Постанова № 7485107, 21.12.2009, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2009 р.                                                             Справа № 2а-3341/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

          за участю секретаря судового засідання- Михайленко О.В.,

представника позивача – Груздо Т.С.,

представників відповідача – Солонар О.В., Стрельченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сумського обласного фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені ,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту – позивач, СОВ Фонду соціального захисту інвалідів) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Сумського обласного фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» (далі по тексту - відповідач, СО ФСТ «Спартак») 13572грн. 22коп. адміністративно-господарських санкцій, пеню в розмірі 260грн. 64коп., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, всупереч вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі по тексту – Закон), маючи середньооблікову чисельність працюючих інвалідів менше ніж встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 даного Закону, не сплатив у передбаченому Законом розмірі до 16.04.2009року 13572грн. 22коп адміністративно-господарських санкцій. За порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в розмірі 260грн. 64коп. На момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідачем сплаченою не була.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, та вважав, що з огляду на неприбутковість організації відповідача, відповідно до статті 20 Закону СО ФСТ «Спартак» звільняється від сплати адміністративно-господарських санкцій (а.с.8-10).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримав, пояснив, що заборгованість на момент розгляду справи відповідачем не погашена, просив стягнути її в судовому порядку.

Представники відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися з підстав, викладених у запереченні та додаткових письмових поясненнях (а.с.8-10, 43-45), просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши повноважних представника позивача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 Закону діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, соціально-побутових і соціальне-психологічних умов для задоволення їх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Статтею 18 Закону передбачено обов’язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, (до них відноситься і відповідач – СО ФСТ «Спартак») виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (а.с.4), середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу товариства у 2008 році становила 18 осіб.

Таким чином, відповідно до ст.19 Закону, норматив числа робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача, повинна становити одне робоче місця (18*0,04=0,72).

Однак, фактично у 2008 році, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується дослідженими матеріалами справи (а.с.4), на підприємстві відповідача особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не працювали.

В той же час, відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що СО ФСТ «Спартак» є неприбутковою громадською організацією, про що надав копію рішення та лист ДПІ в м. Суми (а.с.17,18), а згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету, звільнені від сплати адміністративно-господарських санкцій.

Однак, дану позицію суд вважає хибною, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст. 20 Закону сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Саме, посилаючись на дану норму, відповідач стверджує, що з огляду на відсутність у нього будь-якого прибутку, на СО ФСТ «Спартак», норми ст. 20 Закону щодо сплати адміністративно-господарських санкцій не поширюється.

Даний висновок, на переконання суду, є хибним, оскільки зазначена норма лише констатує джерела сплати адміністративно-господарських санкцій, крім того, ні вказана норма, ні інші норми Закону не визначають, що підприємства, установи, організації, які не мають прибутку, звільнені від сплати адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу, встановленого ст. 19 Закону.

Також варто зазначити, що частина 1 статті 20 Закону, яка передбачає сплату адміністративно-господарські санкції, вказує, що положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.36), зокрема з листа виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №03-0540 від 10.04.2009року, відповідач та підпорядковані йому школи, частково фінансується за рахунок коштів фонду.

Однак, відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, у зв’язку з чим відповідач не може вважатися організацією якою повністю утримується за рахунок коштів Державного чи місцевого бюджету, а тому норми ст.20 Закону, які на думку відповідача звільняють його від сплати адміністративно-господарських санкцій, на СО ФСТ «Спартак» не поширюються.

Згідно ч.ч.1,4 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менше ніж установлена нормативами зазначеними вище, щороку сплачуються відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарській санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

В судовому засіданні встановлено, що в 2008 році відповідачем не було створено у необхідній кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, з офіційною заявкою до центру зайнятості про направлення до їх товариства – СО ФСТ «Спартак» для працевлаштування інвалідів в 2008 році не звертався (а.с.25), державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів не надавав, - зазначені дії на переконання суду, свідчать про не вжиття відповідачем усіх необхідних заходів, визначених ст. 18 Закону, для недопущення господарського правопорушення, а тому СО ФСТ «Спартак» зобов’язаний був перерахувати позивачу у встановлений строк передбачені Законом адміністративно-господарські санкції за нестворене робоче місце у розмірі 13572грн. 22коп. (13572грн. 22коп. (середньорічна заробітна плата штатного працівника)*1 (кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів), однак, як вбачається із встановлених в судовому засіданні обставин справи, зазначені кошти сплаченими не були.

Згідно ст. 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В судовому засіданні встановлено, що за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, з врахуванням вищезазначених вимог, відповідачу була нарахована пеня в розмірі 260грн. 64коп.

Враховуючи, що відповідачем сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 13572грн. 22коп. за нестворене 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів в 2008 році та пеня -260грн. 64коп., в порушення вимог Закону, станом на момент розгляду справи не погашені, суд, зважаючи на норми ст.19,20 Закону, приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення судових витрат, у зв’язку з ненаданням відповідних доказів таких витрат та згідно зі ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сумського обласного фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені –задовольнити частково.

Стягнути з Сумського обласного фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» (код ЄДРПОУ 24015816) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 13572грн. 22коп. адміністративно-господарських санкцій, 260грн. 64коп. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, разом стягнути 13832грн. 86коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя                                                                       В.М. Соколов