, оскільки до вчинення кримінального правопорушення вони між собою та обвинуваченими були незнайомі та в ході розгляду кримінального провадження не встановлено інших обставин, які свідчили про упередженість потерпілого та вказаного свідка по відношенню до обвинувачених. Крім того, покази потерпілого і свідка повністю узгоджуються із дослідженими судом письмовими доказами.

Розбіжності в показах потерпілого та обставинах, вказаних у письмових доказах - слідчому експерименті, проведеному за участю ОСОБА_3, в частині наявності ножів у обох нападниках не є значними, оскільки, як при проведенні слідчого експерименту, так і безпосередньо під час допиту в суді потерпілий вказував на наявність ножа саме в ОСОБА_2, який йому погрожував за вказівкою ОСОБА_1

Щодо показів обвинувачених про те, що потерпілий був разом з іншим чоловіком, який зі слів ОСОБА_2 погрожував ножем та взагалі наявності цього чоловіка, спростовується показами потерпілого, який вказував, що був сам та іншими дослідженими судом доказами.

До показів свідка ОСОБА_15 в частині того, що потерпілий був разом із іншим чоловіком, суд ставиться критично, оскільки вона є заінтересованою особою, так як має тісний зв'язок з ОСОБА_2 та його сестрою та перебуває з ними в дружніх відносинах, що підтверджується її показами та показами ОСОБА_2, наданими в суді. Крім того, покази цього свідка не підтверджуються жодними іншими доказами, за винятком показів обвинувачених.

Покази обвинувачених про бійку між ОСОБА_1 та потерпілим, під час якої, за словами ОСОБА_1, потерпілим йому було заподіяно тілесні ушкодження, не підтверджуються як показами потерпілого, так і свідка ОСОБА_16 Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 не зміг пояснити суду чому він не звертався до правоохоронних органів з відповідною заявою відразу після отримання тілесних ушкоджень, а звернувся з такою заявою тільки в січні 2018 року. При цьому, в порушеному за його заявою кримінальному провадженні підозра жодній особі непред’явлена. За такого, суд вважає вказані доводи як тактику сторони захисту для уникнення кримінальної відповідальності за ч.2 ст.187 КК України.

Доводи захисту про те, що під час проведення 10.06.2016 впізнання ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілий вказав, що на нього направилися двоє осіб, спростовується протоколом пред’явлення особи для впізнання від 19.05.2016, який складено раніше та в якому ОСОБА_3 вказує, що на нього напали троє осіб, що відповідає його показам наданим в судовому засіданні, та протоколам проведення слідчого експерименту, складеними за участю свідка ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які також вказували на трьох осіб.

Суд вважає безпідставними доводи захисту про сумнівність показів потерпілого через відсутність заподіяних йому тілесних ушкоджень, оскільки з огляду на пред’явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні розбійного нападу, яке кваліфіковано як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, заподіяння тілесних ушкоджень при такі кваліфікації не підлягає з’ясуванню судом, так як виходить за межі висунутого обвинувачення.

Також, суд вважає безпідставними доводи сторони захисту, які ґрунтуються на не пред’явленні ОСОБА_1 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозри за ч.2 ст.187 КК України, оскільки відповідно кримінального процесуального закону це не має значення для встановлення вини обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий за вчинення злочину проти власності, не працює, неодружений, без постійного місця проживання, у зв’язку із чим відсутня характеристика останнього, на обліках в психіатричній лікарні та в наркологічному диспансері не перебуває.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості ним скоєного, а саме скоєння тяжких злочинів, його особу, який раніше судимий, психічно та фізично здоровий.

Обставини, що пом’якшують відповідальність за вчинення злочину за ч.2 ст.186 КК України - щире каяття, Обставини, що обтяжують відповідальність за даний злочин – не встановлено.

Обставини, що пом’якшують відповідальність за вчинення злочину за ч.2 ст.187 КК України – відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність за вчинення даного злочину – рецидив злочину.

З урахуванням викладеного та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання за ч.1 ст.70 КК України у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий за вчинення злочину проти власності, не працює, проживає в цивільному шлюбі, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні шістьох дітей, згідно довідки ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» встановлений діагнозом: залишкові зміни туберкульозу верхньої долі правої легені. Кат.5.1.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості ним скоєного, а саме скоєння тяжкого злочину, його особу, який раніше судимий, характеризується задовільно, психічно та фізично здоровий.

Обставин, що пом’якшують відповідальність за вчинення злочину, не встановлено, обтяжуючою обставиною є рецидив злочину.

З урахуванням викладеного та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

-за ч.2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років, з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити покарання ОСОБА_1 у виді 9 (дев’яти) років позбавлення волі, із конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 22.06.2018.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 29.04.2016 по 20.06.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015), з 21.06.2017 по 22.06.2018, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі (в редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017).

Запобіжний захід ОСОБА_1 до приведення вироку до виконання залишити у виді тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 22.06.2018.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 25.01.2017 по 20.06.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015), з 21.06.2017 по 22.06.2018, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі (в редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017).

Запобіжний захід ОСОБА_2 до приведення вироку до виконання залишити у виді тримання під вартою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту вручення копії вироку, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко