Рішення № 74852444, 30.01.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2514/17 Провадження № 2/450/499/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2018 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді -Кукси Д. А. при секретарі -Оленич О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми страхової виплати на підставі права зворотної вимоги в порядку суброгації.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.06.2016 року на а/д Київ-Чоп 555 км. + 700 м., що у с. Солонка, Пустомитівського р-ну, Львівської області, сталась ДТП за участю автомобіля "Рено Магнум" р.н. НОМЕР_1, під керуванням відповідача та автомобіля НОМЕР_2, який був застрахований на підставі договору добровільного страхування засобів наземного транспорту. Позивач відшкодував власнику застрахованого автомобіля завдану матеріальну шкоду у розмірі 72722.25 грн. та набув право зворотної вимоги до відповідача і його страховика - ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" у розмірі фактично сплачених грошових коштів. Оскільки ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" компенсувало позивачеві грошові кошти у розмірі 50000.00 грн. згідно ліміту за полісом обов'язкового страхування, то невідшкодованими залишились грошові кошти у розмірі 22722.25 грн., які на думку позивача, підлягають до стягнення з відповідача, як винуватця ДТП та особи, відповідальної за відшкодування завданої шкоди.

У зв'язку із цим позивач вважає своє право порушеним, за захистом якого звернувся до суду в порядку позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у ній документів. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. До поданої заяви додав примірник газети "Львівська пошта" з оголошенням суду про виклик відповідача на розгляд справи в судове засідання, яке призначене на 30.01.2018 року (15 сторінка газети).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився без поважних причин, відзиву на позовну заяву не подав, явку уповноваженого представника не забезпечив, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений.

За таких обставин суд ухвалив рішення проводити розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення у відповідності до статей 280 та 281 Цивільного процесуального кодексу України.

В результаті повного та всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, перевіривши докази, якими підтверджуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та необхідність задоволення керуючись наступним.

Під час розгляду справи по суті заявлених вимог судом було встановлено, що 03.06.2016 року на а/д Київ-Чоп 555 км. + 700 м., що в с. Солонка, Пустомитівського р-ну, Львівської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: "Рено Магнум" р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2, який був застрахований від ризику пошкодження в ДТП у ПрАТ "АСК "Інго Україна" згідно договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 640527217.16 від 13.04.2016 року.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.07.2016 року у справі № 308/6509/16-п ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.03.2017 року у тій же справі було виправлено описку у постанові суду від 14.07.2016 року в частині вірного зазначення номерного знаку транспортного засобу "Рено Магнум" - "АО 6921 ВЕ".

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Рено Магнум" р.н. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" згідно полісу № АЕ/4698185, з терміном дії від 29.08.2015 року до 28.08.2016 року з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну третіх осіб у розмірі 50000.00 грн. та франшизою у розмірі 0.00 грн.

Транспортний засіб "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2 був застрахований від ризику пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді у ПрАТ "АСК "Інго Україна" на підставі договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 640527217.16 з терміном дії від 13.04.2016 року до 12.04.2017 року. Страхова сума визначена у розмірі 300000.00 грн. Франшиза - 0.00 % від страхової суми.

Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 32/16 від 06.07.2016 року, виконаного судовим експертом ОСОБА_4, - вартість відновлювального ремонту автомобіля "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2 складає 71696.87 грн.

Згідно розділу 2 Договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 640527217.16, - страховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб, угону. Виплата страхового відшкодування здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту транспортного засобу. На випадок пошкодження в ДТП транспортний засіб застрахований на умовах "Спеціалізована СТО" - ТОВ "Сервісний центр "Діамант".

Згідно рахунку-фактури ТОВ "Сервісний центр "Діамант" № ДМ00003831 від 10.06.2016 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2 складає 72722.25 грн. Власник застрахованого автомобіля "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2 звернувся до позивача із заявою виплату страхового відшкодування від 06.06.2016 року на підставі рахунку СТО - ТОВ "Сервісний центр "Діамант".

12.07.2016 року позивач відшкодував власнику застрахованого транспортного засобу завдану шкоду у розмірі 72722.25 грн., шляхом оплати вартості ремонтно-відновлювальних робіт згідно рахунку-фактури СТО та набув право зворотної вимоги в порядку суброгації до відповідача та його страховика - ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" у розмірі фактично сплачених грошових коштів - 72722.25 грн. Після здійснення страхової виплати за договором добровільного страхування позивач звернувся до страховика відповідача із заявою про компенсацію суми страхової виплати.

06.06.2017 року ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" компенсувало позивачеві грошові кошти у розмірі 50000.00 грн. згідно ліміту відповідальності за шкоду, завдану майну третіх осіб згідно полісу обов'язкового страхування № АЕ/4698185 від 29.08.2015 року. Отже, залишок невідшкодованих грошових коштів в межах суми страхової виплати за договором добровільного страхування склав 22722.25 грн. (72722.25 грн. - 50000.00 грн.).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача невідшкодованих грошових коштів в межах суми страхової виплати за договором добровільного страхування який склав 22722.25 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", - при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим".

Згідно статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п.3 ч.1. статті 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до пунктів 1.4., 1.6., 1.7. статті 1, статті 5, пункту 22.1. статті 22, статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб. Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. Забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеки.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пунктів 14, 24 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", - при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до статті 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач здійснив страхову виплату за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту № 640527217.16 у розмірі 72722.25 грн. шляхом оплати вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2 згідно рахунку-фактури СТО - ТОВ "Сервісний центр "Діамант" № ДМ00003831 від 10.06.2016 року. Відповідно позивач правомірно набув право зворотної вимоги в порядку суброгації у межах суми сплачених грошових коштів за договором добровільного страхування 72722.25 грн. Разом з тим, сума здійсненої страхової виплати виходить за межі відповідальності страховика відповідача - ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/4698185 від 29.08.2015 року. Враховуючи те, що ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" компенсувало позивачеві грошові кошти у розмірі 50000.00 грн. згідно ліміту відповідальності за власним полісом обов'язкового страхування, - суд приходить до висновку про те що, залишок суми страхової виплати у розмірі 22722.25 грн. (72722.25 грн. - 50000.00 грн.) підлягає до стягнення з відповідача як особи, відповідальної за заподіяння шкоди, понад ліміт відповідальності його страховика.

Керуючись ст. ст.10,12,13,64,76-83,258-268, 280-281, 284 ЦПК України, ст.ст. 979, 993, 980, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 1, 5, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (ЄДРПОУ 16285602) відшкодування суми страхової виплати у розмірі 22722.25 грн. (двадцять дві тисячі сімсот двадцять дві гривні 25 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" судові витрати у розмірі 1600.00 грн. (одна тисяча шістсот гривень

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Пустомитівський районний суд Львівської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення

СуддяД. А. Кукса