Рішення № 74851083, 14.06.2018, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/606/18

Номер провадження №2/351/447/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собка В.М. ,

секретар Нагірняк В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Ганьківської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Ганьківської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку (пай) площею 0,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ганьківської сільської ради Снятинського району, яка відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю, належали ОСОБА_3.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 28.01.1999 р. померла її мама ОСОБА_4, після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,58 га, розташованої на території Ганьківської сільської ради, на які 22.02.2001р. був виданий Державний акт ІІІ-ІФ №025363, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №863. ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті її матері, оскільки її брат відмовився від претензій на спадщину після смерті матері, а тому позивачка прийняла спадщину та вступила в управління спадковим майно.

У встановлений законом шестимісячний строк позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,58 га, що знаходиться на території Ганьківської сільської ради Снятинського району, які на підставі Державного акту ІІІ-ІФ №025363, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №863, належала ОСОБА_4, оскільки вище вказаний Державний акт про право приватної власності на землю був виданий після смерті ОСОБА_4 Тому позивачка звернулася у суд і з даним позовом, який просила задоволити із наведених вище підстав.

Позивачка подала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задоволити, справу просила розглядати без її участі.

Голова Ганьківської сільської ради ОСОБА_5 подав до суду заяву, якою позовні вимоги визнав повністю, просив їх задоволити, справу просив розглядати без участі представника сільської ради.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій зазначив, що на спадщину після смерті мами не претендує, відмовляється від своєї частки у спадковому майні у користь своєї сестри ОСОБА_1, позов просив задоволити, справу просив розглядати без його участі.

Дослідивши матеріали справи, зокрема: Державний акт ІІІ-ІФ №025363, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №863; Свідоцтво про смерть ОСОБА_4; Довідку Ганьківської сільської ради №1419 від 06.12.2017р.; Свідоцтво про народження ОСОБА_4 (у шлюбі ОСОБА_1) Є.М.; Свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; Постанову Першої Снятинської РДНК №161/02-31 від 17.01.2018р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, які повністю доводять підставність та обгрунтованість позовних вимог, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Із ч.1 ст.1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Дані факти ніким не спростовано в судовому засіданні.

Визнання відповідачем даного позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, зважаючи на визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про те, що є підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку (пай) площею 0,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ганьківської сільської ради Снятинського району, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту ІІІ-ІФ №025363, про право приватної власності на землю, виданого Ганьківською сільською радою 22.02.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №863.

На підставі наведеного, ст.ст. 328, 392, 1218, 1225, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку (пай) площею 0,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ганьківської сільської ради Снятинського району, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту ІІІ-ІФ №025363, про право приватної власності на землю, виданого Ганьківською сільською радою 22.02.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №863.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.