Рішення № 74851710, 12.06.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1667/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Палюх Н.М.

при секретарі Петришин Г.Я.

за участю представника позивачки- Кутного Н.О.

представника третьої особи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Першої львівської державної нотаріальної контори, треті особи: Залізнична районна адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_3 про зняття арешту з майна

встановив:

Позивачка в березні 2018р. звернулася в суд з позовом до відповідача про зняттяобтяження у виді заборони відчуження квартири № 63 у будинку № 25а на вул. Виговського у м. Львові, накладене на підставі листа Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради за №22/352-04 від 12.02.2004р. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до заповіту, посвідченого 08 липня 2008р. приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 заповіла позивачці однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.Після смерті ОСОБА_5 вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5, однак оформити прийняту спадщину виявилось неможливим з тієї причини, що на підставі листа за № 22/352-04 від 12.02.04р. Залізничної районної адміністрації відповідачем було накладено заборону на відчуження вказаної квартири. Дана заборона була накладена з метою захисту її житлових прав та житлових прав її сестри ОСОБА_3, які були зареєстровані у квартирі своїх піклувальників. Органом опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради листом за № 32 вих-5753 від 31.10.17р. було повідомлено відповідача про необхідність зняття заборони на квартиру, у зв’язку з усуненням обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна, проте відповідач не зняв існуючої заборони з тієї причини, що заборона накладена на двох осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а у листі про зняття заборони вказано лише її - ОСОБА_2 Зазначив, що ОСОБА_3, 06.09.1988р. досягла повноліття, а у 2014 р. була знята з реєстрації у квартирі, на яку накладено обтяження. Таким чином, існуюча заборона на відчуження квартири № 63 у будинку № 25а на вул. Виговського у м.Львові порушує право позивачки на отримання свідоцтва про право на спадщину та, відповідно, оформлення права власності на спадкове майно.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав, надав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Першої львівської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, проте подав суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутність, що суд вважає за можливе.

Третя особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, хоча належно повідомлялася про час та місце слухання справи, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутність.

Представник третьої особи – Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що з метою захисту прав неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які були позбавленні батьківського піклування, Першою львівською державною нотаріальною конторою на підставі листа Опікунської ради Залізничного району м. Львова від 12.02.2004р. № 22/352-04 було накладено обтяження у виді заборони відчуження квартири № 63 у будинку № 25а на вул. Виговського у м. Львові, де та той час діти були зареєстровані та проживали. Однак, у зв»язку із досягненням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, повноліття відпала потреба у вказаному обтяженні, а відтак Залізнична районна адміністрацяї Львівської міської ради звернулася листами від 31.10.17р. та 03.05.2018р. в Першу львівську державну нотаріальну контору про зняття заборони, котра була накладена на підставі листа від 12.02.2004р. № 22/352-04. Вважає вимоги позивачки підставними і такими, що підлягають до задоволення. За наведеного, просить позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представників позивачки та третьої особи Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування,розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов»язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов»язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та третя особа ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідними сестрами та особами з числа дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до заповіту, посвідченого 08 липня 2008 року приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 заповіла позивачці, належну їй на праві власності однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 3,4, 6/.

Після смерті 19.02.2012р. ОСОБА_5 позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_5, однак оформити спадщину виявилось неможливим з тієї причини, що на підставі листа Опікунської ради Залізничної районної адміністрації Львівської міської радивід 12.02.2004р. № 22/352-04 Першою львівською державною нотаріальною конторою, з метою захисту прав неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, було накладено обтяження у виді заборони відчуження квартири № 63 у будинку № 25а на вул. Виговського у м. Львові, в якій вони були зареєстровані /а.с. 5, 7-8, 11/.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_6, 31.05.2008р. зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, після реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про шлюб /а.с. 2/.

Також судом встановлено, що Органом опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради листом за № 32 вих-5753 від 31.10.17р. було повідомлено відповідача про необхідність зняття заборони на квартиру, у зв’язку з усуненням обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна, проте відповідач не зняв існуючої заборони з тієї причини, що заборона накладена на двох осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а у листі про зняття заборони вказано лише ОСОБА_2

03.05.2018р. Орган опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради листом за № 32 вих-2006 повторно звернувся у реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції та у Першу львівську нотаріальну контору з листом про зняття заборони з квартири № 63 у будинку № 25а на вул. Виговського у м. Львові, де зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3Б – особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв»язку із досягненням ними повної цивільної дієздатності.

З будинкової книги на квартиру № 63 у будинку № 25а на вул. Виговського у м. Львові вбачається, що ОСОБА_3, 06.09.1988р., знята з реєстрації місця проживання за вказаною адресою 03.04.2014р.

Згідно п.1 ч.1 ст. 77 ЦК України піклування припиняється у разі досягнення фізичною особою повноліття.

Виходячи з положень ст.73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус накладає заборону на відчуження нерухомого майна за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона.

Відповідно до ч.5 п.п.5.1. п.5 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини.

Аналогічна норма міститься у ст.74 Закону України «Про нотаріат».

Згідно п.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Як вбачається зі статті 1 протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та третя особа ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 були особами з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою захисту майнових прав яких на підставі листа Опікунської ради Залізничного району м. Львова від 12.02.2004р. № 22/352-04 Першою львівською державною нотаріальною конторою було накладено обтяження у виді заборони відчуження квартири № 63 у будинку № 25а на вул. Виговського у м. Львові. Однак, у зв»язку із досягненням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 повної цивільної дієздатності відпали обставини, що обумовили накладення заборони відчуження майна в інтересах неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування.

Суд зазначає, що накладеною забороною відчуження квартири № 63 у будинку № 25а на вул. Виговського у м. Львові порушуються права та законні інтереси позивачки, в тому числі на отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та, відповідно, оформлення права власності на спадкове майно - квартиру 63 у будинку № 25а на вул. Виговського у м. Львові.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та зняти обтяження у виді заборони відчуження квартири № 63 у будинку № 25а на вул.Виговського у м. Львові, накладене Першою львівською державною нотаріальною конторою на підставі листа Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки і піклування за № 22/352-04 від 12.02.2004 року, реєстраційний номер обтяження 4412672.

На підставі та керуючись ст.ст.12, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зняти обтяження у виді заборони відчуження квартири № 63 у будинку № 25а на вул.Виговського у м. Львові, накладене Першою львівською державною нотаріальною конторою на підставі листа Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки і піклування за № 22/352-04 від 12.02.2004 року, реєстраційний номер обтяження 4412672.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.06.2018р.

Суддя: