Ухвала суду № 74850182, 22.06.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/734/17

Провадження №: 1-кп/0343/23/18

У Х В А Л А

про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

22 червня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого - судді Андрусіва І.М.,

суддів: Монташевич С.М., Керніцького І.І.,

в присутності запасного судді: Тураша В.А.,

з участю: секретаря судового засідання - Височанської О.З.,

прокурора- Орищенка І.В.,

перекладача: ОСОБА_1,

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3 К, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та захисників про зміну запобіжного заходу в кримінальному провадженні №12015240200000409 щодо обвинувачених:

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК України,

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 Отарі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Долинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження №12015240200000409 відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК України, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Отарі та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.05.2018 року у судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 01.07.2018 року включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. При цьому зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, окрім цього, ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу продовжують існувати надалі, а саме: обвинувачені можуть переховуватись від суду, оскільки злочини, які їм інкримінуються відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, за вчинення яких передбачене покарання на строк до 15 років, обвинувачені усвідомлюють про неминучість покарання у вигляді позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки їм відомі анкетні дані потерпілих, свідків, деяких обвинувачені знають особисто; перешкоджати судовому провадженню та вчиняти інші злочини, оскільки вони ніде офіційно не працевлаштовані, джерела існування невідомі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є мешканцями іншої держави і не мають постійного місця реєстрації. Судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває.

Захисник ОСОБА_2- ОСОБА_6 подав клопотання про зміну його довірителю запобіжного заходу більш м"яким, оскільки на даний час, відпала потреба у застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обгрунтування покликається на те, що ОСОБА_2 не буде переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання. Зазначена позиція захисту мотивована тим, що після вчинення так званого, на думку слідчого та прокурора, злочину стосовно родини ОСОБА_12 в с.Княжолука Долинського району Івано-Франківської області, що мав місце в ніч на 05.08.2015 р., та після затримання 06.08.2016 р. в с.Миртюки Стрийського району Львівської області автомобіля, в якому перебували ОСОБА_4, ОСОБА_3 (на думку органу слідства та прокурора учасники банди), ОСОБА_2 знаходився за місцем свого проживання. Жодних особистих речей не ховав та не знищував. Був затриманий лише 16.08.2016 р.

Переконаний, що ОСОБА_2 не буде незаконно чи законно впливати на потерпілих та свідків. Потерпілі у кримінальному провадженні та свідки, заявлені стороною обвинувачення, всі допитані в судовому засіданні. Під присягою та, будучи попередженими про кримінальну відповідальність, дали у справі показання щодо обставин справи. Ніхто з допитаних осіб не вказав на ОСОБА_2 як на особу, яка скоїла злочин по відношенню до них. Анкетні дані як потерпілих так і свідків стали відомі ОСОБА_2 законно ще на стадії досудового розслідування, оскільки останній знайомився з процесуальними документами та з ним, ще в квітні 2017 року виконувались вимоги ст. 290 КПК України. Ніхто з допитаних потерпілих чи свідків не стверджував перед судом, що на них чиниться чи може чинитись тиск, чи вони бояться обвинуваченого ОСОБА_2

ОСОБА_2 не буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та виконуватиме покладені на нього судом процесуальні обов’язки. Останній має постійне місце проживання, в нього сталі родинні зв’язки: батько, мати, брат, дружина, дитина 16 років. Через перебування під вартою протягом майже 2-х років останній дійсно не має місця праці та ніде не навчається.

В матеріалах справи відсутні будь- які докази того, що ОСОБА_2 висловлював чи висловлює наміри ухилитись від суду чи можливого покарання ( в разі доведення його провини) в майбутньому. Як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи ОСОБА_2 стверджував, що не причетний до вчиненні інкримінованих йому злочинів і має намір довести своє невинуватість. Однак цього реально останній не може зробити, оскільки з серпня 2016 року перебуває під вартою.

ОСОБА_2, перебуваючи під вартою, позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені слідчими органами, оглянуті, визнані речовими доказами та є на відповідальному зберіганні.

ОСОБА_2 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується.

Враховуючи вищевикладене, сторона захисту вважає, що немає підстав для подальшого утримання ОСОБА_2 під вартою.

Доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що ОСОБА_2 до моменту затримання та арешту неофіційно працював, має постійне місце проживання, до його складу сім’ї входять батьки, дружина, дитина, які перебували на його утриманні, а тому обвинувачений повинен забезпечувати матеріально родину, а також є необхідність з’являтися до суду за викликом, тому домашній арешт можливо застосувати в певний період часу за місцем проживання його сім’ї.

Захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, просили відмовити у задоволенні поданого клопотання прокурора, оскільки воно необгрунтоване. У клопотанні не наведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та просили обрати більш м"який запобіжний захід обвинуваченим, не пов"язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

До спливу строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд встановив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшились.

Обставини обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у вчиненні злочинів, в яких вони обвинувачуються, їх сімейний стан та соціальне становище свідчать про недостатність застосування більш м"яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду, перешкоджати встановленню істини у справі, впливати на недопитаних свідків.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м'який.

Колегія суддів вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою не відпали, стан здоров'я обвинуачених не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.

Крім того, колегія суддів вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинувачених не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не

зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що клопотання захисника - ОСОБА_6 та інших захисників про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим строк тримання під вартою до 20 серпня 2018 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд у складі колегії суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 20 серпня 2018 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 20 серпня 2018 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 Отарі у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 20 серпня 2018 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 20 серпня 2018 року включно.

Клопотання захисника ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу обвинуваченим - залишити без задоволення.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№ 12), якому направити копію даної ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: Андрусів І.М.

Судді: Монташевич С.М.

ОСОБА_13