Рішення № 74849441, 20.06.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/2665/16-а

провадження у справі № 2-а/0285/39/18

20 червня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої – судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової З.С.,

сторони у справі: позивач – ОСОБА_1,

відповідач – Новоград-Волинське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, представник ОСОБА_2

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Новоград-Волинського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив визнати неправомірними дії та рішення Новоград-Волинського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.09.2016 року № 7305/02 щодо відмови йому у перерахунку пенсії на підставі довідки № 18/64 ПФ-16 від 01.09.16 року, виданої військовою прокуратурою Центрального регіону України, у зв»язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів україни № 1013 від 09.12.15 р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; зобов»язати Новоград-Волинське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді прокурора відділу регіону, зазначеної у довідці № 18/64 ПФ-16 від 01.09.2016 року, виданій військовою прокуратурою Центрального регіону України, без обмеження її максимального розміру, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1-13 від 09.12.2015 р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», починаючи з 1 січня 2016 року.

В обґрунтування позову вказує, з 2010 року перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати. У зв"язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури він звернувся до відповідача із відповідною заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки військової прокуратури Центрального регіону України від 01 вересня 2016 року за № 18/64 ПФ-16. Листом від 16.09.2016 року відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року. Фактично відмовляючи у перерахунку пенсії відповідач виходив з того, що на момент звернення про перерахунок пенсії за вислугу років відсутнє правове регулювання з пенсійного забезпечення прокурорських працівників. За таких обставин, на час спірних правовідносин він мав право на перерахунок пенсії відповідно до у мов та в порядку, які повинні бути визначені КМУ із січня 2015 року, однак до теперішнього часу так і не прийняті, що призвело до оспорюваної відмови у такому перерахунку. А тому вважає дії відповідача такими, що суперечать вимогам та змісту діючого законодавства України.

Сторони в судове засідання не прибули, надали суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі; позивач вказав, що позовні вимоги підтримує; представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справі та надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Так, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 з 2010 року перебуває на пенсійному обліку в Новоград-Волинському об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати.

13.09.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» у зв»язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, на підставі довідки військової прокуратури Центрального регіону України від 01 вересня 2016 року за № 18/64 ПФ-16/а.с.10/.

Листом від 16.09.2016 року за № 7305/02 Новоград-Волинське об»єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням вказаної довідки, з тих підстав, що на даний час відсутній порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, визначений КМУ. В обгрунтування відмови відповідач вказує, що з 01 червня 2015 року пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються, оскільки відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про прокуратуру» тощо/а.с.9/.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії такими, що суперечать вимогам та змісту діючого законодавства, посилаючись на те, що маючи відповідне право, проте перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, не може його реалізувати.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру". Відповідно до статті 50-1 цього Закону позивачу призначено пенсію.

Частина вісімнадцята статті 50-1 цього Закону у редакції, чинній до 1 січня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Уряду.

Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратив чинність Закон України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру", крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої , шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Отже, на звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру", що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

За частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - постанова КМУ № 1013), якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

Положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, якими частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Враховуючи наведені положення джерел права, з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України "Про прокуратуру" № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Як вбачається із позову позивач просить застосувати статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ, яка на момент виникнення спірних правовідносин втратила чинність і застосуванню не підлягає.

Отже, на час звернення позивача до Новоград-Волинського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії тринадцята та вісімнадцята частини статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим підстави для перерахунку пенсійних виплат відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 27.03.2018 року у справі № 127/11766/16-а ( К/9901/7074/18).

Таким чином, з огляду на вище зазначене в задоволенні позову ОСОБА_1 суд відмовляє повністю.

Керуючись ст.ст. 5, 8 – 15, 77, 139, 241 – 246, 250, 251, 255, 293, 295, 297, п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання - вул. Героїв Крут, 27, м. Новоград-Волинський, Житомирська область) до Новоград-Волинського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ( код ЄДРПОУ 37808338, місцезнаходження – вул. Єрьоменка, 16, м.Новоград-Волинський, Житомирська область ) про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Дата складання повного рішення суду – 20.06.2018 року.

Суддя: А.В.Михайловська