Постанова № 74851138, 18.06.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/882/16-ц

Провадження № 22-ц/779/702/2018

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Собко В. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Мелінишин Г.П., Томин О.О.

секретаря Возняк В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Снятинської кредитної спілки на рішення Снятинського районного суду від 28 березня 2018 року у складі судді Собко В.М. по справі за позовом Снятинської кредитної спілки до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У травні 2016 року Снятинська кредитна спілка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на спадкове майно.

Позовну заяву мотивовано тим, що між Снятинською кредитною спілкою і ОСОБА_3 27.08.2013 року було укладено Кредитний договір №521 за умовами якого ОСОБА_3 одержав у кредитній спілці кредит в сумі 15000,00 грн, терміном на 24 місяці, взявши на себе зобов'язання погашати щомісячно кредит та сплачувати проценти за користування кредитом згідно графіка розрахунків.

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 помер. Заборгованість за кредитним договором станом на час смерті ОСОБА_3 становить 10539,62 грн., з яких 10361,33 грн. основна сума кредиту, 178,29 грн. проценти за користування кредитом.

Позивач, посилаючись на те, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 - дочка ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 вважаються такими що прийняли спадщину, оскільки проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляли про відмову від неї у добровільному порядку не бажають погасити борг за кредитним договором, позивач просив стягнути з них зазначений борг шляхом звернення стягнення на все спадкове майно, а саме: будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1.

Рішенням Снятинського районного суду від 28 березня 2018 року у задоволенні позову Снятинської кредитної спілки до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, представник Снятинської кредитної спілки подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення вимог норм матеріального та процесуального права.

Поза увагою суду залишилась та обставина, що згідно довідки виданої Балинцівською сільською радою від 15.06.2016 року №828 на час відкриття спадщини разом з спадкодавцем проживала його дочка ОСОБА_2, яка заяву про відмову у прийнятті спадщини не подавала, а тому являється боржником перед Снятинською кредитною спілкою.

Суд, на думку апелянта, відмовляючи у задоволенні позову припустився помилки та не застосував до спірних правовідносин положення ст.ст. 1268,1282 ЦК України.

Необґрунтованим, вважає апелянт, посилання суду на те, що матеріали справи не містять доказів щодо складу спадщини, яку успадкувала ОСОБА_2, оскільки відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно доведено, що за спадкодавцем ОСОБА_3 зареєстровано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_2.

Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь Снятинської кредитної спілки суми боргу за кредитним договором.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта Снятинської кредитної спілки ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній підстав.

Відповідач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 заперечили вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення вимог апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.ч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Снятинської кредитної спілки суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження позовних вимог не представлено доказів щодо наявності спадкового майна в натурі та його вартості, на яке можна звернути стягнення для погашення заборгованості за кредитним договором.

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Встановлено, що 27.08.2013 року між Снятинською кредитною спілкою та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №521 за умовами якого останній отримав у кредитній спілці кредит в сумі 15000,00 грн., терміном на 24 місяці, взявши на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом згідно графіка розрахунків. В цей же день між сторонами кредитного договору укладено договір застави майна, згідно якого ОСОБА_3 для забезпечення кредиту, одержаного у заставодержателя передав у заставу належне йому на праві власності майно, а саме меблі, побутову техніку, комп»ютер, живність. Заставне майно оцінено сторонами в 32000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 помер, станом на день смерті ним сплачено кредит у сумі 8040 грн., сума боргу становить 10539,62 грн.

За змістом статей 1218, 1219 ЦК України зобов'язання боржника за кредитним договором не є таким, що нерозривно пов»язано з його особою.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_3 не зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Разом з тим, ОСОБА_2 проживала разом із спадкодавцем на день його смерті та відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України вважається такою що прийняла спадщину.

Частиною першою статті 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся з позовом до спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з них боргу за кредитним договором укладеним їх покійним батьком ОСОБА_1. та Снятинською кредитною спілкою у сумі 10539,62 грн шляхом звернення стягнення на спадкове майно - будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1.

Встановлено, що правовстановлюючі документи на будиноковолодіння в с. Трофанівка, по вул. Спортивна, 7 - відсутні.

На підтвердження своїх вимог про звернення стягнення на спадкове майно позивачем представлено копію довідки, виданої Балинцівською сільською радою № 510 від 12.04.2016 року про осіб, які станом на 26.04.1991 року були зареєстровані та проживали у колгоспному дворі АДРЕСА_1, а саме ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7- ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9- ІНФОРМАЦІЯ_5, а також довідку №388 від 15.03.2016 року виданій ОСОБА_10, жительці АДРЕСА_1 що до складу її сім»ї входять ОСОБА_1 - 1996 р.н. та ОСОБА_2 - 1998 р.н. (а.с. 13).

Разом з тим, зазначені письмові докази не дають підстав для висновку щодо права власності відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на зазначене будинковолодіння (чи його частини) в порядку спадкування після смерті їх батька ОСОБА_3

Позивачем крім того не представлено доказів наявності спадкового майна в натурі, технічних характеристик будинку та його вартості.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що позивачем на підтвердження позовних вимог про звернення стягнення за кредитним договором на спадкове майно не представлено належних доказів щодо права відповідачів на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, а відтак суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що суд не взяв до уваги дані витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно згідно якого за спадкодавцем ОСОБА_3 зареєстровано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_2, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не пред»являв вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на вказане нерухоме майно.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дав належну правову оцінку зібраним доказам по справі, постановив рішення з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Снятинської кредитної спілки залишити без задоволення, а рішення Снятинського районного суду від 28 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 червня 2018 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: Г.П. Мелінишин

О.О. Томин