Ухвала суду № 74851079, 22.06.2018, Буський районний суд Львівської області

У Х В А Л А

судового засідання

Єдиний унікальний номер №440/1432/17

Провадження №1-кп/440/28/2018

22 червня 2018 року м.Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засіданні ОСОБА_2

за участю прокурора Бойка П.М.

за участю обвинуваченого ОСОБА_3

за участю захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

за участю представника потерпілої сторони

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Буську клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

В провадженні Буського районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час розгляду справи, 22.06.2018 року прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3 Клопотання прокурор мотивує тим, що 04.11.2017 року закінчився термін дії ухвали Галицького районного суду м.Львова про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу – особистого зобов»язання, з визначенням низки обов»язків. Допитаний як підозрюваний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав, про що і повідомив під час судового розгляду. Поряд з невизнанням вини ОСОБА_3, його вина у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у провадженні доказами, зокрема: заявою та показаннями допитаних як свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ін., а також результатами проведених негласних слідчих розшукових дій, іншими матеріалами кримінального провадження. При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, державне обвинувачення прийшло до висновків, що наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_3 тяжкого кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим, ОСОБА_3 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі без альтернативи його застосування; вік та стан підозрюваного ОСОБА_3 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов’язаного з обмеженням волі та свободи пересування; соціальні зв’язки підозрюваної в місці постійного проживання є

достатньо міцними; репутація ОСОБА_3 істотно погіршена у зв’язку з обвинуваченням його у вчиненні тяжкого злочину; майновий стан ОСОБА_3, який перебуває на пенсії, не достатній для внесення застави розміром від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати, як це передбачено п.3 ч.5 ст. 182 КПК України; раніше ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягався; раніше до ОСОБА_3 було застосовано особисте зобов’язання у цьому ж кримінальному провадженні, строк дії якого закінчився 04.11.2017 та у зв’язку з технічними причинами не продовжувався. Крім цього, ОСОБА_3, обіймаючи тривалий час різні посади в структурі управління лісового та мисливського господарства, будучи колишнім працівником правоохоронного органу, буде перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування,

з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення. Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті 178 КПК України, слідство приходить до висновку, що ОСОБА_3 працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали застосуванню до нього цілодобового домашнього арешту, не хворіє, одружений, не судимий. Даних які б перешкоджали застосуванню до нього цілодобового домашнього арешту немає. Характер та обставини вчинених ним кримінальних правопорушень характеризують ОСОБА_3, як особу, що не має достатніх моральних цінностей, яка знищувала національне багатство України – ліси, з метою власної наживи. З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, які вчинене групою осіб, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_3, а також результати вивчення особи підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу – цілодобового домашнього арешту, тому, що уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів не можливо, оскільки, вільно пересуваючись ОСОБА_3 буде вчиняти вищезазначені протиправні дії, що негативно відобразиться на судовому слідстві вказаних кримінальних правопорушень.

Захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечили проти задоволення заявленого клопотання прокурором Бойко П.М. Суду пояснили, що в клопотанні зазначено, що ОСОБА_3 є підозрюваним, однак справа розглядається судом. Крім того, на всі виклики суду ОСОБА_3 з»являється, ухвалу Галицького районного суду м.Львова про особисте зобов»язання виконав, паспорти здав на відповідне збереження до органів. ОСОБА_3 часто хворіє, під час досудового розслідування переніс інфаркт, має постійне місце проживання, інвалід ІІ групи, пенсіонер.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заявленого клопотання.

Вислухавши всіх учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та наявні в матеріалах кримінального провадження письмові документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.

Прокурор просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

На даний час кримінальне провадження перебуває в провадженні суду, оскільки до суду був скерований обвинувальний акт в якому викладено обвинувачення, відтак на даний час ОСОБА_3 є обвинуваченим.

В силу ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов»язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, зазначені в клопотанні ризики і ризики визначені ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження під час розгляду заявленого клопотання прокурором.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що дія запобіжного заходу у вигляді особистого зобов»язання, який був обраний Галицьким районним судом м.Львова, закінчилась 04 листопада 2017 року. В провадженні суду справа перебуває з 30 серпня 2017 року за обвинуваченням у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 191 КК України, а з 08 вересня 2017 року за обвинуваченням у вчиненні злочинів за ч. 1, 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. З зазначеного періоду і по даний час, будь-яких клопотань про продовження раніше обраного запобіжного заходу та про обрання іншого запобіжного заходу в судових засіданнях прокурором не заявлялись.

Суд констатує, що за весь період часу слухання справи, обвинувачений ОСОБА_3 в кожне судове засідання з»являвся, не ухилявся від явки до суду.

З характеризуючих даних особи обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він є інвалідом ІІ групи, про що в матеріалах справи є належне підтвердження, а саме довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією з зазначенням рекомендованих заходів щодо відновлення працездатності у лікаря невролога та кардіолога, що при наявності запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, позбавить обвинуваченого вчасно отримати медичну допомогу.

Також обвинувачений є пенсіонером, про що є наявне належне підтвердження – пенсійне посвідчення.

Обвинувачений має постійне місце проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Здав на зберігання у відповідний орган закордонні паспорти, таким чином покладений обов»язок слідчим суддею на досудовому слідстві виконав.

Під час розгляду клопотання прокурором не було представлено в розпорядження суду належних доказів в підтвердження ризиків, які зазначені в клопотанні.

Крім того, в порушення вимог ч. 2 ст. 184 КПК України, а саме, що копія клопотання та матеріалів, якими обгрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Суд констатує, що таке клопотання не було надано обвинуваченому прокурором, як того вимагає Закон, що позбавило можливості захисту підготуватися до розгляду заявленого клопотання.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 184, 331 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

в задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. О. Шендрікова